Ecological corridors have recently garnered increasing international attention as promising biodiversity conservation models to study the effects of climate change. However, very few studies have characterized waterbird ecological corridors and their responses to environmental variations. Here, a hybrid model approach combining the least resistance model and circuit theory was applied to identify ecological corridors for four kinds of waterbirds (Grus japonensis, Grus grus, Cygnus cygnus, Mergus squamatus) in Northeast China. This region contains many wetlands that are rich in waterbird species and are important habitats and breeding grounds for waterbirds on the East Asia-Australia migration route. Our findings demonstrated that the least cost routes of different waterbird species and their pinch points (i.e., areas exhibiting high waterbird transit and density) have the potential to become waterbird ecological corridors. However, we observed substantial differences in the number of least-cost paths and the structure and distribution of ecological corridor networks due to differences in the number and distribution of waterbird core habitat patches. The number and distribution of pinch points were also different. Over 85% of the waterbird occurrence points were not far from the least-cost routes or the pinch points, indicating that the detected least-cost routes and the pinch points were not only ecological corridors for waterbirds but also priority areas for the conservation of waterbird habitat networks. The methods proposed herein could thus be used as a basis for the identification of multi-species waterbird ecological corridors in other countries, as well as forest bird ecological corridors at other scales.
Доведено доцільність формування колекції маловідомого виду E. umbellata в Хорольському ботанічному саду (м.Хорол Полтавська обл.).Викладені результати дослідження біоекологічних та морфологічних особливостей форм виду, що представлені в колекції.Обґрунтовано перспективність поширення E. umbellata як нової плодової та декоративної культури для Лісостепу України.Наведено результати вивчення морфометричних ознак різних форм E. umbellata.Так, у віці 17-ти років, E
У статті виконаний гідролого-генетичний аналіз часових рядів максимального стоку річок в басейні р.Вісла в межах України.Не зважаючи на те, що площа досліджуваного басейну становить лише 2,13% території держави, він налічує 3112 річок, і представлений двома суббасейнами -р.Західний Буг та р.Сян, в межах яких періодично виникають повені внаслідок паводків різного походження.Значна частина річного стоку на досліджуваній території переважно проходить навесні під час танення снігу, але в теплий період року також можуть спостерігатися значні паводки, які значно перевищують стік меженного періоду, і можуть спричиняти повені різного масштабу
Метою роботи є аналіз формування КС зворотної системи охолодження (ОСО) Рівненської АЕС та її впливу на зміни рН поверхневих вод р.Стир для оптимізації використання хімічних реагентів у технології водопідготовки з мінімізацією екологічного впливу зворотних вод на поверхневі води та удосконалення ефективності ведення водно-хімічного режиму ОСО.Вимірювання рН проводили іономіром «И-160» за нормативною методикою.Аналіз даних хімічного контролю ОСО Рівненської АЕС проводився відповідно до наведених у звітах з оцінки впливу нерадіаційних факторів ВП РАЕС згідно з нормативами
Досліджено особливості функціонування ПШБК на водних об'єктах Кілійського міжрайонного управління водного господарства (КМУВГ).Розроблено наукові підвалини з охорони, використання та відтворення ПШБК з метою підвищення ефективності роботи водних об'єктів різного призначення на основі обґрунтування заходів з вивчення сучасного стану біомеліорантів, інших гідробіонтів, а також моніторингу гідробіологічних та гідрохімічних показників в умовах постійного антропогенного навантаження
Совкоподібні лускокрилі (Lepidoptera, Noctuoidea) є важливою складовою ентомоценозу приміської зони м.Житомир
Сталий розвиток територій в умовах зміни клімату потребує застосування підходів кліматоорієнтованого екологічного врядування.Для підвищення кліматичної стійкості міст, розробки та впровадження адаптаційних заходів необхідною є попередня детальна оцінка ризиків та вразливості природних ресурсів та інфраструктурних складових міст до зміни клімату.Багато міст світу мають подібні ризики та вразливість до зміни клімату, тому для спрощення обміну досвідом, інтегрування наявних підходів, практик, адаптаційних заходів доцільним є застосування уніфікованих підходів оцінки ризиків та вразливості до зміни клімату.Ризик і вразливість до зміни клімату рекомендовано оцінювати за індикаторами перебування під дією, чутливості та адаптаційної здатності.Індикаторні оцінки ризиків і вразливості урбоекосистем дають змогу об'єктивізувати та деталізувати потенційно небезпечні наслідки зміни клімату, що є необхідним для протидії наслідкам зміні клімату.У статті розглядається одна з ключових сучасних проблем міських територій -збереження водних ресурсів в умовах зміни клімату
В сучасних умовах через кліматичні зміни знижується стійкість лісових насаджень до дії несприятливих чинників, в тому числі й шкідливої ентомофауни.Найбільшої шкоди сосновим насадженням НПП «Святі гори» завдає сосновий п'ядун (Bupalus piniaria (L.)).Спалахи розвитку популяцій демонструють особливість періодичності та мають значні екологічні та економічні наслідки.З метою своєчасного виявлення осередків ураження та застосування засобів захисту необхідним є екологічний моніторинг ентомофагів соснових насаджень.Згідно з даними поточного лісопатологічного обстеження було встановлено, що загальна площа соснових насаджень, які уражені особинами соснового п'ядуна складала 2328 га, з яких 758 га характеризуються ступенем дефоліації крони на рівні 25,0%, 1126 га -51,0-75,0%, 267 га -51,0-75,0%, 177 га -76-100%.При проведенні досліджень, виявлено епіцентр спалаху масового розмноження соснового п'ядуна на площі 444 га із ступенем дефоліації крони понад 51,0%.Також було визначено якісні показники життєздатності популяції соснового п'ядуна на стадії зимуючого запасу лялечок, а саме: життєздатність особин -100%; середньостатистичну вагу лялечки самиці -141-150 мг; середньостатистичну плодючість самиці -127-141 яйце; абсолютну щільність особин -9,8 лялечки на 1 м 2 лісової підстилки; відносну щільність популяції -100%; статевий індекс за Бремером -0,75; загрозу пошкодження насаджень відповідно до зимуючого запасу лялечок -33-100%.Встановлено, що осередок масового розмноження соснового п'ядуна знаходиться в III фазі розвитку, яка охоплює два покоління шкідника.У даній фазі спалаху спостерігається стрибкоподібне збільшення чисельності шкідливої комахи, в результаті чого відмічається значне пошкодження асиміляційного апарату соснових насаджень.Згідно з результатами контрольного порівняльного лабораторного аналізу, встановлено істотний кореляційний зв'язок між загрозою пошкодження крони в поточному вегетаційному періоді та кількістю особин зимуючого запасу.Результати проведених досліджень можуть бути основою для обґрунтування ефективних заходів захисту соснових насаджень.
Досліджено індивідуальні параметри кореневих систем шести видів бобових багаторічних трав: люцерни посівної (Medicago sativa), конюшини лучної (Trifolium pratense), еспарцету піщаного (Onobrychis arenaria), буркуну білого (Melilotus albus), лядвенцю рогатого (Lotus corniculatus) та козлятнику східного (Galega orientalis) у динаміці їх чотирирічного росту і розвитку: сумарна довжина, площа поверхні, об'єм та маса кореневої системи, а також комплексно-групові параметри: об'єм і маса кореневих систем усіх рослин на площі 1 га.Зазначені індивідуально-групові параметри кореневих систем були співставленні з агроекологічними показниками ґрунту, що були досягнуті при
Вугільна теплова енергетика -одна із найбільш енергоємних і екологічно брудних галузей, одним із каналів забруднення якої є значна кількість викидів шкідливих речовин, тому зменшення емісії діоксиду сірки -надважливе екологічним завданням.На сьогодні частка обсягів виробництва електроенергії тепловими електростанціями та теплоелектроцентралями залишається вагомою у всьому електроенергетичному комплексі, що призводить до значних викидів і скидів такими підприємствами шкідливих речовин у навколишнє середовище, а отже, до істотних екологічних ризиків.Величина шкідливих викидів, таких як тверді частинки (зола), діоксид сірки, діоксид азоту, оксид та діоксид вуглецю та викиди тепла залежить від ефективності роботи оборотних систем охолодження, важливим елементом якої є конденсатори парових турбін.Варто зазначити, що системи охолодження оборотного водопостачання вугільних теплових електростанцій безпосередньо впливають на ефективність використання вугілля та води, а отже, й на екологічний стан навколишнього природного середовища.Основним результатом неефективної роботи охолоджувальних систем водопостачання є підвищення температури відпрацьованої насиченої пари у конденсаторах парових турбін.Таке підвищення температури відбувається переважно від забруднення теплообмінних поверхонь конденсаторів
У роботі розглянуто питання оцінки основних факторів, що впливають на екологічний стан поверхневих водних об'єктів на урбанізованих територіях.Виявлено, основні причини забруднення поверхневих вод -скидання забруднених промислових стічних вод (ПСВ), господарсько-побутових вод, надходження до водних об'єктів забрудненого поверхневого стоку з територій населених пунктів, промислових підприємств і сільгоспугідь та ін.Діяльність підприємств окремих галузей промисловості нероздільно пов'язана з експлуатацією накопичувачів стічних вод, які знайшли широке поширення як водоохоронний захід.Доведено, що основними джерелами впливу підприємств на поверхневі водні об'єкти є скиди неочищених і умовно очищених ПСВ.Також негативний вплив чинить надходження фільтратів і поверхневих стоків з територій накопичувачів ПСВ і шламів.Зазначено, що внаслідок військових дій та спричинених ними техногенних забруднень, до поверхневих вод потрапляють нафтопродукти та важкі метали.З'ясовано, що екологічний стан окремих басейнів річок на цей час фактично катастрофічний, зокрема, це стосується і басейну р.Дніпро у зв'язку з підривом дамби Каховської ГЕС у Херсонській області у червні 2023 р., тому розробка заходів щодо зниження рівня забруднення річок на цей час є актуальним завданням.У роботі наведено залежності концентрації важких металів у воді від pH.Отримані дані можуть бути використані при розробці технічних рішень щодо очищення стічних вод для підприємств машинобудівної галузі, електротехнічної промисловості та ін., які переважно розташовані на урбанізованих територіях і, як правило, скидають стічні води у господарсько-побутову каналізацію
Створення природоохоронних територій є одним із найбільш дієвих механізмів, щодо збереження біологічного різноманіття та охорони цінних об'єктів та територій.В Житомирській області станом на 01.01.2023 року сформовано мережу у кількості 268 об'єктів та територій природно-заповідного фонду (ПЗФ), з них 122 об'єкти зосередженні в Коростенському районі.Показник заповідності в Житомирській області становить -4,77 %, що в 2,8 разів менше у порівнянні з Коростенським районом.В межах об'єднаних територіальних громад (ОТГ) Коростенського району природоохоронні території розміщуються нерівномірно.Так, ОТГ Коростенського району можна розмістити в рангований ряд за зменшенням кількості територій та об'єктів ПЗФ: Олевська > Словечанська > Овруцька > Малинська > Коростенська > Лугінська > Ушомирська > Гладкивицька > Народицька > Іршанська > Чоповицька > Білокоровицька > Горщиківська.В Коростенському районі є два природні заповідники, що є об'єктами ПЗФ вищого рангу.Найбільшу представленість серед природоохоронних територій Коростенського району займають заказники, їх частка становить майже 82,0 %.Аналіз розподілу заказників за типами в Коростенському районі дає можливість побудувати висхідний ряд за збільшенням їх кількості: геологічні < загальнозоологічні < гідрологічні < ландшафтні < ботанічні < лісові.Оцінка розподілу заказників в межах ОТГ Коростенського району дає можливість розмістити їх в такий рангований ряд за зменшенням кількості: Олевська > Словечанська > Овруцька > Малинська > Лугінська > Ушомирська > Коростенська > Народицька > Гладкивицька > Іршанська > Чоповицька > Білокоровицька > Горщиківська.Пам'ятки природи в Коростенському районі зустрічаються лише в семи ОТГ, і найбільш поширеними є ботанічні пам'ятки природи -71,4 %.До штучно створених територій та об'єктів ПЗФ Коростенського району відносяться два дендрологічні парки та чотири парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва.Ключові слова
У даній роботі представлені результати дослідження фітотоксичності ґрунту з високим рівнем нафтового забруднення
