Necrotizing enterocolitis (NEC) remains a critical neonatal pathology associated with high morbidity and mortality, particularly among premature infants. Although its pathophysiological mechanisms are not fully elucidated, current evidence indicates that NEC develops in response to dietary and bacterial triggers compounded by the immunological and structural immaturity of the infant. Progression may result in intestinal perforation, severe infection, and life-threatening sepsis. This review synthesizes current epidemiological data, risk factors, and clinical diagnostic approaches for NEC. It systematically organizes modern preventive strategies based on etiopathogenetic principles and evaluates the latest therapeutic methods derived from clinical and instrumental findings. Emphasis is placed on early-stage prevention and treatment, including the identification of novel biomarkers and the development of drugs to inhibit disease progression. The article also examines the clinical implementation prospects of these approaches and their existing limitations.
Maternal mental health represents a critical determinant of pregnancy outcomes, childbirth, and child health. Current evidence derived from studies published between 2021 and 2025 demonstrates that maternal depression is associated with an elevated risk of preterm birth, low birth weight, impaired maternal–infant bonding, and increased suicidal behavior. Particular attention has been directed toward evidence-based data concerning the safety profile of antidepressants (ADs), especially selective serotonin reuptake inhibitors (SSRIs). The aim of the study was to systematize evidence-based data regarding the risks and benefits associated with antidepressant therapy during pregnancy and to define clinical recommendations supporting informed decision-making in perinatal care. Materials and methods. The analysis was performed using the PubMed database with the following search terms: pregnant woman, depression and pregnant women, mental state of women during and after childbirth, antidepressants, pharmaceutical care. The literature search covered publications from 2018 to 2025 and included sources published in Ukrainian and English. Results. Findings derived from large cohort studies and meta-analyses demonstrate that the use of ADs during pregnancy does not constitute an independent risk factor for severe neonatal or long-term neurodevelopmental complications, whereas untreated depression is associated with substantially more adverse maternal and fetal outcomes. Nevertheless, certain medications and higher dosages may be associated with transient manifestations of neonatal adaptation disorders, which requires clinical monitoring. Contemporary evidence therefore supports an individualized approach to AD prescribing during pregnancy and confirms the importance of pharmaceutical care as an integral component of mental health support for pregnant women. Conclusion. The findings of the analysis indicate that the use of ADs during pregnancy, provided that appropriate dose adjustment and clinical surveillance are ensured, is clinically justified and is not associated with a substantial increase in fetal risk. The principal consideration remains the balance between the therapeutic benefits of treatment and the risks associated with untreated depression. Current evidence highlights the necessity of individualized treatment strategies, integration of pharmaceutical care, and multidisciplinary management of pregnant women with depressive disorders.
Bradyarrhythmia is an uncommon disorder among fetal arrhythmias, accounting for approximately 3% of cases, and may manifest as fetal heart rate reduction caused by atrioventricular conduction abnormalities, either isolated or combined with impaired myocardial excitability. The aim of the work was to evaluate pregnancy characteristics in cases of fetal bradyarrhythmia and to determine the pathogenetic association between fetal cardiac rhythm disturbances and structural alterations in provisional organs, particularly the umbilical cord. Materials and methods of the study. This prospective study included two groups: the main group comprised 54 pregnant women with singleton pregnancies complicated by diagnosed fetal bradyarrhythmias, whereas the comparison group included 30 somatically healthy women with uncomplicated physiological pregnancies. The diagnostic protocol comprised expert ultrasonography and advanced prenatal assessment; cardiotocography; Doppler ultrasonography with evaluation of cardiovascular structures; infectious screening; placentography; assessment of umbilical cord insertion topography, angioarchitecture, and metabolic abnormalities; and morphological examination of umbilical cord tissue. The study was performed in accordance with the ethical principles of Declaration of Helsinki concerning biomedical research involving human subjects, the Convention on Human Rights and Biomedicine of the Council of Europe, and current Ukrainian legislation, with strict adherence to biomedical ethical standards and confidentiality requirements. Statistical analysis was conducted using Microsoft Excel and STATISTICA 6.0 (StatSoft Inc., USA). Student’s t-test, Pearson’s χ² test, and Fisher’s exact test were applied as appropriate, with statistical significance established at p < 0.05. Associations between variables were evaluated by calculating odds ratios (ORs) with 95% confidence intervals (95% CIs). The findings were obtained during a comprehensive interdepartmental research project conducted at the Department of Obstetrics and Gynaecology of Postgraduate Education of the Ivano-Frankivsk National Medical University, entitled Development of Diagnostic Strategies and Pathogenetic Substantiation of Effective Methods for the Preservation and Restoration of Reproductive Potential and Improvement of Quality-of-Life Indicators in Women with Obstetric and Gynaecological Disorders’ (State Registration No. 0121U109269; 2021–2026). Results of the study. The onset of fetal bradyarrhythmias was most frequently observed during the late second and early third trimesters of pregnancy (53.7%); 25.9% of cases were diagnosed at 36 weeks of gestation, whereas 24.1% were identified at 18–24 weeks of gestation. The studied cohort was characterized by a high prevalence of arterial hypertension (33.3%), thyroid disorders (18.5%), carbohydrate metabolism abnormalities (27.8%), manifestations of antiphospholipid syndrome and autoimmune disorders (24.1%); phenotypic features of undifferentiated connective tissue dysplasia were identified in one-third of cases (33.3%). Acute respiratory infectious diseases were documented in 48.1% of patients, herpesvirus and cytomegalovirus infections in 27.8%, and IgG antibodies to parvovirus B19 were detected in 29.6%. Placental dysfunction and umbilical cord entanglement were identified in 44.4% of cases, whereas true umbilical cord knots and abnormal cord insertion were observed in 16.7A thin umbilical cord was diagnosed more frequently in pregnancies complicated by placental dysfunction and fetal growth restriction (31.5%); an absolutely short umbilical cord was identified in 16.7% of cases, and an increased torsion index in 42.6%. Morphofunctional characteristics of the umbilical cord were systematized. Conclusions. The maternal factors most frequently associated with fetal bradyarrhythmias included arterial hypertension, thyroid disorders, carbohydrate metabolism abnormalities, manifestations of antiphospholipid syndrome, and autoimmune disorders; undifferentiated connective tissue dysplasia was identified in one-third of cases. Placental and umbilical cord factors included placental dysfunction, umbilical cord entanglement, true umbilical cord knots, abnormal cord insertion, deficiency and edema of Wharton’s jelly, and an increased torsion index, all confirmed by morphological examination of umbilical cord tissue. Greater severity of cardiac rhythm disturbances and earlier gestational age at the time of fetal bradycardia diagnosis were associated with an increased risk of nonimmune hydrops fetalis (61.5%; OR = 5.03; 95% CI: 1.23–20.48) and antenatal fetal death (30.8%; OR = 12.44; 95% CI: 1.23–126.18).
В умовах сучасного складного сьогодення питання збереження та зміцнення фізичного та психічного здоров’я підростаючого покоління набуває особливої актуальності та спонукає до пошуку ефективних шляхів попередження відхилень та вирішення виявлених. Мета дослідження. Комплексний аналіз особливостей харчування дітей шкільного віку в умовах підвищеного негативного впливу мікро та макросоціального середовища. Визначення найбільш вагомих впливових факторів та їх взаємозв’язку з інтегральними складовими комплексного показниками якості життя підлітків. Матеріал і методи. Обстежено 260 школярів Чернівецького регіону віком від 10 до 16 років. Використовували дескриптивний дизайн дослідження з одномоментним зрізом для формування вибірки, аналіз проводили в одній групі пацієнтів. Співвідношення хлопчики:дівчатка склало 1:1,2 середній вік у вибірці становив 12,8 років. Якість життя дітей оцінювали за адаптованими україномовними опитувальниками CHQ-SF та АК-96. Оцінювали такі підрозділи: загальний стан та самооцінка здоров’я, фізичне функціонування, поведінка, психоемоційне функціонування, родинна активність, харчування. Статистичну обробку результатів проводили за стандартними методами варіаційної статистики та кореляційного аналізу із використанням пакета комп’ютерних програм Statistica 6.0 for Windows та QuattroPro 12.0 for Windows. Вірогідність різниці оцінювали за критерієм Стьюдента при рівні p<0,05. Комісією з питань біоетики Буковинського державного медичного університету порушень морально-етичних норм при проведенні досліджень не виявлено (протокол засідання № 4 від 18.12.2024 року). Виконана робота є фрагментом планової науково-дослідної роботи кафедри педіатрії, неонатології та перинатальної медицини «Буковинський державний медичний університет» «Хронобіологічні й адаптаційні аспекти та особливості вегетативної регуляції при патологічних станах у дітей різних вікових груп», державний реєстраційний номер 0122U002245, термін виконання 02.2022 - 12.2026 рр. Результати. Особливості режиму та якості харчування вивчалися за спеціально розробленою анкетою. Виконано оцінку структури, кількісних і якісних характеристик добового раціону та виявлено кореляції з психосоціальними, поведінковими й соматичними параметрами. Харчування більшості учнів має одноманітний характер із переважанням продуктів зернової та кондитерської груп при недостатньому споживанні м’ясних і молочних страв. Виявлена виражена незбалансованість раціону, що розглядається як один із провідних факторів ризику формування соматичних і психічних порушень у підлітковому віці. Так, збалансованість харчування позитивно корелювала з показниками фізичного функціонування дітей (r = 0,46; p < 0,05), тоді як оптимальне споживання овочів асоціювалося з показниками психоемоційного функціонування (r = 0,24; p < 0,05). У той же час у дітей із низькими значеннями якості життя значно частіше реєструвалися порушення режиму харчування та незбалансованість добового раціону. В свою чергу повноцінний сон має зв’язки із якістю харчування (r = -0,42, p < 0,01) і особливо вживання овочевої їжі (r = -0,30, p < 0,05). У дітей із низьким показником ЯЖ найчастіше реєструються порушення режиму харчування, незбалансованість раціону. Висновки. Встановлено чіткий взаємозв’язок між збалансованістю харчування та фізичним, психоемоційним функціонуванням школярів. Тому активізація профілактичних і просвітницьких заходів, спрямованих на формування у школярів та їхніх сімей правильних харчових звичок є вкрай важливою. Представлені статистичні дані можуть бути використані як доказова база для подальших клінічних досліджень та планування заходів системи громадського здоров’я.
Бронхіальна астма (БА) вражає від 5 до 13 % вагітних жінок, і багато з них потребують щоденної фармакотерапії для досягнення контролю над астмою. Чітке розуміння балансу ефективності та безпеки сучасних препаратів для лікування БА при застосуванні вагітним жінкам допоможе клініцистам збалансувати терапевтичні переваги з потенційною шкодою та забезпечити безпечнішу клінічну практику. Метою даної роботи було проаналізувати сучасні підходи до вибору та фармакобезпеки сучасних бронходилятаційних лікарських засобів для вагітних та лактуючих жінок. Матеріали та методи. Проведений аналіз здійснено із залученням платформи PubMed використовуючи такі пошукові терміни: pregnant woman, bronchial asthma, guidelines, monoclonal antibodies. Пошук літературних джерел був обмежений часовим діапазоном з 2014 по 2026 рік із залученням джерел англійською, французькою та датською мовами. Результати та обговорення. Фармакотерапія вагітних жінок з астмою має бути подібною до лікування БА у невагітних жінок. Інгаляційні кортикостероїди (ІКС) є безпечними та ефективними для запобігання нападам астми під час вагітності та зменшення перинатальних аномалій, що і робить їх базисними препаратами для лікування БА під час вагітності. Також, численні дослідження підтвердили безпеку та ефективність β2-агоністів тривалої дії у лікуванні астми під час вагітності. Профілактування нападів БА комбінацією β2-агоністів тривалої дії з ІКС: будесонід + формотерол або беклометазон + формотерол є кращою терапією 1 лінії в порівнянні з комбінаціями ІКС з β2-агоністами короткої дії, що пов'язано зі зменшенням нападів БА в комплексі із покращенням стану дихальних шляхів. Системні кортикостероїди у вагітних жінок є препаратами виключно для лікування важких нападів астми. Монтелукаст є єдиним препаратом блокаторів лейкотрієнових рецепторів, що використовується, як засіб другої лінії для лікування БА у вагітних. Не виясненими на сьогодні є довгострокові наслідки для здоров'я дітей, народжених матерями з астмою, які до вагітності застосовували біологічні препарати (моноклональні антитіла): омалізумаб та дупілумаб. Висновки. Доцільним є комплексний підхід до вибору сучасного бронходилятаційного лікарського засобу для вагітної на основі діючих гайдлайнів та який враховує динамічні фізіологічні зміни під час вагітності. Ефективність та безпека сучасних біологічних препаратів з метою лікування БА під час вагітності потребують подальших проспективних досліджень.
