У статті досліджено роль культури безпеки як одного з ключових чинників забезпечення ефективної системи охорони праці в сучасних організаціях. Проаналізовано взаємозв’язок між нормативними вимогами, поведінкою працівників та рівнем виробничого травматизму. Обґрунтовано, що навіть найбільш досконалі інструкції, технологічні рішення та засоби індивідуального захисту не можуть гарантувати безпеку праці за відсутності свідомого ставлення працівників до власної безпеки та безпеки колег. Особливу увагу приділено людському фактору як основній причині більшості нещасних випадків на виробництві. Розглянуто сучасні підходи до формування культури безпеки, зокрема поведінковий аудит безпеки (Behavior-Based Safety), лідерство керівників, мотивацію персоналу та розвиток відповідальності кожного працівника. Висвітлено міжнародний досвід упровадження програм формування культури безпеки та окреслено перспективи їх адаптації в Україні в умовах цифровізації економіки, воєнних викликів і післявоєнного відновлення.
The article examines digital maturity as a determinant of resilience and socio-economic efficiency of Ukraine's hotel-and-restaurant complex under martial law. Using public statistics for 2022-2026 rather than primary survey data, it shows that hotel revenue and tourist-tax receipts have grown considerably faster than occupancy and taxed hotel-nights, that direct and social-media booking channels have displaced online travel agencies, and that regions with more stable infrastructure show markedly better recovery trajectories than regions closer to active combat. These patterns support extending the author's previously proposed Digital Maturity Index / Socio-Economic Efficiency Index framework with an explicit infrastructure-resilience sub-domain, with direct practical implications for enterprise digitalisation strategy and for hospitality-recovery policy design.
У статті досліджено теоретичні та прикладні аспекти техніко-економічного інжинірингу обладнання в системі бізнес-планування готельно-ресторанних підприємств. Метою дослідження є розроблення методичного підходу до інтеграції техніко-економічного інжинірингу в процес бізнес-планування з метою підвищення обґрунтованості інвестиційних рішень і забезпечення ефективного розвитку підприємств індустрії гостинності. Запропоновано систему критеріїв оцінювання технологічного обладнання та багатокритеріальну модель його вибору, яка враховує технічні, економічні, експлуатаційні, енергетичні, екологічні та цифрові характеристики. Розроблений методичний підхід дає змогу комплексно оцінювати альтернативні варіанти обладнання з використанням сучасних показників економічної ефективності та враховувати їх вплив на результати господарської діяльності підприємства.
Стаття присвячена комплексному аналізу теоретико-правових та практичних аспектів реалізації принципів належного врядування на рівні територіальних громад України в умовах воєнного стану. Досліджено відповідність вітчизняного законодавства європейським стандартам, зокрема Європейській хартії місцевого самоврядування, принципам SIGMA та рекомендаціям ОЕСД. Особливу увагу приділено ролі цифрової трансформації та інструментів електронної демократії, включаючи сервіси платформи e-DEM, залучення цифрових амбасадорів та функціонування екосистеми DREAM, як ключових чинників забезпечення зворотного зв'язку й залучення громадян до прийняття рішень. На основі моніторингу програми «Прозорі міста» організації Transparency International Ukraine за 2024–2025 роки здійснено критичну оцінку стану впровадження стандартів прозорості та антикорупційної доброчесності в українських муніципалітетах. Проаналізовано вплив правового режиму воєнного стану та функціонування військових адміністрацій на збереження спроможності місцевого самоврядування, дотримання колегіальних процедур та ризики обмеження локальної демократії.
У статті обґрунтовано ризик-орієнтовану модель державного регулювання розробки та інтеграції програмного забезпечення IoT-систем у безбар’єрному життєвому середовищі. На основі системного, інституційного, структурно-функціонального та порівняльно-правового аналізу поєднано вимоги фізичної і цифрової доступності, кібербезпеки, сумісності, захисту даних та відмовостійкості. Доступність запропоновано оцінювати для наскрізного ланцюга «користувач — інтерфейс — платформа — мережа — пристрій — фізична дія». Визначено сім механізмів регулювання і три рівні вимог за наслідками відмови. Практична цінність моделі полягає в можливості її застосування під час підготовки технічних вимог, публічних закупівель, приймальних випробувань і моніторингу IoT-рішень у житлових та громадських будівлях.
