У статті представлено комплекс методів прогнозування покладів шахтного метану, що ґрунтується на виділенні газоекрануючих інтервалів, стрижневих ділянок палеопотоків і локальних структур. Розроблений комплекс дозволяє достовірно визначати зони накопичення метану у вуглепородному масиві й оцінювати їх ресурси, що слугує підґрунтям для проєктування ефективних систем дегазації. Практична апробація на шахті ім. О. Ф. Засядька підтвердила результативність методів: з прогнозованих структур вилучено понад 416 млн м³ метану (близько 75 % оцінених ресурсів). Застосування комплексу сприяє підвищенню безпеки праці, скороченню викидів парникових газів і формує передумови для залучення шахтного метану як альтернативного енергоресурсу, що має важливе значення для енергетичної безпеки та післявоєнного відновлення України.
Стаття присвячена спробі ув’язати поверхневу будову розглянутої ділянки з глибинною. Крім Оленівського глибинного розлому розглянута також поведінка розлому Турка-Міжгір’я та Свалявсько-Латорицької зони розривних дислокацій. Раніше комбінація цих тектонічних дислокацій ніким не розглядалась. Оленівський розлом територіально знаходиться в межах Закарпатської області. Розлом розтинає породи підфлішового фундаменту, а також частково відклади флішового чохла. Про це свідчать комплекси малих інтрузій неогенового віку, локалізовані в породах флішу, які приурочені до цього розлому. До розлому також тяжіють такі структурні елементи, як Оленівське вікно та Верхньограбівницьке піввікно. Перше розміщене в зоні зчленування трьох покривів Українських Карпат: Магурського, Буркутського та Дуклянсько-Чорногорського, друге розташоване на ділянці дуже похилого насуву Дуклянсько-Чорногорського покриву на Кросненський. Походження Оленівського вікна пов’язують з дуже похилим насувом Буркутського покриву на Дуклянсько-Чорногорський. Це свідчить про відносне підвищення фундаменту Карпат в цьому їх перетині. Є підстави вважати, що Оленівський розлом у північно-східному напрямку може взаємодіяти з іншими розломами північно-західної частини Карпат. У північно-східному напрямку він, вірогідно, з’єднується в районі так званого Сможівського тектонічного вузла із субмеридіональним розломом Турка-Міжгір’я. Гіпотетично Оленівський розлом може сполучатися зі Свалявсько-Латорицькою зоною розривних дислокацій, про що може свідчити дуже рідкісний поздовжній зсув у відкладах олігоцену в районі с. Ялове. Такий досить рідкісний зсув міг виникнути в результаті складання дії цих двох розломів (Оленівського та Свалявсько-Латорицького). Таким чином, Оленівський розлом, вірогідно, є сполучною ланкою між розломами Турка-Сможе та Свалявсько-Латорицькою групою розломів.
Надано стислу інформацію про рудоносність Мар’янівського розсипу, який розташований у Житомирському районі Житомирської області. Основна рудоносність розсипу приурочена до середнього горизонту пісків новопетрівської світи неогену. Рудні піски здебільшого дрібнозернисті, кварцові, у верхній частині розрізу – середньо-дрібнозернисті. Переважає фракція розміром 0,16–0,29 мм. Вміст глинистої складової в пісках сягає 10,5 %. Товщина рудних пісків становить 2,0–18,0 м. Корисна копалина представлена ільменітом, цирконом, рутилом і лейкоксеном. На основі атрибутивної бази даних створено карти, які відображають структурні (рельєф підошви, покрівлі, товщину) та речовинні (латеральне поширення середнього вмісту ільменіту, лейкоксену, рутилу, циркону, дистену) характеристики розсипу. Досліджено просторове поширення розсипних мінералів і визначено їхній середній вміст. Досліджено кореляційні зв’язки між середнім вмістом мінералів у рудних пісках новопетрівської світи за латераллю та вмістом мінералів у вертикальному перетині свердловин. Побудовано карти товщини пісків, латерального поширення середнього вмісту ільменіту, лейкоксену, рутилу, циркону, дистену, колективного концентрату, умовного ільменіту в пісках новопетрівської світи для різного бортового вмісту ільменіту (16 та 25 кг/м³). Досліджено кореляційні зв’язки між мінералами при різному бортовому вмісті ільменіту. Представлено порівняльні гістограми розподілу мінімального та максимального середнього вмісту (кг/м³) рудних мінералів, колективного концентрату, умовного ільменіту в рудних пісках при бортовому вмісті ільменіту 16 та 25 кг/м³. Побудовано нормовану гістограму, яка відображає частку від загального різних показників і компонентів розсипу при різному бортовому вмісті ільменіту в рудних пісках.
Досліджувана територія відома розповсюдженістю підприємств гірничодобувної, металургійної, енергетичної, хімічної та інших галузей промисловості. Це зумовлює найвищу в Україні інтенсивність споживання чистої прісної води.Територія Західного Донбасу характеризується значним промисловим навантаженням, складною екологічною обстановкою та дефіцитом водопостачання (господарсько-питного, технічного та для інших потреб). Однак, за даними ДНВП “Геоінформ України”, Донбас є районом, забезпеченим ресурсами та запасами підземних вод.Більшість водоносних горизонтів із достатніми ресурсами та експлуатаційними запасами підземних вод розташовані, як правило, у віддалених частинах вуглепромислового Донбасу. З цієї причини в ряді вуглепромислових районів важко, а іноді неможливо підключитися до водних джерел через істотні матеріальні та технологічні труднощі.В статті розглядаються всі можливі джерела водопостачання, обсяги, якісні характеристики, їх доступність для різних сфер споживання, можливість переробки, очищення за виникаючою необхідністю.
Стаття присвячена реконструкції палеогеографічних умов формування осадових товщ і рудоносних горизонтів Тростяницького розсипного родовища ільменіту, приуроченого до Володарськ-Волинського масиву Коростенського плутону. На основі стратиграфічних, літолого-фаціальних, геохімічних і палеоморфологічних даних простежено етапи розвитку басейну від юри до неогену та визначено роль анортозитових кір вивітрювання як головного джерела важких мінералів. Показано, що багатостадійне перемивання, сортування та повторна акумуляція матеріалу в алювіальних, лагунних та озерно-дельтових фаціях зумовили формування збагачених ільменітових горизонтів. Комплексний підхід дав змогу уточнити чинники концентрації рудного компонента, оцінити вплив трансгресій та регресій Паратетису та визначити перспективи пошуку нових титано-цирконієносних розсипів у межах Українського щита.
