This article examines the theoretical and methodological foundations for developing a system of public administration in Ukraine’s agri-food sphere in the context of digital transformation and European integration processes. It substantiates the relevance of improving public administration in the agri-food sector as a complex open socio-economic system. The aim of the article is to substantiate the theoretical and methodological foundations for the formation of a system of public administration in the agri-food sector and to develop a Concept for the formation of public administration in Ukraine’s agri-food sphere, defining its structural components, principles, and methods of operation. The study employs systemic, functional, structural-morphological, institutional, informational, and systemic-synergistic approaches, which allowed for a comprehensive examination of the nature of economic systems and the characteristics of public administration in the agri-food sphere. The classification of management systems was analyzed, and the feasibility of applying a level-based approach to the development of complex systems in Ukraine’s agri-food sphere was substantiated. The article develops a Concept for the Formation of State Management of Ukraine’s Agri-Food Sector, whose mission is defined as ensuring the country’s food security. The proposed concept is based on the principles of scientific rigor, innovation, adaptability, systematicity, comprehensiveness, feedback, digital transformation, sustainable development, competence, balance, and cost-effectiveness. A system of internal management objectives has been defined, including meeting the population’s food needs, social development, preserving ecological balance, implementing advisory state policy, and filling the state budget. It is substantiated that the Ministry of Economy, Environment, and Agriculture of Ukraine acts as the managing entity in cooperation with other central executive bodies, while the agri-food sphere is the object of management. It is demonstrated that the implementation of the proposed concept will contribute to improving the effectiveness of state management of the agri-food sector, strengthening food security, developing the digitalization of management processes, and ensuring the sustainable development of Ukraine’s agri-food sphere.
The article analyses the evolution of EU technical assistance mechanisms in the digital domain in the context of transforming approaches to international cooperation and supporting the digital development of partner countries. The study employs historical, comparative and systemic methods, as well as methods of analysis and synthesis, the case study method, and the method of logical generalisation. Three stages of this evolution are examined: the initial stage (early 1990s-mid-2000s), the transitional stage (mid-2000s-early 2010s), and the contemporary stage of the systemic approach (from the early 2010s onwards). It is established that the initial stage was characterised by a project-based approach with a predominance of regulatory adaptation and technological modernisation, whereas the contemporary systemic approach entails integrated support for digital transformation simultaneously at the regulatory, infrastructural, institutional and competence levels. The principal EU technical assistance instruments (TAIEX and Twinning) are characterised as complementary mechanisms providing rapid short-term support and long-term institutional partnership respectively. The subtypes of the TAIEX instrument are analysed and their role in supporting the digital development of different categories of countries is determined. Drawing on specific case studies (the Dominican Republic, Honduras and Cabo Verde), the key patterns of effective TAIEX application in digital transformation and its systemic limitations are identified. The practical significance of the findings for shaping Ukraine's digital transformation strategy in the context of European integration is substantiated.
Circular economy is attracting significant attention from the academic community, business, and governments, as its development is linked to the need to transition toward a more sustainable and regenerative economic system. Despite growing interest, the concept of the circular economy remains a subject of scholarly debate due to the lack of a single universally accepted definition, which complicates its practical implementation. The aim of the article is to analyze the semantic features of contemporary academic definitions of the circular economy and to formulate an authorial clarification of the CE concept, taking into account the principles of circularity, the levels of its application, its socio-ecological-economic content, and the role of enterprises in the transition to a circular model. The article focuses primarily on analyzing contemporary academic definitions of the circular economy and identifying their semantic features. Using a systematic literature review in the Scopus database, 34 original author-defined definitions of the circular economy published between 2016 and 2024 were selected. To analyze them, a coding guide with 15 categories grouped into four thematic blocks was developed. To outline the broader scientific context, a bibliometric analysis of circular economy publications based on Scopus data was also conducted, making it possible to identify the dynamics of scientific interest, leading countries by publication output, major fields of knowledge, and thematic research clusters. The originality of the study lies in refining the concept of the circular economy on the basis of a systematic analysis of contemporary academic definitions as a multilevel socio-ecological-economic system that combines hierarchically organized R-strategies, micro-, meso-, and macro-level implementation, and the economic interest of enterprises in transitioning to a circular development model.
У статті обґрунтовано систему принципів формування та функціонування економічних механізмів державної підтримки розвитку ринку ІТ-послуг. Методологічну основу дослідження становлять інституціональний, системний, структурно-функціональний, логіко-семантичний і компаративний підходи. Визначено, що державна підтримка ІТ-ринку має розглядатися як цілісна система правових норм, інструментів, процедур і взаємовідносин між державою, бізнесом, науково-освітньою сферою та громадськістю. Систематизовано десять взаємопов’язаних принципів: законність, системність, комплексність, цілеспрямованість, відкритість, партисипативність, ефективність, адаптивність, прозорість і партнерство. Їх реалізація забезпечує узгодженість інструментів підтримки, правову визначеність, орієнтацію на вимірювані результати, гнучкість реагування на технологічні та безпекові зміни, а також реальну участь стейкхолдерів у підготовці й оцінюванні політики. Наукова новизна полягає в інтеграції інституціонального, адаптивного та партисипативного підходів для формування методологічної основи державної підтримки ринку ІТ-послуг. Практичне значення результатів полягає у можливості використання запропонованих принципів під час розроблення програм цифрової трансформації, інноваційного розвитку, стимулювання експорту ІТ-послуг та підтримки технологічного підприємництва.
У цьому дослідженні аналізується причинно-наслідковий зв’язок між якістю прибутку та дохідністю акцій у секторі споживчих товарів Нігерії у період з 2015 по 2024 рік. Використовуючи комплексну вибірку з 45 публічних компаній сектору споживчих товарів, що представлені на Нігерійській фондовій біржі (НФБ), ми застосовуємо бухгалтерські показники якості прибутку: якість нарахувань, стійкість прибутку, передбачуваність прибутку та згладженість прибутку. Результати дослідження показують значний негативний вплив стійкості прибутку на дохідність акцій, що свідчить про те, що компанії з більш стабільним прибутком, як правило, мають нижчу дохідність акцій. Парні тести причинності за Грейнджером показують, що жоден із показників якості прибутку не є причиною змін дохідності акцій. Водночас результати також свідчать про наявність зворотної причинності: дохідність акцій за Грейнджером зумовлює стійкість прибутку. У дослідженні застосовано динамічний панельний оцінювач Ареллано – Бонда та тести причинності за Грейнджером для аналізу впливу якості прибутку на дохідність акцій і встановлення причинно-наслідкових зв’язків між змінними. Дослідження надає комплексні докази обмеженого причинно-наслідкового зв’язку між якістю прибутку та дохідністю акцій у секторі споживчих товарів Нігерії. Отримані результати мають важливе значення для інвесторів, менеджерів, регуляторів і дослідників. Вони свідчать про те, що інші ринкові чинники можуть переважно впливати на дохідність акцій, перевищуючи вплив фундаментальної якості прибутку.
