Представлено експериментальний безконтактний термографічний метод визначення положення зон відриву потоку з поверхні аеродинамічних об’єктів. Актуальність роботи зумовлена необхідністю підвищення точності ураження цілей удосконаленням аеродинамічних властивостей боєприпасів. Представлено результати дослідження впливу кута розкриття хвостового конусу стабілізатора боєприпасу на аеродинамічні характеристики боєприпасів безпілотних літальних апаратів (БпЛА). Об’єктом дослідження виступила серія моделей хвостових конусів стабілізаторів боєприпасів з кутами розкриття 30°, 60°, 90°, 120° та 180°. Для верифікації термографічного методу визначення положення зон відриву потоку з поверхні аеродинамічних об’єктів використано відомий та надійний контактний метод шовковинок. Встановлено, що раціональним є кут розкриття хвостового конусу оперення стабілізатора боєприпасу до 30°, що забезпечує йому безвідривне обтікання. Показано, що збільшення кута розкриття хвостового конусу стабілізатора боєприпасу понад 45° призводить до прогресивного зростання зони відриву, що погіршує аеродинамічні властивості боєприпасів.
Розглянуто питання розрахунку пасивної ділянки траєкторії некерованих авіаційних ракет при кабруванні з урахуванням впливу вітру за визначених припущеннях. Запропоновано впровадження спеціального програмного забезпечення для проведення розрахунків точок пусків некерованих авіаційних ракет з кабрування на задану дальність для пасивної ділянки траєкторії, з урахуванням миттєвих складових середньої швидкості вітру за висотою та шорсткості підстилаючої поверхні. Врахування миттєвих складових середньої швидкості вітру та шорсткості підстилаючої поверхні на маршруті польоту некерованих авіаційних ракет дозволить розширити бойові можливості вертольотів та поліпшити їх точністні характеристики при бойовому застосуванні некерованих авіаційних ракет з кабрування. Сформовані рекомендації льотному складу щодо порядку застосування некерованих авіаційних ракет при кабруванні в сучасних умовах.
В статті наведено результати дослідження модифікацій ударного безпілотного літального апарата типу “Герань-2”, які полягають у включенні до складу його бортового озброєння ракети класу “повітря – повітря” Р-60 (у тому числі її імітаційного макета) та переносного зенітного ракетного комплексу 9П333 “Верба”. В основу статті покладено аналіз інформації, отриманої за результатами досліджень трофейних зразків безпілотного літального апарата типу “Герань-2”, а також інформації з відкритих джерел та наукових публікацій. У статті розглянуто бортове обладнання, характеристики та конструктивні особливості встановлення ракет класу “повітря – повітря” Р-60 (у тому числі її імітаційного макета) та переносного зенітного ракетного комплексу 9П333 “Верба” на БпЛА типу “Герань-2”. Сформульовані ймовірні варіанти застосування модернізованих безпілотних літальних апаратів та висновки про нову фазу експериментів Російської Федерації, спрямованої на пошук дешевих засобів повітряного протиборства.
У статті проаналізовані основні тактико-технічні характеристики керованих авіаційних бомб, які застосовувались Російською Федерацією проти України протягом 2023–2026 років. Наведені переваги здійснення зенітного ракетного прикриття об’єктів зенітним ракетним озброєнням наземних безпілотних зенітних ракетних комплексів різних типів або зенітними ракетними комплексами, в яких алгоритмічно визначено можливість автономної роботи в плані самостійного виявлення цілей, наведення та пуску ракет на всіх глибинах оборони. Представлена адаптована до сучасних умов застосування різних видів засобів повітряного нападу багаторівнева система здійснення зенітного ракетного прикриття об’єктів ракетним озброєнням наземних безпілотних зенітних ракетних комплексів різних типів на всю глибину оборони в залежності від віддаленості лінії бойового зіткнення.
Стаття присвячена вдосконаленню системи безпосереднього управління повітряним рухом в аеродромній зоні з метою забезпечення безпеки повітряного руху та оптимізації потоків повітряних суден. Запропонований розподіл задачі безпосереднього управління рухом на два класи: поточне планування (програмування) та регулювання відносно програмних траєкторій. Для поодинокого літака побудовано систему нелінійних диференціальних рівнянь, яка враховує стандарти просторового ешелонування та вітрове збурення. За допомогою принципу максимуму доведено, що оптимальна за швидкодією траєкторія польоту є послідовністю прямолінійних ділянок та спряжених дуг циклоїд. У задачах керування групою з N літаків мінімізується функціонал сумарного часу їхнього перебування в зоні відповідальності. Запропоновано ітераційний алгоритм із функціями штрафу для зведення задачі на умовний мінімум до безумовної оптимізації. Обґрунтовано доцільність використання фіксованих стандартних траєкторій, що виключає ризики виникнення конфліктів типу “наздоганяння”. Оптимізацію потоку за фіксованої черговості формалізовано як задачу лінійного програмування, а усунення конфліктів у точці виходу на передпосадкову пряму – як задачу про призначення.
В статті розробляється математична модель оцінювання живучості зенітного ракетного комплексу на основі імовірнісно-статистичного підходу, що враховує архітектуру побудови комплексу та характеристики сучасних засобів ураження. У роботі застосовано метод Монте-Карло для стохастичного моделювання координат точок падіння засобів ураження з урахуванням розподілу кругового імовірного відхилення та ефективного радіуса ураження. Модель базується на розрахунку умовних і кумулятивних імовірностей ураження елементів зенітного ракетного комплексу. Для врахування рівнів залишкової живучості пропонується застосовувати багаторівневу шкалу пошкоджень із застосуванням бета-розподілу випадкових величин втрати працездатності. Проведено порівняльний аналіз залишкової живучості зенітного ракетного комплексу при ударах безпілотними літальними апаратами типу “Shahed”, крилатих ракет типу “Калибр” та балістичних ракет типу “Искандер-М”. Встановлено, що радіолокаційна станція залишається найбільш критичним вузлом, ураження якого призводить до системної втрати функціональності комплексу. Виявлено бімодальний характер розподілу живучості при ударах балістичних ракет, що вказує на пороговий характер руйнувань. Удосконалено модель оцінювання живучості через інтеграцію коефіцієнтів важливості компонентів та врахування просторової кореляції пошкоджень. Отримані результати можуть бути використані для обґрунтування тактики розосередження елементів ЗРК, планування інженерного обладнання позицій та оцінювання ризиків при відбитті масованих ударів.
На крилатих ракетах встановлюються постановники активних перешкод високої інтенсивності для радіоелектронної протидії силам оборони України при нанесенні групових ударів. Активне застосування Російською Федерацією крилатих ракет в масованих та комбінованих ударах вимагає створення сучасних радіолокаційних засобів виявлення та супроводження високошвидкісних малорозмірних низьковисотних об’єктів в складних умовах перешкодової обстановки. Проєктування таких радіолокаційних засобів пов’язано із застосування перспективних фазованих антенних решіток (ФАР) та сучасних методів обробки радіолокаційної інформації, у тому числі методів просторового спектрального аналізу. Це забезпечує суттєве збільшення роздільної здатності пеленгації постановників активних шумових перешкод, у тому числі в межах головної пелюстки діаграми спрямованості. У даній статті оцінюється роздільна здатність методу мінімальної дисперсії та методу лінійного передбачення, які є найбільш відомими з надрозділяючих методів просторового спектрального аналізу. Характеристики цих методів істотно залежать від кореляційних зав’язків між вихідними сигналами каналів прийму ФАР. Характеристики зв’язку описуються кореляційними матрицями, які описані у математичної моделі пеленгатору постановників активних шумових перешкод. Показані особливості трансформації таких кореляційних матриць в умовах неідентичності імпульсних характеристик каналів прийому ФАР. Для подальших досліджень обрані умови неідентичності коефіцієнтів підсилення каналів прийому. Приведено порядок формування комплексних амплітуд каналів прийому при пеленгації постановників перешкод та на їх основі навчаючої вибірки визначеного об’єму. Для обраних значень інтенсивностей та кутових відстаней постановників проведено дослідження граничних характеристик методів мінімальної дисперсії та лінійного передбачення в гіпотетичних умовах точно відомих кореляційних матриці. На основі результатів статистичних досліджень отримані кількісні показники роздільної здатності обраних методів спектрального аналізу в реальних умовах обмеженого обсягу навчаючих вибірок та неідентичністі коефіцієнтів підсилення каналів прийому ФАР. Формалізовані вимоги до неідентичністі коефіцієнтів підсилення каналів прийму та визначені межи доцільності застосування методів мінімальної дисперсії та лінійного передбачення у перспективних пеленгаторах постановників активних шумових перешкод. Результати, описані у статті, доцільно застосуовувати при створені сучасних радіолокаційних засобів з ФАР або при модернізації існуючих.
У статті досліджено підходи до оцінювання якості радіолокаційного розпізнавання літальних апаратів. Метою роботи є обґрунтування вибору відповідних показників. Методологія дослідження базується на теорії статистичних рішень з використанням критерію мінімуму середнього ризику для бінарної задачі. Проведено чисельне моделювання, яке підтвердило, що спостережувана структура вхідного потоку об’єктів корелює з оптимальною стратегією нападника в умовах дефіциту ресурсів захисту. Доведено доцільність використання пари показників – ймовірностей хибної тривоги та пропуску цілі, зважених через елементи матриці втрат. Для уніфікації ухвалення рішень запропоновано інтегральний показник ефективності, що ґрунтується на нормованому значенні байєсівського ризику.
У статті розглянуто актуальні питання оцінки ефективності бойового застосування зенітного безпілотного літального апарату (UAV-F) в сучасних умовах війни, що характеризуються широким залученням безпілотних літальних апаратів (БпЛА) винищувачів (перехоплювачів) безпілотних систем (БпС) у підрозділах протиповітряної оборони (ППО). Запропоновано методику статистичного оцінювання (MSI-UAVF) технічної ймовірності ураження повітряних цілей одним зенітним БпЛА за результатами бойових спостережень, без використання паспортних даних виробника (Методика). Методика спирається на біноміальну модель результатів (успіх / неуспіх) для кожної категорії знищення повітряних цілей (КЗПЦ) та використовує довірчі інтервали Вільсона для оцінювання частки уражень, а також дельта-метод з коваріацією для технічної ефективності з урахуванням втрат носіїв. Розрахована можливість розширення за допомогою бета-біноміальної моделі та GLMM (узагальнені лінійні змішані моделі) для врахування неоднорідності екіпажів, районів, умов. Наведено структуру облікових даних (спроби, ураження, втрати) підрозділу БпС ППО з урахуванням часу доби, типу цілі (розвідувальний / ударний БпЛА противника), рівня радіоактивних перешкод (РЕБ) та погодних умов. Подано приклад повного числового розрахунку, узгодженого із шаблоном Excel: розрахунок точкових оцінок, довірчих інтервалів, агрегованих показників та їх інтерпретація для оперативного планування. Окремо наведено технічний опис реалізації Методики в середовищі електронних таблиць Microsoft Excel: автоматизований розрахунок фактичних (бойових) ймовірностей, довірчих інтервалів, агрегованих показників за РЕБ та погодою, а також приклад числових розрахунків, синхронізований з таблицями. Використання реальних бойових даних у процесі планування ППО і оцінки ефективності підрозділів БпС ППО підвищує точність прогнозування та адаптованість прийнятих рішень до конкретних умов бойових дій.
Стаття присвячена вирішенню проблеми обмеженої площі розсіювання авіаційних засобів ураження під час бомбометання з мультироторних бомбардувальників. Для розв’язання проблеми запропонований роторний тримач, основна інноваційна суть якого полягає у тому, що корпус тримача з підвішеними засо- бами ураження закріплений на носії з можливістю обертального руху у горизонтальній площині. Новизна такого рішення підтверджена патентом України. Зміна кутової швидкості та фази обертального руху дозволяє змінювати форму та площу зони штучного розсіювання та забезпечити закон розподілу рівної щільності авіаційних засобів ураження. Теоретичні дослідження застосування роторного тримача показа- ли, що суцільна зона ураження осколкових, термобаричних та запальних бомб збільшується пропорційно кількості скинутих бомб. Для забезпечення максимальної ймовірності ураження в одній атаці бронетехніки радіус кругової зони штучного розсіювання протитанкових бомб слід визначати за допомогою розробленої методики з урахуванням помилки бомбометання, площі вразливої частини бронетехніки та кількості скинутих бомб. Серійно-залпове скидання під прямим кутом до поздовжньої осі носія відкриває шлях до розмінування / мінування території та виконання проходів у мінних полях регульованої ширини. Результати ро- боти доцільно використати для удосконалення тримачів / систем скиду.
У статті обґрунтовано необхідність інтеграції мультимодальної інформації для підвищення надійно- сті навігації ударних безпілотних літальних апаратів в умовах впливу природних явищ, активної протидії противника та наслідків бойових дій. Показано, що традиційні комбіновані навігаційні системи піддаються глушінню та спуфінгу, а кореляційно-екстремальні системи втрачають ефективність через природний вплив та наслідки бойових дій за рахунок знищення, пошкодження або маскування об’єктів прив’язки. Запропоновано багатошарову архітектуру, що поєднує дані з різних автономних джерел (машинний зір, ра- діосигнали, профіль рельєфу, тощо) та застосовує адаптивні фільтри Калмана для корекції дрейфу інерційної навігаційної системи. Доведено економічну доцільність мультимодального комплексування (вартість $50–$2000) порівняно з традиційними системами ($5000–$30000). Обґрунтовано необхідність динамічного перепланування маршруту в залежності від змін обстановки та наявності додаткових каналів корекції накопиченої навігаційної помилки.
Російсько-українська війна показала виняткову роль безпілотних літальних апаратів (БпЛА) у сучасних бойових діях, де вони широко застосовуються для ведення розвідки, коригування вогню, ураження цілей та моніторингу обстановки. Неодноразово для виконання низки завдань залучався БпЛА оперативного рівня “Bayraktar TB2”. Водночас реальні умови війни виявили низку проблем експлуатації БпЛА, зокрема ризик зледеніння конструктивних елементів під час польоту в складних метеорологічних умовах. Обмерзання значно погіршує льотні характеристики, знижує керованість, підвищує ризик аварійних ситуацій та може призве- сти до втрати апарата і невиконання бойового завдання. У статті проведено аналіз наявних протиобліднювальних систем, що використовуються на пілото- ваних та безпілотних літальних апаратах, з врахуванням досвіду їхнього бойового застосування у сучасній війні. Визначено найбільш небезпечні види обмерзання, умови їхнього виникнення та вплив на ефективність виконання завдань БпЛА. На основі теплових розрахунків обґрунтовано потребу у створенні перспективної протиобліднювальної системи для Bayraktar TB2, здатної забезпечувати безпеку польотів у широкому діапа- зоні температур та висот.
У статті запропоновані шляхи подальшого розвитку крилатих ракет (КР) великої дальності, що будуються на базі використання новітніх технологій в напрямку моделювання умов бойового застосування з метою покращання ефективності цієї зброї та зменшення вартості виконання типових бойових завдань. Для визначення початкових заходів для досягнення цієї мети пропонується розглянути експлуатаційні та аеродинамічні характеристики найпоширеніших конфігурацій корпусів крилатих ракет, а також деякі альтернативні варіанти. Розроблено та адаптовано до певного кола завдань методологію оцінки аеродинамічних характеристик, а саме: розрахунок аеродинамічних характеристик різних варіантів конструкції літальних апаратів, подібних за застосуванням. Для цього аналізу запропоновано методологію розрахунку аеродинамічних характеристик на основі методу скінченних елементів. Порівняльні розрахунки аеродинамічних характеристик дозволили зробити висновок про можливість використання крилатих ракет, конструкції фюзеляжу яких відрізняються від тих, що широко використовуються на даний момент. Обґрунтовано можливі типи форм корпусів КР для сил стримування, виходячи з досвіду бойових дій та досягнень у галузі моделювання процесу руху за заданими траєкторіями певних виробів для порівняльного аналізу їх льотних характеристик. Було визначено завдання виготовлення значної кількість ракетної зброї, організувати її зберігання, обслуговування та одночасне використання такої зброї при забезпеченні мінімальних витрат на всю групу, що забезпечило б високу бойову ефективність при мінімальній кількості задіяного особового складу. Це може покращити певні важливі експлуатаційні характеристики без погіршення льотно-технічних характеристик.
У статті проаналізовано сучасні підходи щодо застосування космічних систем в інтересах ведення розвідки, зв’язку, навігації, виявлення повітряно-космічних загроз та управління бойовими діями. Узагальнено значний міжнародний досвід, який однозначно демонструє, що провідні армії світу все частіше інтегрують космічні технології не просто як допоміжний інструмент, а як фундаментальний та незамінний компонент їхньої військової могутності, еволюцію світової військової доктрини. Досліджено можливості використання космічного простору для нарощування бойових спроможностей Повітряних Сил Збройних Сил України (ЗС України), особливо в динамічному та складному середовищі сучасної високотехнологічної війни. Визначено ключові напрями інтеграції космічного компонента у бойову архітектуру повітряного простору. Удосконалено модель інформаційно-бойового контуру Повітряних Сил (ПС), в якій, на відміну від відомих додатково враховується інформація від космічних систем, що дозволяє істотно підвищити ситуаційну обізнаність при бойовому застосуванні (веденні бойових дій) частинами та підрозділами ПС ЗС України.
У статті представлені основні напрями інформаційної кампанії Російської Федерації (РФ) проти України у 2025 році. Аналіз напрямів російської інформаційної кампанії свідчить, що у 2025 році вона стала більш системною. В інформаційній складовій війни РФ намагалась дестабілізувати українське суспільство різними способами, постійно поширювала великий обсяг дезінформації та пропаганди, проводила гібридні операції проти країн Європи та України. Розглянуті напрями інформаційної кампанії РФ проти України в країнах Європейського Союзу (ЄС). Відмічається, що головними цілями інформаційної кампанії РФ у 2025 році були руйнування єдності Європейського Союзу та НАТО, підрив підтримки України з боку країн Заходу та зменшення рішучості Європи протистояти російській агресії. Визначено, що антиукраїнська інформаційна кампанія не досягла запланованих результатів, оскільки країни ЄС і НАТО продовжують здійснювати економічну, фінансову та військову підтримку України у війні проти РФ. Відмічається, що для поширення антиукраїнських наративів РФ використовувала різні інструменти – російські онлайн-медіа, проросійські сайти в країнах Європи, сайти-клони європейських засобах масової інформації (ЗМІ), соціальні мережі та месенджери, мережі ботів. Наведені приклади операцій впливу РФ у країнах Європи. Визначені особливості інформаційної кампанії РФ у 2025 році. Представлені приклади обґрунтування відмови РФ від мирних переговорів і завершення війни в Україні.
Проведено аналіз сучасних методів визначення аеродинамічних характеристик літаків з бойовими пошкодженнями. На основі проведеного аналізу обрано напрямок дослідження – удосконалення відомої числової методики визначення аеродинамічних характеристик літаків. В основу удосконаленої методики визначення аеродинамічних характеристик літаків з бойовими пошкодженнями покладено модифікований метод дискретних вихорів з замкненими вихровими рамками. Для розрахунку несучих властивостей та визначення лобового опору літака використано напівемпіричні залежності. Верифікація удосконаленої методики здійснена порівнянням аеродинамічних характеристик крил великого і малого подовження, отриманих в аеро-трубному експерименті, з результатами, отриманими за удосконаленою методикою. Задовільне співпадіння результатів власних розрахунків з експериментальними даними дозволило зробити висновок про адекваintність та працездатність удосконаленої методики визначення аеродинамічних характеристик літаків з бойовими пошкодженнями.
One of the main elements of modern and promising Unmanned Aircraft System – Target equipment is the various types of means of radar cross-section simulation in ultra-high frequency electromagnetic waves. At the present time, triangular, square, and circular types of corner reflectors radar cross-section simulators of air targets are quite widely used. Among the corner simulators, the square simulator provides the largest radar cross-section, but at the same time, it has the narrowest radiation indicatrix in both planes and less structural strength. The widest monostatic indicators in both planes are provided by triangular imitators, which determines their advantages in use despite the relatively low value of their radar cross-section. One promising direction for creating air targets radar cross-section simulation in radar band is using spherical and cylindrical Luneburg Lenses. Studies that have been conducted have shown that, under the conditions of the same size and wavelength of irradiation, simulators based on spherical and cylindrical Luneburg Lenses have a significantly larger radar cross-section compared to corner ones, allow to cover the entire range of wavelengths and the radar cross-section of modern air targets. The most significant radar cross-section is provided by simulators based on a Lüneberg spherical lens with a metalized segment as a “cap”.
Застосування настильних траєкторій, що не виходять за межі лінії Кармана, та маневрування на кінцевій (низхідній) ділянці польоту стали основними вимогами до характеристик сучасних оперативно-тактичних ракет (ОТР). Виконання зазначених вимог робить квазібалістичні траєкторії ОТР менш передбачуваними, що в свою чергу знижує їх дальність виявлення й ефективність супроводження та перехоплення сучасними системами протиповітряної / протиракетної оборони. З метою дослідження параметрів квазібалістичної траєкторії сучасних ОТР розроблено модель корегованої активної ділянки траєкторії (АДТ). Проведено її інтеграцію з моделлю балістичної траєкторії на основі диференційних рівнянь Кеплера. За даними тактико-технічних характеристик ОТР типу 9М723 “Искандер-М” розраховано варіанти її настильних траєкторій польоту, а також подано відповідні графіки зміни параметрів (висота-дальність, швидкість-дальність, швидкість-час).
У статті представлено удосконалений метод передачі даних у технології лазерної атмосферної лінії зв’язку (ЛАЛЗ) для вирішення проблеми “остання миля”. Приведено аналітичні вирази для розрахунку результуючих електричних полів поздовжніх мод (несучих частот) та їх амплітуд, які дозволяють врахувати виділені поздовжні моди, їх глибину модуляції, частоту та фазу. Запропоновано і наведено функціональну блок-схему пристрою формування каналів передачі даних для ЛАЛЗ. У якості джерела використовується одномодове багаточастотне із синхронізацією поздовжніх мод лазерне випромінювання єдиного лазера-передавача. За основу кожного з оптичних каналів пристрою обрано вузькосмуговий інтерферометр Фабрі-Перо, що налаштований на сигнал обраної поздовжньої моди (несучої частоти). Доведено склад пристрою та принцип його роботи. Розкрито сутність роботи удосконаленого методу передачі даних у ЛАЛЗ. Представлено склад станції для передачі й приймання даних (інформації) на великі відстані, у тому числі, вирішити проблему “останньої милі”. При цьому, завдяки багатоканальної передачі даних декілька з них можливо використовувати для формування приватної лінії зв’язку.
