Особливості Хірургічного Лікування Хворих Із Синдромом Грудного Виходу

Вступ. Синдром грудного виходу — це збірний термін, що поєднує групу нейросудинних синдромів. За даними світової статистики, поширеність синдрому грудного виходу серед населення становить 0,3–2 %. Вибір обсягу оперативного втручання, оптимального часу для проведення хірургічного лікування та профілактика рецидивів залишаються актуальними проблемами на сьогодні. Метою дослідження було поліпшити результати хірургічного лікування хворих із синдромом грудного виходу шляхом диференційованого використання різних методів оперативного втручання. Матеріали та методи. Проаналізовано результати оперативного лікування 71 пацієнта із синдромом грудного виходу шляхом надключичного класичного переднього доступу. У 35 хворих використані стандартні методи хірургічного лікування у вигляді невролізу структур плечового сплетіння, ангіолізу підключичних судин, скаленотомії та резекції додаткового шийного ребра (за потреби), у 17 хворих під час стандартного оперативного втручання була одночасно здійснена резекція I ребра, і у 19 хворих під час стандартного оперативного втручання додатково встановлювалася електростимулююча система «НейСі-3М» (НВП «ВЕЛ», Україна) для тривалої електростимуляції плечового сплетіння в післяопераційному періоді. Результати. Позитивний ефект при використанні тривалої електростимуляції плечового сплетіння у вигляді поліпшення неврологічного стану і трофічних функцій відзначений у 94,7 % хворих. Висновки. Метод тривалої електростимуляції структур плечового сплетіння дозволяє значно скоротити період відновлення неврологічного стану та забезпечує стабільний регрес больового синдрому в післяопераційному періоді.