Для археологічних пам’яток гончарна колекція є одним із основних джерел інформації не лише про культуру та світогляд давніх людей, але й загалом про їх існування. Одним із найбільш інформативних параметрів, що характеризують застосування посуду на пам’ятці, є його об’єм. Особливо це актуально для пам’яток з незначним розмаїттям типів посуду, таких як Генералка-2 — поселення доби ранньої бронзи на острові Хортиця. Для розуміння особливостей господарювання об’єми посудин мають вирішальне значення, однак нечасто стають об’єктом наукового вивчення. Частково це пов’язано з проблемами їх визначення за умови фрагментарності виробів. Однак цей ключовий параметр природно пов’язаний з іншими метричними характеристиками горщиків. За умови значної фрагментарності посудин важливою видається перспектива приблизного визначення об’єму за набором інших метричних ознак, які можна обрахувати, наприклад, навіть за невеликим фрагментом вінець. Таку приблизну оцінку уможливлює те, що кераміка Генералки-2 добре поділяється на окремі кластери (великі, середні та малі горщики) саме за об’ємом посудин. Крім об’ємних кластерів, колекція пам’ятки дозволяє чітко виокремити техніко-типологічні групи, пов’язані з орнаментацією артефактів, адже однаковий орнамент та композиція повторюються там на серіях подібних горщиків. Таким чином утворюється щонайменше три окремі групи. Величина кореляції між цими непов’язаними таксонами віддзеркалює рівень зв’язку техніки виконання посудини та її майбутньої функції (беззаперечно пов’язаної з об’ємом). Утім, для ретельного й точного дослідження такої кореляції вибірку має бути збільшено, що можливо лише за визначення об’ємних кластерів низки неповних посудин.