У статті здійснено комплексний огляд базових принципів проєктування та практичного застосування кіберполігонів як керованих навчально-дослідних середовищ для формування професійних компетентностей у сфері кіберзахисту. Показано еволюцію тренувальних платформ від статичних віртуальних лабораторій до масштабованих хмарних екосистем і цифрових двійників інфраструктур, які відтворюють реалістичні мережеві топології, типові бізнес-сервіси та поведінку користувачів. Аргументовано, що на тлі зростання економічних втрат від кіберзлочинності та розширення розриву в кадровому забезпеченні, кіберполігони стають ключовим інструментом набуття «бойового» досвіду в безпечних умовах. З урахуванням фреймворку NICE, педагогічних моделей Блума та Колба, а також сучасних підходів до автоматизації сценаріїв, запропоновано узагальнену систему принципів, що охоплює архітектуру, керування контентом, оцінювання результатів, безпеку й відповідність етичним та правовим обмеженням. Окрему увагу приділено використанню штучного інтелекту, агентних RAG-підходів і багатоагентного навчання з підкріпленням для підвищення адаптивності вправ і якості аналітики навчання.