Організаційно-медичні Алгоритми Застосування Екстракорпоральної Мембранної Оксигенації При Позагоспітальній Зупинці Кровообігу

Мета дослідження. Проаналізувати сучасні організаційні підходи до застосування екстракорпоральної серцево-легеневої реанімації (E-СЛР) при позагоспітальній зупинці кровообігу, узагальнити міжнародний досвід та оцінити перспективи впровадження E-СЛР в Україні. Матеріали та методи. Робота виконана у форматі навчально-методичного дослідження з елементами аналітичного огляду сучасної літератури. Проведено аналіз міжнародних рекомендацій European Resuscitation Council (ERC), Extracorporeal Life Support Organization (ELSO), American Heart Association (AHA), а також сучасних клінічних досліджень ARREST, Prague OHCA Trial та INCEPTION, присвячених застосуванню E-СЛР при рефрактерній позагоспітальній зупинці кровообігу. Результати. Встановлено, що ефективність E-СЛР значною мірою залежить від швидкості досягнення ЕКМО-потоку, організації маршрутизації пацієнтів, міждисциплінарної взаємодії та досвіду ECMO-центру. Проаналізовано сучасні моделі організації E-СЛР, включаючи догоспітальну канюляцію та стратегію транспортування пацієнта до спеціалізованого ECMO-центру. Показано, що найбільш реалістичною моделлю для України є централізована стратегія транспортування пацієнтів до ECMO-центрів із проведенням канюляції у катетеризаційній лабораторії. Запропоновано поетапний алгоритм імплементації E-СЛР-програми в Україні. Висновки. Екстракорпоральна серцево-легенева реанімація є перспективним напрямком розвитку сучасної критичної допомоги пацієнтам із рефрактерною позагоспітальною зупинкою кровообігу. Впровадження E-СЛР в Україні потребує створення регіональних ECMO-центрів, стандартизованої системи маршрутизації пацієнтів, simulation-based training та формування національного реєстру E-СЛР.