Фінансовий Компонент Економічної Безпеки Сільськогосподарських Підприємств У Контексті Антикризового Менеджменту

Мета. Метою є теоретичне обґрунтування й оцінювання фінансового компонента економічної безпеки сільськогосподарських підприємств, а також розробка рекомендацій щодо його поліпшення на основі впровадження інструментів антикризового менеджменту, спрямованих на підвищення фінансової стійкості, адаптивності до зовнішніх загроз і забезпечення стабільного функціонування підприємств в умовах війни та повоєнної відбудови економіки України. Методологія. У роботі застосовано підхід, що поєднує фінансовий аналіз на мікрорівні на прикладі великих сільськогосподарських підприємств переважно під час COVID-19 і війни (2020–2024 рр.) та макроекономічний аналіз на рівні аграрного сектора України за період 2000–2024 рр. Визначено інтегральний індекс фінансового компонента економічної безпеки (ІФКЕБ) сільськогосподарських підприємств на основі показників рентабельності діяльності, ліквідності й фінансової автономії. Для визначення взаємозв’язків між фінансовими показниками сільськогосподарських підприємств і макроекономічними змінними використано кореляційний і регресійний аналіз. Під час обґрунтування механізму антикризового управління економічною безпекою застосовано структурний аналіз. Результати. Оцінювання фінансового компонента економічної безпеки великих сільськогосподарських підприємств виявило істотну диференціацію рівня їхньої фінансової стійкості і різноспрямовані тенденції її динаміки. Класифікація за ІФКЕБ дозволила виявити ті підприємства, які потребують посилення антикризових управлінських заходів. Величина ІФКЕБ має позитивний високий кореляційний зв’язок із чистим прибутком підприємств, помірний зв’язок із середньомісячною заробітною платою працівників й обернений високий зв’язок із зобов’язаннями. На державному рівні рентабельність діяльності сільськогосподарських підприємств має помірний кореляційний зв’язок із валютним курсом. Установлено статистично значущий позитивний вплив ланцюгового індексу середньомісячної заробітної плати в сільському господарстві й валютного курсу на розмір прибутку підприємств. Водночас ланцюгові індекси розміру державної підтримки аграрного сектора та кредитування не продемонстрували статистично значущого впливу в межах досліджуваного періоду. Побудована регресійна модель пояснює 63,8 % варіації прибутку сільськогосподарських підприємств. Обґрунтовано механізм і заходи антикризового управління, спрямовані на зміцнення фінансової стійкості, підвищення платоспроможності й адаптивності сільськогосподарських підприємств до умов воєнної нестабільності. Оригінальність. Це дослідження сприяє кращому розумінню стану й динаміки формування фінансового компонента економічної безпеки сільськогосподарських підприємств в умовах воєнного стану, а також їх адаптивності до кризових викликів. Подальшого розвитку набули положення щодо антикризового менеджменту через обґрунтування взаємозв’язку між фінансовою стійкістю сільськогосподарських підприємств, мікро- та макроекономічними чинниками. Практична цінність. Результати можуть бути використані менеджерами підприємств для ухвалення антикризових рішень, включаючи оптимізацію структури капіталу, управління зобов’язаннями та підвищення фінансової стійкості підприємств. Державні органи й аналітичні центри можуть застосовувати висновки для моніторингу економічної безпеки сільськогосподарських підприємств і планування програм підтримки фінансової та операційної стійкості галузі.