У статті представлено удосконалений метод глибинного навчання для автоматизованого виявлення типових шаблонів у PQ-даних показників якості електроенергії. Метод поєднує глибинний автоенкодер для автоматичного виділення ознак із великих масивів вимірювань та подальшу кластеризацію отриманих ознак для групування схожих добових варіацій показників якості електроенергії. Він працює у режимі навчання без вчителя (не потребує розмічених даних) та здатний виявляти приховані закономірності і типові профілі змін показників напруги або струму. Розкрито архітектуру методу, етапи попередньої обробки даних та нормалізації. Доведено особливості навчання автоенкодера, алгоритму кластеризації ознак, а також підходів до інтерпретації отриманих результатів.

В статті розглянуто особливості стрільби зенітними ракетними комплексами малої дальності по типовим повітряним цілям (літаки, вертольоти, крилаті ракети) та нетиповим повітряним цілям (безпілотні літальні апарати, дрони). Досліджено основні похибки стрільби зенітних керованих ракет: похибки наведення ракет та похибки спрацювання радіопідривача системи підриву ракети. Отримане середнє значення найбільшого радіусу спрацювання радіопідривача при стрільбі ракети по типовим повітряним цілям. Проведено дослідження похибок наведення ракети та похибок спрацювання радіопідривача, а також скалярного поля антен радіопідривача, яке дозволяє оцінити його середньоквадратичне віхилення похибок спрацювання та розглянуті енергетичні характеристики радіопідривача. Отримані аналітичні вирази, а також проведено розрахунки відстань на яких або спрацьовує радіопідривача ракети або ні при стрільбі по безпілотним літальним апаратам та оцінки їх ефективної площі розсіювання. Розрахунки проведено за допомогою програмного продукту MathCad, що дозволило отримати табличні дані та побудувати відповідні графіки залежностей.

В роботі розглянуті заходи щодо організації протидії БпЛА противника активними засобами. Розглянуті засоби ППО, що застосовуються для боротьби з малорозмірними БПЛА. Показані їх переваги та недоліки. Розглянуті засоби боротьби в даний час з малорозмірними БПЛА шляхом застосування БПЛА різних типів, оснащених різного типу озброєнням. Розглянуті перспективні засоби боротьби з малорозмірними БПЛА та іншими малошвидкісними повітряними цілями.

В статті запропоновано метод розпізнавання повітряних цілей, що спостерігаються на основі відбитого багаточастотного радіолокаційного сигналу. Метод дозволяє отримати нову ознаку розпізнавання повітряної цілі завдяки спільної обробки основної та кросової поляризації відбитого від неї багаточастотного радіолокаційного сигналу з урахуванням різниці фаз між ними. Розкрито сутність методу та представлено математичну модель для проведення відповідних розрахунків. Розроблено схему пристрою для отримання квадрата модуля огинаючої звертки імпульсних характеристик повітряної цілі.

Представлено результати дослідження методу оптимізації раціонального розподілу засобів захисту інформації у розподілених системах хмарних обчислень на основі алгоритмів цілочисельного лінійного програмування з булевими змінними.

В статті розроблено правила виявлення звукового випадкового сигналу повітряної цілі на основі методу відношення правдоподібності при одно та двох базовій системі прийому. Враховано нестаціонарність корисних сигналів та завад. Представлено аналітичні вирази для проведення розрахунків. За запропонованими правилами виявлення сформовано схеми виявлення звукового сигналу повітряної цілі при одно та двох базовому прийомі з урахуванням рівнів порогу. Наведено приклади розроблених схем.

В статті проведено дослідження та порівняння алгоритмів FASTER-RCNN, YOLO, SSD та R-FCN. що необхідні для створення ефективної інтелектуальної системи виявлення об'єктів у режимі реального часу. Здійснено оцінку алгоритмів Precision, recall, F1-score, mAP та часу на виведення за показниками ефективності на основі тестового набору даних. Визначено, що модель глибокого навчання YOLOv5 має високі точність та швидкість обробки даних, що дозволяє її застосовувати в області комп'ютерного зору та штучного інтелекту для інтелектуальної системи виявлення об'єктів. Розроблено модель для системи виявлення та класифікації об'єктів (транспортних засобів) у відеопотоці даних на основі глибинного навчання. Використано модель нейронної мережі YOLOv5. Проведено експериментальні дослідження навченої моделі. Наведено отримані як графічні і табличні результати досліджень, так і скріншоти роботи навченої моделі з відеопотоком даних.

В роботі запропоновано запропоновано метод оцінки похибки розрахунку значень коефіцієнта сили лобового опору снаряда з використанням значень прискорення та швидкості центру мас. Розкрито сутність методу та приведено аналітичній матеріал для проведення розрахунків. Обрано мобільну однопунктну лазерну інформаціно-вимірювальну систему, що придатна до застосування на етапі льотних випробувань снарядів для проведення уточнення їх значень коефіцієнта сили лобового опору.

В статті проведено оцінку ефективності удосконаленої математичної моделі адаптивного кешування даних сайдкар-компонента та розроблених математичних моделей – адаптованого управління потоками даних в сайдкар-компоненті та адаптивного графу маршрутизації обробки запитів сайдкар-компонента, а також розробленого методу адаптивної обробки запитів для сайдкар-компонента у розподілені мікросервісні системи. Для кожного розробленого алгоритму проведено серію експериментів з фіксованими параметрами навантаження, збір метрик ефективності протягом заданого інтервалу часу, статистичний аналіз отриманих результатів та порівняння з еталонними реалізаціями. Усі алгоритми поділено на три основні групи, відповідно до їх функціонального призначення: фільтрація вхідних запитів та кешування токенів авторизації, маршрутизація вихідних запитів та управління потоками даних обробки запитів. Оцінка методу підтвердила ефективність комплексного застосування математичних моделей кешування даних, маршрутизації запитів, управління потоками даних та структури фільтрів обробки запитів. Таке поєднання математичних моделей та методу забезпечує адаптивну і стабільну обробку великої кількості паралельних запитів без витоків оперативної пам’яті у високонавантажених розподілених мікросервісних системах.

В статті представлено удосконалений жадібний алгоритм, у якому вибір дій тестового сценарію здійснюється з урахуванням їх майбутньої користі, яка визначена за очікуваним приростом гілкового покриття коду. За таким підходом усувається детермінованість класичного жадібного алгоритму, підвищується інформативність тестового сценарію та забезпечується збалансованість між збереженням гілкового покриття та стисненням тестового сценарію. Також, удосконалений алгоритм дельта-дебаггінг, який виконує групове видалення неунікальних дій тестового сценарію за внеском у гілкове покриття, що дозволяє суттєво знизити довжину тестового сценарію без втрати характеристик ефективності тестування. Розкрито сутність удосконалення обраних алгоритмів. Проведено оцінку ефективності удосконалених алгоритмів. Наведено графічний матеріал.

В статті представлено результати аналізу даних показників якості електроенергії в умовах цифровізації енергосистем. Встановлено, що цифровізація енергосистем зумовлює формування великих, різнорідних та подієво насичених масивів даних про показники якості електроенергії, що вимагає великої архітектури зберігання, індексації та потокової обробки, а також формалізованого контролю якості отриманих даних. Розкрито необхідність у поєднанні основних стандартних індикаторів з методами навчання без вчителя, самонавчанням та інтерпретованими моделями, здатними працювати за неповної розмітки, витримувати дрейф режимів та надавати пояснювані висновки для інженерного застосування.

В статті розроблено основні напрямки та перспективні шляхи розвитку мобільного безпілотного роботизованого комплексу військового призначення. Розкрито його призначення та основний склад. Встановлено, що комплекс є важливим елементом для збройних сил провідних країн світу при веденні бойових дій (військових операцій). Розглянуто особливості безпілотних авіаційних комплексів, наземних та морських (надводних та підводних) роботизованих комплексів, що забезпечують розвідку, логістичне забезпечення та нанесення ударів по цілях противника. Доведено їх призначення. Наведено приклади дронів за розглянутими комплексами. Акцентовано увагу на застосування елементів штучного інтелекту для автоматичного керування дронами, а також розвиток дронів-перехоплювачів, модульних великовантажних наземних дронів (платформ), надводних і підводних дронів різних класів та повітряно-морських роботизованих дронів з крилами змінної форми.

В статті розкрито особливості використання бреговської дифракції вищих порядків для синхронізації поздовжніх мод одномодового багаточастотного лазерного випромінювання для здійснення багатоканальної передачі даних. Проведено аналіз бреггівської взаємодії. Розкрито особливості розрахунку вищих порядків дифракції та їх ефективності. Зроблено чисельний аналіз ефективності другого та третього порядків дифракції Брегга для синхронізації поздовжніх мод одномодового багаточастотного лазерного випромінювання з використанням акустооптичної взаємодії на кристалі парателлуриту. Наведено приклади результатів експериментальних досліджень дифракційної ефективності при використанні акустооптичних дефлекторів з даним кристалом. Представлено переваги та недоліки (обмеження), а також перспективи подальшого розвитку.

Контроль та випробування літальних апаратів та їх систем – галузь науки та техніки, яка займається розробкою методів та засобів визначення льотних та техніко-експлуатаційних характеристик літальних апаратів та їх систем, як в умовах льотних випробувань, так і безпосередньо у процесі експлуатації за допомогою спеціальних методик та обладнання. Вирішення науково-технічних проблем даної галузі забезпечує скорочення тривалості випробувань, підвищення ефективності використання, розширення допустимих областей застосування літальних апаратів, підвищення надійності та безпеки польотів, експлуатаційної технологічності та контролепридатності літальних апаратів, збільшення ресурсу авіаційної техніки. В статті розкрито основні напрямки розвитку систем діагностики та прогностики технічного стану конструкцій літальних апаратів цивільного та військового призначення. Визначено, що значна частина відмов елементів авіаційних конструкцій літальних апаратів обумовлена тріщиноподібними пошкодженнями: вибоїнами, втомними тріщинами, корозійним розтріскуванням, ерозією тощо, а при ведені бойових дій – бойовими ушкодженнями обшивки та силового набору. Запропоновано метод контролю частоти власних коливань, як ефективний метод неруйнованого контролю для діагностики пошкоджень силових елементів консольно закріплених конструкцій планера літального апарату. Застосування запропонованого методу при визначенні технічного стану пошкоджених конструкцій літальних апаратів дозволяє об'єктивно підходити до вирішення питання вибору методів їх діагностики, відновлення та скорочення часу на нормативної тривалості ремонту.

В роботі запропоновано математичну модель для оцінки значень коефіцієнта сили лобового опору сучасного снаряда за моделлю тангенціального прискорення його центру мас. Розкрито особливості обчислення необхідних для цього швидкості та прискорень сучасного снаряда за диференціюванням аналітичних функцій. Дані функції отримані шляхом інтерполяції табличних заданих координат центру мас сучасного снаряда поліномами у послідовності віртуальних систем координат. Завдяки подальшому диференціюванні таких функцій можливо уникнути ефекту «розбовтування» тобто, розриву похідних у точках стикування поліномів та підвищити точність оцінки значень коефіцієнта сили лобового опору.

All rights reserved. Printed in the United States of America. No part of this publication may be reproduced, distributed, or transmitted, in any form or by any means, or stored in a data base or retrieval system, without the prior written permission of the publisher. The content and reliability of the articles are the responsibility of the authors. When using and borrowing materials reference to the publication is required.

В статті показано, що категоризація рішень на основі блокчейну дозволяє як описати основні різниці між підходами до впровадження розподілених систем, так і їх застосованість для підприємств. Категорії основані на рівні застосовності блокчейн-рішень до різних ланцюгів поставок та ступеня замкнутості блокчейн-системи. Проведено огляд блокчейн-рішень для управління ланцюгом поставок та їх класифікацію відповідно до характеристик. Запропоновано високорівневу блокчейн-архітектуру рішення для управління ланцюгами поставок. Розкрито її сутність. Наведено високорівневі архітектурні схеми для одного учасника та групи компаній. Зроблені висновки.

В статті запропоновано пропозиції щодо управління потоками даних у сайдкарах для мікросервісних систем. Розроблено багаторівневий алгоритм управління потоками із динамічно змінюваними параметрами із використанням інтелектуального контролю швидкості передачі даних у нестабільних умовах. Вдосконалено існуючі сайдкар-рішення, що дозволяє скоротити витрати на інфраструктуру через зниження ресурсозатратності сайдкарів. Наведено графічні схеми алгоритмів.

В статті розглянуто питання щодо функціонування бойової машини 9А33БМ3 зенітного підрозділу зенітного ракетного полку “Оса-АКМ” в сучасних умовах. Розвиток засобів повітряного нападу та тактики їх застосування призводить до зміни як номенклатури повітряних цілей (елементи високоточної зброї та безпілотних літальних апаратів), так й їх кількості. Такі цілі будуть входити до зони ураження зенітного ракетного комплексу “Оса-АКМ”. Один із можливих підходів щодо забезпечення необхідного рівня живучості бойової машини 9А33БМ3 полягає у розробці наукових пропозицій щодо впровадження додаткових організаційно-технічних заходів та нових прийомів ведення бойових дій.