This article addresses the transition of enterprise architecture (EA) from static documentation to a dynamic domain of knowledge management (KM). In this context, we examine how EA tools, governance procedures and artifacts influence organizational learning and strategic alignment, drawing on existing literature. To conduct this study, we adopted a hybrid methodology that combines integrated synthesis and a semi-systematic review, based on the typology proposed by Snyder (2019). This study demonstrates that EA continues to face several challenges, such as knowledge fragmentation into silos, loss of tacit knowledge, semantic underspecification, tool-related constraints and governance misalignment. However, in the coming years, EA could evolve into an intelligent and adaptive information system thanks to emerging technologies, particularly artificial intelligence (AI). The article concludes with a research agenda aimed at enhancing EA using the capabilities offered by AI. This paradigm shift would enable EA to support ongoing business transformation and act as a strategic accelerator in complex environments. This article advances EA research by proposing a three-dimensional framework (epistemological, technological and organizational) that positions EA as a dynamic knowledge management discipline. Key contributions include (1) mapping EA artifacts and governance to knowledge management processes (capture, formalization, sharing and reuse); (2) systematically linking five EA-KM barriers to specific AI capabilities and (3) proposing a testable research agenda for AI-augmented EA systems. This synthesis uniquely bridges the EA, KM and AI literature, transforming EA from static documentation to intelligent knowledge infrastructure.
Мета статті полягає у науковому обґрунтуванні можливостей гейміфікації навчального процесу через застосування настільних ігор як інструмента формування інтелектуального дозвілля дітей та аналізі їхнього впливу на психоемоційний стан учнів. Методологія дослідження базується на комплексному аналізі вітчизняних і міжнародних наукових джерел, узагальненні педагогічного досвіду, а також емпіричних даних, отриманих під час реалізації масштабного освітньо-виховного проєкту ГО «Батьківська спілка» спільно з ТОВ «Лорд оф Бордз» за підтримки уряду Японії та ЮНЕСКО, у якому взяли участь понад 160 000 дітей віком 7–17 років. Наукова новизна полягає у комплексному підході до впровадження гейміфікації як засобу одночасного розвитку когнітивних, комунікативних, соціальних та емоційних компетентностей у поєднанні з культурно-просвітницькими завданнями. Представлено практичні приклади адаптації ігрових механік та компонентів настільних ігор («Мандрівки віхами історії», «Качконіс», «Борщ») до освітніх цілей, а також наведено дані опитувань батьків, педагогів та дітей, які підтверджують позитивний вплив ігрових практик на інтерес до навчання, розвиток навичок співпраці, зниження тривожності та покращення емоційного фону. Висновки свідчать, що системне використання настільних ігор у навчально-виховному процесі сприяє формуванню мотивації, пізнавальної активності та соціальної взаємодії, а також створює умови для збереження психічного здоров’я і гармонійного розвитку особистості в умовах сучасних освітніх викликів.
Das Krankenhausversorgungsverbesserungsgesetz (KHVVG: Gesetz zur Verbesserung der Versorgungsqualität im Krankenhaus und zur Reform der Vergütungsstrukturen) sieht die Einführung von Leistungsgruppen für die Vorhalte-Finanzierung vor. Auch die Krankenhausplanung der Länder soll den Krankenhäusern künftig Versorgungsaufträge für Leistungsgruppen in Verbindung mit Strukturqualitätskriterien zuweisen. Diese Arbeit analysiert leistungsgruppenspezifische Unterschiede in Merkmalen der Behandlungsfälle sowie Kennzahlen der Prozess- und Ergebnisqualität. Am Beispiel der häufigen Behandlungsanlässe Pneumonie, Hirninfarkt und kolorektale Resektion bei Karzinom wurden die Verteilung der stationären Fälle auf NRW-Leistungsgruppen sowie leistungsgruppenspezifische Unterschiede in Kennzahlen der Prozess- und Ergebnisqualität untersucht. Dazu wurden die Abrechnungsdaten des Jahres 2023 von 422 Krankenhäusern analysiert. In einem Kreuzvergleich wurden die Behandlungsfälle jeweils einer NRW-Leistungsgruppe sowie den Kennzahlen des Indikatorensystems G-IQI (German Inpatient Quality Indicators) zugeordnet. Bei den Behandlungsanlässen „Pneumonie“ (N=129666), „Hirninfarkt“ (N=95762) und „kolorektale Resektion bei Karzinom“ (N=16578) wurden jeweils mehr als 60% der Fälle einer dominierenden Leistungsgruppe zugeordnet, während sich die restlichen Fälle auf verschiedene Leistungsgruppen verteilten. Versorgungsmerkmale differierten nach der Leistungsgruppen-Zuordnung. Beispielsweise war bei den Behandlungsfällen mit Hirninfarkt insgesamt eine intrakranielle Thrombektomie in 10,3% der Fälle (9856 von 95762 Fällen) dokumentiert. In der Leistungsgruppe „Stroke Unit“ lag dieser Anteil bei 11,3% (6790 von 60246 Fällen), in der Leistungsgruppe „Allgemeine Neurologie“ bei 5,7% (836 von 14692 Fällen). Die Zuordnung zu Leistungsgruppen reflektiert vorrangig die Art der Versorgung. Um die Steuerungswirkung der Leistungsgruppen mit dem Ziel einer stärkeren Spezialisierung der Krankenhäuser zu fördern, sollte sich die Zuordnungssystematik stärker am klinischen Versorgungsbedarf relevanter Behandlungsanlässe orientieren.
This paper examines an incident where the surface and intermediate casings of an offshore well were unintentionally perforated during a multi-run perforating program using a wireline tractor deployment system. It delves into the safety, operational, and financial impacts resulting from inadequate processes and insufficient collaboration among competent teams during this intervention. Detailed discussions cover the root causes, contributing factors, and key corrective actions identified. The data, intervention requirements, wireline equipment, and operational plans presented are hypothetical, designed to illustrate the types of operations and incidents addressed, without directly referencing any existing wells or actual wireline operations. The incidents and root causes are based on the author's experience over twenty years as a global wireline deployment product line manager and subject matter expert for a major wireline service company. The aim of this paper is to raise awareness among personnel in energy and field service companies about the unique safety and operational challenges of wireline tractor interventions. It also highlights design and control methods to mitigate these risks. This topic was inspired by frequent requests from well-intervention conference attendees for detailed "unsuccessful operation case studies" that offer deep insights and valuable learning opportunities.
Objective. To evaluate metabolic and neuroprotective properties of Cytoflavin in complex outpatient rehabilitation after radiofrequency ablation for atrial fibrillation. Material and methods. We analyzed the results of outpatient rehabilitation of 112 patients (50 men and 62 women, mean age 58.2±7.1 years) with paroxysmal atrial fibrillation after radiofrequency ablation. Patients were randomized into two groups: group I (main, n=59) — Cytoflavin (inosine+nicotinamide+riboflavin+succinic acid) prescribed in two-step scheme (20 ml intravenously in saline solution 200 ml for 10 days, then 2 tablets 2 times a day for 20 days); group II (comparison, n=53) — 10-day course of daily intravenous infusions of placebo 10 ml diluted in saline solution 200 ml followed by vitamin B12 (Vitamir) 1 tablet 1 time a day for 20 days. Cardiac parameters (echocardiography and ECG) and quality of life (HADS and MOS SF-36 questionnaires) were assessed before and after therapy. Results. Inclusion of Cytoflavin in outpatient rehabilitation therapy contributed to regression of ventricular hypertrophy (left by 1.2 times, right by 1.4 times) due to metabolic properties of this drug. Neuroprotective properties decreased anxiety by 5.3 times and depression by 1.7 times (HADS scale), as well as increased resistance to physical and emotional stress by 1.4 times (SF-36 scale). Conclusion. Inclusion of Cytoflavin in complex outpatient rehabilitation of patients with atrial fibrillation after radiofrequency ablation increases the effectiveness of treatment due to improvement of metabolic processes (reduction of atrial hypertrophy) and neuroprotective properties (reduction of anxiety and depression, increased resistance to physical and emotional stress). These data can be used for further studies.
