У статті запропоновано механізм пояснення, заснований на довірі, для адаптивного вибору режимів прийняття рішень у системі підтримки прийняття рішень типу “людина-в-циклі” для операторів безпілотних літальних апаратів. На відміну від поширених підходів пояснюваного штучного інтелекту, орієнтованих на інтерпретацію логіки моделей (LIME, SHAP), а також методів адаптивної автоматизації, що ґрунтуються на психофізіологічних показниках оператора, запропонований підхід розглядає якість інформації як основний і достатній тригер адаптації рівня автоматизації. Якість інформації операціоналізується через п’ять кількісних факторів довіри, на основі яких формується інтегральний показник. Він застосовується для автоматичного вибору режиму прийняття рішень (автоматичного, асистованого або ручного) та формування структурованих пояснень щодо надійності умов функціонування системи, а не логіки окремих рішень. Запропонований підхід підвищує прозорість СППР і зменшує ризик надмірної залежності оператора від автоматизації в умовах погіршення якості інформації.
У статті адаптовано масштабний коефіцієнт та обґрунтовано його застосування для оцінювання рівня енергетичного навантаження наземних роботизованих комплексів. Встановлено, що еталонними зразками для кожної масової групи доцільно вважати НРК, значення рівня енергетичного навантаження яких найбільш наближені до медіани вибірки відповідної групи. Доведено, що показники енергетичної навантаженості з урахуванням масштабного коефіцієнта в кожній масовій групі підпорядковується гамма-розподілу. Запропонована шкала оцінювання, що розроблена на основі квартильного підходу. Встановлені діапазони значень рівнів енергетичного навантаження з урахуванням масштабного коефіцієнта для легкої, середньої та важкої групи.
Ефективні схеми потокового шифрування відіграють визначальну роль у сучасних телекомунікаційних системах завдяки надзвичайно високій швидкості формування гами, що шифрує – у перспективних алгоритмах вона досягає сотень мегабіт за секунду. Такі схеми є критично важливими для забезпечення конфіденційності даних у супутникових і стільникових мережах зв’язку (зокрема GSM, CDMA, NMT), а також у різноманітних мережевих технологіях і комерційних продуктах. Сучасні дослідження в цій галузі все частіше враховують можливість використання методів штучного інтелекту для оптимізації параметрів генераторів, адаптивного налаштування нелінійних перетворень та аналізу стійкості послідовностей у реальних умовах експлуатації, що дозволяє підвищити загальну ефективність і гнучкість систем шифрування. У статті досліджуються математичні основи побудови гами шифру в потокових шифрах. Розглянуто основні підходи до генерації псевдовипадкових послідовностей: конгруентні генератори, методи перемішування, класичні лінійні рекурентні регістри, побудовані над полем Галуа другого порядку, а також регістри над розширеними полями виду GF(2q). Особливу увагу приділено різним способам введення нелінійності – нелінійній фільтрації, комбінаційному перемішуванню виходів кількох регістрів та введенню нелінійних функцій безпосередньо в схему зворотного зв’язку. Проаналізовано сильні та слабкі сторони кожного методу. Зокрема, показано, що лінійні підходи часто призводять до появи коротких циклів, міжелементної лінійної залежності, недостатнього балансу нулів і одиниць, а також низької структурної скритності. Запропоновано використовувати лінійні рекурентні регістри над розширеним полем GF(2q) у поєднанні з блоковими нелінійними перетвореннями. Такий підхід дозволяє одночасно суттєво збільшити період послідовності, підвищити лінійну складність і забезпечити кращу стійкість до відомих методів криптоаналізу. Отримані результати можуть бути використані при створенні криптографічно стійких систем для захисту інформації в державних, військових, комерційних та телекомунікаційних мережах.
В статті наведені теоретичні основи побудови і функціонування системи управління військами. Обґрунтовано, що воєнні аспекти прийняття управлінських рішень залежать від рівня управління і охоплюють такі питання як: оперативна побудова і бойові порядки військ, форми застосування і способи бойових дій, логістику операцій (бойових дій) тощо, якими оперує така складова воєнної науки як військове мистецтво. Соціальні аспекти прийняття управлінських рішень є загальними для усіх рівнів управління і охоплюють такі питання як: мінімізація людських втрат і руйнувань, правомірність і гуманність поведінки учасників збройного протистояння, толерантне відношення до цивільного населення, медиків, духовенства, посланців Міжнародного комітету Червоного Хреста тощо, якими оперує військова наука. Визначено, що ґрунтовне і виважене поєднання в управлінських рішеннях військових і соціальних аспектів дозволяє отримати в системі конвенційних вимог ведення війни синергетичний ефект взаємодії Запропоновано концептуально – теоретичну модель системи управління військами з урахуванням конвенційних вимог ведення війни та забезпечення зниження ризиків відповідальності командирів за прийняті рішення. Розроблено математичну модель системи управління військами, що дає розуміння формалізованого процесу перетворення вхідних параметрів у вихідні (відклики) при прийняття управлінських рішень, а також основних “агентів” процесу (оператор функціонування системи), що дозволяє оптимізувати систему за структурними параметрами і параметрами стану.
У статті розглянуто актуальні питання моделювання та проєктування криволінійних спряжених поверхонь кінематичних пар, що застосовуються у військовій техніці та озброєнні. Проаналізовано основні характеристики формування складних криволінійних поверхонь, які забезпечують ефективне функціонування механізмів військового призначення. Представлено комплексне технічне рішення, яке охоплює всі етапи проєктування – від формулювання вихідних даних до верифікації результатів. Детально описано процес розробки, що включає побудову математичних моделей криволінійних спряжених поверхонь з використанням векторного подання та матричних операцій, створення модулів візуалізації для тривимірного відображення геометрії спряжень, а також застосування оптимізаційних алгоритмів для пошуку раціональних конструктивних параметрів. Розкрито основні переваги застосування MATLAB для моделювання кінематичних пар військової техніки, зокрема можливість швидкого аналізу різних варіантів конструкції, автоматизацію складних геометричних розрахунків, візуалізацію результатів на етапі проєктування та зменшення ймовірності конструкторських помилок. Наведено практичний приклад реалізації розробленої методики для проєктування спряжених кінематичних поверхонь яке може бути використане конструкторськими бюро та науково-дослідними установами при розробці сучасних зразків військової техніки та озброєння, що потребують високоточних кінематичних пар зі складною геометрією спряжених поверхонь.
Досліджуються вимоги, що пред’являються до процесу обробки даних повітряної розвідки з врахуванням цифрової трансформації розвідувально-інформаційного простору. Розробляється методологія підвищення якості обробки даних повітряної розвідки в умовах застосування безпілотних авіаційних систем. Суть запропонованої методології полягає у використанні синтезу методів кодування, моделей комп’ютерного зору та стеганографічного підходу з метою врахування особливостей формування, автоматизації окремих етапів обробки та доставки даних повітряної розвідки в умовах забезпечення підвищення інформаційної безпеки. Відмінними рисами запропонованої методології є наступні: врахування особливостей процесу обробки даних повітряної розвідки як з використанням наземної компоненти (станції керування та контролю безпілотних авіаційних систем), так і повітряної компоненти (бортового обладнання безпілотного літального апарата); врахування впливу дестабілізуючих факторів (засобів радіоелектронної боротьби) на процес доставки даних повітряної розвідки. Використання запропонованої методології дозволяє створити умови для підвищення якості обробки даних повітряної розвідки з позиції підвищення оперативності обробки в умовах підвищення інформаційної безпеки.
Постійний збір і аналіз інформації про склад, стан та можливий характер дій противника (імовірного противника) в мирний час та в ході ведення воєнних дій є одною з фундаментальних складових підготовки держави до захисту своїх національних інтересів, суверенітету, територіальної цілісності та відсічі збройної агресії. Наявність проблемних питань щодо забезпечення вивчення противника, підготовки висновків з його оцінювання та прийняття рішень на впровадження цих висновків у підготовку військ дало змогу російському керівництву розв’язати у 2014 році війну проти України. Тож, питання вивчення структури військових формувань противника, а також основних положень щодо підготовки і ведення бойових дій (операції), особливо з урахуванням досвіду відсічі Силами оборони України широкомасштабної агресії є важливим і актуальним завданням. Дана стаття присвячена аналізу змін у підходах до підготовки і ведення бойових дій з’єднаннями та частинами російської армії в ході Війни за Незалежність України, зокрема змін у структурі військових формувань та основних положеннях тактики й оперативного мистецтва. На основі результатів проведеного аналізу в даній статті сформульовано можливий характер та основні показники ведення з’єднаннями та частинами російської армії наступальних дій у найближчій перспективі. Отримані результати дадуть змогу особам, які приймають рішення на ведення операції (бойових дій), краще розуміти масштаб і характер дій противника в ході планування, тим самим досягти підвищення його якості та оперативності, що може забезпечити випередження противника у діях та досягнення успіху.
В статті проводиться аналіз розвитку безпілотних літальних апаратів (БПЛА) під час збройної агресії Російської Федерації проти України та визначені шляхи подальшого технічного удосконалення засобів збройної боротьби такого типу. Використання сучасних технологій дозволило розширити коло задач, які покладають на БПЛА на полі бою та значно підвищити ефективність їх бойового застосування. На даний час для досягнення максимальної ефективності застосування БПЛА у ході бойових дій розробники основну увагу приділяють впровадженню в їх конструкцію таких інноваційних технологій як штучний інтелект та машинний зір.
Аналіз досвіду Війни за Незалежність України показав, що починаючи з 2023 року протиборчі сторони перейшли до ведення позиційної оборони. І однією з основних форм маневру в наступі став фронтальний прорив оборонних позицій противника. При цьому сторона, яка наступає має повільне (повзуче) просування, а відсутність швидкого прориву веде до значних (непропорційних) втрат (на одну результативну атаку припадає в середньому вісім без результативних). В цих умовах російська федерація щороку нарощує чисельність збройних сил, що дозволяє їй постійно вести наступальні операції (бойові дії), навіть до закінчення останнього солдата, а Збройні сил України не мають на це ні ресурсів, ні жодного морального права. Для нівелювання обмеження у силах і засобах під час ведення наступальних операцій (бойових дій) Збройних сил України пропонується використовувати підземні комунікації (тунелі) для проникнення через лінію бойового зіткнення. Наведена методика по визначенню доцільності проведення угрупованням військ наступальної операції (бойових дій), на відміну від існуючих за рахунок врахування такої форми наступального маневру, як підземне проникнення (інфільтрація), дала змогу в умовах обмеженої кількості сил і засобів (при початковому співвідношенні 1:1) знайти доцільний варіант способу ведення наступальної операції (бойових дій).
У представленій роботі викладено результати проектування та випробувань вітчизняного ударного БпЛА літакового типу, адаптованого до роботи в умовах інтенсивного радіоелектронного придушення. Авторами проведено критичний аналіз існуючих аналогів, на основі якого сформульовано комплекс технічних вимог до перспективного зразка. Описано процес створення прототипу з використанням адитивних технологій (3D-друк), композитних матеріалів та сучасної обчислювальної бази (Raspberry Pi 5). Результати випробувань підтвердили заявлені характеристики: крейсерську швидкість 90–120 км/год, тривалість польоту до 2 годин та здатність нести бойове навантаження вагою до 5 кг на висотах до 2000 м. Практична цінність розробки полягає у високій технологічності та можливості швидкого масштабування виробництва для потреб ЗСУ.
У статті проведено аналіз використання соціальних мереж в світі та в Україні з позиції наявних інформаційних загроз для населення. Відмічається, що за допомогою соціальних мереж здійснюється маніпулювання суспільною свідомістю, розповсюдження чуток і фейків, просування певних наративів, провокування агресії та підбурювання до певних дій у суспільстві та фізичному просторі. Запропоновано систему індикаторів для оцінювання ефективності інформаційного (психологічного) впливу у соціальних мережах. В основу запропонованого підходу до оцінювання ефективності інформаційного (психологічного) впливу у соціальних мережах покладені маркетингові дослідження, що використовуються в on-line бізнесі. Формалізовані індикатори визначаються шляхом кодування вихідних цифрових даних (лайки, коментарі, поширення, кількість переглядів тощо). До складу системи індикаторів входять такі метрики, як соціальне охоплення, розширення та динаміка зміни цільової аудиторії, показник відмов, реферальний трафік, ефективність комунікації тощо. Запропоновано уніфікований діапазон прогнозних значень для визначення рівня ефективності індикаторів. Оцінювати ефективність інформаційного (психологічного) впливу запропоновано за допомогою функціоналу системи індикаторів, що забезпечує максимізацію відповідної цільової функції. Відмічається, що на ефективність впливають наявні ресурсні та часові обмеження.
Обґрунтовано концепцію побудови перспективної системи розвідки повітряного противника. Визначено ключові методологічні засади побудови системи, які ґрунтуються на впроваджені інтегрованої багатосферової архітектури, застосуванні інтелектуальної обробки даних та реалізації принципу наскрізної трансформації розвідувальної інформації у цілевказівку. Сформульовано цільові принципи функціонування, які полягають у безперервному контролю, забезпеченні живучості системи, оперативності та високої точності інформації. Розкрито вплив децентралізації управління, мультимодальності, територіальної розподіленості, адаптивності та інваріантності до перешкод на функціонування системи. Проведено оцінювання ефективності запропонованої концепції на репрезентативних сценаріях повітряних загроз, що базуються на реальному досвіді бойових дій. Проведено порівняльний аналіз класичної та перспективної концепцій побудови системи розвідки повітряного противника. Ідентифіковано групи ризиків функціонування системи та обґрунтовано шляхи їх мінімізації. Показано, що реалізація обґрунтованої концепції дозволяє досягти підвищення ефективності системи за ключовими показниками її функціонування.
This article addresses the problem of assessing the vulnerability of critical zones of a military airfield within the physical protection system. The relevance of the study is determined by the fact that a military airfield represents a spatially distributed special purpose facility whose internal sectors differ in operational significance, accessibility, protection level, and consequences of compromise. Under contemporary conditions, such facilities may be exposed not only to direct intrusion, but also to sabotage, insider assisted penetration, diversionary activity, and combined hostile actions affecting different infrastructure sectors. In this environment, generalized evaluation of the protected object as a whole is insufficient, since the effectiveness of physical protection depends on the differentiated identification of the most vulnerable critical zones. The purpose of the article is to develop a methodology for assessing the vulnerability of critical zones of a military airfield in the physical protection system. The study is based on a system-oriented approach to the decomposition of the protected object, the identification of functionally significant and critical zones, the determination of vulnerability forming factors, and the formation of a structured system of analytical indicators. Particular attention is given to the relationship between criticality and vulnerability, as well as to the influence of combined threat conditions on the analytical interpretation of vulnerable sectors. As a result of the study, a methodology has been developed that includes decomposition of the military airfield into functionally significant zones, identification of critical zones, determination of spatial, operational, protection related, and threat related vulnerability factors, formation of indicator groups, comparative assessment of critical zones, and interpretation of results for improving physical protection decisions. The article also formulates the main criteria and indicator groups for assessing zone vulnerability, including spatial accessibility, timeliness of detection, delay capability, response reachability, operational criticality, susceptibility to combined or enabling hostile use, and stability of local protection under degraded conditions.
Малосурм’янисті свинцево-кислотні стартерні акумулятори поступово витісняються новими типами акумуляторів. Вони також свинцево-кислотні, але відрізняються новими присадками в електродах, відрізняються конструктивним виконанням електродів і корпусом акумулятора в цілому. Найбільшого розповсюдження набуло шість модифікацій і кожна із них потребує свого специфічного способу заряду та розряду. Кожна із модифікацій має свої обмеження по мінімально допустимій напрузі розряду, по максимально допустимій напрузі розряду. А відхилення на 0,1 В від граничного значення призводить до незворотної втрати ємності. Традиційна малосурм’яниста свинцево-кислотна батарея з “пробками” має нижню межу 11–12 В і це для неї допустима напруга, для нових модифікацій 12.2 В без навантаження. Аналогічні відмінності і по межі верхньої зарядної напруги. Для малосурм’янистої 14.4 В для нових від 14.8 В до 16.8 В в залежності від модифікації. У разі заміни акумулятора на інший тип без відповідного коригування алгоритму заряду (зокрема параметрів реле-регулятора, розрахованого на попередній тип) процес заряджання не забезпечує необхідного рівня напруги, що призводить до неповного заряду та, як наслідок, до прискореного зниження ресурсу і передчасного виходу акумулятора з ладу. Вирішенню вказаних проблем присвячена ця стаття.
Розповсюдження радіохвиль у лісовій місцевості супроводжується значним розсіюванням, поглинанням та спотворенням через їхню взаємодію з щільною рослинністю, що ускладнює виявлення прихованих у лісі об’єктів. Ефективність виявлення об’єктів у лісовій місцевості залежить від характеристик радіотехнічної системи (РТС), властивостей лісу, рельєфу місцевості та погодних умов. В роботі проведено порівняльний аналіз сучасних РТС та обґрунтовано вибір частотного діапазону для забезпечення найбільш ефективного спостереження об’єктів, розташованих у лісовій місцевості. Розглянуто можливості, переваги та обмеження щодо спостереження прихованих у лісі об’єктів системами із синтетичною апертурною радіолокацію (САР), системами лазерного сканування, ультра-широкосмуговими радіолокаційними системами. Доведено, що використання дециметрового діапазону дозволяє досягати найбільшої глибини проникнення сигналу крізь лісовий покрив. Розглянуто класифікацію дециметрових радіолокаційних станцій (РЛС) за призначенням і мобільністю. Надано характеристику зразків сучасних дециметрових РЛС як вітчизняного, так й іноземного виробництва, наведено їхні технічні параметри, тактичні характеристики та сфери застосування. Розглянуто можливі технічні рішення, що можуть бути реалізовані у дециметрових РЛС, стосовно використання антенних систем, вибору поляризації, а також особливостей обробки сигналу для виявлення прихованих у лісі цілей. Надано приклади виконання сучасних РЛС дециметрового діапазону у стаціонарному, мобільному та переносному варіантах. Наведено приклади практичного використання сучасних дециметрових РЛС для вирішення завдань прикордонного контролю держави та забезпечення військових операцій. Оцінено можливі втрати потужності електромагнітного поля для лісового масиву відносно вільного простору.
У статті розглянуто актуальну проблему вдосконалення методів оцінювання напрацювання автомобіля шляхом врахування непродуктивних витрат енергії двигуна. Традиційні показники, такі як пробіг у кілометрах або кількість відпрацьованих годин, не повною мірою відображають реальний технічний стан та енергетичну ефективність транспортного засобу. Це зумовлено тим, що вони не враховують енергію, витрачену на нерівномірність крутного моменту ДВЗ, маневрування та роботи в перехідних режимах, які є характерними для міського циклу або спеціальних умов експлуатації. Запропоновано комплексний підхід до визначення реального напрацювання, що ґрунтується на аналізі загального балансу енергії та її диференціації. Встановлено, що частка непродуктивних витрат енергії на коливання напрямних коліс суттєво впливає на напрацювання автомобіля. Описана математична модель дозволяє розділити корисну роботу та енергетичні втрати, що забезпечує більш об’єктивну оцінку експлуатаційної надійності автомобіля. Практичне застосування результатів дослідження дозволить оптимізувати графіки технічного обслуговування, підвищити точність прогнозування залишку ресурсу агрегатів, постачання запасних частин та впровадити ефективні стратегії енергозбереження в автотранспортних підприємствах.
У статті розроблено методичний підхід до організації та оцінювання ефективності домедичної допомоги пораненим у бойових умовах із використанням стохастичного формалізму. Розглянуто три фази допомоги (Care under Fire (CUF), Tactical Field Care (TFC), Tactical Evacuation Care (TACEVAC)) відповідно до принципів тактичної медицини та стандарту Tactical Combat Casualty Care (TCCC). Запропоновано марковську модель організації процесу надання домедичної допомоги, що описує переходи станів пораненого залежно від якості виконання алгоритму MARCH (охоплює п’ять основних етапів: M – Massive hemorrhage (контроль масивної кровотечі), A – Airway (забезпечення прохідності дихальних шляхів), R – Respiration (нормалізація вентиляції), C – Circulation (корекція циркуляції), H – Hypothermia (запобігання гіпотермії)), часу реагування та інтенсивності бойових дій. Методичний підхід дозволяє кількісно оцінити ймовірність виживання пораненого, критичні часові інтервали та ефективність системи домедичної допомоги в цілому. Запропоновано граф станів та матрицю інтенсивностей переходів, на основі яких сформовано систему диференціальних рівнянь Колмогорова для опису динаміки процесу. Розроблений підхід дозволяє визначати ймовірність виживання пораненого, оцінювати критичні часові інтервали та аналізувати ефективність функціонування системи домедичної допомоги.
У статті розглянуті напрями удосконалення моделі виконання бойових завдань тактичною авіацією (ТА) Повітряних Сил (ПС) Збройних Сил (ЗС) України з врахуванням досвіду бойових дій та надходження зразків авіаційної техніки та озброєння, як одного з чинників підвищення ефективності застосування частин та підрозділів авіації. Удосконалення існуючої моделі виконання завдань ТА запропоновано здійснювати комплексно у напрямах модернізації організаційно-штатної структури ПС та принципів застосування авіації, які повинні відповідати стандартам НАТО (згідно стратегічного курсу України на членство в Альянсі). Підкреслено, що оновлення організаційно-штатної структури поступово відбувається згідно прийнятих планів, здійснюється трансформація концептуальних засад використання ТА за стандартами НАТО та відходу від застарілих форм та способів її застосування. Для компенсації нестачі ресурсів та підвищення бойових можливостей частин та підрозділів ТА, що мають у своєму складі різнотипні літаки та авіаційні засоби ураження (АЗУ), у тому числі таки, що отримані від партнерів, створюються авіаційні угрупування, які застосовують для спільного виконання бойових завдань. У такому варіанті використання сил та засобів удосконалення моделі виконання бойових завдань, яке відбувається на етапі її створення, може бути за рахунок: вибору раціональних варіантів сил та засобів (нарядів) зі складу різнотипного авіаційного угрупування (РАУ); оптимального розподілу наявного льотного ресурсу зі складу створеного РАУ; послідовності та способів ураження об’єктів противника.
Метою статті є дослідити сучасні технології та методи очищення й підготовки води, визначити перспективи подальших розробок та вдосконалення засобів очищення та опріснення води, впровадження сучасних технологій добичі води та її підготовки до споживання в польових умовах під час збройних конфліктів та надзвичайних ситуацій. Розглянути норми споживання і забезпечення водою особового складу підрозділів військових формувань Сил оборони України як в мирний час, так і в особливий період, вплив зневоднення організму на фізіологічний стан людини та результати проведених досліджень щодо визначення загальних потреб води для військовослужбовців в умовах підвищених фізичних і психоемоційних навантажень. За матеріалами відкритих вітчизняних та закордонних джерел оцінено сучасний стан та тенденції розвитку засобів очищення й підготовки води в умовах розвитку збройної боротьби, розглянути тактико-технічні характеристики основних типів водоочисних установок і приладів, що використовуються в арміях провідних країн світу. Запропоновано типаж сучасного обладнання вітчизняного виробництва щодо очищення природних вод, засобів доставки води до підрозділів військових формувань у польових умовах та доведено основні тактико-технічні характеристики автономних установок фільтрації води, які можуть використовуватися у ЗС України. Визначено основні проблемні питання водопостачання підрозділам військових формувань Сил оборони України в польових умовах та напрями їх розв’язання.
У статті розглядається проблема психологічного здоров’я курсантів як ключового чинника, що зумовлює їхню здатність до професійної самореалізації у військовій сфері. Психологічне здоров’я визначається як інтегральна характеристика особистості, яка включає емоційний, когнітивний та поведінковий компоненти й забезпечує адаптивність, стресостійкість та конструктивні стратегії взаємодії з оточенням. Підкреслюється, що курсантський вік є сенситивним періодом формування професійної ідентичності, ціннісних орієнтацій і життєвих стратегій, тому підтримка психологічного благополуччя в цей час набуває особливої ваги. У роботі здійснено аналіз основних ризиків, які можуть негативно впливати на психічне та психологічне здоров’я майбутніх офіцерів: високий рівень навчального навантаження, постійні фізичні та емоційні випробування, фактори невизначеності та стресові ситуації, пов’язані з майбутньою професійною діяльністю. Показано, що недостатній рівень розвитку психологічної культури, навичок емоційної регуляції та соціальної підтримки може призводити до зниження успішності навчання, формування дезадаптивних копінг-стратегій і професійного вигорання ще на етапі навчання. Окрему увагу приділено ресурсам збереження та зміцнення психологічного здоров’я курсантів. До таких ресурсів віднесено розвиток внутрішньої мотивації, формування позитивної Я-концепції, оволодіння техніками саморегуляції, підтримку згуртованості в навчальних групах і створення сприятливого психолого-педагогічного середовища у вищих військових навчальних закладах. Визначено, що саме психологічне здоров’я виступає передумовою не лише гармонійної професійної самореалізації, але й високого рівня професійної надійності, готовності до служби в екстремальних умовах та збереження психічного благополуччя протягом тривалого часу. Зроблено висновок про необхідність системної психолого-педагогічної підтримки в закладах військової освіти як умови розвитку потенціалу та професійної самореалізації майбутніх військовослужбовців.
