Мета. Пошук та реалізація засобів інтеграції концептуального підходу до створення нових музичних творів. Методика. Виокремлено набір концептуальних складових музичної композиції. В проектуванні програмної системи використано принципи чистої архітектури SOLID. В проектуванні алгоритмів покладено в основу парадигму «розділяй та володарюй». Результати. Розроблені алгоритми, написана та відлагоджена програма на мові програмування Kotlin, яка дозволяє працювати над редагуванням музичної композиції на концептуальному рівні – редагуючи концептуальні зв’язки, а не конкретні параметри нот. Об’єм програми близько 16 тисяч операторів. Тестування програми показало, що її використання дає можливість прискорити музичну обробку композиції приблизно в 10000 разів у порівнянні з ручним редагуванням. Зрозуміло, що остаточне рішення про вдалість відповідного редагування приймає автор, але в нього тепер з’являється можливість прослуховування різних варіантів обробленої композиції, на створення яких він, по суті, не витрачає час. Наукова новизна. Запропоновано новий підхід до використання комп’ютеру при написані музичних композицій, коли на основі мелодії автору комп’ютерна програма генерує, згідно закладених шаблонів, дещо змінені акценти звучання твору ( наприклад, по тембру, тональності, ритму і т. д.). Цей підхід реалізовано в вигляді комп’ютерної програми, використання якої в тисячі разів прискорює генерацію музичних творів, в яких звучить мелодія автора. Практична значимість. Написаний програмний продукт дає змогу композитору ефективно використовувати нові можливості створення музичних композицій на основі мелодії автора.
Мета. Підтвердження можливості виготовлення тонкошарових водовідштовхувальних покриттів на основі частинок червоного шламу. Методика. У даній роботі було використано червоний шлам для створення мікротекстури. Процес дезактивації проведено при температурі 950 °С для зниження рН. Гідрофобізаторами було використано стеаринову кислоту, метилтриетоксисилан та октилтриетоксисилан. У якості полімерного зв’язуючого було використано стиролбутилакрилатний полімер. Для отримання даних про розмір частинок було використано лазерний аналізатор частинок. Для отримання фотографій поверхні зразків було використано оптичний мікроскоп і цифрову камеру. Для підтвердження модифікації червоного шламу було використано ІЧ-спектроскопію з використанням таблеток KBr в якості інертного носія. Кути змочування водою було виміряно методом сидячої краплі з використанням гоніометра та цифрової камери. Визначення кутів змочування для гідрофільних матеріалів проведено методом тонкостінного капілярного просочення за Уошбурном. Результати. У роботі було розглянуто один з варіантів утилізації червоного шламу для отримання мікророзмірної основи для водовідштовхувальних покриттів. Показано, що найбільший кут змочування водою складає 143° і досягається при використанні стеаринової кислоти як модифікатора в тонкоплівкових композитах, що збіднені зв’язуючим. Встановлено, що червоний шлам можна розглядати як придатну основу для отримання ієрархічних систем з перспективою досягнення гідрофобного стану поряд із звичайними дисперсними наповнювачами. Наукова новизна. Вперше показано що покриття з високими водовідштовхуючими властивостями можуть бути одержані на основі частинок червоного шламу. Практична значимість. Розроблено методику обробки відходу алюмінієвого виробництва – червоного шламу, яка полягає в спіканні, розсіюванні та гідрофобізації та відповідний склад органо-мінерального покриття на основі підготовлених частинок, який має рівномірну водовідштовхуючу поверхню.
Мета. Дослідження процесу відновлення деградованих сонячних панелей з метою розроблення спрощених методів визначення місць деградації. Розроблення рекомендацій та обладнання для відновлення деградованих сонячних панелей. Методика. Аналітичне дослідження літературних джерел, узагальнення літературних джерел, спостереження, порівняння, вимір, експеримент, матеріальне моделювання, фізичне моделювання. Результати. Проаналізовано причини потенційно викликаної деградації (PID) сонячних панелей. Визначено, що PID виникає через незначні небажані струми між напівпровідником з одного боку та склом, антибліковим покриттям (ARC), рамою та кріпленням з іншого боку. Погіршення продуктивності пов’язане з міграцією іонів натрію зі скляної пластини через інкапсуляцію (зазвичай: EVA) і антиблікове покриття (ARC) до комірки. Це відбувається, коли напівпровідник у комірці набуває негативного потенціалу щодо інкапсуляції та опорної структури. Визначено фактори сприяння PID. Температура, і вологість сприяють PID, також інтенсивність ефекту залежність від розташування в рядку. Сформульовано умови уникнення або пом'якшення PID. Розглянуто обладнання для запобігання та реверсу PID. Створено стенди для відстеження зміни вольт-амперної характеристики та відновлення деградованих сонячних панелей. Розроблено метод органолептичного визначення місць деградації батарей Розроблено рекомендації, щодо відновлення сонячних панелей в польових умовах. Наукова новизна. Виявлено взаємозв’язок між контактом панелей з елементами кріплення і інтенсивністю їх деградації. Встановлено, що частини панелей, які торкались конструкції кріплення, деградували сильніше інших конструкцій батареї. Ці частини шунтують інші частини елементів батареї. Практична значимість. Розроблено метод органолептичного визначення місць деградації батарей Розроблено рекомендації, щодо відновлення сонячних панелей в природних умовах. Визначено що панелі, які мали підвищений потенціал відносно землі відновлювалися швидше, ніж на стенді.
Мета. Дослідження впливу параметрів одно- та двокомпонентного вуглецевого наповнювача на електропровідність акрилового полімерного композиту у вигляді тонкого покриття. Методика. Приготування зразків композитів відбувалось на швидкісному міксері занурюваного типу. Розміри та форму часточок наповнювачів, а також структуру полімерних композитів досліджували у відбитому світлі за допомогою мікроскопу МБИ-15У42. Електропровідність отриманих зразків вимірювали згідно стандартів ASTM D257-07 та ASTM F1711-96 відповідно до значень поверхневого опору зразків. Результати. Визначено пороги перколяцій для композитів наповнених однокомпонентним наповнювачем – технічним вуглецем, графітом КГП-С1, вуглецевим волокном. В результаті проведених експериментів показано, що перколяційна поведінка провідності полімерних композитів, наповнених однокомпонентним наповнювачем, пов'язана з морфологією відповідного наповнювача та внутрішньою структурою, яку він утворює при взаємодії з полімером. Синтезовані полімерні композити з двокомпонентними наповнювачами КГП-С/технічний вуглець, вуглецеве волокно T300/технічний вуглець, і різним співвідношенням вуглецевих матеріалів та загальним наповненням в композиті 50–70 об. % показали синергетичний ефект електропровідності при певному співвідношенні компонентів наповнювача. Наукова новизна. Встановлено вплив співвідношення складових вуглецевого двокомпонентного наповнювача на електропровідність акрилового полімерного композиту. Практична значимість. Визначено оптимальну пару вуглецевих наповнювачів, їх вміст та співвідношення двокомпонентного наповнювача в акриловому полімерному композиті. Отримані композити можуть бути використані для виготовлення електропровідного полімерного покриття.
Мета: Розробити математичне та програмне забезпечення для підготовки інформації про зовнішні контури плоских геометричних об’єктів для ефективного автоматизованого проектування раціональних схем розкрою матеріалів на ці плоскі геометричні об’єкти. Методика. У ході розробки алгоритмів підготовки інформації про зовнішні контури плоских геометричних об’єктів з допустимою точністю апроксимації використані методи аналітичної геометрії та прикладної математики. Результати. Для ефективного використання програмного забезпечення щодо автоматизованого проектування раціональних схем розкрою матеріалів на плоскі геометричні об’єкти запропоновані алгоритми підготовки інформації про зовнішні контури плоских геометричних об’єктів з допустимою точністю, які забезпечують скорочення часу автоматизованого проектування раціональних схем розкрою в декілька разів. Особливо це важливо при інтерактивному проектуванні та коригуванні розкрійних схем. Проаналізувавши значення коефіцієнта точного відображення, рекомендовано допустиму точність апроксимації про зовнішні контури деталей взуття вибрати в діапазоні 0.5 мм≤ε ≤0.25. Наукова новизна. Запропоновані алгоритми підготовки інформації про зовнішні контури плоских геометричних об’єктів для ефективного автоматизованого проектування раціональних схем розкрою матеріалів на ці плоскі геометричні об’єкти, які визначають допустиму точність кусково-лінійної апроксимації цих контурів, та забезпечують їх апроксимацію із цією допустимою точністю. Практична значимість. Запропоновані алгоритми підготовки інформації про зовнішні контури плоских геометричних об’єктів для ефективного автоматизованого проектування раціональних схем розкрою матеріалів на ці плоскі геометричні об’єкти реалізовані в програмний продукт для ущільнення інформації про зовнішні контури при кусково-лінійній апроксимації цих контурів. У результаті ущільнення отримана інформація про зовнішні контури плоских геометричних об’єктів забезпечить скорочення часу автоматизованого проектування раціональних схем розкрою в декілька разів.
Мета. Дослідження реакційної здатності гумінових речовин у процесах радикально-ланцюгового окиснення декількох різних за природою органічних субстратів в апротонному середовищі. Методика. Газоволюмометричним методом було досліджено ініційоване азодіізобутіронітрілом окиснення кумолу, етилбензолу та аскорбінової кислоти в присутності гумінових та гематомеланових кислот в апротонному середовищі. Результати. Вивчено ініційоване рідиннофазне окиснення кумолу, етилбензолу та аскорбінової кислоти киснем у присутності гумінових і гематомеланових кислот із бурого вугілля. Показано, що додавання гумінових речовин до досліджуваної системи з кумолом та етилбензолом викликає гальмування процесу окиснення даних модельних субстратів, причому ефект, що спостерігається, посилюється зі збільшенням концентрації гумінових речовин. В той же час, додавання гумінових речовин до досліджуваної системи з аскорбіновою кислотою викликає прискорення процесу окиснення субстрату, яке посилюється зі збільшенням концентрації гумінових речовин. Наукова новизна. Вперше доведена вибіркова антиоксидантна або прооксидантна активність гумінових та гематомеланових кислот в процесах радикально-ланцюгового окиснення в залежності від природи окислювального субстрату. Практична значимість. Проведені дослідження доводять, що гумінові речовини виявляють вибіркові властивості, які уповільнюють або прискорюють процеси радикально-ланцюгового окиснення залежно від природи субстрату, що окиснюється. Здатність гумінової та гіматомеланової кислот до антиоксидантної та прооксидантної активності може бути перспективною для створення комплексних препаратів цілеспрямованої дії з регульованими окислювально-відновними властивостями.
Вступ. У сучасних умовах актуальним питанням для України є розробка методики обґрунтування місць розташування пересувних екологічних лабораторних баз та їх складу, що дозволить проводити обмежений у часі моніторинг територій, що постраждали від бойових дій, потенційно небезпечних об’єктів (ПНО) та про об'єкти критичної інфраструктури (ОКІ). Мета. Мобільні екологічні лабораторії в регіоні повинні бути розташовані, щоб мінімізувати витрати на моніторинг та реагування на обмежені за часом надзвичайні ситуації. Методологія. Існуючі основи засобів екологічного моніторингу слід розглядати як вихідні умови для створення методології вирішення даної проблеми оптимізації розміщення мобільних екологічних лабораторій на територіях, що безпосередньо прилягають до районів бойових дій. Висновки. Результати дослідження можуть бути використані при розробці рекомендацій щодо вибору оптимального розміщення УАК та їх інфраструктури на території України в контексті реформування та скорочення чисельності авіації. Обґрунтований вибір ділянки території області для розміщення ОАК підвищить рівень техногенно-екологічної безпеки під час проведення робіт із запобігання, моніторингу та ліквідації надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру. Оригінальність. Результати дослідження можуть бути використані при розробці рекомендацій щодо вибору оптимального розміщення УАК та їх інфраструктури на території України в контексті реформування та скорочення чисельності авіації. Обґрунтований вибір ділянки території області для розміщення ОАК підвищить рівень техногенно-екологічної безпеки під час проведення робіт із запобігання, моніторингу та ліквідації надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру. Практична цінність. Таким чином, приклад практичного застосування методики обґрунтування необхідної чисельності сил і засобів екологічного моніторингу оперативних зон і районів бойових дій здійснюється за критерієм мінімальної чисельності сил і засобів, що використовуються, за умови, що виконано повний обсяг моніторингових робіт. У статті подано математичну постановку задачі на розробку методики та приклад її розрахунку для визначення місця розміщення мобільних екологічних лабораторій з використанням безпілотних авіаційних комплексів.
Мета. Розробити оптимальний склад та технологію виробництва лікарського засобу на гелевій основі для лікування ран та опіків з шавлії лікарської екстрактом. Встановити фізико-хімічні та технологічні показники якості розробленого засобу. Методика. У роботі застосовувалися теоретичні та емпіричні методи: вивчення літератури, присвяченої обраній тематиці; методи порівняльного аналізу, системний підхід, експериментальне дослідження з оцінки сумісності компонентів та вибору оптимального консерванту, статистичні методи збору та обробки інформації. Результати. Проаналізовано український ринок лікарських препаратів для лікування ран та опіків і встановлено, що дана група ЛЗ представлена 105 препаратами різної форми випуску. В Україні, найбільшу частку займають препарати м’якої форми випуску, а розробка такої лікарської форми, яка б забезпечувала вимогам, що пред’являються до ідеального покриття, є актуальним напрямком сучасної технології ліків. однією з найперспективніших ЛФ для лікування ран та опіків є гелі, що являють собою м’які лікарські засоби (МЛЗ), які призначені для місцевого застосування. Обґрунтовано введення до складу препарату шавлії лікарської екстракту. За результатами проведених досліджень найбільш прийнятним консервантом у складі розробленого гелю обрано спирт фенілетиловий у концентрації 0,4%, що зумовлено проявом його високої антимікробної активності у даній фармацевтичній композиції, фізіологічною безпечністю, економічністю. Процес виготовлення розробленого гелю для лікування ран та опіків складається з 4 стадій, які детально описані в роботі. Наукова новизна. На підставі проведених досліджень обґрунтовано оптимальний склад гелю від ран та опіків і розраховано такий його склад: Екстракт листя шавлії – 10%, лідокаїну гідрохлорид – 2%, Хлоргексидину диглюконат – 2%, карбомер Carbopol® «Ultrez 21» – 1%; трометамол – до рН 6.0, пропіленгліколь – 5%, масло чайного дерева – 1,0 %, спирт фенілетиловий – 0,4% і вода очищена – до 100,0. Розроблено технологічну схему виробництва і проведено постадійний контроль якості розробленого гелю. За результатами мікробіологічних досліджень підтверджено доцільність та ефективність введення антимікробного консерванту спирту фенілетилового в концентрації 0,4%. На основі отриманих даних запропоновано умови зберігання ЛЗ у формі гелю від ран та опіків – при температурі 2–8 °C у тубах по 30,0 г у захищеному від світла місці, термін придатності – 2 роки. Практична значимість. Розроблений склад ЛЗ у формі гелю для лікування ран та опіків може бути використаний для промислового виробництва та доповнити та розширити існуючий асортимент лікарських препаратів з даної проблематики.
Мета. Системний пошук раціональних та ефективних рішень технологічного процесу підготовчого цеху швейного підприємства, в тому числі за рахунок впровадження сучасного інноваційного обладнання. Методика. У роботі використано метод системного, теоретичного та порівняльного аналізів. Теоретичні дослідження ґрунтуються на базових положеннях технології виробництв легкої промисловості. Результати. Встановлено, що розширення асортименту швейних виробів, стрімке впровадження новітніх матеріалів та методів обробки призводить до необхідності часткової або повної модернізації швейних підприємств, в тому числі і підготовчого цеху швейного підприємства, за рахунок впровадження як удосконалених методів організації виробничого процесу, так і впровадження новітнього інноваційного обладнання. Розроблено узагальнену класифікаційну схему типового обладнання підготовчого цеху швейного виробництва, що дозволяє умовно класифікувати обладнання підготовчого цеху на обладнання для подачі матеріалів у цех зі складу матеріалів, обладнання для транспортно-логістичних систем на складі з одно- та багатоярусними стелажами, обладнання для переміщення матеріалів між ділянками цеху та обладнання для проміру та розбракування матеріалів; встановлено основні вимоги до обладнання, що використовується в технологічному процесі підготовчого цеху швейного підприємства; визначено шляхи можливого удосконалення підготовчого цеху швейного підприємства. Наукова новизна. Проведено системний аналіз обладнання, що використовується у підготовчих цехах швейних підприємств. Запропоновано класифікацію типового обладнання підготовчого цеху швейного виробництва. Зазначено перспективні напрямки розвитку завдяки використанню інноваційних технологій, зокрема автоматизації та роботизації. Встановлено, що впровадження сучасного інноваційного обладнання суттєво підвищує ефективність роботи підготовчого цеху. Практична значимість. Одержані результати досліджень можуть бути використані при проектуванні, частковому оновленні та повній модернізації підготовчих цехів швейних підприємств, що призведе до підвищення продуктивності праці.
Мета. Проаналізувати і порівняти можливості кіберзахисту у Java та C# та визначити переваги та недоліки кожної мови з точки зору безпеки програмного забезпечення. Методика. В основу розробки системи ефективних засобів кіберзахисту було покладено основні механізми кіберзахисту, доступні у мовах програмування Java та C#, такі як виключення, контроль доступу, шифрування даних та перевірка вводу. Результати. В ході дослідження було проведено аналіз загроз та вразливостей, що стосуються програм, написаних на мовах програмування Java та C#. Було виявлено, що такі загрози, як ін'єкція SQL-запитів, вразливості XSS (міжсайтовий скриптінг), вразливості переповнення буфера та інші, можуть становити серйозну загрозу для безпеки програмного забезпечення. Для захисту програм від цих загроз було розглянуто основні механізми кіберзахисту, доступні у мовах програмування Java та C#. Серед них були виокремлені виключення, контроль доступу, шифрування даних та перевірка вводу. Ці механізми можуть бути використані для запобігання різним видам атак та злому програмного забезпечення. Порівняно можливості кіберзахисту у Java та C# та визначено переваги та недоліки кожної мови з точки зору безпеки програмного забезпечення. Зроблено висновки про важливість кіберзахисту на мовах програмування Java та C# та надано рекомендації для розробників програмного забезпечення стосовно свідомого підходу до кіберзахисту та використання відповідних методів та технік для забезпечення безпеки своїх програм. Наукова новизна. Аналітично визначено переваги захисту від DDOS-атак шляхом використання обмеження кількості запитів за певний проміжок часу. А також реалізації авторизації та ролей користувачів. Практична цінність. Запропоновано використання захисту від DDOS-атак шляхом обмеження кількості запитів, авторизацію користувачів та доступ по ролям, що може бути корисним для розробників програмного забезпечення, які працюють з мовами програмування Java та C#.
Мета: розроблення класифікації за структурними ознаками та аналіз застосування відомих механізмів подачі голкових ниток (МПГН) швейних машин ланцюгового стібка різних типів (100, 400, 500, 600 та 800). Методика включає основні етапи структурно-топологічного аналізу, а саме: формування функціональних задач, розділення об’єктів МПГН за принциповим та функціональним аспектом на елементи (ланки, ниткоподавачі, нитконапрямники, регулятор натягу нитки, можливості регулювання закону та величини подачі нитки тощо), проведення топологічної декомпозиції МПГН та відношень між ними, не вникаючи у їх змістовний опис, групування за типом та реалізації типу стібка. Результати: отримано узагальнену класифікацію МПГН, яка враховує тип механізму, приналежність до типу ланок, наявність систем автоматизованого контролю та електромеханічних пристроїв. Окрім цього МПГН структуровані в групи у відповідності застосування їх в швейних машинах для утворення певних типів ланцюгових стібків. Наукова новизна полягає в структурно-топологічному аналізі МПГН швейних машин ланцюгового стібка та розробці їх класифікації. Практична значимість: систематизація відомих МПГН, що полегшує вибір їх структури при проєктуванні швейних машин ланцюгового стібка.
Мета. Основним питанням вирішення проблеми системи вимірювання витрати газу та його комерційного обліку є забезпечення метрологічних характеристик, необхідних при вимірюванні витрати, а також створення умов для отримання оперативної, повної та достовірної інформації. Методика. Використання математичних моделей пристроїв дозволяє коригувати показники та динамічні характеристики пристроїв з урахуванням зміни параметрів навколишнього середовища. Окрім жорстких алгоритмів обробки та керування, одним із шляхів підвищення ефективності системи є використання нечітких алгоритмів обробки, які дозволяють розглянути всі можливі варіанти. Результати. Розглянуто основні аспекти вибору оптимального витратоміра для інформаційно-вимірювальної системи обліку та розподілу природного газу за допомогою методів вирішення багатокритеріальних задач в умовах невизначеності. Проаналізовано ефективні методи вибору вимірювального приладу залежно від техніко-економічних показників витратоміра з урахуванням проблем визначення пріоритетів щодо нечіткості, суб’єктивності інформації, що надається експертами щодо витратомірів різних виробників, умов гарантійного та сервісного обслуговування. Досліджено надані виробником можливості вирішення задач, доцільність використання методів нечіткого відбору, нечітких алгоритмів, поряд з детермінованими методами, при виборі пристроїв, що забезпечують оптимальні вихідні характеристики вимірювальних систем даних, повноту та цілісність даних, їх вихід. відображаються сигнали для обробки. Наукова новизна. Проаналізовано ефективні методи вибору вимірювального приладу залежно від техніко-економічних показників витратоміра з урахуванням проблем визначення пріоритетів щодо нечіткості, суб’єктивності інформації, що надається експертами щодо витратомірів різних виробників, умов гарантійного та сервісного обслуговування. Практична значимість. Застосування одного з методів розв’язання багатокритеріальних задач – FTOPSIS – для вибору оптимального вимірювача витрати газу з точки зору задоволення конструктивних та експлуатаційних характеристик, представлених у розробці інформаційно-вимірювальної системи, дозволяє підвищити ефективность системи прийняття рішень і призвести до спрощення (автоматизації) процедури пріоритезації рішень.
Мета. Дослідження впливу введення до складу тонкошарових покриттів нанорозмірних добавок та ультрафіолетових стабілізаторів на процеси їх деструкції під дією ультрафіолетового випромінювання. Методика. В даній роботі в якості полімерного зв’язуючого використовувався стирол-акриловий співполімер. Як поглинач ультрафіолетового випромінювання було використано світлостабілізатор основного утрудненого аміну (HALS). Кремнезем використовувався як наповнювач та агент для блокування УФ-випромінювання. Покриття було нанесено на поліровані алюмінієві підкладки сплаву 6063 та на KBr скло методом пневматичного розпилення. Дослідження хімічних перетворень у складі покриття було здійснено за допомогою ІЧ спектрометрії. Для характеристики ступеня деградації полімеру було використано карбонільний індекс. Характеристика хімічних перетворень на поверхні була здійснена за допомогою вимірювання кута змочування. Результати. В роботі показано, що нанорозмірні частинки при вмісті 30 мас. % прискорюють окислення основного полімеру. При цьому вміст наночастинок 30–50 мас. % сповільнює втрату маси і товщини покриття на підкладці в 2,5–3 рази. Показано, що плівки на основі чистого стиролбутилметакрилата з вихідним кутом змочування водою 88° за годину експозиції значно підвищують гідрофільність: кут змочування знижується до 40°. Наукова новизна. У результаті роботи встановлено ступінь впливу наночастинок кремнезему на фізико-хімічні властивості покриття в системі плівкоутворювач – неорганічний наповнювач з додаванням УФ стабілізатора. Практична значимість. Виявлені закономірності показали, що нанорозмірні частинки кремнезему впливають на хід фотодеструкції тонкошарових покриттів на основі стиролбутилметакрилатного плівкоутворювача. З точки зору забезпечення стабільності водовідштовхування для систем, які призначенні до використання в атмосферних умовах, цей вплив є негативним. Питання підвищення стабільності потребує подальшого дослідження.
Мета. Дослідження впливу антигістамінних активних фармацевтичних інгредієнтів (АФІ) лоратадину та дезлоратадину на активність 15-ліпоксигенази в реакції ферментативного окиснення лінолевої кислоти як субстрату. Методика. Вивчення кінетичних закономірностей та механізмів інгібування 15-ліпоксигенази з використанням спектрофотометричного методу. Розрахунок кінетичних параметрів здійснювали згідно зі стандартними методиками та кінетичними моделями за допомогою програмного забезпечення SigmaPlоt 14.0. Результати. Досліджено залежність стаціонарної швидкості перетворення субстрату 15-ліпоксигеназою від концентрацій субстрату без активатора та в присутності лоратадину в різних концентраціях. Встановлено, що лоратадин дозозалежно прискорює перетворення субстрату ензимом і, таким чином, проявляє потенційні прозапальні властивості (Ka=29,60±8,28 мкМ). Показано, що у присутності дезлоратадину в концентраціях 25 мкМ, 50 мкМ, 100 мкМ в системі окиснення лінолевої кислоти 15-LOX спостерігається зменшення стаціонарної швидкості перетворення субстрату ферментом. При цьому концентрація напівмаксимального інгібування ферменту складає IC50=287,91±29,02 мкМ. Встановлено механізм інгібування 15-ліпоксигенази дезлоратадином, який відповідає моделі Mixed (Partial), тобто змішаного (часткового) типу інгібування (R2=0,9688). Наукова новизна. Вперше встановлено, що лоратадин на відміну від дезлоратадину активує 15-ліпоксигеназу, що свідчить про його потенційні прозапальні властивості. Практична значимість. Проведені дослідження доводять, що дезлоратадин може потенційно застосовуватися у якості активного фармацевтичного інгредієнта лікарських засобів з протизапальними властивостями, тому що він є дозозалежним інгібітором 15-LOX. Таким чином, використовуючи даний АФІ можна уникнути явища поліпрагмазії та значно зменшити кількість побічних реакцій в організмі людини, які зазвичай спостерігаються при традиційній терапії нестероїдними протизапальними лікарськими засобами. Зроблено висновок, що в геріатричній практиці для лікування алергічних захворювань доцільно надати перевагу лікарським засобам на основі дезлоратадину. Тривалий прийом лоратадину у людей літнього віку може провокувати посилення запального процесу і пришвидшення оксидативного стресу.
Мета дослідження. Встановлення впливу вмісту концентрату наповнювача, його вологості та природи полімерної основи на властивості рукавних плівок на основі різних видів поліетилену. Методи дослідження. Механічні властивості дослідних зразків – межу текучості при розтязі, міцність та відносне видовження при розриві – визначали з використанням лабораторної розривної машини Р5 за ISO 527-2:2012. Густину плівкових зразків визначали методом гідростатичного зважування з використанням аналітичних вагів Radwag АS2. Результати. Проведено дослідження впливу вмісту наповнювача у вигляді концентратів на основі первинного та вторинного поліетилену на фізико-механічні властивості рукавних плівок на основі LDPE та LLDPE. Введення до 20% мас. кондиціонованого концентрату наповнювача на первинному поліетилені зумовлює зниження міцності при розриві на 17% для LDPE та 13% для LLDPE відповідно, а при використанні кондиціонованого концентрату на основі вторинного поліетилену – на 11% та 5% відповідно. У випадку введення 40% мас. кондиціонованого концентрату наповнювача міцність при розриві для LDPE знижується на 30%, а для LLDPE – на 20%. Введення наповнювача, здійснене за допомогою концентрату на первинній та вторинній сировині, не виявило суттєвої відмінності в комплексі механічних характеристик, що дозволяє застосовувати вторинний поліетилен як основу для отримання концентратів наповнювача. Досліджено вплив рівноважної вологості концентрату наповнювача на властивості плівкових матеріалів. При введенні 40% мас. концентрату наповнювача на основі вторинного поліетилену з рівноважною вологістю 0,12% в LDPE, значення відносного видовження знижується на 52%, а у випадку висушеного концентрату з вологістю 0,05% – лише на 22%. Наукова новизна. Встановлено вплив вмісту наповнювача на основі вторинного поліетилену на властивості плівкових матеріалів. Практична значимість. Показано можливість застосування вторинної сировини для створення концентратів наповнювача при виготовленні високонаповнених плівок для пакування.
Мета. На основі порівняльного аналізу двох популярних СУБД MongoDB та Redis визначити кращу для розширення функціоналу існуючої. Створити новий сервіс для забезпечення комунікації в реальному часі через вебсокет з’єднання для медичної інформаційної системи HELSI. При створенні бази даних врахувати можливість високого навантаження та необхідність додати агрегування даних в наступних ітераціях функціоналу. Методика. При реалізації функціоналу використовувалась мова C# 10.0, фреймворк ASP.NET Core 6.0, і база даних MongoDB. Результати. Проведено аналітичне дослідження і порівняння СУБД MongoDB та Redis за характеристиками продуктивності, безпечності, типом системи зберігання даних і видом внутрішньої мови. Запропоновано використання комбінації бібліотеки SignalR Core для платформи .NET 6 разом з СУБД MongoDB для забезпечення управління підключеннями по протоколу Websocket у високонавантаженій медичній інформаційній системі при проведені онлайн чату між пацієнтом і лікарем. Розроблено новий сервіс для забезпечення комунікації в реальному часі через вебсокет з’єднання для медичної інформаційної системи HELSI. Наукова новизна. Розроблено теоретичні та методологічні підходи до порівняльної оцінки характеристик сучасних NoSQL СУБД і застосуванні гібридних підходів поєднання технологій, які використовують при розроблення прикладного програмного забезпечення при побудові програмних систем. Практична значимість. За допомогою мови програмування C# 10.0 та платформи .NET 6 і бази даних MongoDB розширено функціонал існуючої прикладної медичної інформаційної системи HELSI можливістю чату між лікарем і пацієнтом пі час онлайн прийомів. Сспроектовано базу даних для зберігання інформації пов’язаної з даним функціоналом. Підготовлено супутню документацію для розробки інтерфейсу щодо створеного функціоналу.
Мета. Дослідження закономірностей утворення оксинітрату графіту в системі графіт-азотна кислота з ідентифікацією продукту реакції при варіюванні часу синтезу та співвідношення реагентів. Методика. Оксинітрат графіту отримували окисленням природного лускатого графіту димлячою азотною кислотою. Методом FTIR-спектроскопії та рентгенофазового аналізу визначали структуру продукту реакції. Результати. Досліджено процеси окислення та інтеркаляції графіту в системі графіт-димляча HNO3 з процедурою ізотермічної витримки реакційної суміші. Встановлено, що при взаємодії графіту з димлячою азотною кислотою при температурі 60–95 °С з наступною ізотермічною витримкою в температурному режимі 20–30 °С утворюється нова гібридна графітова сполука – оксинітрат графіту. Цей продукт представляє собою оксид графіту другого та третього ступенів інтеркаляції з фрагментами графенових граток та одностінних вуглецевих нанотрубок, інтеркальований нітрат-аніонами та сольватований азотною кислотою. Визначено оптимальні умови синтезу оксинітрату графіту: час перемішування реакційної суміші графіт-димляча азотна кислота – 10 хв; температурний режим процесу інтеркаляція-окислення – 85 оС; співвідношення HNO3: графіт – 0,5–1 см3/г; тривалість ізотермічної витримки – 24 год. За даними ІЧ-досліджень структурні фрагменти нітрату графіту представлені внутрішньогратковими іонними парами поліаренових катіонів (або катіон-радикалів) з інтеркальованими нітрат-аніонами та сольвато-лігандами. В свою чергу, інтеркальовані шарові структури графенів, функціоналізовані кисневими групами: гідроксильними, хіноїдними, простими, лактонними тощо. Отримані результати дозволяють рекомендувати оксинітрат графіту як перспективний стабільний протягом тривалого часу наноматеріал для нових ефективних технологій. Наукова новизна. Вперше отримано нітрат оксиду графіту – гібридну графітову структуру оксиду графіту, інтеркальованого нітрат-аніонами. Практична значимість. Визначені оптимальні умови синтезу оксинітрату графіту, що можуть бути використаними при розробці відповідних нанотехнологій.
Мета. Метою даного дослідження було дослідити загальновживані та інноваційні підходи до розробки ефективного гібридного трикотажного полотна для екранування електромагнітного випромінювання. Методика. Експериментальні дослідження базуються на основних положеннях текстильного матеріалознавства. У роботі використані основи теорії в'язання, методи аналізу та узагальнення отриманих результатів. Ефективність електромагнітного екранування зразків була експериментально виміряна з використанням плоскої електромагнітної хвилі за методом ASTM D 4935-18 для плоских матеріалів. В роботі наведена ефективність екранування трикотажних полотен в діапазоні частот від 0 ГГц до 3 ГГц з точки зору основних механізмів ослаблення електромагнітного випромінювання: поглинання та відбиття. Результати. У роботі проведено комплексну оцінку характеристик електромагнітного екранування гібридних трикотажних полотен. Провідні гібридні трикотажні полотна були виготовлені з використанням бавовняної пряжі та дроту з нержавіючої сталі 4 типів переплетення (ластик 1+1, напівміланський ластик, напівфанг і фанг) для визначення ефективності екранування електромагнітного випромінювання, а саме, значень поглинання та відбиття в діапазоні частот 0–3 ГГц. Для всіх зразків гібридних трикотажних полотен спостерігається загальна тенденція, яка полягає в тому, що ефективність екранування має пікові значення 23÷50 дБ в інтервалі від 200 до 900 МГц. Це свідчить про «відмінний» рівень екранування від електромагнітного випромінювання розроблених гібридних трикотажних полотен у зазначеному діапазоні частот. Наукова новизна. Основним фактором, який визначає екрануючу здатність, є розташування металевої компоненти у структурі трикотажного полотна. Найкращу ефективність екранування демонструє трикотажне полотно переплетення напівміланський ластик, завдяки розташуванню структурних елементів, а саме петель і стовпчиків. Практична значимість. Гібридні трикотажні полотна, що містять дріт з нержавіючої сталі (дріт з нержавіючої сталі подається в зону в’язання разом з бавовняною пряжею), мають низький відсоток відбиття та високий відсоток поглинання у всьому діапазоні частот і можуть використовуватися як поглиначі електромагнітних хвиль.
Мета. Дослідження швидкості формування списків інтерактивних елементів сучасними фреймворками, що використовуються для створення web-інтерфейсів. Методика. Використовуються методи опису та аналізу ефективності програмних засобів, методи та інструменти дослідження web-додатків. Результати. Визначено найбільш популярні JavaScript фреймоврки, що використовуються для створення web-інтерфейсів. До них відносяться фреймворки React, Angular та Vue. Визначено час, що витрачають зазначені фреймоврки на виконання операцій зі списком інтерактивних елементів. Встановлено, що найкращі результати показав фреймворк Angular: загальний час на виконання найбільш складної операції (повного формування сторінки) у нього на 45% краще ніж у React та на 44% краще ніж у Vue. Встановлено, що фреймворки мають різну архітектуру, що може змінювати час роботи в інших додатках. Зокрема, тестування швидкості видалення задачі показало, що фреймоврк Angular значно менше часу витрачає на етапі Scripting ніж React та Vue, але значно більше – на етапі рендерінгу. Це свідчить про інший принцип підготовки даних для елементів web додатку. Наукова новизна. Представлено результати дослідження швидкості роботи JavaScript фреймворків для створення web-додатків. Проаналізовано час виконання операцій формування списків інтерактивних елементів, їх зміни та видалення. Практична значимість. Представлена інформація дозволяє зробити обґрунтований вибір фреймворку для створення web-додатків.
Вступ. Люди проводять близько 90% свого часу в приміщенні, тому комфортне теплове середовище в приміщенні має важливе значення для високого рівня продуктивності і гарного самопочуття. Оцінка теплового комфорту в приміщенні є ключовим моментом при проектуванні і експлуатації системи опалення і вентиляції, а також при підвищенні енергоефективності будівель. Мета. Підвищення енергоефективності будівель та оцінка зміни теплового комфорту для високочутливих верств населення на прикладі відвідувачів дитячого садочку при покращенні теплового захисту. Методика. Дослідження виконуються з використання комп’ютерного моделювання у програмному забезпечені DesiqnBuilder. Результати. За допомогою комп’ютерного моделювання визначили енергопотребу, додаткові теплові надходження та теплові втрати будівлі з різним рівнем теплового захисту та з різними режимами роботи опалення та вентиляції. Дослідили вплив підвищення рівня енергоефективності на тепловий комфорт. Наукова новизна. Дослідження впливу підвищення рівня ефективності споживання енергії будівлі на рівень теплового комфорту за допомогою комп’ютерного моделювання. Практична значимість. За допомогою комп’ютерного моделювання побудовано 3D модель і визначено енергоспоживання будівлі до та після підвищення рівня ефективності споживання енергії а також вплив модернізації будівлі на рівень теплового комфорту.
