Мета. Пошук та реалізація засобів інтеграції концептуального підходу до створення нових музичних творів. Методика. Виокремлено набір концептуальних складових музичної композиції. В проектуванні програмної системи використано принципи чистої архітектури SOLID. В проектуванні алгоритмів покладено в основу парадигму «розділяй та володарюй». Результати. Розроблені алгоритми, написана та відлагоджена програма на мові програмування Kotlin, яка дозволяє працювати над редагуванням музичної композиції на концептуальному рівні – редагуючи концептуальні зв’язки, а не конкретні параметри нот. Об’єм програми близько 16 тисяч операторів. Тестування програми показало, що її використання дає можливість прискорити музичну обробку композиції приблизно в 10000 разів у порівнянні з ручним редагуванням. Зрозуміло, що остаточне рішення про вдалість відповідного редагування приймає автор, але в нього тепер з’являється можливість прослуховування різних варіантів обробленої композиції, на створення яких він, по суті, не витрачає час. Наукова новизна. Запропоновано новий підхід до використання комп’ютеру при написані музичних композицій, коли на основі мелодії автору комп’ютерна програма генерує, згідно закладених шаблонів, дещо змінені акценти звучання твору ( наприклад, по тембру, тональності, ритму і т. д.). Цей підхід реалізовано в вигляді комп’ютерної програми, використання якої в тисячі разів прискорює генерацію музичних творів, в яких звучить мелодія автора. Практична значимість. Написаний програмний продукт дає змогу композитору ефективно використовувати нові можливості створення музичних композицій на основі мелодії автора.
Мета. Підтвердження можливості виготовлення тонкошарових водовідштовхувальних покриттів на основі частинок червоного шламу. Методика. У даній роботі було використано червоний шлам для створення мікротекстури. Процес дезактивації проведено при температурі 950 °С для зниження рН. Гідрофобізаторами було використано стеаринову кислоту, метилтриетоксисилан та октилтриетоксисилан. У якості полімерного зв’язуючого було використано стиролбутилакрилатний полімер. Для отримання даних про розмір частинок було використано лазерний аналізатор частинок. Для отримання фотографій поверхні зразків було використано оптичний мікроскоп і цифрову камеру. Для підтвердження модифікації червоного шламу було використано ІЧ-спектроскопію з використанням таблеток KBr в якості інертного носія. Кути змочування водою було виміряно методом сидячої краплі з використанням гоніометра та цифрової камери. Визначення кутів змочування для гідрофільних матеріалів проведено методом тонкостінного капілярного просочення за Уошбурном. Результати. У роботі було розглянуто один з варіантів утилізації червоного шламу для отримання мікророзмірної основи для водовідштовхувальних покриттів. Показано, що найбільший кут змочування водою складає 143° і досягається при використанні стеаринової кислоти як модифікатора в тонкоплівкових композитах, що збіднені зв’язуючим. Встановлено, що червоний шлам можна розглядати як придатну основу для отримання ієрархічних систем з перспективою досягнення гідрофобного стану поряд із звичайними дисперсними наповнювачами. Наукова новизна. Вперше показано що покриття з високими водовідштовхуючими властивостями можуть бути одержані на основі частинок червоного шламу. Практична значимість. Розроблено методику обробки відходу алюмінієвого виробництва – червоного шламу, яка полягає в спіканні, розсіюванні та гідрофобізації та відповідний склад органо-мінерального покриття на основі підготовлених частинок, який має рівномірну водовідштовхуючу поверхню.
Мета. Дослідження процесу відновлення деградованих сонячних панелей з метою розроблення спрощених методів визначення місць деградації. Розроблення рекомендацій та обладнання для відновлення деградованих сонячних панелей. Методика. Аналітичне дослідження літературних джерел, узагальнення літературних джерел, спостереження, порівняння, вимір, експеримент, матеріальне моделювання, фізичне моделювання. Результати. Проаналізовано причини потенційно викликаної деградації (PID) сонячних панелей. Визначено, що PID виникає через незначні небажані струми між напівпровідником з одного боку та склом, антибліковим покриттям (ARC), рамою та кріпленням з іншого боку. Погіршення продуктивності пов’язане з міграцією іонів натрію зі скляної пластини через інкапсуляцію (зазвичай: EVA) і антиблікове покриття (ARC) до комірки. Це відбувається, коли напівпровідник у комірці набуває негативного потенціалу щодо інкапсуляції та опорної структури. Визначено фактори сприяння PID. Температура, і вологість сприяють PID, також інтенсивність ефекту залежність від розташування в рядку. Сформульовано умови уникнення або пом'якшення PID. Розглянуто обладнання для запобігання та реверсу PID. Створено стенди для відстеження зміни вольт-амперної характеристики та відновлення деградованих сонячних панелей. Розроблено метод органолептичного визначення місць деградації батарей Розроблено рекомендації, щодо відновлення сонячних панелей в польових умовах. Наукова новизна. Виявлено взаємозв’язок між контактом панелей з елементами кріплення і інтенсивністю їх деградації. Встановлено, що частини панелей, які торкались конструкції кріплення, деградували сильніше інших конструкцій батареї. Ці частини шунтують інші частини елементів батареї. Практична значимість. Розроблено метод органолептичного визначення місць деградації батарей Розроблено рекомендації, щодо відновлення сонячних панелей в природних умовах. Визначено що панелі, які мали підвищений потенціал відносно землі відновлювалися швидше, ніж на стенді.
Мета. Дослідження впливу параметрів одно- та двокомпонентного вуглецевого наповнювача на електропровідність акрилового полімерного композиту у вигляді тонкого покриття. Методика. Приготування зразків композитів відбувалось на швидкісному міксері занурюваного типу. Розміри та форму часточок наповнювачів, а також структуру полімерних композитів досліджували у відбитому світлі за допомогою мікроскопу МБИ-15У42. Електропровідність отриманих зразків вимірювали згідно стандартів ASTM D257-07 та ASTM F1711-96 відповідно до значень поверхневого опору зразків. Результати. Визначено пороги перколяцій для композитів наповнених однокомпонентним наповнювачем – технічним вуглецем, графітом КГП-С1, вуглецевим волокном. В результаті проведених експериментів показано, що перколяційна поведінка провідності полімерних композитів, наповнених однокомпонентним наповнювачем, пов'язана з морфологією відповідного наповнювача та внутрішньою структурою, яку він утворює при взаємодії з полімером. Синтезовані полімерні композити з двокомпонентними наповнювачами КГП-С/технічний вуглець, вуглецеве волокно T300/технічний вуглець, і різним співвідношенням вуглецевих матеріалів та загальним наповненням в композиті 50–70 об. % показали синергетичний ефект електропровідності при певному співвідношенні компонентів наповнювача. Наукова новизна. Встановлено вплив співвідношення складових вуглецевого двокомпонентного наповнювача на електропровідність акрилового полімерного композиту. Практична значимість. Визначено оптимальну пару вуглецевих наповнювачів, їх вміст та співвідношення двокомпонентного наповнювача в акриловому полімерному композиті. Отримані композити можуть бути використані для виготовлення електропровідного полімерного покриття.
Мета: Розробити математичне та програмне забезпечення для підготовки інформації про зовнішні контури плоских геометричних об’єктів для ефективного автоматизованого проектування раціональних схем розкрою матеріалів на ці плоскі геометричні об’єкти. Методика. У ході розробки алгоритмів підготовки інформації про зовнішні контури плоских геометричних об’єктів з допустимою точністю апроксимації використані методи аналітичної геометрії та прикладної математики. Результати. Для ефективного використання програмного забезпечення щодо автоматизованого проектування раціональних схем розкрою матеріалів на плоскі геометричні об’єкти запропоновані алгоритми підготовки інформації про зовнішні контури плоских геометричних об’єктів з допустимою точністю, які забезпечують скорочення часу автоматизованого проектування раціональних схем розкрою в декілька разів. Особливо це важливо при інтерактивному проектуванні та коригуванні розкрійних схем. Проаналізувавши значення коефіцієнта точного відображення, рекомендовано допустиму точність апроксимації про зовнішні контури деталей взуття вибрати в діапазоні 0.5 мм≤ε ≤0.25. Наукова новизна. Запропоновані алгоритми підготовки інформації про зовнішні контури плоских геометричних об’єктів для ефективного автоматизованого проектування раціональних схем розкрою матеріалів на ці плоскі геометричні об’єкти, які визначають допустиму точність кусково-лінійної апроксимації цих контурів, та забезпечують їх апроксимацію із цією допустимою точністю. Практична значимість. Запропоновані алгоритми підготовки інформації про зовнішні контури плоских геометричних об’єктів для ефективного автоматизованого проектування раціональних схем розкрою матеріалів на ці плоскі геометричні об’єкти реалізовані в програмний продукт для ущільнення інформації про зовнішні контури при кусково-лінійній апроксимації цих контурів. У результаті ущільнення отримана інформація про зовнішні контури плоских геометричних об’єктів забезпечить скорочення часу автоматизованого проектування раціональних схем розкрою в декілька разів.
