Застосування Зовнішнього Черезкісткового Остеосинтезу В Практиці Спеціалізованого Травматологічного Відділення Міської Лікарні (на Прикладі Міської Лікарні № 3 М. Краматорська)

Актуальність. При лікуванні переломів у деяких випадках з’являється можливість вибору способу остеосинтезу, що відображено в «Клінічних рекомендаціях з лікування переломів», затверджених Пленумом асоціації ортопедів-травматологів України 15.05.2013 р. З урахуванням цього важливо знати, яке місце займає кожен із варіантів остеосинтезу, зокрема зовнішній черезкістковий остеосинтез (ЧКО), у практиці травматологічних відділень. Мета дослідження: встановити частоту застосування ЧКО та його співвідношення з внутрішнім остеосинтезом у практиці травматологічного відділення міської лікарні. Матеріали й методи. Проведено ретроспективне дослідження за матеріалами травматологічного відділення КМУ «Міська лікарня № 3» м. Краматорська (лютий 2015 р. — січень 2017 р.). Здійснено тотальну вибірку операцій ЧКО (72 спостереження), досліджено співвідношення зовнішнього та внутрішнього остеосинтезу. Результати. Як основний варіант остеосинтезу при лікуванні переломів ЧКО застосовано в 53 випадках (73,6 %). При наслідках травм його використано в 11 (15,3 %) спостереженнях, як спосіб тимчасової фіксації — у 8 (11,1 %). ЧКО становив 31,9 % серед втручань на аналогічних сегментах (72 із 226, співвідношення — 1 : 2,14). Він виявився домінуючим при діафізарних переломах кісток гомілки (26 із 47, 1,24 : 1), переважав при переломах дистального епіметафізу променевої кістки (2 : 1) та п’яткової кістки (2,5 : 1). Співвідношення ЧКО та внутрішнього остеосинтезу при пошкодженнях надп’ятково-гомілкового суглоба становило 1 : 2,93 (14 проти 41). При лікуванні наслідків травм найбільш часто ЧКО застосовували при наслідках переломів діафіза стегнової кістки (6 спостережень — 8,3 %). Висновки. Зовнішній черезкістковий остеосинтез становив 31,9 % серед усіх операцій остеосинтезу. Як основний вид остеосинтезу ЧКО застосовано у 88,9 % випадків, в 11,1 % — як спосіб тимчасової фіксації. Найбільш часто ЧКО використовували при діафізарних переломах кісток гомілки, ділянки надп’ятково-гомілкового суглоба, дистального епіметафізу променевої кістки.