Актуальність. Зростання інтенсивності змагальної діяльності в сучасному баскетболі зумовлює необхід-ність удосконалення тренувального процесу, зокрема його підготовчої частини. Традиційні підходи до роз-минки не завжди забезпечують достатній рівень специфічності та функціональної готовності спортсменів, що актуалізує пошук більш ефективних засобів, серед яких важливе місце займають рухливі й малі ігри. Мета та методи дослідження. Метою роботи було експериментально перевірити ефективність застосування ігрових форм у підготовчій частині тренувального заняття в студентів. У дослідженні взяли участь 15 спортсменів 18–22 років. Застосовано педагогічний експеримент із внутрішньогруповим перехресним дизайном, який уключав два етапи – використання традиційного та ігрового підходів. Оцінювання здійснювали за допомогою тестів на швидкість, координацію, вибухову силу, точність технічних дій і показників змагальної діяльності. Результати роботи. Установлено, що застосування ігрових форм забезпечує статистично достовірне покращення швид-кісних, координаційних і швидкісно-силових показників: час бігу на 20 м скоротився з 3,20 до 3,10 с, показники спритності – із 16,45 до 16,05 с, довжина стрибка збільшилася з 242,0 до 250,5 см (p<0,05). Також зафіксовано підвищення точності штрафних кидків (із 7,5 до 9,6 влучань), точності кидків із гри (із 45,2 до 52,6 %), збільшення кількості результативних передач (із 8,1 до 10,3) та зменшення втрат м’яча (із 5,2 до 4,1) (p<0,05). Висновки. Ігрові засоби підготовчої частини тренування є більш ефективними, порівняно з традиційними, завдяки високій специфічності навантаження та комплексному впливу на фізичні, технічні й когнітивні компоненти діяльності спортсменів.
更多
原文链接
分享
引用
