Субпорогові тривожні та астенічні стани становлять значну частку звернень до сімейних лікарів, терапевтів та неврологів, проте їхній прогноз і, відповідно, оптимальний обсяг терапії суттєво відрізняються. У статті систематизовано сучасні епідеміологічні дані щодо 3-річного перебігу субпорогової тривоги та субпорогової депресії (за даними когорти NEMESIS-2), окреслено опорні критерії диференційної діагностики астенії, розладу адаптації та тривожного / депресивного розладу, а також розглянуто доказову базу щодо місця й меж короткочасної анксіолітичної терапії. Показано, що в станах зі сприятливим прогнозом короткий, обмежений у часі курс анксіолітика забезпечує швидке симптоматичне полегшення без невиправданого початку багатомісячної базисної терапії. Тоді як за наявності показань до лікування антидепресантами короткочасне додавання анксіолітика в ранній фазі, за даними систематичного огляду Y. Ogawa et al. (2019), асоціюється з покращенням відповіді та переносимості терапії. Сформульовано практичний алгоритм ведення пацієнта та раціональні межі короткочасної терапії: обмеження тривалості курсу (як правило, до 4 тиж), обов’язкове поєднання з динамічним спостереженням і поступовою відміною препарату.
У статті наведено систематичний аналіз клінічної ефективності та безпеки застосування лікарського засобу Мовіназа® (серратіопептидаза) в практиці лікаря-гінеколога. Обґрунтовано, що протизапальний та протинабряковий ефекти препарату реалізуються через унікальні циклооксигеназа (ЦОГ)-незалежні молекулярні механізми, що забезпечує високу безпеку для шлунково-кишкового тракту та нирок. Завдяки вираженій фібринолітичній активності та здатності руйнувати протеїновий матрикс бактеріальних біоплівок Мовіназа® запобігає хронізації запалення, знижує ризик розвитку тазових спайок і трубно-перитонеального безпліддя, а також багаторазово посилює терапевтичну ефективність супутньої антибіотикотерапії при запальних захворюваннях органів малого таза. Доведено високу доказову базу серратіопептидази (загальна ефективність 85,7%) у купіруванні набряку, нагрубання та больового синдрому при патології молочних залоз. Офіційний статус лікарського засобу, діюча речовина у формі мікрогранул та наявність кишковорозчинної оболонки гарантують стабільність молекули, точність дозування 10 і 20 мг та надійний профіль безпеки пацієнток.
Вибухова хвиля не обирає між військовими та цивільними. Людина, яка опинилася поруч із місцем влучання, може вийти з укриття без жодної рани, але із дзвоном у вухах, запамороченням, серцебиттям і відчуттям, що думки «пливуть». За кілька тижнів вона прийде до сімейного лікаря зі скаргами на втому та безсоння, до кардіолога — зі «стрибками тиску», до невролога — з хиткістю й неможливістю зосередитися.
У статті систематизовано сучасні доказові дані щодо впливу системної артеріальної гіпертензії (АГ) на головний мозок, представлені на Конгресі Європейського товариства кардіологів (European Society of Cardiology — ESC) 2026 р. Розглянуто патофізіологічні механізми ушкодження церебральної мікроциркуляції, зокрема ендотеліальну дисфункцію, судинне ремоделювання та підвищення пульсативного навантаження. Проаналізовано підходи до антигіпертензивної терапії в гострий період ішемічного та геморагічного інсульту з урахуванням даних клінічних досліджень і метааналізів. Окрему увагу приділено механізмам когнітивного зниження внаслідок хронічного пресорного навантаження, зокрема мікроструктурним змінам головного мозку та імуноваскулярним взаємодіям за участю CD8+ Т-клітин і цитокінів. Висвітлено концепцію залишкового кардіоваскулярного ризику та перспективи переходу до ранньої органопротекції.
У статті розглянуто ключові положення рекомендацій ESC 2026 щодо профілактики й лікування серцевої недостатності та місце блокади ренін-ангіотензин-альдостеронової системи в базовій терапії. Узагальнено постінфарктну доказову базу зофеноприлу: у SMILE-1 раннє призначення препарату знизило частоту комбінованої події «смерть або тяжка серцева недостатність» через 6 тиж із 10,6 до 7,1%; у SMILE-4 комбінація зофеноприлу з ацетилсаліциловою кислотою зменшила частоту серцево-судинної смерті або госпіталізації порівняно з комбінацією раміприлу з ацетилсаліциловою кислотою, переважно завдяки зниженню частоти госпіталізацій. Також описано принципи титрації зофеноприлу та його потенційні H₂S-залежні цитопротекторні механізми.
