Мета: оцінка стану фінансового захисту населення України при отриманні первинної медико-санітарної допомоги. Матеріали і методи. Використані дані Глобальної бази даних ВООЗ про витрати на охорону здоровʼя в цілому та первинну медико-санітарну допомогу (ПМСД) за 2020 р. і матеріали Національної служби здоров’я України за 2018–2023 рр. Дослідження проводилося з використанням бібліосемантичного, історичного методів та бенчмаркінгу. Результати. Витрати на ПМСД у % валового внутрішнього продукту (ВВП) в Україні в 2020 р. складали 2,1 %, частка загальних охороноздоровчих витрат на ПМСД – 38 %, що відповідає діапазону витрат для країн із доходами нижче середнього і мало відрізняється від показників країн-сусідів України. Реальні витрати на ПМСД на душу населення становили 104 доларів США і 307 – за паритетом купівельної спроможності, що на 31–26,7 % нижче порівняно з Молдовою – країною, яка, як і Україна, належить до групи з доходами нижче середнього, і в 3,8–2,6 раза нижче, ніж у сусідніх з Україною країнах із високими рівнями доходів. Подушна (капітаційна ставка) на ПМСД у рамках програми медичних гарантій за період 2018–2023 рр. у доларовому еквіваленті збільшилася на 30 %, що привело до обмеження офіційних платежів пацієнтів за ПМСД та розширення спектра гарантованих послуг. При цьому співвідношення державних та приватних витрат на ПМСД в Україні складало 26 % до 74 % і було одним із найгірших показників в Європейському регіоні. Висновки. Дослідженням встановлено, що в Україні за останні роки досягнуто певних успіхів у покращенні фінансового захисту пацієнтів у системі ПМСД, чому сприяло реформування державного фінансування за подушним принципом, певне збільшення бюджетного фінансування ПМСД та розширення пакета гарантованих послуг. Водночас рівень фінансової захищеності в цій сфері залишається вкрай низьким, що зумовлено хронічним недофінансуванням у рамках програми медичних гарантій пакета «Первинна медична допомога», значними витратами з кишені на лікарські препарати та діагностичні тести.

Мета дослідження – виявлення найбільш актуальних на теперішній час захворювань, що піддаються амбулаторному лікуванню (ЗПАЛ) для дорослого населення (старше 18-ти років) України (вичерпний перелік з 8–10 захворювань) та визначення найбільш пріоритетних – маркерних ЗПАЛ, як індикаторів ефективності надання первинної допомоги (2–4 захворювання).Матеріали і методи. Згідно методологічних рекомендацій ВООЗ щодо оцінки ЗПАЛ в Європейському регіоні, проведене багатоступеневе адаптоване до національних реалій дослідження за участю 104 ключових інформаторів –представників зацікавлених сторін: сімейних лікарів, вузьких спеціалістів, організаторів охорони здоров’я та виділеної групи експертів. Опитування проводилося за стандартизованою анкетою для самоаналізу ЗПАЛ після великої підготовчої роботи щодо визначення переліку амбулаторно-чутливих станів та аналізу наявної статистичної інформаціїщодо їх рівнів госпіталізації. Результати. До найбільш значущих для України ЗПАЛ які потребують особливої уваги за інтегрованою оцінкоюстатистичних даних та думок опитаних респондентів відносяться пневмонія, проривна або кровоточива виразка шлункута 12-палої кишки й інфекції нирок (для гострих захворювань); діабет, гіпертонічна хвороба/артеріальна гіпертензія, стенокардія, ХОЗЛ та бронхіальна астма (для хронічних захворювань); дифтерія, туберкульоз органів дихання та кір (для захворювань, яким можна запобігти за допомогою імунізації).Висновки. Концепція ЗПАЛ у сучасних умовах не втрачає своєї актуальності через можливість зміцнення системохорони здоров’я за рахунок первинної ланки та збалансування потреб і заходів оперативного реагування на загрозу COVID-19. Визначено, що у якості репрезентативних маркерів ефективності надання ПМСД в Україні виступають такі ЗПАЛ, пневмонія, цукровий діабет, артеріальна гіпертензія, стенокардія та туберкульоз легень.

Проведено дослідження з використанням адаптованого до національного контексту керівництва ВООЗ для визначення потенційних обсягів запобіжних госпіталізацій, пов’язаних зі ЗПАЛ, для дорослого населення України. Опитано 77 респондентів. Встановлено, що загальний рівень потенційної запобіжності госпіталізації дорослого населення від ЗПАЛ, визначений для популяції, в Україні складає за експертними оцінками 32,9 %, що може розглядатися як потенціал для управління змінами при зміцненні системи ПМСД. The purpose of the study is to determine the potentally preventable hospitalizaton associated with Ambulatory care sensitve conditons (ACSC) for the adult populaton of Ukraine while improving the effectveness of primary care. Object and methods. The study was conducted as a second phase afer determining the general list and markers ACSC for the adult populaton of Ukraine ACSC study in Ukraine using adapted to the natonal context of the WHO guidelines for assessing ACSC and the potentally preventable hospitalizaton in the European region. 77 respondents – general practtoners and a group of experts were interviewed using a standardized questonnaire. Results. The potental possibility of a signifcant reducton in hospitalizatons for the entre set of ACSC, identfed as signifcant for Ukraine, with the excepton of iron defciency anemia and chronic heart failure, has been identfed. The largest populaton indicators of probable preventable of hospitalizatons are registered in arterial hypertension, pneumonia, angina, COPD and diabetes, which coincides with the list of the most signifcant for the adult populaton of Ukraine ACSC. The general level of potental preventable of hospitalizaton of adults from ACSC, determined for the populaton, in Ukraine is according to doctors – 28.2%, according to expert estmates – 32.9%, which may reduce the total hospitalizaton for outpatent-sensitve conditons (in% from the number of patents with ACSC) from 8.1% to 6.0% (according to PPE estmates) or up to 5.6 % (according to experts). Conclusions. The results obtained for the potentally preventable hospitalisaton from ACSC, defned for the populaton, can be seen as a potental for change management and can be used in the development of general policies or specifc programs in the feld of health and strengthening PHC systems.

In the modern world, the use of the global burden of diseases and the quantitative assessment of the factors leading to the loss of a healthy life provides fundamental evidence for the development of an adequate public health policy. The purpose of the study is to substantiate the system of measures on improvement of the health of the population of Ukraine on the basis of an in-depth analysis of the global burden of diseases and injuries and associated risks. The study used materials from the Institute of Health Metrics and Evaluation of the University of Washington, Human Development Network of the World Bank and the "Disease Burden Unit" of the World Health Organization, collected during 1990-2017 years. The bibliosemantic, historical, epidemiological, conceptual modeling methods and benchmarking were used in the course of study. The loss rate of age-standardized disability-adjusted life year (DALY) in Ukraine in the period between 1990-2017 practically unchanged and in 2017 it was 34 975.04 DALYs per 100 000, which is almost a quarter more than in the countries of Eastern Europe and twice as much as in the countries of Western Europe. In the structure of Global diseases burden in Ukraine, 3/4 falls on non-communicable diseases, about 15 % depend on external causes and less than 1/10 - on infectious and other diseases and conditions. Shares of the disease burden associated with specific risk factors and diseases related to the relevant factor were identified. The evidence-based system of measures is aimed at achieving goals to reduce the global burden of disease and the risk factors affecting it, being based on an inter-sectoral approach and combines population and individual risk strategies. The subjects of the system are parliament, central and local governments / communities, private campaigns, the media, public health structures and primary health care.

Most healthcare systems use the Appropriateness Evaluation Protocol (AEP) to analyze the adequacy of inpatient care. As a result of the study, for the first time, according to the Delphi Collective Expert Assessment procedure, Ukrainian indications for inpatient care in hospital and its duration, consisting of four groups of criteria, were developed: severity of the disease, intensity of medical services, medical care / life support services and others; among the latter, the leading place is occupied by the hospitalization indications, defined in national unified clinical protocols. The inpatient care duration is determined on the basis of an individual assessment of the patient's condition dynamics, taking into account indications for hospitalization. The analysis showed high values of validity and reliability of the developed criteria for justification and inpatient care duration, which permits to recommend the Ukrainian version of the protocol hospitalization justification (AEP-UA) for use.

Мета — розробка методичних підходів до стандартизації оцінки діяльності закладів первинної медичної допомоги. Методи дослідження: бібліосемантичний, концептуального моделювання, кваліметричний та статистичний. Результати. Розроблено триетапну методику стандартизації оцінки діяльності закладів первинної медичної допомоги, яка включає визначення переліку індикаторів, за допомогою яких повинна проводитись оцінка діяльності закладу; встановлення порядку оцінки й узагальнення її результатів з використанням кваліметричного підходу, детермінування процедури оцінки. Висновки. Розроблені методичні підходи дозволяють здійснювати на уніфікованій основі системний моніторинг ефективності діяльності закладів первинної медичної допомоги, виявляти типові та притаманні конкретним закладам проблемні зони та планувати їх усунення в національному, регіональному або місцевому масштабах із залученням всіх заінтересованих сторін (працівників закладів, органів управління, громадських та пацієнтських організацій). Запропонований методичний інструментарій доцільно використовувати при розробці бізнес-планів для надавачів первинної медичної допомоги.

Мета: вивчити кар’єрні орієнтації студентів–медиків і чинників що на них впливають, для визначення шляхів підвищення інтересу майбутніх лікарів до громадської охорони здоров’я. Матеріали і методи. Проведено соціологічне та психодіагностичне обстеження серед 163 студентів-медиків I–IV курсів навчання ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України» із застосуванням методик: «Якір кар’єри» Е. Шейна в адаптації А. А. Жданович; багатофакторного опитувальника емпатії М. Davis, (1983) в адаптації Т. Д. Карягиної та Н. В. Кухтової, (2016) та методики Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) вивчення якості життя, пов’язаної зі здоров’ям (ЯЖ) за 8-ма запитаннями (ВООЗ ЯЖ-8). Конфіденційність інформації була захищена деперсоніфікацією ідентифікаторів студентів. Статистичний аналіз, що включав методи описової та аналітичної статистики, здійснювали за допомогою STATISTICA 6.1 (StatSoftInc., серійний № AGAR909E415822FA). Результати. Дослідження показало, що питаннями планування власної кар’єри опікується половина з опитаних та їх частка закономірно зростає з віком і курсом навчання. Серед кар’єрних орієнтацій студентів-медиків домінує націленість на інтеграцію стилів життя – спосіб життя, який гармонійно поєднує інтереси сім’ї, кар’єри та саморозвитку (24,5 %), за ним слідує стабільність місця роботи (23,9 %) та служіння на користь людям (22,7 %). Для третини обстежених характерною є орієнтація на вертикальну чи горизонтальну кар’єру. Не виявлено розбіжностей у кар’єрних прагненнях за віком та статтю. Одними із чинників, що впливають на формування кар’єрних прагнень, є емпатія студентів та їх якість життя, яка, у свою чергу, формується переважно за рахунок навколишнього середовища. Більшість опитаних оцінила власну якість життя як середню та добру (78,8 %). Меншою мірою студенти задоволені соціальними взаємозв’язками (49,1 % позитивних оцінок). Частка студентів із рівнем емпатії вище середнього становила для когнітивної складової 43,6 %, для емоційної – 41,7 %. Виявлено множинні кореляційні зв’язки між емпатичними характеристиками, сферами якості життя, кар’єрними якорями студентів та іншими чинниками. Висновки. Під час навчального процесу у вищих медичних навчальних закладах доцільно запроваджувати підходи, спрямовані на підвищення обізнаності та залучення студентів до громадської охорони здоров’я. Це вимагає стратегій активного навчання, на кшталт спеціальних груп інтересів (гуртків), текстових та фото есе, паралельної підготовки студентів як за програмою магістра медицини, так і за програмою магістра громадського здоров’я.

У більшості систем охорони здоров’я для аналізу адекватності стаціонарного лікування використовується Протокол оцінки обґрунтованості госпіталізацій (The Appropriateness Evaluation Protocol - AEP). В результаті проведенного дослідження, вперше, за процедурою колективних експертних оцінок «Дельфі», було розроблено українські показання до госпіталізації в стаціонар та її тривалості, що складаються з чотирьох груп критеріїв: важкість захворювання, інтенсивність медичних послуг, медичний догляд / послуги життєзабезпечення та інших, серед останніх провідне місце займають показання до госпіталізації, визначені в національних уніфікованих клінічних протоколах. Тривалість госпіталізації визначається на основі індивідуальної оцінки динаміки стану пацієнта з урахуванням показань до госпіталізації. Аналіз показав високі показники валідності та надійності розроблених критеріїв обґрунтованості та тривалості госпіталізації, що дозволяє рекомендувати українську версію протоколу оцінки обґрунтованості госпіталізацій (AEP-UA) до використання. В большинстве систем здравоохранения для анализа адекватности стационарного лечения используется Протокол оценки обоснованности госпитализаций (The Appropriateness Evaluation Protocol - AEP). В результате проведенного исследования, впервые, с использованием процедуры коллективных экспертных оценок «Дельфи», были разработаны Украинские показания к госпитализации и ее продолжительности, состоящие из четырех групп критериев: тяжести заболевания, интенсивности медицинских услуг, медицинского ухода / услуг жизнеобеспечения и других, среди последних ведущее место занимают показания к госпитализации, определенные в национальных унифицированных клинических протоколах. Продолжительность госпитализации определяется на основе индивидуальной оценки динамики состояния пациента с учетом показаний к госпитализации. Анализ показал высокие показатели валидности и надежности разработанных критериев обоснованности и продолжительности госпитализации, что позволяет рекомендовать украинскую версию протокола оценки обоснованности госпитализаций (AEP-UA) к использованию. Most healthcare systems use the Appropriateness Evaluation Protocol (AEP) to analyze the adequacy of inpatient care. As a result of the study, for the first time, according to the Delphi Collective Expert Assessment procedure, Ukrainian indications for inpatient care in hospital and its duration, consisting of four groups of criteria, were developed: severity of the disease, intensity of medical services, medical care / life support services and others; among the latter, the leading place is occupied by the hospitalization indications, defined in national unified clinical protocols. The inpatient care duration is determined on the basis of an individual assessment of the patient's condition dynamics, taking into account indications for hospitalization. The analysis showed high values of validity and reliability of the developed criteria for justification and inpatient care duration, which permits to recommend the Ukrainian version of the protocol hospitalization justification (AEP-UA) for use.

Мета роботи. На підставі думок керівників закладів ПМД оцінити роль первинної ланки у організації профілактичних заходів, заснованих на доказах. Матеріали та методи. Дослідження проводилося серед 52 організаторів охорони здоров’я Дніпропетровської області, які працюють у закладах первинного рівня. Застосовувалася самостійно розроблена анкета. Обробка результатів проводилася за допомогою стандартних статистичних процедур.Результати. Опитані респонденти виявилися достатньо обізнаними у питаннях щодо доказовості найрозповсюдженіших скринінгових тестів. Ступінь обізнаності керівників закладів ПМП щодо профілактичних обстежень з доведеною ефективністю корелює з використанням їх у повсякденній практиці (коефіцієнт кореляції Спірмена ρ=0,38; р<0,05). При організації профілактичних заходів на первинному рівні, за твердженням більшості опитаних керівників (92,3 %), спираються переважно на клінічні протоколи за певними нозологіями. Перелік профілактичних медичних обстежень, затверджений новим порядком надання ПМД використовується ще не достатньо активно (38,5 %). Це зумовлено як браком наявної нормативної інформації для проведення ефективного скринінгу (42,3 % опитаних) так і певною невідповідністю положень нормативного акту рекомендаціям USPSTF.Висновки. В умовах недосконалості нормативної бази щодо скринінгових досліджень, заснованих на доказах, необхідно запроваджувати новий підхід до організації та проведення профілактичних заходів в рамках парадигми доказової профілактики. Реалізація доведено ефективних превентивних заходів повинна здійснюватися на рівні первинної медичної допомоги, при її активній участі та координуючій ролі, колаборації із сектором громадського здоров’я і e-Health.The concept of evidence-based prevention is widespread, the embodiment of which is envisaged at the level of primary medical care (PMP), which determined the relevance of the study. The objective: is to evaluate assess the role of the primary level in the organization of preventive measures based on evidence based on the opinions of the heads of the PMP institutions. Materials and methods. The research was conducted among 52 organizers of primary health care in the Dnipropetrovsk region. Used independently developed questionnaire. Processing of the results was carried out using standard statistical procedures. Results. The respondents were fairly knowledgeable about the evidence for common screening tests. The degree of awareness of the managers of PMP institutions in conducting preventive examinations with proven effectiveness correlates with their use in everyday practice (Spearman’s correlation coefficient ρ=0,38; p<0,05). When organizing preventive measures at the primary level, according to the majority of the interviewed managers (92,3%), they rely mainly on clinical protocols for certain ontologies. The list of preventive medical examinations, approved by the new procedure for the provision of PMP, is still not actively used (38,5%). This is due both to the shortcomings of the existing regulatory information on conducting effective screening (42,3% of respondents) and to a certain inconsistency of the provisions of the regulatory act with the USPSTF recommendations. Conclusions. In the conditions of imperfection of the regulatory framework for screening research based on evidence, it is necessary to introduce a new approach to the organization and conduct of preventive measures in the paradigm of evidence-based prevention. The implementation of proven effective preventive measures should be implemented at the level of primary health care, with its active participation and coordinating role, collaboration with the public health and e-Health.

The concept of evidence-based prevention is widespread, the embodiment of which is envisaged at the level of primary medical care (PMP), which determined the relevance of the study.The objective: is to evaluate assess the role of the primary level in the organization of preventive measures based on evidence based on the opinions of the heads of the PMP institutions.Materials and methods. The research was conducted among 52 organizers of primary health care in the Dnipropetrovsk region. Used independently developed questionnaire. Processing of the results was carried out using standard statistical procedures.Results. The respondents were fairly knowledgeable about the evidence for common screening tests. The degree of awareness of the managers of PMP institutions in conducting preventive examinations with proven effectiveness correlates with their use in everyday practice (Spearman’s correlation coefficient ρ=0,38; p<0,05). When organizing preventive measures at the primary level, according to the majority of the interviewed managers (92,3%), they rely mainly on clinical protocols for certain ontologies. The list of preventive medical examinations, approved by the new procedure for the provision of PMP, is still not actively used (38,5%). This is due both to the shortcomings of the existing regulatory information on conducting effective screening (42,3% of respondents) and to a certain inconsistency of the provisions of the regulatory act with the USPSTF recommendations.Conclusions. In the conditions of imperfection of the regulatory framework for screening research based on evidence, it is necessary to introduce a new approach to the organization and conduct of preventive measures in the paradigm of evidence-based prevention. The implementation of proven effective preventive measures should be implemented at the level of primary health care, with its active participation and coordinating role, collaboration with the public health and e-Health.

Хронічні захворювання суттєво впливають на пов’язану зі здоров’ям якість життя, про що свідчать вірогідно і значно нижчі показники ЯЖ по всіх шкалах у пацієнтів з хронічними захворюваннями у порівнянні з практично здоровими. Виявлено різноманітний вплив демографічних (вік, стать) і соціальних (освіта, матеріальний достаток, трудова зайнятість, наявність сім’ї та сімейний статус) на ЯЖ хворих, що слід враховувати як при організації медичного обслуговування, так і при формуванні системи громадської охорони в цілому.

Мета: теоретичне обґрунтування моделі інтегрованої системи медичної допомоги в Україні для підвищення якості та ефективності медичного обслуговування населення. Матеріали і методи: системний підхід і аналіз, концептуальне моделювання. Результати. Теоретично обґрунтовано загальну модель інтеграції медичної допомоги в Україні, провідними компонентами якої є координація діяльності (між рівнями медичної допомоги, закладами охорони здоров’я та їх структурними підрозділами); командна робота лікарів різних спеціальностей, наступність медичного обслуговування. Умовами, що забезпечують реалізацію моделі, визначені: стандартизація медичної допомоги, створення потужного фінансового пулу, налагодження ефективного обміну інформацією між учасниками процесу надання медичної допомоги та створення системи колективної відповідальності за результати діяльності системи. Висновки. Інтеграція медичної допомоги дозволяє підвищити її дієвість та ефективність. КЛЮЧОВІ СЛОВА: медична допомога, інтеграція, модель.

It has been analyzed the new model of primary health care (PHC), implemented in the pilot regions, which is based on international approaches with proven efficacy. It has been evaluated the organization of primary health care in the pilot regions from the point of performance by the health care system of its main goals and objectives--improvement of health of the population, optimization of financial resources allocation (distribution), ensuring sensitivity, accessibility and structural efficiency of health care. It is proved that the modernization model of health care in Ukraine is fully consistent with the principles, requirements and criteria produced for the effective operation of the primary health care assistance in the world. Using actual data and taking into account the context, a complex of measures to implement the PHC model of modernization in Ukraine has been determined.