Краніофаціальні зміни у дорослих пацієнтів із трансфузійно-залежною β-таласемією великої форми залишаються важливими для ортодонтичної діагностики та планування лікування. Це розвідувальне обсерваційне дослідження включало 34 дорослих пацієнтів (16 чоловіків та 18 жінок), яким було проведено комбіновану антропометричну та цефалометричну оцінку. Антропометричний аналіз охоплював пропорційні індекси голови, обличчя, нижньої щелепи, губ та ротової ділянки й виконувався окремо за статтю. Цефалометричний аналіз проводився у тій самій когорті пацієнтів та порівнювався з 35 здоровими особами з нейтральним прикусом. Перед статистичним тестуванням оцінювали розподіл даних, після чого застосовували параметричні або непараметричні методи залежно від ситуації. У пацієнтів виявлено змінені краніофаціальні пропорції, особливо в ділянці нижньої щелепи, а також цефалометричні ознаки, що свідчать про тенденцію до скелетного класу II, вертикальний напрямок росту, задню ротацію нижньої щелепи, змінену інклінацію різців та більш виступаючий профіль губ. Отримані результати слід інтерпретувати з обережністю через розвідувальний дизайн дослідження.
Метою дослідження було визначення реабілітаційного впливу патогенетично зумовлених заходів активізації фізичної активності на рухові функції та психосоматичний стан осіб похилого віку з невротичними розладами. Комплексному динамічному обстеженню підлягали 35 хворих віком 63–75 років з невротичними розладами внаслідок дегенеративно-дистрофічного ураження мозку. 18 осіб з них мали хворобу Паркінсона; 17 пацієнтів мали прояви психомоторних порушень у пізньому постінсультному періоді. Обраний контингент підлягав динамічному обстеженню, яке включало валідну оцінку психосоматичних дисфункцій і ступеня дефіцитарності рухових якостей. Комплексне діагностичне обстеження проводилося до та після застосування орієнтованих заходів фізичної реабілітації. Заняття з фізичної активності проводилися індивідуально не менше 6 разів на тиждень і 2–3 рази на день залежно від самопочуття особи. Отримані дані свідчать про суттєве покращення рухових якостей та моторної активності в осіб похилого віку з неврологічними розладами за всіма досліджуваними показниками психомоторики. Отримані результати висвітлюють позитивну динаміку змін, виражену нормалізацією та відновленням психосоматичного стану обстежених пацієнтів похилого віку з психоневротичними розладами внаслідок запровадження заходів фізичної реабілітації, що характеризується покращенням стану їх самообслуговування та виконання різних видів оперативної діяльності. Чітке усунення моторних дисфункцій в осіб з невротичними розладами, а також виражене вдосконалення психомоторних навичок і відновлення здатності до умовно-рефлекторної діяльності внаслідок застосування комплексу реабілітаційного фізичного впливу свідчать про системний саногенетичний вплив фізичної м’язової активності на організм хворих. Автори вважають доцільним рекомендувати впровадження розроблених методик фізичної реабілітації для пацієнтів похилого віку з невротичними розладами, а також для військовослужбовців та мирних жителів країни з посттравматичними стресовими розладами, у практику роботи спеціалізованих реабілітаційних центрів, що сприятиме покращенню стану їх самообслуговування та виконання різних видів оперативної діяльності внаслідок відновлення їх дрібної моторики та психосоматичного стану.
Поширене використання нітриту натрію, глутамату натрію та синтетичних харчових барвників зумовлює необхідність комплексної оцінки їхнього впливу на травну систему, особливо за умов одночасного надходження кількох харчових добавок. Метою огляду було узагальнити сучасні експериментальні та аналітичні дані щодо морфофункціональних ефектів комбінованої дії нітриту натрію, глутамату натрію та понсо 4R на органи травної системи, а також визначити потенційні механізми формування патологічних змін. Проведено структурований пошук наукових публікацій у міжнародних бібліографічних базах із наступним скринінгом, оцінкою відповідності критеріям включення та якісним синтезом результатів відповідно до принципів PRISMA. До фінального аналізу включено 32 джерела, серед яких експериментальні дослідження на лабораторних тваринах, систематичні та наративні огляди, а також роботи, присвячені аналітичному контролю харчових добавок. Встановлено, що комбінована експозиція асоціюється зі структурною перебудовою слизової оболонки шлунка і кишечника, змінами ворсинок, підслизових залоз, гемомікроциркуляторного русла, паренхіми печінки та слинних залоз, а також із порушеннями кишкового мікробіому, метаболічного гомеостазу, бар’єрної функції та локальних запально-окиснювальних процесів. Сукупність даних свідчить про необхідність оцінювати безпеку харчових добавок не лише ізольовано, а й у контексті їхньої комбінованої дії.
Робота була присвячена оцінці впливу запропонованого лікувально-профілактичного комплексу на біохімічні маркери кісткових тканин щелепи щурів за умов карієсогенної дієти та аліментарного дефіциту вітаміну D. Експериментальні дослідження були проведені на 30 чотиримісячних щурах-самцях лінії Wistar. У ході експерименту тварин було розподілено на три групи по 10 щурів у кожній: 1-ша група – інтактні тварини; 2-га група – травма ділянки нижньої щелепи в проекції коренів молярів та моделювання аліментарного дефіциту вітаміну D на тлі високосахарозної карієсогенної дієти; 3-тя група – модель патології та застосування лікувально-профілактичного комплексу. У гомогенатах кісткової тканини альвеолярних відростків визначали маркери резорбції та кісткоутворення – активність кислої, лужної фосфатаз та стан мінералізації – за вмістом кальцію. Розраховували мінералізуючий індекс як співвідношення значень активності лужної та кислої фосфатаз. Моделювання патологічного стану призвело до збільшення показника ступеня атрофії альвеолярного відростка щелеп на 7,5 %, збільшення показника активності кислої фосфатази на 34 %, зменшення активності лужної фосфатази на 31,12 %, а вмісту кальцію на 13,16 %. Застосування запропонованого лікувально-профілактичного комплексу сприяло корекції виявлених порушень і нормалізації досліджуваних показників у напрямку значень інтактних тварин, що свідчить про збільшення мінеральної насиченості альвеолярної кістки та підсилення інтенсивності кісткового обміну.
Стромальний герпетичний кератит, ускладнений увеїтом з офтальмогіпертензією, характеризується важким і тривалим перебігом та потребує комплексного лікування. Метою дослідження була оцінка ефективності застосування Nigella sativa у поєднанні з озонотерапією як доповнення до традиційного лікування. До дослідження було включено 20 пацієнтів (20 очей) віком 23–69 років, розділених на основну та контрольну групи по 10 пацієнтів. Пацієнти основної групи додатково отримували Nigella sativa та внутрішньовенну озонотерапію. Середній термін розсмоктування інфільтрації, набряку рогівки та преципітатів становив 15,4±0,9 дня в основній групі та 19,6±0,6 дня в контрольній групі (p
