У статті здійснено аналітичний огляд сучасних наукових джерел щодо застосування інкапсуляційних технологій у виробництві м’ясних паштетів з курячої печінки як перспективного напряму створення функціональних харчових продуктів. Особливу увагу приділено обґрунтуванню вибору типів інкапсуляційних матриць, зокрема полімерних, білкових і полісахаридних, а також їх комбінованих систем, які забезпечують ефективний захист біоактивних компонентів у складній білково-жировій м’ясній системі. Розглянуто основні методи формування капсул, включаючи спрей-сушіння, коацервацію та наноемульгування, з урахуванням їх технологічних особливостей, переваг і обмежень при використанні у фаршевих продуктах. Описано функціональні можливості інкапсуляції антиоксидантів, вітамінів, пробіотиків, ароматичних і антимікробних речовин, що сприяє підвищенню стабільності, біодоступності та збереженню якості продукції під час зберігання. Водночас визначено специфічні труднощі, пов’язані з хімічними та структурними особливостями паштетної матриці, зокрема наявністю гемового заліза, емульгованих жирів, активних окисно-відновних процесів і варіаціями рН, які можуть впливати на стабільність інкапсульованих речовин та ефективність їх вивільнення. Проаналізовано близько 25 наукових джерел, включаючи сучасні зарубіжні та вітчизняні дослідження, що дозволило узагальнити наявні підходи та визначити ступінь їх адаптації до м’ясних систем. Встановлено, що, незважаючи на інтенсивний розвиток інкапсуляційних технологій у харчовій промисловості, їх практичне застосування у виробництві паштетів залишається обмеженим і потребує подальших експериментальних і технологічних досліджень. У роботі сформульовано ключові підходи до використання інкапсуляції у м’ясних продуктах та обґрунтовано напрями майбутніх досліджень, спрямованих на розроблення інноваційних функціональних виробів з підвищеною стабільністю, безпечністю та покращеними органолептичними характеристиками.

Потреба в оновленні митної служби України згідно з європейськими вимогами меритократії та складними реаліями воєнного стану визначає актуальність цієї роботи. Чинна система оцінювання персоналу виявляється занадто статичною, щоб адекватно реагувати на сучасні безпекові загрози та потреби інтенсивної цифровізації відомства. Метою статті є наукове доведення переваг трансформації системи оцінки митників через впровадження концепції управління результативністю на основі авторської моделі STPM. Дослідження спирається на аналіз нормативної бази 2015–2025 років у поєднанні з методами концептуального моделювання. Застосований підхід спрямований на створення єдиного цифрового середовища, що поєднує сервісну, технічну та етичну складові діяльності посадової особи. Основна гіпотеза базується на припущенні, що досягти справжньої об’єктивності кадрових рішень можливо лише через запровадження безперервного циклу моніторингу та верифікації навичок у реальному часі. Методика дослідження охоплює використання алгоритму кумулятивного накопичення даних та запровадження спеціальних коефіцієнтів (Ks), які враховують складність операційного оточення. Для підтвердження достовірності висновків залучено функціонал систем HRMIS та LMS, а також враховано вимоги стандарту цифрової грамотності DigComp 2.2. У результаті роботи розроблено трирівневу ієрархію індикаторів, що дозволяє оцінювати результативність на стратегічному, командному та особистому рівнях. Сформульовано пропозиції щодо переходу до квартальних ітерацій оцінювання, де кожен етап має чітко визначену вагу у фінальному рейтингу. Встановлено доцільність застосування «етичного фільтра» та цифрової ваги для кожного ключового показника. Підтверджено, що використання диференційованих коефіцієнтів дозволяє нівелювати вплив воєнних ризиків на об’єктивність підсумкових балів службовця. Обґрунтовано впровадження динамічних «цифрових паспортів компетенцій» як інструменту прозорого професійного просування. Теоретичне значення роботи полягає у розвитку ідей управління результативністю в специфічних умовах митної служби. Практична цінність зумовлена можливістю впровадження розроблених алгоритмів у кадрову політику Державної митної служби України для зміцнення інституційної стійкості. Наукова новизна визначається моделлю STPM, яка вперше синтезує фіскальні показники з маркерами доброчесності та адаптивними безпековими механізмами. Висновки доводять перевагу управління на основі реальних даних над формальним адміністративним наглядом. Подальші розвідки можуть стосуватися використання штучного інтелекту для прогнозування ефективності персоналу. Тип статті: теоретична.

У статті здійснено аналіз проблеми організації змішаного навчання у закладах позашкільної освіти України в умовах суспільних викликів і цифрової трансформації. Розглянуто теоретико-методологічні підходи до визначення сутності змішаного навчання, його моделей та принципів організації. Визначено специфіку позашкільної освіти, яка зумовлює особливості впровадження змішаного навчання: варіативність форм роботи, індивідуалізація освітніх траєкторій, акцент на розвитку творчих здібностей і соціалізації дітей. На основі вітчизняних і зарубіжних досліджень проаналізовано можливості адаптації моделей змішаного навчання до умов позашкільної освіти. Представлено педагогічну технологію організації змішаного навчання, що включає цільовий, змістовий, процесуальний, технологічний та оціночно-результативний блоки. Наведено приклади практичного застосування змішаного навчання у різних напрямах позашкільної освіти. Зроблено висновок про перспективність системного впровадження змішаного навчання у контексті модернізації позашкільної освіти та окреслено напрями подальших досліджень.

Stosunki polsko-ukraińskie od czasów sowieckich były przedmiotem szczególnego zainteresowania rosyjskich elit politycznych, służb specjalnych i dyplomacji. Jest to naturalny skutek sposobu myślenia, jaki rozwinął się na Kremlu. Zgodnie z tym sposobem myślenia zarówno Polska, jak i Ukraina są naturalną strefą wpływów Moskwy (tutaj możemy wspomnieć o propozycjach „gwarancji bezpieczeństwa”, które Rosja wysłała do Stanów Zjednoczonych i NATO 17 grudnia 2021 r., żądając wycofania sił zbrojnych NATO do granic z 1997 r., czyli wymagane było faktyczne wykluczenie Polski z NATO), w związku z tym wszelkie stosunki między tymi krajami powinny być regulowane z Kremla, tak jak to było w czasach sowieckich. Jednocześnie po 2014 roku próby wpływania na stosunki polsko-ukraińskie metodami politycznymi zostały faktycznie uniemożliwione i przeniesione przez reżim rosyjski do przestrzeni informacyjno-propagandowej. Celem artykułu jest próba przedstawienia i ustrukturyzowania najczęściej wykorzystywanych narracji propagandowych dotyczących stosunków polsko-ukraińskich, stosowanych przez Rosję od początku wojny na pełną skalę.

Інтеграція штучного інтелекту (ШІ) у процес розробки програмного забезпечення стає справжньою революцією в індустрії комп’ютерних ігор. У статті досліджено та систематизовано можливі сфери застосування ШІ в розробці відеоігор та ігровому процесі. Загалом описано вісім сфер можливого впровадження ШІ в GameDev, а саме: створення графічного інтерфейсу; створення 3D-об’єктів у відеоіграх; написання діалогів та текстового наповнення у відеоіграх; створення музики; озвучення персонажів; створення анімації; написання та перевірка програмного коду; тестування відеоігор. Різні сфери можливого застосування ШІ в розробці відеоігор були експериментально апробовані та підтверджені під час розробки авторами гри у жанрі пригод з елементами жахів. Автори деталізували прикладні аспекти використання різних сучасних інструментів ШІ на прикладі розробки відповідних складових ігрового 3D-середовища гри «Labyrinth of Darkness». Використання ШІ допомагає оптимізувати трудомісткі процеси, як-от створення контенту та тестування, що сприяє пришвидшенню виробничих циклів та підвищенню якості кінцевого продукту. Для досягнення бажаного ігрового стилю інструменти ШІ дозволяють згенерувати декілька варіантів зображень елементів ігрового середовища, щоб вибрати найбільш відповідні з них для подальшої адаптації у графічний інтерфейс гри. Для цього алгоритми глибокого навчання аналізують тисячі зразків текстур, створюючи нові варіації, які виглядають природно та відповідають сучасним вимогам графіки. Тим самим активна інтеграція технології ШІ в сучасний процес розробки відеоігор значно змінює підходи до тестування та вдосконалення ігрових продуктів. З іншого боку, в роботі розглянуто складнощі та недоліки використання ШІ в розробленні та тестуванні ігор. Наразі генеративний ШІ у розробці та тестуванні ігор потребує ретельного контролю, адаптації та тестування. Найкращим рішенням є поєднання можливостей ШІ та творчого підходу розробників, що гарантує якісний контент й унікальний ігровий досвід.

This article explores the history of relations between Ukraine and Belarus from 2014 to 2020, highlighting the last period of improved ties between Aleksandr Lukashenko and both official Kyiv and the EU. Lukashenko successfully leveraged the events of Euromaidan and the onset of Russian aggression against Ukraine to portray himself as a "third party" acceptable to both sides of the Russian-Ukrainian conflict and to EU countries. The establishment of Minsk as a negotiating post resulted in the lifting of EU sanctions, and economic cooperation between Belarus and Ukraine grew during this time. Although Lukashenko accomplished his immediate objectives, this era ultimately failed to foster robust Belarusian-Ukrainian relations or to liberalize the conditions within Belarus. Furthermore, on February 24, 2022, Belarus emerged as an aggressor state against Ukraine, marking the end of the thaw in bilateral relations that had occurred from 2014 to 2020.

Дослідження присвячене комплексному аналізу впливу глобальних кліматичних змін на економічну ефективність використання земель сільськогосподарського призначення. Запропоновано узагальнена класифікація наявних видів ефективності землекористування. Обґрунтовано показники ефективності використання земель сільськогосподарського призначення. У роботі розглядаються як прямі, так і опосередковані наслідки зміни клімату, що проявляються через модифікацію термінів і тривалості вегетаційних періодів, зміну режиму опадів, підвищення середньої приземної температури, а також через збільшення частоти та інтенсивності екстремальних погодних явищ, таких як посухи, повені, буревії та лісові пожежі. Автори дослідження виявили, що ці кліматичні зрушення призводять до зниження врожайності, погіршення якості сільськогосподарської продукції та збільшення витрат на виробництво, що негативно впливає на прибутковість аграрного сектору.

Вступ. Забруднення атмосферного повітря хімічної природи, у тому числі важкими металами, є однією з найбільших екологічних небезпек для громадського здоров’я. Мета дослідження. Визначення впливу забрудненого важкими металами атмосферного повітря промислових міст Дніпропетровської області на здоров’я населення за показниками канцерогенного і неканцерогенного ризиків. Матеріали та методи. Дослідження проведено з використанням методів системного підходу, бібліосемантичного, аналітичного, медико-статистичного. Результати. Середньорічні концентрації важких металів у атмосферному повітрі промислових міст Дніпропетровської області за 10-річний період дослідження не перевищували ГДКс.д. та характеризувалися певними просторово-часовими особливостями. У той же час, оцінка ризику розвитку неканцерогенних ефектів за інгаляційного впливу важких металів на організм людини свідчить, що загальний індекс небезпеки у м. Кам'янське є високим, у м. Дніпро – насторожуючим, у м. Кривий Ріг – допустимим. При цьому існуючий рівень забруднення повітряного середовища досліджуваних міст канцерогенними речовинами з групи важких металів не може вважатись безпечним й обумовлює певний ризик для здоров’я їх мешканців. Така ситуація певним чином зумовлена невідповідністю окремих гігієнічних регламентів міжнародним стандартам та зумовлює необхідність їх перегляду, а також зміни підходів при визначенні небезпеки для здоров’я людей від забруднення атмосферного повітря з використанням методології розрахунку показників неканцерогенного та канцерогенного ризику відповідно до міжнародних рекомендацій. Висновки. Отримані результати свідчать про існування ризику розвитку неканцерогенних та канцерогенних ефектів у населення промислових міст від впливу важких металів атмосферного повітря. Така ситуація потребує динамічного і постійного контролю, розробки і проведення планових оздоровчих заходів з їх мінімізації, а у окремих промислових містах – впровадження термінових комплексних заходів щодо його зниження.

Розглянуто конструкцію та роботу гідроциклону, який використовується для відокремлення твердих фракцій із супутньо-пластової води. За допомогою SOLIDWORKS Flow Simulation змодельовано процеси всередині апарату з урахуванням різних параметрів: тиску, швидкості потоку, розміру часток. Установлено, що для ефективної сепарації необхідно дотримуватися оптимальних значень швидкості потоку та перепадів тиску. Показано, що успішне очищення досягається при зниженні концентрації твердих часток на 85-99% на виході. Отримані результати моделювання дозволяють оптимізувати робочі параметри гідроциклону та підвищити ефективність підготовки продукції нафтогазових свердловин.

У статті розглянуто екологічні, економічні та соціальні наслідки військових дій на території України, зокрема вплив повномасштабної російсько-української війни на стійкість територій до кліматичних змін. Автори акцентують увагу на руйнуванні критичної інфраструктури, що ускладнює адаптацію до кліматичних змін, а також на значних екологічних збитках від бойових дій. Оцінюються прямі та непрямі впливи війни на клімат, включаючи масові викиди парникових газів, забруднення природних ресурсів, деградацію ґрунтів та загибель флори й фауни. Важливість дослідження підкреслюється необхідністю розроблення ефективних програм відновлення постраждалих регіонів, що враховують як екологічні, так і соціально-економічні фактори. У статті також обґрунтовується необхідність створення міжнародної комісії для екологічного моніторингу наслідків війни.