Остеоартрит — это полиэтиологическое заболевание, возникновение и развитие которого обусловлено рядом генетических, механических, гормональных и метаболических факторов, нарушающих устойчивость гиалинового хряща и его физиологическую регенерацию под воздействием нагрузки. Характерным признаком является разрушение суставного хряща и прилегающей к нему кости, боль, синовит, нарушение или ограничение функциональной активности суставов. В фармакотерапии остеоартрита используют анальгетики, нестероидные противовоспалительные препараты и препараты медленного действия, которые модифицируют структуру хряща (глюкозамин, хондроитин и др.).
У системі підготовки майбутніх спеціалістів фармації фармакологія займає перехідну позицію між базовими фундаментальними (біологія, фізіологія з основами анатомії людини, патофізіологія, біологічна хімія, мікробіологія з основами імунології) та спеціальними профільними предметами (фармакотерапія, клінічна фармація, фармацевтична опіка). Цілком обґрунтовано фармакологія вважається інтегральною дисципліною, що формує професійне мислення як провізорів (фармацевтів), так і лікарів. Тому не викликає сумнівів важливість постійного вдосконалення методик викладання фармакології в закладах вищої медичної та фармацевтичної освіти, а також визначення успішності засвоєння матеріалу дисципліни як універсального індикатора ефективності навчання. Мета дослідження – оцінити успішність вивчення фармакології майбутніми спеціалістами фармації (вітчизняними та іноземними здобувачами вищої освіти) за результатами аналізу підсумкових оцінок, балів за письмовий курсовий іспит і відсотків правильних відповідей з дисципліни на ліцензійному тестовому іспиті КРОК-1 «Фармація», а також розробити процесну модель діяльності з підвищення якості підготовки з фармакології. Встановлено, що в цілому вітчизняні здобувачі вищої фармацевтичної освіти докладають найбільших зусиль до складання іспиту КРОК-1, що визначено за кращими результатами іспиту КРОК-1 порівняно з поточним рейтингом і курсовим іспитом. Іноземні здобувачі вищої фармацевтичної освіти мають нижчу поточну успішність і гірше, ніж вітчизняні, складають ліцензійний іспит КРОК-1. Кореляційний аналіз показав статистично значущі взаємозв’язки між поточним рейтингом, курсовим іспитом і відсотком правильних відповідей тесту КРОК-1 з фармакології. Проте у вітчизняних здобувачів вищої освіти зв’язки між поточним рейтингом і результатом іспиту КРОК-1 й результатами курсового та ліцензійного іспитів сильніші, ніж в іноземних, що може свідчити про більшу увагу до фундаментальних знань у процесі підготовки та складанні іспиту КРОК-1. Запропоновано процесну модель діяльності з покращання успішності вивчення фармакології та підвищення фармакологічної компетентності майбутніх фармацевтів відповідно до стандартів ISO 9001:2015.
Однією з складових уражень печінки є холестатичний синдром, який обумовлено порушенням утворення та відтоку жовчі в кишечник, накопиченням її компонентів у печінці та крові, що проявляється підвищенням активності в крові лужної фосфатази (ЛФ), γ-глутамілтранспептидази (γ-ГТТП), трансаміназ, вмісту холестерину, білірубіну, жовчних кислот тощо. Для корекції синдрому холестазу за алкогольної хвороби та інших уражень печінки часто використовують рослинні та синтетичні засоби з гепатопротекторною й жовчогінною активністю. Мета дослідження – вивчення впливу деалкоголізованого екстракту листя лепехи звичайної (Acorus calamus L.) на процеси жовчоутворення, жовчовиділення та холестазу за умов етанолтетрахлорметанового гепатиту в щурів. Встановлено, що використання деалкоголізованого екстракту листя лепехи звичайної в лікувально-профілактичному режимі за умов гепатиту в щурів, спричиненого введенням тетрахлорметану та етанолу, достовірно зменшує інтенсивність процесу холестазу, покращує жовчосектеторну та жовчоутворювальну функції печінки. Антихолестатичні властивості деалкоголізованого екстракту листя лепехи звичайної підтверджено достовірним зменшенням рівня непрямого та прямого білірубіну, зниженням активності ЛФ і γ-ГТТП. За показниками нормалізації швидкості секреції жовчі, вмісту в жовчі жовчних кислот і холестерину, зменшенням процесів холестазу деалкоголізований екстракт листя лепехи звичайної не поступався препаратам порівняння. Отримані дані свідчать про доцільність подальших поглиблених досліджень екстракту листя лепехи звичайної для створення на її основі ефективних гепатопротекторів.
Osteoarthritis is a polyethiologic disease, the emergence and development of which is determined by a number of genetic, mechanical, hormonal and metabolic factors that violate the stability of hyaline cartilage and its physiological regeneration under the influence of loading. A characteristic feature is the destruction of articular cartilage and bone adjacent to it, pain, synovitis, violation or restriction of functional activity of the joints. Osteoarthritis pharmacotherapy includes analgesics, non-steroidal anti-inflammatory drugs and symptomatic slow acting drugs that modify cartilage structure (glucosamine, chondroitin, etc.).
AbstractDas aus dem Bis‐oxamsäureester (I) durch Umsetzung mit Phenylmagnesiumbromid (II) hergestellte Derivat (III) wird mit konzentrierter Schwefelsäure zu Dioxo‐pyrrolino‐indolin (IV) cyclisiert.
AbstractDurch Alkylierung der Indolin‐one (I) bzw. (XI) mit Chloressigsäureethylester (II) bzw. dem Chloracetamid (VI) erhält man die N‐Alkyl‐indolinone (III), (VII) und (XII), die alkalisch zu den entsprechenden Säuren (IV), (VIII) und (XIII) verseift werden können.
AbstractThe hydrazones (III) are synthesized from the oxanilic acid hydrazides (II) and the isatins (I).