Мета: виявлення підоснов дизайн-мисленнєвого підходу та аналіз критичних засторог щодо теорії та практики дизайн-мислення на цій основі. Методологія. В роботі використано метод структурно-логічного аналізу. Результати. Розглянуто теоретичні основи дизайн-мислення в контексті загальної методології дизайну. Виявлено, що особливостями підходу дизайн-мислення є першочергова увага до процедури «виявлення проблеми»: вирішення проблеми відсувається на друге місце; деконструкція процесу проєктування характеризується поділом на окремі дрібні задачі, для вирішення яких пропонуються численні методи, або «інструменти дизайн-мислення», переважно евристичні. При цьому зазначається, що теорія дизайн-мислення є несистемною, не містить чітких критеріїв ані для побудови дизайн-стратегій, ані для класифікації та вибору методів, і таким чином не може бути названа методологією. Узагальнено критичні зауваги щодо практики дизайн-мислення. Доведено, що виявлені критикою застороги не є недоліками, а спричинені підставовими особливостями дизайн-мислення, і таким чином не можуть бути «виправлені» без руйнування усієї концепції. Наукова новизна. Вперше співвіднесено критику дизайн-мисленнєвого підходу та теоретичні основи цього підходу, виявлено сутнісні підстави критичних зауваг. Практична значущість. Результати дослідження можуть бути використані для подальшого розвитку загальної методології дизайну, а також у викладанні відповідних курсів дизайн-освіти.

The purpose of the study is to research visual symbols as the starting point of urban image design and have high application value. This article elaborates on urban visual symbols from the perspective of visual design, summarizes the core of urban visual

This paper introduces the research results of new media application design in modern museum interior display. The purpose is to explore a feasible use of new media technology to better promote the exchange and mutual learning of human civilization museum

Purpose. The aim of the work is to identify the design features of office premises for people with musculoskeletal disorders and to determine the main functional groups of the subject content of the environment with universal equipment. Methodology. The study is based on a systemic and environmental approach, which allows considering the interior space of office premises and specialized equipment for people with musculoskeletal disorders as a hierarchically subordinate entity. The source base of the research were scientific and journalistic articles, domestic and foreign project developments of office spaces, catalogs of office furniture and equipment. Results. We analyzed the research base on the problems of organizing an office environment for people with disabilities and disorders of the musculoskeletal system. Based on a systematic approach, we analyzed modern office spaces for the possibility of applying the principles of universal design when creating the design of a modern working environment, which will provide equal working opportunities for people with chronic disabilities and will ensure the prevention of diseases of the musculoskeletal system of workers. We have developed a structural model of universal interior office space in order to further expand and refine it, anticipate the development of technologies, equipment and design solutions, improve the working conditions of all employees. We analyzed the main functional groups of office filling with furniture and equipment in terms of their ability to facilitate the use of people with musculoskeletal disorders, as well as the prevention of such diseases in other workers. The right combination of universal and special equipment for all functional groups of the office environment will create a space that is comfortable for the work of different people, it will ensure the maintenance of health and the prevention of diseases associated with static loads of a sedentary way of working. Scientific novelty. We formed the design model structure for the interior environment of office premises for people with disabilities of the musculoskeletal system. Practical significance of the study is determined by the expansion and deepening of knowledge about the formation of the design of office environments and filling them with equipment that provides the possibility of comfortable work for people with musculoskeletal disorders and can be used in the practice of designing appropriate environments.

This study was specially tailored to develop an approach to colour scheme evaluation for works of art within an interior with aim to create a comfortable and harmonious living space.To achieve the study objectives, the following methods were applied: article review; systematic review of key compositional and colour links which exist between the interior and an art object; algorithmic modelling.The study has resulted in developing standards of coordinating the interior with works of art, namely: the principles of coordinating the interior colour scheme and the visual art objects; the principle of impact of lighting on perception of colour combinations present in art-objects and the interior; the principle of impact of specific surface materials on perception of colour in an art-object an interior.Based on these standards of typical colour combinations in compositional scenarios were developed and analysed, also they were applied in designing flow charts and developing an algorithmic system.The algorithm underwent preliminary testing.The obtained results are in favour of its practical application in assessing the colour of art-objects with aim to harmonising the overall colour scheme in an interior.

obejmuje rozważenie typologii mebli, tworzenie zestawów i przestrzenną organizację klasy.Na podstawie wymagań społeczno-kulturowych wyodrębniono trzy okresy rozwoju wyposażenia

Мета дослідження. Виявити та охарактеризувати особливості просторової організації та меблювання навчальних приміщень європейської масової школи на початкових етапах становлення та розвитку (орієнтовно ХІІІ–ХVII ст.). Методи дослідження. Історико-культурний та компаративний методи. Джерельною базою є історичні зображення шкільного облаштування названого періоду в образотворчому мистецтві та в інших візуальних джерелах. Додатково залучались текстові свідчення та результати сучасних історико-культурних досліджень. Наукова новизна. Вперше систематично описано особливості просторової організації та меблювання шкільних класів у початковому періоді розвитку масової шкільної освіти у Європі (орієнтовно ХІІІ–ХVII ст.), виділено ключові етапи зазначеного періоду. Висновки. Початковий період розвитку просторової організації та облаштування шкільного простору окреслено межами ХІІІ–ХVII ст. Ключовими ознаками цього періоду є а) просторова організація класу, що придатна лише для індивідуальної роботи учнів, б) використання неспеціалізованого меблювання (побутових крісел, лав та столів). У цьому періоді можна виділити три етапи. Перший (ХІІІ–ХVI ст.) характеризується обладнанням лише вчительського місця (крісло-кафедра та стіл або пюпітр). Другий етап (ХVI–ХVII ст.) вирізняється запровадженням столів для письмової роботи учнів, а також демонстраційного обладнання (крейдові дошки, таблиці, прилади тощо). Просторова організація класу має спонтанний характер. На третьому етапі (з середини ХVII ст.) відзначаються перші спроби систематичної організації, зонування простору класу, створення функціональних осередків різного призначення, закріплення робочих місць за учнями. Обладнання класів фронтально орієнтованими рядами спеціалізованих учнівських меблів (столів з однобічним розміщенням робочих місць) у ХVIII ст. можна вважати ознакою переходу до наступного періоду.

The aim of the research. The study is aimed to identify and characterize the features of the spatial organization and furnishing of the educational facilities of the European mass schools at the initial stages of their formation and development (approximately ХІІІ–ХVII centuries). Research methods. Historical-cultural and comparative methods have been used. The source base includes artworks of the period depicting a school interior. In addition, written sources of the period and the results of contemporary historical and cultural studies have been largely involved. Scientific novelty. The features of spatial organization and furnishing of school classes in the initial period of the development of mass school education in Europe (approximately ХІІІ–ХVII сt.) are systematically described for the first time, the key stages of mentioned period are highlighted. Conclusions. The initial period of development of spatial organization and furnishing of school space is limited by ХІІІ–ХVII centuries. The key features of this period are as follows: a) spatial organization of the class, suitable only for individual work of students, b) the use of nonspecialized furniture (household chairs, benches and tables). Three stages can be distinguished in this period. The first stage (ХІІІ–ХVI centuries) is characterized by the equipment of a teacher’s place only (chair-cathedra and table or bookrest). The second stage (ХVI–ХVII centuries) differs from the first one by the introduction of writing workplaces for pupils, as well as demonstration equipment (blackboards, tables, appliances, etc.). The spatial organization of the class has a spontaneous character. In the third stage (from the middle of the ХVII ct.) there are first attempts to introduce systematic organization, zoning of the classroom space, development of functional centers of different purposes, fixing the pupils’ workplaces. Equipping the classroom with frontal-oriented rows of specialized pupils’ furniture (tables with oneside workplaces) in the ХVIIІ ct. could be treated as the sign of the transition to the next period.

Purpose of the article is to discover features of the arrangement and furnishing of the school learning space in the 1st third of the 20th century. Methodology is based on the historical and evolutionary princsple. Source base includes scientific, technical and popular literature of the period, material artefacts. Results. At the turn of 20th century strong movement for renewing of pedagogy rises; the movement based on child-centered principle is known as “reform-pedagogy” in Europe and “progressive education” in the USA. Progressive educators came to conclude that new pedagogical approaches also demand changes in the classroom equipment. Furnishing and spatial arrangement of the classroom are treated not only from the point of working convenience, but as essential part of pedagogical concept and, even more, as social and cultural phenomena. New types of classroom furniture are developed and improved, namely desks with horizontal or variable-sloped worksurface and freestanding students’ chairs, not attached to desks. Innovations in spatial arrangement are based on two approaches: functional zoning on the subject or thematic basis and flexible arrangement of pupils’ workplaces. Mentioned tendencies at that time are improved in alternative or experimental schools. Attempts to rearrange the spaces of public schools basing on mentioned approaches started in the USSR in the late 1920th, but were stopped in early 1930th, when experiments in the Soviet educational system were banned. Scientific novelty. Main tendencies in classroom spatial arrangement and furnishing in the 1st third of the 20th century are analized and summarized in the context of the progressive education movement. The furnishing of Soviet (including Ukrainian) schools of the period is discussed; similarities and differences in the development of classroom space in USSR, Western Europe and USA are revealed. Practical significance. Review of the development of the school learning space in 1st third of the 20th century contributes to the holistic picture of educational design as a historical and cultural phenomenon. Understanding the patterns of historical development of the educational space is of practical importance for the conceptualization and prediction of trends in modern educational design.

Purpose of the article is to discover features of the arrangement and furnishing of the school learning space in the period of the late 18th – early 20th century. Methodology is based on the historical and cultural method. Source base includes works of art, scientific and technical literature of the period discussed, historical artefacts.

Проведено порівняльний аналіз габаритів та розміщення учнівських столів з різними формами робочої поверхні. Проаналізовано модульно-комбінаторні учнівські столи з робочими поверхнями, що мають форму, відмінну від прямокутної, з погляду раціональності використання площі приміщення. Встановлено, що для потреб академічної навчальної роботи як трапецієвидні, так і асиметричні («пелюсткові») столи мусять мати більші габарити, ніж аналогічні прямокутні. Такі столи потребують більшої площі приміщення, ніж учнівські столи з прямокутними робочими поверхнями, як за умов традиційного рядного розміщення, так і у випадку розміщення для мікрогрупової роботи.