The capability assessment process plays a key role in ensuring the effectiveness and readiness of the armed forces to meet national defense objectives. The conditions for the development of the Armed Forces (AF) of Ukraine currently require improvement of the defense planning system, which would allow for effective adaptation to changes in the geopolitical environment. This will improve the efficiency and readiness of the armed forces for modern challenges. As a result, there is a need to objectively compare the level of capabilities acquired by scientific units with the capabilities established in the Unified list (Catalog) of capabilities of the Ministry of Defense of Ukraine, the Armed Forces of Ukraine, and other components of the defense forces. The object of the study is the process of assessing the capabilities of scientific divisions of scientific institutions. The task that was solved is the objectivity of assessment and development of the capabilities of scientific units. Since the capabilities of scientific units are multi-criteria, it is advisable to combine their requirements into functional modules. For each carrier of capabilities, a set of modules is determined by functional directions in accordance with the assigned tasks. The method of assessing the capabilities of scientific units of the Armed Forces of Ukraine has been improved, quantitative assessments of deficiencies in the capabilities of scientific units and recommendations for their elimination have been obtained in accordance with the DOTMLPFI (Doctrine, Organization, Training, Material, Leadership, Personal, Facilities, and Interoperability) methodology. Based on the results of the evaluation, 30 recommendations were formed when defining 10 scenarios. The scope of application of the method is the implementation of scientific and scientific-technical activities, capacity building of scientific divisions of the Armed Forces of Ukraine. The method is the basis for the creation of an automated capability assessment system – an element of the automated system of military management bodies

The development of robotic systems, artificial intelligence systems, and information technology is changing the paradigm of search management for both moving and stationary objects (targets). The task of finding targets in a given limited space is not new and is solved by performing monitoring tasks, search and rescue operations, assessing the state of critical infrastructure, and planning and performing special tasks. The task is complicated by the need to organize group search, coordinate between groups, search autonomy by eliminating the role of the operator, and the introduction of elements of the artificial element. The presented research has shown the efficiency of the use of cellular automatic machines for the decision of problems of search of a route at the search of the purposes in various conditions. Improving the efficiency of the cellular automaton is achieved by clustering search objects and bypassing targets in the cluster. This reduces the number of search steps. The proposed approach to the implementation of cellular automata will create an effective system for monitoring the condition of observation objects, which will minimize the number and composition of monitoring groups.

Analysis of the experience of unmanned aircrafts and vehicles group application shows the imperfection of methods that would meet the requirements for special missions, namely the lack of control systems for unmanned vehicles in various environment (air and ground) that would take into account situations which arise during missions’ execution. In order to increase the efficiency of special mission execution, there was developed a model of a multi-agent search and impact system on a ground object by a group of unmanned aircrafts along with unmanned ground vehicles under different control options with regard to the conditions of the antagonistic environment. The roles of agents and their tasks in the group are determined in accordance with the payload and operational characteristics. This study also depicts an example of formation of knowledge database and database of unmanned aircrafts and vehicles; specifies rules of coordination of multiple-type unmanned systems for achievement of the special mission purpose.

В статті розглянуті основні методи організації інтелектуального навчального середовища підготовки диспетчерів управління повітряним рухом. Обґрунтована необхідність створення інтелектуальної навчальної системи в адаптивних тренажерах диспетчерів управління повітряним рухом. Інтелектуальні навчальні системи повинні базуватись на основі синтезу імітаційно-моделюючих комплексів у вигляді розподілених систем обробки даних для імітації поведінки середовища навчання. В роботі сформовані вимоги, що висуваються до побудови мультиагентного середовища інтелектуальної навчальної системи підготовки диспетчерів управління повітряним рухом. З метою забезпечення моделювання інтелектуального поводження об'єктів, що входять у віртуальне середовище навчання, запропоновано створення інтелектуальних об'єктів, як елементів мультиагентної системи з використанням методів планування дій. Запропоновано підхід удосконалення та розширення функціональних можливостей системи підготовки диспетчерів управління повітряним рухом. Запропонована архітектура інтелектуального агента навчальної системи підготовки диспетчерів управління повітряним рухом створена на базі елементів InterRRa архітектури, що забезпечує взаємодію агента з зовнішнім середовищем та іншими агентами через модель фізичного представлення об'єкта. Наведена математична модель інтелектуального агента в якій враховано можливість здійснення впливу на зовнішнє середовище. Розроблена модель мультиагентного середовища інтелектуальної навчальної системи яка забезпечує ідентифікацію ситуації в підсистемі підготовки і прийняття рішень, що виконує передачу управління на відповідний рівень ієрархії системи поводження інтелектуального агента. Особливістю розробленої структури мультиагентного середовища інтелектуальної навчальної системи є використання моделі поведінки інтелектуальних агентів, що забезпечують змінну поведінку і можливість рішення задач підготовки і прийняття рішень своїх подальших дій за допомогою різних моделей поведінки.

У статті викладені концептуальні положення про можливості застосування методів штучного інте-лекту і інтелектуальних інформаційних технологій при формуванні і реалізації управлінських рішень стосо-вно задач управління функціонуванням і структурою динамікою складних багатоструктурних систем вій-ськового призначення. Розглядаються основні елементи інтелектуальних систем управління, виділяються проблемні аспекти розробки методичних основ створення і застосування нових інтелектуальних інформа-ційних технологій, що призначені для забезпечення управління структурною динамікою складних систем військового призначення. Відмічається, що проблемні аспекти (задачі), що відносяться до інтелектуалізації управління складними багатоструктурними системами військового призначення і їх компонентами, мо-жуть бути розділені на дві основні групи, такі як: група проблемних аспектів (задач) інтелектуалізації управління окремими, відносно автономними компонентами складних багатоструктурних систем, що ви-рішують локальні цільові задачі, використовують, як за правило, свої обмежені ресурси; група проблемних аспектів (системних задач) інтелектуалізації управління складними багатокомпонентними (багатостру-ктурними), просторово розподіленими системами різного оперативно-стратегічного масштабу (структу-рно-просторового розподілення і функціональної орієнтованості) з урахуванням взаємно узгодженої взає-модії структурно-функціональних компонентів. Зміст процесу управління має бути такий, щоб управлінсь-кі рішення, що приймаються у відповідності з обстановкою, при спільному узгодженому використанні традиційних і інтелектуальних технологій підтримки прийняття управлінських рішень, займали у цьому процесі центральне місце.

У статті представлені основні аспекти моніторингу станів складних багатоструктурних систем (СБСС) військового призначення і зовнішнього середовища, в котрій реалізуються процеси управління функціонуванням і структурною динамікою (СД) таких систем в оперативно-тактичній обстановці (ОТО), що динамічно змінюються у районі ведення операцій (бойових дій). У якості перспективного виділяється інтегрований комплекс моніторингу зовнішнього простору, що застосовує комплексне використання інформаційних датчиків різної фізичної природи, розміщених на різних платформах базування і у різних областях фізичного простору, а саме – космічні, повітряні наземні і надводні. Для забезпечення достатньо повного задоволення інформаційних потреб пропонується здійснювати моніторинг у єдиному інформаційному просторі з використанням різних засобів технічної розвідки (перш за все, радіолокаційної і оптико-електронної). Комплексність ведення моніторингу і технічної розвідки має забезпечуватись за рахунок охоплення моніторинговими і розвідувальними діями всього району ведення операцій (бойових дій) і всіх тих об'єктів, які знаходяться в ньому і інформація о яких необхідна для прийняття управлінських рішень в обстановці, що динамічно змінюється на полі бою (театрі війни). Моніторинговий контроль стану зовнішнього середовища ведення бойових дій має охоплювати, перш за все, ключеві зони огляду театру збройної боротьби з урахуванням пріоритетності отримання і надання поточної інформації про зміни ОТО в цих зонах військам (силам), що задіяні в операції. При проведенні моніторингу виділяються обмеження, а також характерні особливості його проведення. Вказується, що в якості сукупності моніторингових показників слід вибирати такі показники, які забезпечували би цілісне представлення о ході реалізації інформаційного забезпечення процесів управління функціонуванням і СД систем в динаміці зміни ОТО. До важливіших характеристик моніторингу управління віднесена можливість оперативного проведення моніторингу в реальному масштабі часу синхронно із змінами ОТО в районі ведення операцій (бойових дій).

В статті розглядається сучасний стан та тенденції розвитку технологій, методів та засобів штуч-ного інтелекту стосовно застосування їх в оборонній сфері, приведені їх відмінні ознаки відносно традицій-них зразків та технологій, що використовуються в оборонній сфері на даний момент. Виділені ключові про-блеми в цій предметній області, що мають прикладну направленість та потребують свого вирішення. Ви-значено, що до основних відмінних ознак концепції штучного інтелекту відноситься використання його технологій та методів в якості одних з основних засобів боротьби із слабкою структурованістю інформа-ції щодо оперативно-тактичної обстановки на полі бою та в умовах застосування засобів протиборства та збройної боротьби. Дослідження в області штучного інтелекту вказують на те, що їх результати до-цільно використовувати при визначенні та реалізації напрямків подальшого розвитку систем управління силами і засобами збройної боротьби. Значна увага має приділятись аналізу узагальненого досвіду розробки інтелектуальних інформаційних технологій в передових закордонних країнах та їх застосуванню в оборон-ній сфері. Практична реалізація концепції ситуаційного управління на основі сучасних інтелектуальних технологій припускає використання методів штучного інтелекту в якості основних засобів підтримки прийняття рішення в умовах слабкої інформаційної обізнаності про стан зовнішнього середовища, що зу-мовлює необхідність комплексного застосування технологій обробки знань, нечіткої логіки та нейромере-жевих методів для вирішення задач обробки неструктурованої інформації про стан оперативно-тактичної обстановки на полі бою. Даний матеріал доцільно використовувати при визначенні заходів щодо визначення шляхів вдосконалення системи озброєння і військової техніки, як на середньострокову, так і довгострокову перспективу її розвитку, стосовно подальшого розвитку системи управління, силами та засобами збройної боротьби і її засобів (комплексів).