Мета: оцінка стану фінансового захисту населення України при отриманні первинної медико-санітарної допомоги. Матеріали і методи. Використані дані Глобальної бази даних ВООЗ про витрати на охорону здоровʼя в цілому та первинну медико-санітарну допомогу (ПМСД) за 2020 р. і матеріали Національної служби здоров’я України за 2018–2023 рр. Дослідження проводилося з використанням бібліосемантичного, історичного методів та бенчмаркінгу. Результати. Витрати на ПМСД у % валового внутрішнього продукту (ВВП) в Україні в 2020 р. складали 2,1 %, частка загальних охороноздоровчих витрат на ПМСД – 38 %, що відповідає діапазону витрат для країн із доходами нижче середнього і мало відрізняється від показників країн-сусідів України. Реальні витрати на ПМСД на душу населення становили 104 доларів США і 307 – за паритетом купівельної спроможності, що на 31–26,7 % нижче порівняно з Молдовою – країною, яка, як і Україна, належить до групи з доходами нижче середнього, і в 3,8–2,6 раза нижче, ніж у сусідніх з Україною країнах із високими рівнями доходів. Подушна (капітаційна ставка) на ПМСД у рамках програми медичних гарантій за період 2018–2023 рр. у доларовому еквіваленті збільшилася на 30 %, що привело до обмеження офіційних платежів пацієнтів за ПМСД та розширення спектра гарантованих послуг. При цьому співвідношення державних та приватних витрат на ПМСД в Україні складало 26 % до 74 % і було одним із найгірших показників в Європейському регіоні. Висновки. Дослідженням встановлено, що в Україні за останні роки досягнуто певних успіхів у покращенні фінансового захисту пацієнтів у системі ПМСД, чому сприяло реформування державного фінансування за подушним принципом, певне збільшення бюджетного фінансування ПМСД та розширення пакета гарантованих послуг. Водночас рівень фінансової захищеності в цій сфері залишається вкрай низьким, що зумовлено хронічним недофінансуванням у рамках програми медичних гарантій пакета «Первинна медична допомога», значними витратами з кишені на лікарські препарати та діагностичні тести.

Мета дослідження – виявлення найбільш актуальних на теперішній час захворювань, що піддаються амбулаторному лікуванню (ЗПАЛ) для дорослого населення (старше 18-ти років) України (вичерпний перелік з 8–10 захворювань) та визначення найбільш пріоритетних – маркерних ЗПАЛ, як індикаторів ефективності надання первинної допомоги (2–4 захворювання).Матеріали і методи. Згідно методологічних рекомендацій ВООЗ щодо оцінки ЗПАЛ в Європейському регіоні, проведене багатоступеневе адаптоване до національних реалій дослідження за участю 104 ключових інформаторів –представників зацікавлених сторін: сімейних лікарів, вузьких спеціалістів, організаторів охорони здоров’я та виділеної групи експертів. Опитування проводилося за стандартизованою анкетою для самоаналізу ЗПАЛ після великої підготовчої роботи щодо визначення переліку амбулаторно-чутливих станів та аналізу наявної статистичної інформаціїщодо їх рівнів госпіталізації. Результати. До найбільш значущих для України ЗПАЛ які потребують особливої уваги за інтегрованою оцінкоюстатистичних даних та думок опитаних респондентів відносяться пневмонія, проривна або кровоточива виразка шлункута 12-палої кишки й інфекції нирок (для гострих захворювань); діабет, гіпертонічна хвороба/артеріальна гіпертензія, стенокардія, ХОЗЛ та бронхіальна астма (для хронічних захворювань); дифтерія, туберкульоз органів дихання та кір (для захворювань, яким можна запобігти за допомогою імунізації).Висновки. Концепція ЗПАЛ у сучасних умовах не втрачає своєї актуальності через можливість зміцнення системохорони здоров’я за рахунок первинної ланки та збалансування потреб і заходів оперативного реагування на загрозу COVID-19. Визначено, що у якості репрезентативних маркерів ефективності надання ПМСД в Україні виступають такі ЗПАЛ, пневмонія, цукровий діабет, артеріальна гіпертензія, стенокардія та туберкульоз легень.

У більшості систем охорони здоров’я для аналізу адекватності стаціонарного лікування використовується Протокол оцінки обґрунтованості госпіталізацій (The Appropriateness Evaluation Protocol - AEP). В результаті проведенного дослідження, вперше, за процедурою колективних експертних оцінок «Дельфі», було розроблено українські показання до госпіталізації в стаціонар та її тривалості, що складаються з чотирьох груп критеріїв: важкість захворювання, інтенсивність медичних послуг, медичний догляд / послуги життєзабезпечення та інших, серед останніх провідне місце займають показання до госпіталізації, визначені в національних уніфікованих клінічних протоколах. Тривалість госпіталізації визначається на основі індивідуальної оцінки динаміки стану пацієнта з урахуванням показань до госпіталізації. Аналіз показав високі показники валідності та надійності розроблених критеріїв обґрунтованості та тривалості госпіталізації, що дозволяє рекомендувати українську версію протоколу оцінки обґрунтованості госпіталізацій (AEP-UA) до використання. В большинстве систем здравоохранения для анализа адекватности стационарного лечения используется Протокол оценки обоснованности госпитализаций (The Appropriateness Evaluation Protocol - AEP). В результате проведенного исследования, впервые, с использованием процедуры коллективных экспертных оценок «Дельфи», были разработаны Украинские показания к госпитализации и ее продолжительности, состоящие из четырех групп критериев: тяжести заболевания, интенсивности медицинских услуг, медицинского ухода / услуг жизнеобеспечения и других, среди последних ведущее место занимают показания к госпитализации, определенные в национальных унифицированных клинических протоколах. Продолжительность госпитализации определяется на основе индивидуальной оценки динамики состояния пациента с учетом показаний к госпитализации. Анализ показал высокие показатели валидности и надежности разработанных критериев обоснованности и продолжительности госпитализации, что позволяет рекомендовать украинскую версию протокола оценки обоснованности госпитализаций (AEP-UA) к использованию. Most healthcare systems use the Appropriateness Evaluation Protocol (AEP) to analyze the adequacy of inpatient care. As a result of the study, for the first time, according to the Delphi Collective Expert Assessment procedure, Ukrainian indications for inpatient care in hospital and its duration, consisting of four groups of criteria, were developed: severity of the disease, intensity of medical services, medical care / life support services and others; among the latter, the leading place is occupied by the hospitalization indications, defined in national unified clinical protocols. The inpatient care duration is determined on the basis of an individual assessment of the patient's condition dynamics, taking into account indications for hospitalization. The analysis showed high values of validity and reliability of the developed criteria for justification and inpatient care duration, which permits to recommend the Ukrainian version of the protocol hospitalization justification (AEP-UA) for use.