Метою статті є дослідження понять і функцій цифрової сталості та сталої цифровізації з визначенням їхніх ролей та взаємозв’язку в реально-віртуальному світі індустрії моди. Результати дослідження. Показано, що цифрова сталість індустрії моди досягається внаслідок впливу на її трансформаційні процеси цифрового інструментарію, функціональність якого гармонізована з вимогами трансформації сталості. Доведено, що сталість цифровізації означає здатність цифрових технологій зберігати свою функціональність незалежно від зовнішніх чинників та поставлених завдань. Наукова новизна полягає в визначенні понять і ролей цифрової сталості й сталої цифровізації у функціонуванні індустрії моди. Роль цифрової сталості полягає в трансформації екосистеми індустрії моди за допомогою цифрових інструментів для досягнення сталого розвитку. Це охоплює зміну моделей функціонування та ланок ланцюжка створення вартості фешн-продуктів і послуг. Роль сталої цифровізації полягає в забезпеченні виконання цифровим інструментарієм його функцій без відхилення від заданої функціональності незалежно від зовнішніх умов та умов завдання. Висновки. Вплив дуальної трансформації на екологічні аспекти сталості полягає, з одного боку, в реалізації та дизруптивному відборі сталих моделей бізнесу, а з іншого – у відмові від неефективних та несталих процесів та практик індустрії моди. Одним із проявів емерджентності гармонійного об’єднання двох трансформацій є дематеріалізація окремих ланок ланцюжка створення вартості, що сприяє зменшенню споживання сировини та утворенню відходів. Показано, що цифрова сталість може відігравати як роль інструментарію підвищення ефективності трансформаційних процесів, так і роль фундаментальної стратегії досягнення цілей сталого розвитку.

Мета статті полягає у визначенні еволюції вимог до дизайну інтер’єру бібліотек під впливом цифровізації з урахуванням ставлення громадськості до ролі і функцій бібліотек у сучасному світі. Методи дослідження базуються на системному підході до аналізу впливу на дизайн інтер’єру бібліотек інноваційних сервісів та громадської думки про роль і статус бібліотеки в інформаційному суспільстві. Показано, що на позитивне ставлення до бібліотек впливає якість обслуговування та актуальність пакету інформаційних послуг, які у свою чергу асоціюються з функціональністю планування робочого простору та дизайном інтер’єру бібліотеки. Шляхом опитування виявлено вимоги громадськості до дизайну інтер’єру бібліотек. Проаналізовано тенденції еволюції дизайну інтер’єру бібліотек з урахуванням впливу на вимоги до нього цифровізації інформаційних сервісів. Наукова новизна. Продемонстровано зв’язок між актуальністю пакета інформаційних бібліотечних послуг, функціональністю дизайну інтер’єру та позитивним ставленням громадськості до відвідування бібліотек. Еволюція вимог до дизайну інтер’єру бібліотек охарактеризована переліком вимог, що генеруються інноваційними сервісами та уточнюються за результатами соціологічного опитування про ставлення громадськості до функцій сучасних бібліотек. Висновки. У результаті дослідження виявлені можливі траєкторії сталого розвитку бібліотек в умовах цифровізації, коли бібліотеки втрачають монополію на доступ до знань. Розглянуті особливості імплементації концепції «добробуту присутності» дизайн-проєктування інтер’єру бібліотек з використанням мультисенсорної взаємодії світлового, теплового, акустичного та нюхового середовищ. Показано, що реалізація цієї концепції на практиці управління функціонуванням сучасної бібліотеки базується на комбінації архітектурно-дизайнерських рішень з розподіленими «хмарними» засобами моніторингу та управління «добробутом середовища присутності».

The purpose of the article consists in clarifying the features of the archetypal structures functioning (in this case – archetypes of Greek myths) in modern fashion design and also in the analysis of the fashion design methodology peculiarities in the condi­tions of metamodernism. The realization of this purpose is planned by developing the meth­od of designing modern clothing, taking into account the principles and characteristics of metamodernism. Research methodology. The complex problem of analyzing the features of fashion design development in the environ­ment of metamodernism is solved based on interdisciplinary system analysis with a combi­nation of subject, historiographic and morpho­logical analyzes.Scientific novelty. For the first time, it was shown that modern design trends, such as in-personal empathy and situational expressiveness, more careful consideration of aesthetic guidelines, psychological attitudes, and user expectations, are most harmoniously reflected in the principles of metamodernism. It was demonstrated that in the conceptual space of the metamodern, the principle of os­cillation corresponds to a choice between two competing primary sources of an image gen­eration in fashion design. The images of Greek mythology gods were chosen as traditional ele­ments of the design project, and prototypes of modern clothing models were chosen as com­petitive elements. Conclusions. As a result of the research, we conclude that in the practice of fashion design, it is expedient to solve the project approach in a balanced way between the factors of the creative source, the personal qualities of the individual, and the archetypes manifested in it. The methods for elements of Greek myths heroes’ images synthesizing with elements-carriers of fashion trends was pro­posed, taking into account the tendencies of metamodernism. Experimental approbation of the research results was carried out by assess­ing the artistic and aesthetic qualities of mod­ern women’s clothing models collection based on Greek myths motives. Thus, the results of the collection design confirmed the feasibility of turning to archetypal forms to find innovative design solutions.

Мета статті полягає у дослідженні фешн-дизайну як носія гомеостатичного потенціалу культури у період трансформацій після постмодернізму. Методи дослідження. Для висвітлення впливу стабілізувальної ролі фешн-дизайну на розвиток культури у стані трансформацій застосований міждисциплінарний системний підхід з комбінуванням результатів предметного, історіографічного й морфологічного аналізів. Аналіз гомеостатичного потенціалу фешн-дизайну в результаті декомпозиції представлений послідовністю більш простих питань, розв’язання яких конкретизувало механізми реалізації цього потенціалу. Новизна результатів. Уперше механізм стабілізувального впливу фешн-дизайну на культуру охарактеризований у термінах «коливань вибору» метамодернізму. Тенденції метамодерну обмежують свободу вибору ідеї й теми колекції врахуванням естетичних орієнтирів сприйняття костюма цільовою групою користувачів, але підтримують динамічний баланс суперечностей традицій і новацій паралельним висвітленням у моделях костюма елементів культурної спадщини і елементів-носіїв тенденцій моди. Висновки. З позицій метамодернізму гомеостатичний вплив дизайн-творчості на розвиток культури інтерпретується у формі динамічної рівноваги суперечливих елементів культурної спадщини й елементів-носіїв тенденцій моди без впливу метанаративів модернізму, але з можливістю прояву наративів із загальнолюдськими гуманістичними устремліннями. Вибір фешн-дизайну для підтвердження його гомеостатичних властивостей в умовах культурних трансформацій надає дослідженню додаткової актуальності, адже, крім вкладу в теорію управління сталого розвитку фешн-дизайну, результати дослідження можуть бути використані в практиці проєктування для підвищення ефективності формування художнього образу особистості засобами костюма.

Мета статті — аналіз механізмів реалізації стабілізуючого потенціалу фешн- дизайну у ході трансформаційних процесів культури в умовах цифровізації. Стаття присвячена вирішенню актуальної проблеми управління сталим розвитком фешн- дизайну під впливом дестабілізуючих факторів. З безлічі чинників для аналізу обрана група факторів дизруптивного впливу інформатизації на розвиток фешн-дизайну. Методологія дослідження. Для досягнення поставленої мети був використаний міждисциплінарний системний аналіз з комбінуванням результатів історіографічного аналізу з елементами компаративного, функціонального і контент-аналізу. Наукова новизна — вперше запропонована методика гуманізації культурних орієнтирів цільових груп користувачів засобами фешн-дизайну. Показано, що реалізація кожного інноваційного фешн-проєкту може бути розглянута з позицій моделі трикутника факторів впливу на результати проєктування. За таких умов управління проєктом спирається на балансування трикутника факторів впливу, перша вершина якого утворюється джерелом-носієм новизни дизайнерських рішень, друга є джерелом- носієм тенденцій моди, третя створюється особливостями індивідуальних характеристик особистості, в тому числі її естетичними орієнтирами та базовими установками підсвідомості. Висновки. Було показано, що для ефективного вирішення завдань фешн-дизайну в умовах коливань ідеології проєктної творчості та швидких змін цифрового інструментарію проєктний підхід доцільно направити на балансування трикутника факторів впливу. В ролі одного з дієвих шляхів балансування запропоновано гармонізацію творчого першоджерела з естетичними орієнтирами підсвідомості індивіда. Використання фешн-дизайнерами у процесі проєктування методу балансування трикутника впливу дозволяє керувати якістю продуктів моделювання за трьома показниками одночасно — інноваційністю, художньо- естетичним рівнем і відповідністю тенденціям моди. А гармонізація характеристик моделей з внутрішніми установками особистості надає свій внесок у підтримку сталого розвитку фешн-дизайну.

Мета статті полягає у з’ясуванні особливостей функціонування архетипових структур (у даному разі – архетипів грецьких міфів) у сучасному фешн-дизайні; а також в аналізі особливостей розвитку методології проєктування фешн-дизайну з позицій метамодернізму. Методологія дослідження. Проблема аналізу особливостей розвитку фешн-дизайну у контексті метамодернізму вирішена на базі міждисциплінарного системного аналізу з комбінуванням предметного, історіографічного і морфологічного аналізів. Наукова новизна. У дослідженні запропоновано прийоми синтезу елементів образів героїв грецьких міфів з елементами-носіями сучасної моди з урахуванням тенденцій метамодернізму. Експериментальна перевірка результатів дослідження проведена шляхом оцінки художньо-естетичних якостей моделей колекції сучасного жіночого одягу за мотивами грецьких міфів. Висновки. У результаті дослідження доходимо висновку, що у практиці фешн-дизайну проєктний підхід доцільно вирішувати зба лансовано між факторами творчого першоджерела, особистих якостей індивіда і проявлених у ньому архетипів. Для експериментального підтвердження результатів обрано характерні елементи образів грецьких богів, які було закладено у якості креативного потенціалу в основу для розробки моделей сучасного одягу. Таким чином результати проєктування колекції підтвердили доцільність звертання до архетипових форм для пошуку інноваційних дизайнерських рішень.

Мета дослідження – виявлення тенденцій розвитку сучасного дизайну з визначенням факторів впливу на їх формування та спонукальних причин зародження нових напрямків дизайну. Надається оцінка потенціалу використання дизайн-мислення у ролі концептуально- методологічної основи дизайн-творчості. Методи дослідження основані на системному підході до аналізу тенденцій розвитку сучасного дизайну. Для надання оцінки потенціалу дизайн-мислення у ролі концептуально-методологічної бази теорії та практики дизайну, визначення основних груп факторів впливу на формування тенденцій та нових напрямків дизайн-творчості використано елементи порівняльного, критичного, історіографічного та контент-аналізу, а також метод декомпозиції складних процесів. Наукова новизна дослідження полягає у визначенні тенденції розвитку сучасного дизайну з урахуванням соціальних, утилітарно-технологічних та художньо-естетичних факторів. Доведено, що у результаті синтезу елементів культури і технологій може бути досягнута емерджентність, яка у сполученні із соціальним замовленням нового стилю життя є спонукальною причиною зародження нових напрямків дизайн-творчості. Висновки. Показано, що характерні риси четвертої індустріальної революції у сучасному дизайні відображаються у формі тенденцій синтезу технологій, мистецтв, елементів етнокультури та екології. Запропоновано принцип диференціації дизайн-творчості від процесів інших напрямків діяльності. Показано, що вплив соціальних факторів на тенденції розвитку сучасного дизайну проявляється у формі розширення «зон дії» дизайну, фактори художньо-естетичної природи стимулюють тенденцію розширення горизонтів фантазії дизайнера, а фактори утилітарно-технологічної природи спричинили появу у сучасному дизайні тенденції реалізації нездійсненних раніше технологічних операцій Аналіз потенціалу дизайн-мислення у ролі концептуально- методологічної основи дизайн-творчості показав доцільність його використання для систематизації процесу дизайн-проектування.

Мета дослідження – осмислення еволюції і тенденцій розвитку сучасного дизайну в умовах постіндустріального суспільства з визначенням імпакт-факторів формування нових функцій та напрямів дизайн-творчості. Методи дослідження. Для аналізу тенденцій розвитку дизайну застосований системний підхід, в основу якого покладена концепція мультидисциплінарності дизайн-творчості, що сприяє поєднанню елементів порівняльного, критичного, історіографічного, термінологічного та контент-аналізу з методом декомпозиції складних процесів на загальній методологічній платформі. Наукова новизна дослідження полягає у визначенні феноменів впливу діджиталізації на розвиток дизайну. Імпакт-фактори впливу цифровізації на формування тенденцій дизайну поділені на групи соціальної, художньо-естетичної і утилітарно-технологічної природи. Динаміка еволюції дизайну проаналізована впродовж початкової, зрілої цифрової та постцифрової стадій розвитку інформаційного суспільства. Запропонований підхід до управління лояльністю штучного інтелекту у тандемі «людина – штучний інтелект». Висновки. Уперше з’ясовано особливості впливу дизруптивних технологій цифровізації на зародження нових напрямів дизайн- творчості. Доведено, що вплив соціальних факторів на тенденції розвитку сучасного дизайну проявляється у формі розширення «зон дії» традиційних напрямів дизайн-творчості, фактори художньо-естетичної природи стимулюють тенденцію розширення горизонтів фантазії дизайнера завдяки синтезу мистецтв та використання елементів аугментованої / віртуальної реальності, а фактори утилітарно-технологічної природи завдяки злиттю різноманітних сфер знань, технологій і мистецтв забезпечують у сучасному дизайні реалізацію «неможливих», нездійсненних раніше технологічних операцій. Для подолання традиційними закладами освіти перманентної проблеми дизайн- освіти – «цифрового» розриву між освітніми програмами і вимогами ринку – їм потрібна модифікація моделі підготовки дизайнерів з акцентом на інтеграцію теорії і практики в реальних умовах дизайн-проектів.

The achievements of modern high technologies show incredible results that bring additional benefits to society and radically change all spheres of life. However, the rapid development of high technology contains certain risks. In the discourse of disruptive selection, innovative technologies supplant traditional scenarios, which sometimes leads to the deactivation of competences and even specializations. Technological changes require updating the composition and increasing the level of professional competence. In the design, which is innovative in its nature of activity and mediator in the “man-society-reality-nature” ecosystem, this effect is especially obvious. The transition period between the third and fourth industrial revolutions, which called the "digital revolution," requires from designer so-called "digital competencies", which are relevant to both everyday domestic, so, social and professional aspects. The next period of social transformations, which is associated with the Fourth industrial revolution, can be characterized as post-digital. It characterized by the fact that digital competencies have penetrated into all spheres of society. In the post-digital period, which is built on the digitalization platform, advances in high technology are accompanied by disruptive changes in the structure of labor. Substantiation of relevance. Disruptive technologies carried the threat to degradation for many traditional professions, including different design directions, by means of implementing new approaches to solving problems, which stimulate the disruptive exchange the traditional to innovative. Understanding the role, spectrum and development trends of actual digital competencies is very important for the sustainable development of design in a digital environment. Objectives and tasks. The article is devoted to the actual problem of analyzing the features of design creativity evolution, taking into account the influence of disruptive technologies in the period of digitization and in the post-digital period. The purpose of this study is to analyze how new generation designers adapt to working conditions in a digital environment of Forth industrial revolutions Methods. To find the framework of the development concept of the digital design, the system approach was applied. The historiographical analysis of the transformation of the tools of design creativity under the influence of digitalization was carried out. Results 31It is shown that in the course of industrial revolutions, the design culture under the influence of disruptive technologies passed several bifurcation points. In a result of this, a new design was replenished with new tools and new directions, and a category of new-generation designers able to work effectively in the digital environment was formed. Novelty of findings. Based on the analysis of the main tasks of new generation designer’s activity, the formulation of the design progress concept was proposed with forming recommendations for the adaptation designers to work in the digital environment and formulating ways to modernize the models of training new generation designers. Conclusions. It was concluded that for the sustainable development of design and the prevention of the devaluation of the axiological orientations of design creativity in design practice, an innovative orientation towards disruptive technologies is needed. The main thesis of the concept for the design development of digital and post-digital periods was proposed: “Innovations vs the deactualization of competences in design practice and design education. Go to meet of disruptive technologies by means of reengineering of project culture and updating competencies.” The forecast of further researches perspective directions. Further research should be directed to detailing the composition of the actual competencies of digital design and the organization of new models of design education.

The purpose of the article is the search for an effective methodology of designing modern clothes based on transferring the results of synthesis of elements of two ethnocultures – traditional Petrykivka painting and Irish lace - into the modern fashion environment.The research methodology was based on the system approach to the synthesis of elements of two ethnocultures as a catalyst for synergy, the creative potential of which can be used in ethnic inspired fashion design to create the image of a women, the contemporary of the 21st century. For effective implementation of the creative potential of synergy of synthesis, an algorithm was proposed based on a two-level morphological analysis-synthesis of elements of two ethnocultures and elements-carriers of fashion trends. The scientific novelty of the work lies in substantiating and experimental confirmation of the possibility of generating creative potential of synergy as a result of the synthesis of elements of Petrykivka painting and Irish lace. The expediency of utilizing the creative potential of synergy of fusion of two ethnocultures in the process of searching for innovative solutions for modern fashion design was substantiated. Conclusions. A methodology for constructing innovative solutions for modern fashion design was proposed, which is based on the convergence of traditional decoration techniques of two ethnocultures and the transfer of the results of synthesis into the modern fashion environment.

Мета роботи. Стаття присвячена аналізу факторів впливу молодіжних субкультур на підвищення інформативності соціально-символьної складової комунікативної функції костюму. Методологія дослідження. Для визначення факторів впливу субкультур на символьну виразність молодіжного костюму застосовано системний підхід як базис до комбінування історико-культурологічного аналізу динаміки розвитку субкультур з контекстним аналізом аксіологічних критеріїв, семантичних кодів та методів символьної ідентифікації субкультур на кожному етапі життєвого циклу. Наукова новизна результатів дослідження полягає в деталізації ролі соціально-символьної складової комунікативної функції костюма в формуванні тенденцій молодіжної моди, що є актуальною проблемою гармонізації дизайнерських рішень моделей молодіжного костюму з особливостями сприйняття одягу споживачами молодшої вікової групи. Показано, що в певній стадії розвитку субкультура активно впливає на вуличну моду, формуючи новий напрямок «стріт-стайл». Висновки. Виразність символьно-візуального каналу комунікативної функції костюма – характерна особливість субкультур на кожному етапі розвитку, що особливо яскраво проявляється в формуванні позамежних течій певних напрямків «стріт-стайл». Аналіз субкультур як каталізаторів зростання виразності моделей одягу молодіжної моди підтверджує наявність їх впливу на посилення символічної функції костюма. У процесі трансферу семантичних кодів субкультур в фешн-середовище відбувається втрата їх автентичності, але зростає інформаційний потенціал соціально-символьної складової комунікативної функції костюма. У цьому полягає феномен впливу субкультур на соціально-комунікативну функцію молодіжного костюма.

Asymmetry of information on the fashion market leads to a problem of deteriorating selection of fashion products, which negatively affects the sustainable development of the fashion industry. The article is devoted to actual problem of analysis the features of design creativity in the conditions of goods selection deterioration in the fashion industry market. It is shown that the influence of information asymmetry on fashion lies in accelerating in its trends change and in the growth of supplies to the fashion market of Ukraine of low quality "no name" goods by "gray dealers" and "copywriters" of fashion world. The scientific novelty consists in the approach to adaptation of design processes to new requirements, generated by information asymmetry of fashion market . For the first time to compensate for information asymmetry in the fashion market, it was suggested to implement two actions:- by initializing new and upgrading existing channels of communication between fashion designers, manufacturers, suppliers and target groups of consumers; and - by means of expanding the scope of the fashion designers' competencies in the methods of individualizing the project activity and by improving a skills in using network tools of interactive collaboration with consumers.

Мета роботи. Важливою складовою іміджу телеведучого є медіа стиль – носій характерних рис медіакультури нового стилю життя. Стаття присвячена аналізу факторів впливу на образ телеведучих шоу-програм і їх використання для формування екранного образу акторів. Методологія дослідження. Застосовано системний підхід до визначення факторів впливу на образ телеведучого і ситуаційне моделювання іміджу актора в умовах творчої студійної атмосфери. Процес моделювання поділений на пасивну й активну фази, де пасивна фаза відіграє роль постачальника вхідних даних. Під час активної фази формуються основні риси образу актора з використанням алгоритму дворівневого морфологічного аналізу-синтезу. На прикладі аналізу чотирьох популярних українських телешоу виявлені типізовані елементи телеведучих програм даного типу і реалізовано моделювання образу ведучих цих програм із застосуванням запропонованої методики. Наукова новизна результатів полягає в методиці моделювання художнього образу телеведучих шоу-програм у цілому, а також в алгоритмі дворівневого аналізу-синтезу характерних елементів медіастилю актора. Вперше систематизовано фактори впливу на формування художнього образу телеведучих шоу-програм, які були покладені в основу методики проектування інноваційного образу актора. Висновки. Проаналізовано характерні риси медіастилю як корпоративної складової медіакультури; показана залежність між характеристиками медіастилю образу ведучого, типом і характером шоу-програм; сформульовані основні фактори впливу на імідж телеведучого шоу-програм, використані у методиці для моделювання іміджу актора. Апробація результатів дослідження реалізована на основі експериментального моделювання образів чотирьох популярних телеведучих з комплексною оцінкою ефективності методики, яка дала позитивні результати.

Стаття присвячена актуальній проблемі пошуку узагальненої методики художнього проектування сучасного одягу, здатної забезпечити органічну інтеграцію художньо-естетичних та утилітарних складових фешн-проекту. Приведено структуру, зміст етапів та алгоритм узагальненої методики художнього проектування сучасного одягу. У ролі механізму інтеграції художньо- естетичного та інженерно-аналітичного підходів до проектування обрано тандем морфологічного аналізу та творчого синтезу, використання якого у структурі узагальненої методики художнього проектування сприяє підвищенню ефективності пошуку інноваційних дизайнерських рішень.

The article is devoted the problem of improve the efficiency of generalized method of modern clothes fashion design, which is based on a synthesis of the creative source elements with carrier elements of fashion trends. The structure, content and stages of the algorithm of the generalized method of modern clothes design were characterized. Variants of the matrix structure organization and the rules of selection promising combinations «a source element – an element of modern suit prototype», which are the basis of creative synthesis of design solutions, were described. It is shown that the application of this algorithm in the composition of a generalized method can improve fashion project.

Мета роботи. У статті розкриваються результати дослідницької та експериментальної стадій проекту пошуку ефективної методики формування образу сучасної жінки на основі синтезу елементів української етнокультурної спадщини з елементами-носіями тенденцій моди. Під час дослідження проаналізовано вплив національного українського костюма на образ сучасної жінки; охарактеризовані тенденції інтеграції української культурної спадщини з елементами сучасності у творчості фешн-дизайнерів нового покоління; запропоновано підхід до побудови образу сучасниці XXI ст. на основі гармонійного трансферу елементів українського етнічного костюма в сучасне фешн-середовище. Експериментальна стадія містить результати використання запропонованої методики у процесі проектування художнього образу жінки-сучасниці ХХІ ст. Методологія дослідження ґрунтується на підході до української етнокультурної спадщини як до творчого першоджерела формування сучасного жіночого образу, що досягається використанням морфологічного аналізу-синтезу елементів українського народного вбрання й елементів-носіїв тенденцій моди. Наукова новизна роботи полягає у деталізованій інтерпретації процесу побудови жіночого образу з використанням етномотивів, у типізації характерних елементів українського народного костюма за ознаками належності до регіонів України з подальшою селективною фільтрацією за критерієм сумісності з тенденціями моди, а також за рахунок включення в алгоритм побудови образу жінки процедури врахування кольоротипу її зовнішності. Висновки. Показано, що у творчості фешн-дизайнерів нового покоління простежуються тенденції конвергенції етномотивів з елементами нового стилю життя, що може бути ефективно використано для побудови інноваційної методики моделювання художнього образу сучасниці ХХІ ст. Експериментально підтверджено, що моделювання жіночого образу в сучасному фешн-оточенні на основі запропонованої методики підвищує його привабливість, додає образу свіжості сприйняття і чарівності, відточеної багатовіковими українськими народними традиціями.

Розглянуто особливості комунікативної ролі костюма в гармонізації дизайнерських рішень з особливостями сприйняття одягу споживачами цільової групи. Представлено характеристику періоду соціально-культурних трансформацій та охарактеризовано роль комунікативної функції костюму в цей період суспільного розвитку. Описано потенціал дизайну костюма як носія тенденцій різноманітних напрямків сучасної культури. Обґрунтовано наявність взаємної кореляції між особливостями соціальних комунікацій, суспільними трансформаціями і тенденціями моди. Показано практичну доцільність використання тенденцій, які спостерігаються в еволюції комунікативної функції костюма, в теорії прогнозування моди та в процесі аналізу вектора суспільних трансформацій.

The paper considered some issues of improving teaching procedures in compliance with newly requirements owing to information technologies applied. An approach to modernizing the curricula of vocational training for garment designers has been suggested, on the grounds of optimizing interdisciplinary links with application of component-unit model/ pattern. Perspectives for further studies were defined on factors optimizing interdisciplinary links/ communications respective of garment design.