В статті запропонований методологічний підхід до обґрунтування системи показників ефективності перспективного зенітного ракетного комплексу дальньої дії з використанням системи імітаційного моделювання бойових дій. Для цього використовується багаторівнева процедура зовнішнього проектування, яка передбачає визначення ієрархічної системи показників перспективного зенітного ракетного комплексу дальньої дії та їх зв’язок з основними тактико-технічними характеристиками комплексу і його складових частин. Показано, що для оцінювання ефективності зенітного ракетного комплексу доцільно використовувати ієрархічну систему показників, центральне місце якої займає сукупність показників його основних бойових можливостей. На верхньому рівні ієрархії знаходяться інтегровані показники – коефіцієнти бойового потенціалу та його технічного рівня. На нижньому рівні – основні тактико-технічні характеристики бойових і технічних засобів перспективного комплексу, які визначають його бойові властивості щодо боротьби з засобами ракетного нападу. Показано, що для обґрунтування системи показників ефективності необхідно мати сукупність моделей бойового застосування перспективного зенітного ракетного комплексу дальньої дії в очікуваних умовах оперативно-тактичної обстановки. Викладена процедура рішення задачі обґрунтування показників ефективності перспективного зенітного ракетного комплексу дальньої дії за результатами моделювання бойових дій при альтернативних варіантах складу його бойових засобів.

У статті запропонований методологічний підхід до вирішення задачі обґрунтування обрису системи боротьби з безпілотними літальними апаратами стратегічного, оперативного і тактичного призначення. Суть цієї задачі полягає у визначенні складу, структури та сукупності показників основних функціональних властивостей (спроможностей) системи, при яких вона повинна забезпечувати з потрібною ефективністю відбиття ударів малопомітних та малошвидкісних цілей в умовах їх масованого застосування. Для вирішення цієї задачі система повинна створюватися на основі оптимального поєднання пасивних і активних засобів розвідки, радіоелектронного подавлення та вогневого ураження різних класів. Показано, що загроза масового застосування малорозмірних безпілотних літальних апаратів потребує перегляду існуючих положень щодо організації протиповітряної оборони об’єктів і угруповань військ та критеріїв застосування існуючих і перспективних засобів розвідки і вогневого ураження. В основу методологічного підходу до обґрунтування обрису системи боротьби з безпілотними літальними апаратами повинна бути покладена багатокрокова процедура генерації і аналізу альтернативних варіантів її якісно-кількісного складу. Показано, що обґрунтування обрису системи боротьби з безпілотними літальними апаратами повинно проводитися з застосуванням методів імітаційного математичного моделювання бойових дій, для чого повинен бути сформований сценарій виконання розрахункових бойових задач в процесі відбиття нальотів безпілотних літальних апаратів різного призначення.

Розглядаються методологічні аспекти розробки і використання комплексу вихідних даних, необхідних для визначення перспектив розвитку і обґрунтування раціонального обрису перспективної системи зенітного ракетного озброєння (ЗРО) та її елементів. Обрис системи ЗРО визначається її структурою та сукупністю вимог різних рівнів, яким повинна відповідати система та зразки озброєння, що мають входити до її складу. Розкриваються структура і зміст комплексу вихідних даних (оперативно-стратегічних, оперативних, воєнно-технічних та воєнно-економічних). Показано, що вихідні дані повинні бути повними, достовірними та мати достатній ступінь точності, який повинний відповідати поставленим завданням програмно-цільового планування розвитку ЗРО. Розробка комплексу вихідних даних повинна здійснюватися за результатами воєнно-наукових досліджень, напрями яких повинні охоплювати та об’єктивно відображати усі аспекти у сфері протиборства системи ЗРО та засобів повітряного нападу противника. Наведений зміст методологічних положень, на основі яких повинно базуватися інформаційне забезпечення можливості використання технології імітаційного моделювання для прогнозування розвитку ЗРО. Визначений порядок безпосередньої підготовки і використання вихідних даних для прогнозування перспектив розвитку ЗРО та обґрунтування оперативно-стратегічних, оперативно-тактичних і тактико-технічних вимог до системи та її елементів з використанням інтерактивних систем імітаційного математичного моделювання.

В статті досліджено методику роботи штурмана наведення пункту наведення авіації на повітряні цілі методом “Погоня” під час прикриття важливих державних об’єктів з урахуванням досвіду локальних воєнних конфліктів. Проведено аналіз позитивних і негативних властивостей методу наведення “Погоня”, які слід враховувати в конкретних умовах, його переваги і недоліки з точки зору складності розрахунків, обмежень щодо відносної швидкості винищувача і цілі, маневрених можливостей цілі. Наведено рекомендації по застосуванню методу “Погоня” для ефективного виведення винищувачів на повітряні цілі.

В роботі проводиться аналіз методик, які дозволяють оцінити безперервність функціонування системи управління підрозділами протиповітряної оборони Сухопутних військ, але в цілому вони не використовуються комплексно та розглядаються як окремі самостійні методики, що визначають лише часткові фактори або показники, які впливають на безперервність управління. Система показників, що застосовується, в основному носить імовірнісний характер. У практиці при оцінці ефективності системи управління тактичної (оперативно-тактичної) ланки, а також ефективності ППО СВ в цілому, найбільше розповсюдження отримали коефіцієнтні методики, в яких вплив факторів на організацію і ведення ППО визначається сукупністю різних коефіцієнтів, що розраховуються завчасно, зводяться в таблиці і служать зручним додатковим матеріалом штабам при підготовці варіантів рішень і обґрунтуванні основних пропозицій. Отже, виникає питання в удосконаленні методичної бази досліджень і оцінювання безперервності функціонування системи управління тактичної ланки. Практичне значення отриманих результатів полягає у реалізації пропозицій щодо безперервності управління в ході виконання завдань підрозділами ППО Сухопутних військ в районі проведення ООС.

Ефективність і безпека виконання задач одночасного десантування повітряного десанту та бойової техніки суттєво залежить від рівня фахової підготовки та надійної роботи екіпажів транспортної авіації і керівника десантування на майданчику приземлення. Актуальним є питання аналізу та оцінки параметрів визначення безпечних інтервалу відстані між літаками в обраному бойовому порядку, суворого витримування в ньому місця, що виключить зіткнення парашутистів з бойовою технікою на ділянці зниження. На підставі цього доцільно обґрунтувати методичні рекомендації посадовим особам штурманської служби щодо запобігання зіткнення парашутистів з бойовою технікою.

Розглянуті основні вимоги щодо стійкості та розвідзахищеності, які пред’являються до системи зв’язку при застосуванні супротивником засобів радіоелектронної боротьби. Аналіз застосування сучасних засобів радіоелектронної боротьби свідчить про необхідність проведення розрахунків завадозахищеності ліній радіозв’язку при плануванні зв’язку та при забезпеченні управління військами (силами) в мирний, воєнний час та особливий період. Запропоновано застосування методики розрахунку завадозахищеності ліній радіозв’язку в умовах ведення радіоелектронного конфлікту.

В роботі проводиться аналіз сучасного стану та перспектив розвитку радіолокаційних систем посад-ки, які стоять на озброєнні Збройних Сил України та збройних сил іноземних держав. Наводяться відомості щодо особливостей побудови сучасних радіолокаційних систем посадки, їх характеристики та констру-кторські рішення. Розкриваються задачі, які покладені на радіолокаційні системи посадки. Висвітлюються перспективні напрямки розвитку посадкових радіолокаторів, шляхи їх розвитку та модернізації.

Проведено оцінку обґрунтованості прийняття рішень при автоматизованому визначенні маршруту переходу судна, в якому багатокритеріальна задача вибору варіанту маршруту судна з певної кількості варіантів, що сформовані автоматизовано, вирішується з застосуванням методу аналізу ієрархій. Для ав- томатизації процесу визначення маршруту судна при плануванні переходу пропонується використати ме- тод, що враховує маневрені характеристики судна, потреби в паливі та вплив факторів навігаційно- гідрографічної обстановки.

В існуючій на цей час споживацькій системі електропостачання відомі випадки необґрунтованого спрацювання аварійної автоматики підстанцій, спровоковані випадковим збігом в часі розрізнених штат-них факторів – величини навантаження. Момент комутації масляних чи інших механічних вимикачів. Мо-мент розриву синусоїди має цілком випадковий характер, але існують певні зони, які обов’язково провоку-ють кидки струму, які можуть сприйматися як аварійні. В роботі висвітлюються можливості вмикання силового трансформатора без провокування кидків струму, які викликають хибне спрацювання релейного захисту. Опрацьована технологія визначення фіксованого моменту часу вмикання кожної із фаз, в залеж-ності від характеру навантаження та його величини.

Розроблено інтерактивне електронне технічне керівництво, яке представляє собою програмний комплекс взаємопов'язаних технічних даних, необхідних при експлуатації, технічному обслуговуванні та поточному ремонті самохідної вогневої установки (СВУ) 9А310М1 зенітного ракетного комплексу “Бук М1”. Основним завданням інтерактивного електронного технічного керівництва (ІЕТК) є надання довідкової інформації щодо виконання заходів технічного обслуговування та поточного ремонту в процесі освоєння виробу та під час виконання зазначених заходів безпосередньо на ньому.