Мета. Визначення функціональних змін лісомелі-оративної складової частини протиерозійних заходівна прикладі п’яти лісосмуг, що розташовані на схи-ловій ділянці з контурно-меліоративною організацієютериторії в умовах Північного Степу України. Методи.Порівняльний та ретроспективний – для обробленнярізночасових космічних зображень території дослі-джень для виявлення змін у структурі лісомеліора-тивних заходів в умовах регіонального ландшафтуПівнічного Степу. Як картографічну основу використо-вували топографічні карти М 1:10 000, а подальшу їхобробку й інтерпретацію проводили за допомогою ГІС-програм на кшталт ARC-GIS®, QGIS®. За результатамиобробки даних планували визначення ділянок лісосмугіз пошкодженою та відсутньою функціональною части-ною. Оціночний метод визначення стану деревних поріду захисних насадженнях за класифікацією їхньої життє-діяльності для умов степу та напівпустелі. Результати.Виявлено зміни лісомеліоративної складової частинипротиерозійних заходів у вигляді доповнення рос-линності лісомеліоративних насаджень дикорослоюпорослю таких деревних порід, як: ясень пенсильван-ський (Fraxinus Pennsylvanica), в’яз приземкуватий(Ulmus Pumila), клен ясенелистий (Acer Platanoides).Поросль дикорослих чагарникових порід була представ-лена кленом татарським (Acer Tataricum) та жимолостютатарською (Lonicera Tatarica). Зафіксовано зменшенняфункціональної частини приплакорної лісосмуги у верх-ній частині схилу на 82%, а лісосмуг у нижній частинісхилу на 56 та 59% відповідно. Оцінено життєздатністьта життєстійкість лісомеліоративних заходів за середнімбалом та встановлено відповідність проєктній доку-ментації лише двох лісосмуг, розташованих у середнійчастині схилу. Висновки. Оцінивши зміни лісомеліо-ративної складової частини протиерозійних заходів наприкладі робочої ділянки з контурно-меліоративноюорганізацією території, можна говорити про недостатнюїї захищеність від прояву водних ерозійних процесів. З метою запобігання змиву ґрунту на зазначеній тери-торії запропоновано провести доповнення або віднов-лення наявних лісомеліоративних заходів, організуватидодаткові агротехнічні й організаційно-господарські про-тиерозійні заходи.

Purpose. To characterize the methodological approaches that we develop in the formation of a system of information support for the creation and maintenance of the functioning of modern sustainable agricultural landscapes and to show the results of their implementation on the example of the territory of some agricultural enterprises of the Kharkiv region. Methods. Cartographic, geoinformation analysis, calculation, statistical and mathematical. Results. Some results of the work of the collective on the issues of information support for the creation and maintenance of the functioning of modern sustainable agricultural landscapes. Namely, verification of erosion models, studies of the functionality of shelter belts, the formation of an agroeconet (an extensive network of natural and quasi-natural landscapes) on agricultural land massifs, which ensures the maintenance of stable functioning of meso and macrolevel agrolandscapes, as well as the experience of using magnetic prospecting methods to verify the results of mathematical modeling of erosion processes. Conclusions. A number of methodological approaches to information support of the formation of sustainable agricultural landscapes in the natural and socio-economic conditions of Ukraine have been developed. They relate to the functioning of anti-erosion measures of permanent action, the processes of modern transformation of agro-landscapes, the ecological impact of erosion processes on the environment. The connection between the length of forest belts per unit of arable land and soil erosion is shown. A methodical approach has been developed to estimate the amount of soil washed away from arable land and to calculate the measures necessary to eliminate its harmful effects on the environment.

Purpose. Show the sequence of actions on anti-erosion optimization of land use structure on the example of agro-enterprises of the Kharkiv region and further ways to increase its efficiency. Methods. Cartographic, statistical, geoinformation analysis, mathematical modeling, magnetizing. Results. An example of erosion optimization of land use is shown on the basis of mathematical modeling of potential soil losses under different land use conditions for three typical farms of the Kharkiv region (Ukraine). The simulation was carried out using the model of C. Myrtshulawa using DEM in the ArcGIS environment. Using GIS to simulate and visualize the results allows you to identify the most erosionally hazardous areas and make an individual selection of crop rotation for each farm. The erosion risk which modeling was revealed can be prevented by means of organizational and agronomic measures, which requires the minimal economic costs. The ways of checking the effectiveness of agro-forest-meliorative measures with application of methods and means of magnetic investigation are offered. Conclusions. Anti-erosion optimization of land use allows achieving the values of soil losses in all fields of investigated farms. At the same time, soil losses decrease, depending on the initial level of danger and the degree of transformation of crop rotation from 10% on slopes to 1.5 °, up to 4.2 times in complicated areas.

Soil erosion is a major factor in their economic and environmental degradation. Protection of land from erosion is characterized by insufficient methodological support at the local territorial level. Purpose. To reveal the advantages and disadvantages of the current state of anti-erosion design on the example of a particular agricultural enterprise. Methods. Cartographic, with application of geoinformation technologies, computational, statistical and mathematical. Results. On the example of one of the private farms of the Kharkiv region, the draw backs of the existing structure of the crops area of agricultural crops in the anti-erosion aspect are shown. It was optimized taking in to account the specialization of the economy. The soil was washed out in different scenarios of land use. The introduction of erosion-optimized crop rotation allows to reduce the forecast of soil fault in field crop rotation by 1.3 times. Conclusions. The structure of the crop area of agricultural crops, even meeting the formal requirements of normative acts, does not provide adequate protection against water erosion. It requires additional expertise using mathematical models of erosion. Minor deviations from the recommended standards of permissible flushing can be adjusted by means of agrotechnical measurеs, significant – additional organizational and agronomic measures.