У статті досліджується розвиток художніх студій у періоди глобальних криз, зокрема пандемії COVID-19 та війни, через призму концепції «мистецтво як сервіс» (Art as a Service). Актуальність теми зумовлена значним впливом нестабільності на креативні індустрії та необхідністю адаптації традиційних бізнес-моделей до умов невизначеності. Метою дослідження є аналіз нових сервісних бізнес-моделей художніх студій, визначення їхніх переваг і викликів, а також формулювання рекомендацій щодо підвищення стійкості та конкурентоспроможності у кризові часи. Для досягнення мети застосовано комплекс методів: контент-аналіз кейсів студій, опитування та інтерв’ю власників і менеджерів, порівняльний аналіз бізнес-моделей до і після кризових періодів. Розглянуто основні типи сервісних моделей: підписки на творчий контент, персоналізовані послуги, онлайн-платформи та дистанційне навчання, спільне виробництво та колаборації, гнучке ціноутворення та моделі «pay what you want». Дослідження показує, що сервісні моделі дозволяють студіям розширювати клієнтську базу, стабілізувати доходи, підвищувати лояльність аудиторії та гнучко планувати фінанси навіть у періоди пандемії та війни. Водночас виділено виклики: технологічні бар’єри, ризики нестабільного доходу та збереження художньої цінності продукції. У висновках сформульовано практичні рекомендації для художніх студій щодо комбінування моделей доходу, інвестування у цифрові платформи та адаптації бізнес-моделей до умов невизначеності. Отримані результати мають теоретичне та практичне значення для розвитку креативних індустрій та економіки мистецтва у кризові часи.

У статті досліджуються ключові економічні чинники, що зумовлюють впровадження цифрових технологій у сферу мистецької освіти в сучасних умовах. Проаналізовано вплив глобалізаційних процесів, розвитку цифрової економіки, ринку креативних індустрій та трансформації освітніх моделей на формування нових підходів до підготовки фахівців мистецького профілю. Обґрунтовано економічну доцільність цифровізації як інструменту підвищення доступності, ефективності та конкурентоспроможності мистецької освіти, оптимізації витрат освітніх закладів і розширення можливостей монетизації освітніх продуктів. Особливу увагу приділено перевагам використання цифрових платформ, онлайн-інструментів та мультимедійних ресурсів у навчальному процесі. Зроблено висновок, що цифровізація мистецької освіти є не лише технологічною інновацією, а й економічно обґрунтованою необхідністю в умовах сучасного соціально-економічного розвитку.

У статті систематизовано основні невирішені проблеми, що стали передумовою виникнення концепції інклюзивного розвитку економіки. Вони розглянуті як у глобальному контексті, так і з урахуванням особливостей української ситуації. Досліджено, наскільки затверджені цілі сталого розвитку до 2030 року, та визначені індикатори, що їх розкривають, охоплюють невирішені проблеми, які призвели до виникнення концепції інклюзивного розвитку економіки. Визначено, що такі задачі, як працевлаштування внутрішньо переміщених осіб та забезпечення гендерної рівності, охоплено цілями сталого розвитку. Разом з тим, працевлаштування осіб з інвалідністю та ветеранів війни, забезпечення стабільності доходів населення потребують додаткового розкриття в цілях сталого розвитку. Запропоновано шляхи адаптації відповідних цілей та індикаторів з метою врахування невирішених соціально-економічних задач.

Стаття аналізує використання штучного інтелекту в українській освіті з урахуванням особистих якостей студентів. Вона розглядає проблему недостатнього контролю за використанням штучного інтелекту в навчанні, особливо в написанні дипломних робіт. Стаття наголошує на необхідності адаптації вимог до написання текстів студентами для відповідності сучасним реаліям. Дослідження робить акцент на важливості нових концепцій для викладачів, спрямованих на ефективне протидію подібним псевдонауковим практикам.

У статті розглянуто феномен «воєнного натюрморту» як особливого піджанру мистецтва. Воєнний натюрморт – нова художня форма, що виникла у контексті війни, розпочатої 2022 року. Це не тільки візуальне зображення предметів, а й символічне втілення побуту, психологічного стану та світогляду військових під час війни. Проаналізовано історичні передумови виникнення цього явища, його естетичні та семантичні риси, а також вплив окопних реалій на творчу діяльність солдатів і художників. Особливу увагу приділено осмисленню воєнного натюрморту як форми мистецького свідчення про війну і засобу збереження пам’яті про буденність бойових дій. Воєнний натюрморт в розумінні нового воєнного контексту, покликаний перетворювати артефакти війни на документи епохи. Означена художня форма на разі є вираженням досвіду війни і способом збереження пам’яті про сучасні події через призму мистецтва.

Стаття розглядає важливий аспект творчості видатного письменника Франца Кафки. Автори проаналізували роман «Замок» та виявив в ньому глибокий символізм влади та авторитаризму. Стаття розкриває тему використання коду влади як одного з центральних мотивів у творі, вказуючи на його значення та вплив на сюжет і персонажів. Дослідження прослідковує, як автор втілює концепцію влади через містичний образ Замку, що стає символом влади та її особливих можливостей. Автори статті роблять висновки щодо того, як використання коду влади сприяє розкриттю теми безпорадності людини перед владою та неможливості зрозуміти її сутність. Загалом, стаття відображає глибокий аналіз роману Франца Кафки «Замок» з точки зору переосмислення концепції влади та авторитаризму.

У статті зазначається, що візуальний контент сатиричних радянських видань 20-30-х рр. XX ст. стає важливим ідеологічним інструментом пропаганди, через який формується менталітет радянської людини. Розуміючи значну роль жінки та традиційне ставлення до неї в українському суспільстві, більшовицький режим робив жіночий образ одним із найвагоміших пропагандистських маркерів на сторінках сатиричної періодики України 20-30 х рр. XX ст. Тому після жовтневого перевороту 1917 р. відбувається зміна тенденції в зображенні образу жінки. Зазначається, що на сторінках одного з найпопулярніших українських сатиричних часописів – «Червоний перець» – жінка здебільшого постає, з одного боку, в образі відверто пропагандистської «плакатної» життєрадісної робітниці, а з іншого – «непманши» та модниці, що повинна викликати у глядача засудження. Ми дослідили й те, що паралельно у сатиричній графіці художників «Червоного перцю» (О. Довгаля, Л. Каплана, А. Петрицького) прослідковуються зображення реальних ситуацій, що відображають життя радянської жінки 20-30-х рр. XX ст., а саме: нехтування правами жінок, проблема матерів-одиначок, соціально-побутові труднощі молодих жінок із вищою освітою, табу на сексуальну поінформованість, цькування модних дівчат, тощо. Для повноти розуміння візуального контенту часопису в роботі розглядаються пропагандистські зразки сатиричних ілюстрацій Н. Карповського та Б. Фрідкіна, що висвітлюють ідеалізований образ радянської жінки. У статті наголошується, що більшість карикатур у «Червоному перці» мають виразну плакатність та умовність зображення, у яких можна спостерігати різноманітні модерністські течії початку XX ст.

Сьогодні дуже важливим є репрезентація діяльності багатьох українських митців в цифровому середовищі. Так склалося, що ступінь впливовості митця може вимірюватися ступенем цифрового «відбитку», що наявний в загальному доступі. Особливо ця проблема загострилася під час пандемії та війни в Україні – багато матеріалів перестали бути доступні широкому загалу поза інтернетом, а частина були знищенні та вивезені російськими агресорами.

The article is dedicated to the examination of the bookplate of modern Ukraine, which starting from the 1990s entered the state of its revival and flourishing. A version of the bookplate typology, formed on the basis of pictorial motifs as the main classification criteria is proposed, while typologically bookplate is usually divided into groups based on the scope of use or the technique for creating graphic sheets. The reasons for the actualization of bookplate as a type of engraving at the turn of the 20th and 21st centuries, the factors that influenced its popularization outside the country, and the transformation of the functions of bookplate are considered. The role of collecting as one of the most powerful stimuli for the popularization of bookplate in the modern world of graphic arts is emphasized; the leading centers for the development of the bookplate in Ukraine at the beginning of the 21st century and the technique preferred by artists are indicated.

У статті проаналізовані основні питання габітусу головного героя роману Жана-Поля Сартра «Нудота». Габітус обраний як основна одиниця виміру стану головного героя, його намагання пристосувати навколишню дійсність до власних роздумів. Головна мета статті полягає в розкритті механізмів формування високого габітусу та віднайдення шляхів покращення особистого рівня в хиткому світі. У статті простежується, що саме ця тенденція намічена Жаном-Полем Сартром визначальною в творі, оскільки він засуджує сліпе слідування усталеним звичаям і традиціям. Досліджується, як пписьменник закликає переосмислити власне буття у відповідності до особистого розуміння історичних, філософських, соціальних та інших проблем. Особлива увага надається питанню фінансової незалежності головного героя, що дає йому можливість формувати високий габітус (один з факторів). Актуальність дослідження зумовлена потребою в очищенні суспільного інформаційного простору від фальшування. Доведено, що високий габітус головного героя роману «Нудота» допомагає йому долати нашарування облудливого фактажу та не піддаватися спокусі спрощувати чи ускладнювати історичне минуле на догоду власному погляду. Описані деякі психологічні механізми осмислення дійсності, з якими експериментував Жан-Поль Сартр у романі. Це психологічні механізми значно переплетені з власне літературною природою твору та враховують відповідні філософські, соціальні та політичні реалії написання роману. Окрема увага надається саме філософським підвалинам роздумів та дій головного героя, бо почасти сам твір є спробою донести роздуми Сартра до широких кіл населення. Серед питань філософського осмислення буття особливе місце надається смерті, бо вона приваблює письменника своєю таємничістю. Це питання розглядається в контексті споріднених робіт Альбера Камю. Крім цього в статті проаналізовані художні пошуки Жана-Поля Сартра в царині інтелектуального пошуку. Саме інтелект допомагає значно підняти габітус. У статті ми проаналізували основні знахідки письменника в цьому напрямку.

У статті розглядається питання енантіодромії в романі Жана-Поля Сартра «Нудота». Особлива увага надається природі самого явища енантіодромії (її реальних та уявних проявів), закономірностей взаємодії протилежностей у історичних, соціальних та особистих взаємодіях. Піднімається питання про неможливість прямолінійного контролювання подій та явищ, оскільки подібні спроби спричиняють ще більший відхід від бажаного результату. Особлива увага надається роздумам Антуана Рокантена про природу внутрішньої складової життєвих колізій. Наводяться найбільш вживані та специфічні визначення енантіодромії. Автори зупиняються на розгляді внутрішньої та зовнішньої динаміки енантіодромії у романі «Нудота», що відстежується крізь призму роздумів головного героя. Доведено, що енантіодромія становить собою один з основних принципів побудови «нової» життєвої моделі головного героя Антуана Рокантена, яка почасти відповідна ідейним засадам екзістенціональної філософії Жана-Поля Сартра. Виконано огляд досліджень, що дотичні до енантіодромії та творчості Жана-Поля Сартра. Розкриті тези Юнґа про принципи рівноваги в природному світі, де будь-якій крайності протистоїть певна система, спрямована на відновлення балансу. Доведено, що існує принцип неминучого перевороту обставин після досягнення певного рівня балансу. Особливості роману «Нудота» демонструють характер енантіодромії. Доведено, що енантіодромія життя вважається частковою відповіддю на питання складності вхопити суть перебігу подій та психологічних балансів особистості зокрема та суспільства загалом. Особлива увага надається тому, що все у творі робиться через конфлікт. Цим Сартр відтворює вчення Геракліта, що стверджує прагнення до протилежностей, із яких створюється співзвуччя. Багаторічні філософські спостереження автора вивели ідею того, що все спрямовано у різні боки (незгода), гармонує із самим собою, є першоосновою й породжує все – у боротьбі, з того, що відрізняється, народжується найпрекрасніша гармонія. Надана авторська розробка складності сприйняття протилежностей, оскільки правильна відповідь на виклики долі в творі часто має найбільш екстравагантний вибір, а «неправильні відповіді» часто відповідають нашим очікуванням.

У статті йдеться про різноманітні аспекти формування особистості в радянських реаліях ІІ пол. ХХ ст. При цьому головна увага надається «поверненню до себе», що тісно пов’язано з концепцією внутрішньої самоорганізації. У статті здійснюється фокус на суспільні зрушення в радянському ідеологічному полі 1970-х рр. Володимиру Орлову вдалося зробити вдалий «зліпок» тогочасних змін, намітити шляхи збереження моральності та людяності в умовах ідеологічного тиску. Розкриття «повернення до себе» в романі «Альтист Данілов» відбувається за кількома напрямками – пошук гендерної, соціальної, гуманістичної, етичної самоідентифікації. Особливу роль у розкритті характеру головного героя відіграє музика, яка зосереджує кроскультурні пошуки навколо естетичного дискурсу. Етичні пошуки головного героя розгортаються на тлі радянської дійсності з елементами містики, що значно розширює можливості автора в застосуванні різних художніх прийомів. До цих «знахідок» належить баланс між безмежними можливостями головного героя та «владою дисципліни», що значно обмежує його, – ця влада від радянської, «потойбічної системи», та добровільне підкорення особистому духу «рефлектуючого інтелігента другої половини ХХ століття». У статті демонструється намагання Володимира Орлова викликати симпатію саме до людяних виявів персонажів, що опиняються поза впливу радянської системи. Частково це пояснює явище «внутрішньої еміграції» в умовах тоталітарної системи. Наведено приклади художнього контексту пошуків автора, що пояснюють феномен влади та пошуки шляхів уникнення втрати особистого внутрішнього простору. Одним із цих шляхів виступає культивація індивідуальних рис характеру, що опираються розмиттю меж впливу зовнішнього світу на внутрішній культурний світ. Цей внутрішній спротив нав’язливому тиску авторитарного суспільства дозволяє розглядати його ядром своєрідної концепції «віднайдення себе».

У статті ми аналізуємо деякі імагологічні аспекти роману Франца Кафки «Замок» у відповідності до сучасних проблем літератури та суспільства. Розглядаються питання взаємодії культурних традицій у здебільше агресивному середовищі. Приділяється увага образу чужинця, що намагається інтегруватися в суспільство, яке його відкидає. Представлені результати порівняльного аналізу як творів самого Франца Кафки, так і схожих творів Жана-Поля Сартра та Альбера Камю. Порушується питання про національну ідентифікацію на прикладі єврейської складової, що була побіжним об’єктом дослідження письменника. Особлива увага приділяється жіночим образам роману «Замок», що вповні демонструють різні рівні розуміння головного героя в його прагненні інтегруватися. Показано, що статеві та вікові розбіжності мають інтегруючий та дезінтегруючий характер, але, одночасно, не є вирішальними у структурі цілісності людського сприйняття світу. Імагологічні аспекти видозмінюються й в ХХІ «цифровому світі». Актуальність дослідження зумовлена сторіччям написання роману «Замок», який досі породжує нові й нові трактування образів. Доведено, що Франц Кафка більше ставить питань, ніж пропонує їх рішення (опціонально передбачається й відсутність «рішення»). Виконано огляд новітніх вітчизняних і зарубіжних досліджень із теми статті.

У статті проаналізований роман «На Західному фронті без змін», присвячений темі війни. В сучасних реаліях війни ця література стала надзвичайно актуальною. Розглядаються питання трансформації особистості під тиском надзвичайних випробувань. Окрема увага надається подоланню травматичного досвіду участі в воєнних діях, переживанню феномену масової смерті. Піднімається питання людської природи, що демонструє в екстремальних обставинах чудернацькі властивості (позитивні, негативні та «нейтральні»). Продемонстровано, що викладання наведених у статті літературних творів про війну має не тільки теоретичну складову, а й практично дотична до викликів часу. Актуальність дослідження зумовлена російсько-українською війною, що становить собою критичний виклик для нашого суспільства. Виконаний огляд трьох умовних блоків творів по два твори в кожному. Особлива увага надається подоланню травматичної пам’яті та розбудові концепцій зміцнення особистості в горнилі воєнних випробувань. Надана авторська класифікація творів: «буквальна війна» – «На західному фронті без змін» («All Quiet on the Western Front») Еріх Марія Ремарк (Erich Maria Remarque), «Прощавай, зброя» («A Farewell to Arms») Ернест Хемінгуей (Ernest Miller Hemingway);«образна війна» – «Чума» («The Plague»), Альбер Камю (Albert Camus), «Володар мух» («Lord of the Flies»), Вільям Ґолдінґ (William Golding); «побіжна війна» – «Планета містера Семмлера» («Mr. Sammler’s Planet»), Сол Беллоу (Saul Bellow), «Принц приливів» («The Prince of Tides»), Пет Корней (Pat Conroy).

Digital technology helps to organize student learning regardless of the circumstances surrounding the COVID-19 epidemic. In the proposed article, the authors draw attention to the main conceptual approaches to teaching students using modern technologies, including the integration of video content into the learning process. The main attention is paid not only to the reproduction of the material, but also to the requirements for the creation of educational video content. Today, video content is a topical milestone in e-learning. The authors draw attention to the use of the largest video hosting on the Internet—YouTube and offer to pay attention to it not only as entertainment content, but also a certain educational platform. The focus is on the organizational and technical aspects of using YouTube in educational activities, the requirements for video content, including educational content posted on YouTube, the relationship of YouTube with social networks and related services that complement or expand its functionality.

This paper explores the opportunities for scholarly publishing as part of the educational activities of the system of extracurricular research and experimental education, UNESCO Category 2 Centre, "Junior Academy of Sciences of Ukraine" (hereinafter referred to as the JASU), using Open Journal Systems (hereinafter referred to as OJS) publishing platform. The purpose of the study was to identify and select a publishing model and substantiate the procedures for the launch of an OJS-based open-access student scholarly e-journal with a view of improving scholarly communication between gifted children from Ukraine and other countries.

The article is dedicated to the phenomenon of modern ex-libris created with the help of computer graphics. The process of evolution in the use of various techniques of book plate creating is analyzed, the role of computer technologies in the popularization of the modern book plate is emphasized. The debatable nature of the issue of the danger of displacement, replacement of traditional techniques of printed graphics with computer technologies is emphasized. Computer graphics are positioned as an effective way to popularize the Ukrainian ex-libris in the foreign art space. The characteristic features of the Ukrainian computer ex-libris are highlighted, a parallel with the book plate created with the help of computer graphics by masters of other countries (Belgium, China, the Netherlands, Poland, Turkey) is drawn

This paper explores the opportunities for scholarly publishing as part of the educational activities of the system of extracurricular research and experimental education, UNESCO Category 2 Centre, "Junior Academy of Sciences of Ukraine" (hereinafter referred to as the JASU), using Open Journal Systems (hereinafter referred to as OJS) publishing platform. Based on the survey data and taking into account the benefits of using the OJS platform, the authors propose a procedure for the launch of an open-access student scholarly e-journal at the JASU with due consideration of students' needs. The paper provides a brief description of the work stages and outlines the structure of the task group in charge of the development of the journal, and suggests the means to optimize the journal content. The authors also propose the definition for the concept of "scholarly communication in the digital age".

The creation or use of educational video content in e-learning, which would improve the quality of learning, motivation of students' learning activities due to the quarantine restrictions caused by the COVID-19 pandemic is becoming a major issue for many universities. The typology of educational video content has been outlined. The expediency of integrating video content into e-learning against the background of COVID-19 has been determined with the help of an empirical study conducted on the basis of two universities. The comparative analysis of the received results has been carried out. © 2021 CEUR-WS. All rights reserved.