This article is devoted to the comparative characteristics of the banking sector in Eastern Europe. The paper's central purpose is to summarize data on the functioning and development of the banking sector in Eastern Europe, based on historical background and current state of the banking sector, finding typical features and differences between the banking sectors of Eastern Europe. Methods of statistical analysis and systematization are used in determining the field of research. Methods of economic analysis, particularly the main indicators of banking activity compared to macroeconomic indicators, are used to assess the efficiency of the banking sector. Comparative characteristics of the banking sector are performed using cluster analysis, k-means algorithm. According to the study results, it can be concluded that the countries of Eastern Europe have different backgrounds in the formation of the banking system, which affects the current state of banking. The study collects, sorts, compares, and summarizes data on the number of banking institutions in Eastern Europe, the size of their assets, lending, deposits, equity formation. These indicators are compared with the macroeconomic indicator of GDP, which determines the importance of the banking sector in the real economy. According to the cluster analysis results, it is divided into four groups of common features of the Eastern European country according to some banks' activity indicators. Banks of EU member states are formed mainly by foreign investment, while state funds finance banks of the CIS countries. As a result, banks with foreign investment have more influence on the economy. They support and develop it, while banks with public investment have significantly less effect on the economy, which does not allow it to grow faster.

У науковій статті визначено сутність та роль запровадження CBDC для економіки країни, описано її переваги для використання учасниками ринку. Досліджено країни, де проєкти CBDC запроваджені, пілотуються або досліджуються. Розкрито особливості форматів дизайну CBDC та відображено відмінні риси роздрібної та оптової (міжбанківської) версій CBDC. Визначено, що Україна входить у топ-10 роздрібних CBDC за Глобальним індексом, що враховує прогрес центральних банків, позицію щодо розвитку CBDC та суспільний інтерес при використанні у порівнянні з іншими країнами. На основі узагальнення та аналізу праць встановлено драйвери «E-hryvnia» в Україні. Встановлено, що запровадження CBDC на території України буде каталізатором ефективності платежів і представлятиме додаткову альтернативу поточній моделі грошей з операційної та технологічної точок зору. Враховуючи світовий досвід, наведено головні ризики запровадження в Україні CBDC та інтерпретовано релевантні заходи з їх нівелювання.

Стаття присвячена подоланню негативного стану протиставлення майнових активів юридичних осіб та фізичних осіб – їхніх засновників. Лише за таких умов несприятливі наслідки банкрутства банку, які виникають значною мірою – як було зазначено вище – у результаті порушення державою умов контролю за платоспроможною роботою банків, може бути відновлений баланс у забезпеченні платоспроможної роботи господарюючих суб’єктів загалом, а інвестиційні процеси в Україні отримують потужний сигнал для нових капіталовкладень, адже економіко-правовою основою будь-яких капіталовкладень завжди виступає накопичення капіталів на поточних рахунках підприємств. В статті автори розглянули, що Національний Банк України та інші контролюючі органи в умовах законодавчого обов’язку підприємств, здійснюючи розрахунки у безготівковій формі та зберігаючи грошові кошти у банках, по суті, допускають ситуацію неспроможності банку. За таких умов ці органи мають розглядатися як такі, що не вжили всіх залежних від них заходів для належного контролю за діяльністю банку, що призвело до слабкості банку та подальшої його неліквідної роботи, переведення його у розряд проблемних. У статті окреслено також досвід ЄС, зокрема йдеться про Директиву 94/19 / ЄС Європейського Парламенту та Ради від 30 травня 1994 р. «Про системи гарантування вкладів», яка вимагає, аби всі держави-члени мали ті чи інші системи гарантування вкладів як мінімум на 90% від суми депозиту, щонайменше 20 000 євро на особу. Розглянуто досвід Ірландії і зазначено, що збільшення суми страхування на необмежену суму змусило багато інших країн ЄС, починаючи із Сполученого Королівства, відреагувати, збільшивши межу страхування депозитів, аби уникнути відтоку коштів до ірландських банків. Висвітлено, що нагальною потребою є відновлення балансу справедливого відшкодування шкоди у результаті неспроможності банків шляхом істотного перегляду черговості задоволення вимог кредиторів у процедурі банкрутства банку.

Restrictive measures imposed by governments around the world to counter the Covid-19 pandemic undoubtedly have a negative impact on the economy. One of the instruments of the state, which makes it possible to save entire sectors of the economy, including the banking sector, from bankruptcy, is the stabilization loans of the central bank. Accordingly, the analysis of the discretionary powers of central banks and their governing bodies in issuing stabilization loans to overcome the economic consequences of the Covid-19 pandemic is relevant and timely. The authors used different scientific methods, such as the dialectical method, the method of comparison, the method of elementary-theoretical analysis and synthesis, the hermeneutic and the forecasting analysis. As a result of the study, the authors substantiated a definition of the powers of the governing body of the central bank in making decisions on the provision of stabilization loans to banks, as part of the function of the central bank to maintain the stability of the national currency and the indicative regulation of banks. The authors concluded that there is a need for an expanded approach to the limits of the discretion of the central bank, on the basis of harmonization of economic purpose of decisions on the issuance of stabilization loans to banks, in accordance with the constitution and the laws.

The legal regulation of blockchain technology in Ukraine is now in its nascent stage. Legislators are actively working in this direction, but so far there are only bills submitted for consideration by the Verkhovna Rada, or draft bills. Therefore, while using blockchain-based systems, one should be guided by general norms and international standards regarding the scope of activities of blockchain companies. This document should also consider aspects of the activities of various blockchain companies depending on their type of activity. Firstly, we are talking about defining the legal aspects of the activities of mining companies-those that provide functioning of various areas of cryptoeconomics. Secondly, cryptocurrency companies that allows exchanging, selling virtual currencies and creating platforms for cryptocurrency trading. Thirdly, ICO companies-those that attract financing through the Initial Coin Offering. Fourthly, these are companies that offer and provide services and/or goods using blockchain technology.

The purpose of the article is a comprehensive study of theoretical provisions on the structure of a legal norm, determining the place of sanctions among its elements and the presence of a political instrument in the sanctions. According to the purpose, the logical structure of the legal norm is defined. The importance of sanctions in the system of state instruments for combating offenses is analyzed, with the focus on their political element. Scientific works concerning the analysis of sanctions as a fundamental category of legal science in both the modern and the Soviet period have been investigated. The scope of sanctions in the context of economic reforms is considered. The judicial practice of the application of sanctions in Ukraine is investigated. Scientific research has been systematized into allocating all legal sanctions to specific groups. In the process of researching the topic of the article, the authors come to a conclusion that the sanction exerts state coercion to comply with legal provisions; sanction is characterized by the presence of a political element; a sanction is a mandatory element of a legal norm that provides for the type and extent of state provision of the legal norms disposition that contains the final assessment. Although the sanction can be characterized as a reaction of the state to the offense, it should still be defined as a measure of responsibility, since the reaction of the state includes other coercive measures.

The article deals with the problems of protection of the rights of creditors - subjects of management in relations with insolvent banks. Made the conclusion of need the eliminate the grounds for insolvency of banking institutions, increase the effectiveness of the supervision of the National Bank of Ukraine and the management functions of the Fund for the Guaranteeing of Individuals Deposits, reviewing the priority of satisfying the claims of creditors to the bankrupt bank, and consolidating the jurisdiction of commercial courts in relation to insolvency cases of banks