У статті розроблено ризик-орієнтовану методику побудови системи безпеки об’єкта інформаційної діяльності для роботи з інформацією з обмеженим доступом. Методика узгоджує системний контур кіберзахисту з фізичним та інженерно-технічним контуром об’єкта, охоплює класифікацію інформації, визначення меж довіри, аналіз ризиків, формування цільового профілю, реалізацію контролів, підготовку доказової бази, незалежне оцінювання, авторизацію та безперервний контроль. Запропоновано аналітичні показники притаманного і залишкового ризику, зваженого покриття вимог, повноти доказів та інтегральної готовності. Показано, що кількісні оцінки мають застосовуватися разом із блокуючими критеріями та експертною перевіркою. Практичне застосування продемонстровано на умовному сценарії обробки службової інформації; наведено матрицю відповідальності RACI та річну послідовність упровадження. Наукова новизна полягає у формалізації наскрізного зв’язку «ризик — вимога — реалізація — доказ — рішення про авторизацію» для системного та фізичного контурів ОІД. Результати придатні для планування впровадження, внутрішнього аудиту й підготовки до незалежного оцінювання. Запропоновані формули мають методичний, а не нормативний статус.

У статті розроблено та представлено інтегровану математичну модель для прогнозування мережевого навантаження та виявлення кібербезпекових аномалій, яка базується на сучасних методах глибокого навчання та архітектурі автоенкодера. Запропонований підхід об’єднує функціонал прогнозування на основі нейронної мережі з механізмами автоматичного виявлення відхилень у поведінці мережевого трафіку. На початковому етапі модель здійснює попередню обробку історичних даних із використанням нормалізації та експоненційного згладжування, що дозволяє ефективно виділити актуальні патерни навантаження. Прогнозування здійснюється за допомогою глибокої нейронної мережі, оптимізованої методом градієнтного спуску для досягнення мінімальної середньоквадратичної похибки. Для виявлення аномалій застосовується автоенкодер, який навчається на нормальних даних та використовує евклідову норму різниці між вхідним і відновленим сигналами для визначення рівня аномальності. Межі аномальності формуються адаптивно на основі стандартного відхилення та параметра чутливості, що дозволяє підвищити точність виявлення відхилень у змінних умовах мережевого середовища. У роботі запропоновано модель визначення критичності ситуації, яка враховує частку аномальних значень у загальному потоці даних. Це дає змогу класифікувати події за рівнем загрози та забезпечити своєчасну реакцію системи управління. Інтегрована модель працює як багаторівнева самонавчальна система, здатна не лише прогнозувати майбутній стан мережі, а й виявляти потенційно небезпечні ситуації у реальному часі. Практична реалізація запропонованого підходу дозволяє досягти високої точності прогнозу (до 95%) навіть за умов наявності аномалій та знижує кількість хибних тривог. Актуальність дослідження підтверджується викликами, пов’язаними з цифровізацією, масштабуванням мереж і необхідністю забезпечення безпеки в умовах зростання складності ІТ-інфраструктур. Представлена модель є ефективним інструментом для моніторингу, аналізу та реагування на загрози в контексті NFV/SDN-технологій, IoT і хмарних обчислень.

Протягом останніх десятиліть технологічні рішення стали дедалі важливішими для постачальників соціальних послуг. Тому підвищення продуктивності є перевагою, яке наражає людей на вразливість кібератак, спрямованих на порушення роботи систем і мереж. Метою даної статті – аналіз класифікації та впливу кібератак, спрямованих на критично важливих постачальників послуг.Захист від кібератак вимагає безперервного та постійного процесу для усунення порушень, випускаючі нові індикатори та патчі. У статті використовується підхід спрямованого аналізу контенту для аналізу припущеного значення. Методологія кодування звітів попередньо встановлюється перед проведенням аналізу даних, використовуючи попередні дослідження в галузі класифікації кібератак. Ретельного аналізу впливу кібербезпеки на кіберінфраструктуру та функціональність критично важливих постачальників послуг бракує. Проведення аналізу кібератак та впливу на цифрові та нецифрові сфери має вирішальне значення для отримання повної обізнаності. У статті аналізуються IT-інциденти від постачальників послуг та урядових установ, що знаходяться під юрисдикцією Європейського Союзу та надходять від агенства з надзвичайних ситуацій (MSB).Наукова новизна, кібератаки на кіберінфраструктуру потенційно цілять на процеси, обладнання та користувачів. Синтаксичні (шкідливе програмне забезпечення) та семантичні (соціальна інженерія) кібератаки можуть отримати доступ до цільової кіберінфраструктури, які визначають «наступальні дії» як соціальні та нецифрові дії, включаючи фізичне націлювання на обладнання. Висновки: розгляд ІТ-інцидентів, про які повідомляється MSB, для покращення знань про кібератаки та їх вплив на постачальників послуг, оцінює кібератаки та інфраструктуру, організації і суспільство.Аналіз організаційних та соціальних наслідків кібератак, вимагає не лише технічних рішень, але й розуміння суспільних ризиків.

Розглянуто актуальну проблему протидії груповим кіберзагрозам, які характеризуються високим рівнем організованості, складною структурою та цілеспрямованістю. З розвитком цифрових технологій та зростанням залежності бізнесу і державних структур від інформаційних систем, кіберзагрози, здійснені координаційними групами, такими як APT-групи, ботнети та інші об’єднання кіберзлочинців, становлять дедалі більшу небезпеку. Запропоновано дослідження методів протидії груповим кіберзагрозам, що базується на застосуванні технологій штучного інтелекту, зокрема машинного навчання, глибинного навчання та методів обробки великих даних та архітектуру моделі, яка дозволяє виявляти ознаки координованої шкідливої активності, аналізувати поведінкові шаблони атакувальників та вчасно реагувати на потенційні кіберзагрози. Особливу увагу приділено дослідженню адаптивних моделей, здатних до самонавчання в реальному часі та до ідентифікації нетипових відхилень від нормального функціонування інформаційної системи, які створено з урахуванням ключових особливостей групових атак, включаючи сценарії розподіленої атаки, прихованої комунікації між учасниками атаки, а також використання шифрування та технік ухилення від виявлення. Традиційні підходи до кіберзахисту виявляються малоефективними перед обличчям таких атак, оскільки не враховують динаміку поведінки кіберзагроззагроз, швидкість їх еволюції та адаптації до захисних механізмів. Отримані результати дослідження підтверджують доцільність і ефективність використання інтелектуальних методів для протидії складним груповим кіберзагрозам. Запропоновані метод та моделі можуть бути інтегровані у наявні системи моніторингу кібербезпеки для підвищення їх стійкості до новітніх атак. Також окреслено перспективи подальших досліджень, зокрема щодо вдосконалення методів навчання моделей та їх масштабування для великих корпоративних мереж.

Розглянуті сучасні методи та підходи до підвищення рівня кібербезпеки корпоративних мереж у контексті використання хмарних технологій. Аналізуються загрози, пов’язані з хмарними обчисленнями, та пропонуються ефективні інноваційні моделі захисту, включаючи Zero Trust Architecture, AI-підходи до виявлення загроз, використання блокчейну, контейнерну безпеку та шифрування з політикою управління ключами, які забезпечують багаторівневу та адаптивну систему захисту, здатну оперативно реагувати на зміну типів загроз та мінімізувати потенційні ризики витоку або компрометації даних. Застосування цих підходів дозволяє створити стійке до атак середовище, в якому корпоративна інформація залишається захищеною навіть у умовах зростаючої складності та інтенсивності кібератак. Також акцентується увага на важливості інтегрованого підходу до безпеки, який поєднує технічні, організаційні та управлінські заходи. У сучасних умовах стрімкого розвитку ІТ-технологій та зростання залежності бізнесу від хмарної інфраструктури, важливо не лише впроваджувати інноваційні засоби захисту, але й забезпечити їхню інтеграцію в єдину систему управління безпекою, що охоплює всі рівні корпоративної мережі - від периферійних пристроїв до хмарних платформ, включаючи політики доступу, шифрування, автентифікацію, контроль за поведінкою користувачів та аналітику інцидентів у режимі реального часу.

кіберзагроз. Метою дослідження є створення ефективних інтелектуальних методів виявлення аномалій і критичних ситуацій у кіберінформаційних системах на основі глибокого навчання. Актуальність роботи зумовлена потребою в системах, які здатні не лише ідентифікувати відхилення в мережевому трафіку, а й адаптуватися до динаміки середовища, знижувати кількість хибнопозитивних спрацювань і оперативно класифікувати рівень загрози. Основна мета полягає у підвищенні точності та гнучкості систем інформаційної безпеки за допомогою сучасних нейромережевих технологій. Методологія. Розроблено два комплементарних методи, що реалізуються в рамках єдиної архітектури. Перший – метод адаптивного визначення меж аномальності – ґрунтується на автоенкодері, який навчається реконструювати нормальну поведінку системи. Як індикатор аномалії використовується похибка реконструкції. Для прогнозування майбутніх станів системи застосовується багатошарова перцептронна мережа (MLP), що дає змогу формувати адаптивні межі на основі стандартного відхилення. Другий метод – визначення критичності ситуації – базується на аналізі частки аномалій у часовому вікні з наступною класифікацією рівня небезпеки (від 0 до 3). Обидва методи працюють у реальному часі, мають модулі самонавчання та забезпечують високий рівень масштабованості. Також передбачено обчислення порогів для реагування і реалізацію сценаріїв: від сповіщення до автоматичного блокування трафіку.Наукова новизна. Вперше розроблено комплексну систему виявлення аномалій, яка поєднує автоенкодер, прогнозну нейромережу MLP та механізми оцінки критичності. На відміну від класичних rule-based підходів, запропонована система не вимагає ручного налаштування порогів і здатна адаптуватися до змін у поведінці трафіку в режимі реального часу. Також вперше реалізовано автоматизовану класифікацію рівня загрози на основі щільності аномалій та контекстної інформації. Така система формує проактивну кібербезпеку, здатну не тільки реагувати на події, але й передбачати їх виникнення.Висновки. Запропоновані методи виявлення аномалій і оцінки критичності показали високу ефективність у виявленні як явних, так і прихованих відхилень у поведінці систем. Комплексна система забезпечує гнучке, адаптивне реагування на кіберзагрози, зменшує кількість хибнопозитивних спрацювань і підвищує загальний рівень кіберстійкості. Вона придатна для впровадження в критично важливих секторах, зокрема в телекомунікаціях, енергетиці, фінансах та охороні здоров’я. Завдяки можливості масштабування, система може бути адаптована до різних архітектур і рівнів навантаження, що робить її перспективною для подальшого розвитку та практичного застосування в умовах зростаючих кіберзагроз. Метод адаптивного визначення меж аномальності та метод оцінки критичності ситуації. Обидва методи базуються на застосуванні глибокого навчання, зокрема автоенкодера та багатошарової нейронної мережі (MLP), для реконструкції нормальної поведінки системи та прогнозування трафіку. Похибка реконструкції використовується як індикатор аномальності, а динамічні межі, що формуються з урахуванням стандартного відхилення, дозволяють адаптивно реагувати на зміни в поведінці системи. Метод оцінки критичності класифікує ситуації за рівнями небезпеки на основі частки аномалій у часовому вікні, що дає змогу автоматизувати процес прийняття рішень. Запропонований метод підвищує точність виявлення загроз і забезпечує гнучке управління ризиками в системах кібербезпеки.

У сучасному цифровому світі, де величезна частина наших повсякденних дій відбувається в онлайн просторі, безпека кіберпростору стає невід'ємною складовою національної безпеки кожної держави. Особливо важливою виявляється захист критичної інфраструктури, яка забезпечує функціонування економіки, комунікацій та суспільства загалом. У зв'язку з цим, розробка та впровадження системи оцінювання підвищення стану кіберзахисту об’єктів огляду критичної інфраструктури стає надзвичайно актуальним завданням для держав та організацій. Запропонована структурна модель системи оцінювання підвищення стану кіберзахисту об’єктів огляду критичної інфраструктури держави, яка за рахунок бази даних заходів кіберзахисту, правил та еталонів, а також модулів формування поточних значень, фазифікації і формування ЛЗ, формування характеристик огляду та параметрів наближеності, дозволить реалізувати оцінювати підвищення рівня стану кіберзахисту об’єктів критичної інфраструктури в слабоформалізованому нечіткому довкіллі. У даному контексті, її впровадження стає критично важливим кроком для забезпечення безпеки критичної інфраструктури держави в умовах постійно зростаючих кіберзагроз. Вона сприяє підвищенню рівня готовності та стійкості до потенційних кібератак, що є невід'ємною складовою стратегії забезпечення національної безпеки.

У зв'язку зі зростанням загроз кібербезпеці, особливо для критичної інфраструктури держави, виникає необхідність у розробці та впровадженні ефективних методів оцінювання рівня кіберзахисту. Критична інфраструктура держави (енергетика, транспорт, медичні установи тощо) все більше стає залежною від інформаційних технологій. Порушення безпеки цих технологій може призвести до серйозних наслідків для життя та здоров'я громадян, а також економічних втрат. Багато країн встановлюють різні регулятивні вимоги стосовно кіберзахисту, наприклад, GDPR в Європейському Союзі або NIST у Сполучених Штатах. Це змушує організації, що управляють критичною інфраструктурою, активно шукати та впроваджувати ефективні методи оцінювання рівня кіберзахисту. Швидкий технологічний прогрес призводить до появи нових методів атак, для захисту від яких необхідно залучати різні ресурси (фінансові, людські, часові тощо) для створення нових більш ефективних засобів для підвищення стану кіберзахисту. Оцінка рівня такого стану в подальшому дасть можливість оцінити ефект від вкладених в безпеку ресурсів. Розроблений метод оцінки підвищення рівня кіберзахисту об'єктів критичної інфраструктури держави ґрунтується на моделі системи характеристик, спрямованої на оцінку стану кіберзахисту в Україні, та процедур формування лінгвістичних змінних, фазифікації інтервалів та побудови еталонів, формування множини характеристик об’єктів огляду, процесу первинного вимірювання, формуванню базових пар і асоціативних правил та візуалізації результатів, які формалізуються відповідними етапами, дозволяє реалізовувати процес оцінювання стану кіберзахисту об’єкту огляду критичної інфраструктури. Описаний метод може стати ефективним інструментом для аналізу та оцінки рівня кіберзахисту критичної інфраструктури держави з метою забезпечення національної безпеки та захисту від кіберзагроз. В подальшому необхідно побудувати систему, яка дозволить автоматизувати процес оцінювання підвищення стану кіберзахисту на об’єктах огляду.

ДІАГНОСТИЧНИЙ ІНСТРУМЕНТАРІЙ СФОРМОВАНОСТІ МАТЕМАТИЧНОЇ КОМПЕТЕТНОСТІ МАЙБУТНІХ ОФІЦЕРІВ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИАнотація.У статті досліджено дефініцію поняття «математична компетентність» та сформульовано авторське поняття математичної компетентності майбутнього офіцера.Врахування таких чинників, як: підвищені вимоги до офіцерських кадрів та важливість фундаментальної бази для майбутня успішної освітньої діяльності майбутніх офіцерів, теоретичні наробки та особистий досвід, дозволило презентувати діагностичний інструментарій задля визначення рівня сформованості математичної компетентності майбутніх офіцерів Збройних Сил

Криптографічий захист інформації (КЗІ) є важливою складовою інформаційної безпеки держави, безпосередньо пов’язаною з подоланням сучасних проблем та викликів в кібернетичному просторі України, нових загроз інформаційній безпеці в критичних інфраструктурах в оборонній та сфері безпеки, промисловості, банківському секторі, економіці тощо. Особливу небезпеку в цьому змісті становлять нові ризики, пов’язані з розробкою та стрімким впровадженням сучасних та перспективних інформаційних технологій, здатних докорінно змінити архітектуру інформаційних систем, існуючі парадигми, сталі принципи побудови та математичні основи сучасних засобів КЗІ. Зокрема, поява та стрімке удосконалення нових обчислювальних засобів, заснованих на принципах та ефектах квантової фізики (т.з. універсальних квантових комп’ютерів) ставить під загрозу саме існування діючих нині та стандартизованих на національному та міжнародному рівнях механізмів (протоколів, алгоритмів та засобів) асиметричної криптографії.

У зв’язку зі збільшенням кількості кібератак та інцидентів на об’єкти критичної інфраструктури перед спеціалістами постає проблема підвищення ефективності заходів безпеки, які будуть в змозі забезпечити надійну та безперебійну роботу об’єктів критичної інфраструктури в цілому. Тому поняття кіберстійкість, управління кіберстійкістю, забезпечення кіберстійкості, оцінювання кіберстійкості набувають подальшої актуалізації. До поняття кіберстійкості, крім безпеки, відносять низку завдань і процесів, які стосуються інформаційних технологій (наприклад, резервування та відновлення після збоїв) і захисту бренду. Причому питання стійкості і безперервності сервісів в цьому понятті відносяться як до самої компанії, так і до зовнішніх підрядників, які надають такі послуги. Так, Держспецзв'язку визначили, що передумовою до появи кіберстійкості як напрямку корпоративної кібербезпеки стало прийняття компаніями факту про неминучість кібератаки. В поняття кіберстійкості також включають можливість підготуватися до атаки, забезпечення ефективної діяльності та протидії під час атаки, а також зниження можливих наслідків атаки на компанію. Важливим для підприємств є оцінювання стану кіберстійкості їх критичних інфраструктур для планування вкладання коштів, що дозволяють забезпечити необхідний рівень кіберстійкості. Але для реалізації процесу оцінювання необхідно чітко розуміти, що стоїть за зазначеним поняттям. Тому актуальною задачею є аналіз поняття кіберстійкості критичної інфраструктури. Метою роботи є аналіз понять кіберстійкості для критичних інформаційних інфраструктур. Для досягнення поставленої мети необхідно визначити множину критеріїв, що характеризують поняття кіберстійкості. Це дасть можливість формулювати дефініції «кіберстійкість» для її подальшого використання при вирішенні поставлених задач сфери кібербезпеки та захисту інформації. В статті проведений аналіз поняття кіберстійкості, який засновується на підставі сформованої тридцятиоднокомпонентної множини критеріїв, дає можливість сформулювати дефініції, пов’язані з кіберстійкістю для її подальшого використання при вирішенні задач кібербезпеки та захисту інформації. На підставі сформованого в подальшому визначенні поняття кіберстійкості, можна, наприклад, розробити методи і моделі оцінювання її рівня.

Питання компетентнісного підходу в підготовці офіцерських кадрів України є актуальним, адже якісна військова професійна підготовка, адаптована до застосування сучасних інформаційних систем і технологій, нині є запорукою успіхів у військових операціях і бойових діях. Метою статті є представлення й аналіз результатів пілотажного дослідження сформованості математичної компетентності майбутнього офіцера Збройних сил України в розрізі освітнього процесу сучасного вищого військового навчального закладу, який продовжує свою роботу в умовах воєнного стану. Зауважимо, що математична компетентність розглядається не просто як база для фундаментальних наук (інформатика, фізика, хімія), а як важлива складова частина в ухваленні рішень для несення військової служби в мирний час і ведення бойових дій у час військовий. Методи. За розробленим авторами діагностичним інструментарієм було проведено тестування, за результатами якого, згідно з формулами для компонентних індикаторів сформованості математичної компетентності, було розраховано кількість респондентів на трьох рівнях (нейтральному, рецептивному та креативному). Результати. На нейтральному рівні виявлено 84% респондентів, що свідчить про те, що більшість майбутніх офіцерів мають лише окремі складники математичної компетентності, наявні складнощі із застосуванням математичного апарату у військовій галузі. Рецептивний рівень показали 15% опитуваних, які характеризуються таким рівнем сформованості математичної компетентності, що дозволяє на рівні розуміння шаблонно застосовувати математичні методи для ухвалення рішень і розв’язування спеціалізованих завдань у галузі військового управління. Наявність всіх складових частин математичної компетентності продемонстрували лише 1% респондентів – креативний рівень сформованості математичної компетентності. Це саме ті майбутні офіцери, які ще за час здобуття освіти досягли високого рівня здатності творчо підходи до вирішення поставлених завдань, проявляти ініціативу, знаходити нові шляхи подолання труднощів, за допомогою власного бойового досвіду, наукових напрацювань сучасної науки, здатні до адаптації та використання сучасних технологій, тобто є лідерами. Висновки. У результаті пілотажного дослідження було підтверджено необхідність внесення змін у наявну освітню систему підготовки військових вишів з метою ефективного формування математичної компетентності майбутнього офіцера Збройних сил України.

Інформаційні технології та інноваційні методики навчання майбутніх бакалаврів зготельно-ресторанної справи в професійній підготовці – засвоєння професійних компетенцій,пов’язаних із здатністю вирішувати завдання професійної діяльності на основі комунікаційних технологій, використовуючи різні джерела інформації, а застосування інформаційно-комунікаційних технологій в освітньому процесі спричинене новими підходами до навчання. Інтерактивне навчання робить освітній процес цікавим та творчим, дозволяє враховувати темпроботи кожного студента. Підвищення рівня інформаційно-комунікаційної компетентностівикладача є передумовою забезпечення якості освіти та формуванню ІКК студентів. Застосуваннякомп’ютерів під час занять з іноземних мов значно підвищує інтенсивність освітнього процесу.Інтерактивне навчання сприяє реалізації цілого комплексу педагогічних, методичних,психологічних, дидактичних принципів, мотивує до навчання. Засоби інформаційних технологійсприяють підвищенню мотивації до навчання, розвитку інформаційної та освітньої компетентностістудентів, розвитку навичок самостійної роботи, реалізації індивідуалізованого навчання,організації інтерактивного навчання, розвитку різних видів мовної діяльності. Такий спосібнавчання дозволяє враховувати темп роботи кожного студента, за рахунок чого збільшується йогопізнавальна діяльність, що, безсумнівно, сприяє ефективному підвищенню рівня знань і умінь. Унавчанні іноземної мови широкого застосування набули мультимедійні технології, основнимизасобами яких є звук, текст, відео. Неможливо уявити освітній процес без мультимедійнихпрезентацій. Однак слід пам'ятати, що замінити викладача комп’ютер не може у навчальномупроцесі. Тут необхідно ретельне планування часу роботи з комп’ютером, використовувати йоголише тоді, коли цього вимагає навчальний процес.У статті розглянуто питання застосування нових інформаційних технологій, інноваційні процеси ворганізації навчання та сучасні педагогічні методології.

Збільшення та удосконалення кібератак на інформаційні системи зростає щорічно, а використання сучасних систем виявлення вторгнень дозволяє швидко реагувати на нові види кібератак та вдосконалювати існуючі засоби захисту. Такі системи достатньо розвинуті, але для їх ефективної роботи необхідна інформація у режимі реального часу, з використанням якої можливо виявляти підозрілу активність неавторизованої сторони. Таку інформацію можна проаналізувати з використанням експертних підходів. Експертні методи можуть допомогти виявляти нові неочікувані кібератаки. Використання методів, моделей і систем на основі теорії нечітких множин при побудові засобів виявлення аномалій, породжених реалізацією нових кіберзагроз, дозволить удосконалити та зробити більш ефективними існуючі системи виявлення вторгнень. А розробка відповідних технічних рішень, що працюють в нечітких умовах, дозволить виявляти раніше не відомі та модифіковані види кібератак. Також є досить ефективні розробки, які використовуються для вирішення завдань виявлення кібератак, наприклад, низка методів формування еталонного субдовкілля для системи виявлення вторгнень, але вони не орієнтовані на фішингові підходи. Однак, як показує практика, при появі нових загроз та відповідних аномалій, породжених атакуючими діями з невстановленими або нечітко визначеними властивостями, відповідні засоби не завжди залишаються ефективними, тому розробка методів, що дозволяють удосконалити процес отримання нового еталонного субдовкілля для системи виявлення вторгнень, є актуальним завданням. Одним із небезпечних засобів, який направлений на збір конфіденційної інформації, такої як логіни, паролі, фінансові реквізити та інші особисті дані є фішинг. Для цього розроблений метод формування еталонного субдовкілля для виявлення фішингових URL-адрес за рахунок сформованого набору параметрів: кількість країн за IP-адресою, вік домену та експертного оцінювання стану субдовкілля інформаційної системи дозволить формалізувати процес формування параметрів еталонного субдовкілля для вирішення задач, щодо виявлення фішингових URL-адрес.

У теперішній час, який характеризується інтенсивним застосуванням різних методів інформаційного, психологічного, технологічного пресингу, що особливо пов’язано з розвитком сучасних технологій, які дозволяють здійснювати вплив на свідомість, на психіку більшої кількості людей одночасно без взаємодії та прямого контакту з ними актуальною стає проблема інформаційно-психологічного впливу (ІПВп) на свідомість людини, суспільства та держави в різних сферах їх життєдіяльності. Кіберпростір перетворився на окрему сферу боротьби, де постійно відбуваються різнопланові інциденти. Відповідно до мети, завдань форм та засобів ІПВп та інформаційно-психологічної війни (ІПВ) необхідно створювати та забезпечувати протидію їм. Неконтрольоване використання інформаційного простору і отримання значних переваг від його використання призвело й до виникнення принципово нових пов’язаних з цим проблем. Головною з них стало різке загострення міжнародної конкуренції за володіння власне інформаційними ринками. При цьому для забезпечення інформаційної боротьби та проведення окремих операцій країни світу доволі активно почали використовувати можливості інформаційного простору (мережі Internet). Доведено, що інформаційно-психологічні впливи – це елементи інформаційної боротьби-політичні конфлікти в яких політична боротьба ведеться у формі інформаційно-психологічних операцій із застосуванням інформаційної зброї. На сучасному етапі наука та техніка мають в розпорядженні такі теоретичні розробки на базі яких здійснюється технологізація інформаційної боротьби, Результатом є зростання ефективності застосування інформаційних технологій, яке призвело до кардинальних змін в суспільстві, економічній, політичній та інших сферах окремої країни або ж у світовому масштабі. Міждержавні конфлікти спонукають надмірно великі втрати для кожної з ворогуючих сторін. Тому прийоми, які широко застосовуються є лише напівспівробітництво, взаємна конкуренція в розвитку, в прагненні до лідерства. Діяльність у інформаційній боротьбі дає виклик можливості для використання цих підходів.

На теперішній час в умовах широкого впровадження в економіку, оборонну і безпекову сфери цифрових технологій в усіх провідних державах світу гостро стоїть проблема забезпечення безпеки їх кіберпростору, особливо в умовах нових загроз, що породжуються використанням квантових комп’ютерів. Тому створення в Україні відповідної системи безпеки кіберпросторового довкілля національної критичної інформаційної інфраструктури, зокрема комплексів та засобів виявлення вторгнень, криптографічного та стеганографічного захисту інформації, є сучасною та актуальною проблематикою, що безпосередньо стосується пост-квантової інформаційної та кібербезпеки нашої держави, а також має важливе загальнодержавне та оборонне значення і суттєво впливає на забезпечення національної безпеки України в умовах ведення інформаційних і гібридних війн. Виходячи з актульності проблеми забезпечення національної безпеки України в умовах ведення інформаційних і гібридних війн, метою є удосконалення систем спеціального призначення за рахунок побудови комплексів криптографічного захисту інформації пост-квантової безпеки Державних електронних інформаційних ресурсів. Реалізовано проекти з розробки та впровадження програмно-технічних комплексів та апаратних засобів КЗІ для надавачів електронних довірчих послуг Збройних сил України, Міністерства внутрішніх справ, Державної прикордонної служби, Державної податкової служби України, Національного банку України, Приватбанку, Укрсіббанку, Альфа банку тощо, включно по два технологічні центри сертифікації ключів для Центрального засвідчувального органу України та засвідчувального центру Національного банку України. Таким чином, розроблені програмно-технічні комплекси та апаратні засоби КЗІ створили безпечне пост-квантове довкілля для державних електронних інформаційних ресурсів.

Background. The cadets experienced particular difficulties in a pandemic period because due to isolation and faced a number of unanticipated challenges like stress, anxiety, and low learning outcomes. Objectives: The aim of the study was to evaluate the effectiveness of sport and traditional games to improve cadets' learning performance and motivation to learning activities and future service duties. Methods. The pedagogical experiment was organized at the Military Academy (Odesa, Ukraine) during the 2020-2021 academic year. The research group, on the basis of empirical research, designed the leisure time activities program using five categories of exercises: classical sport team games, individual sports, well-known Ukrainian traditional games; unknown foreign traditional games, and martial arts. Results. During 20 weeks the researchers observed EG and CG groups conducting interviews, analyzing cadets' behavior, monitoring their learning outcomes. The experiment findings revealed that the usage of sport and traditional games was an effective psychological and pedagogical technique to improve the learning process at the higher military educational establishment. On average, the technology effectiveness showed that qualitative changes by three points more. The largest increases were identified for high (3,6 points) and moderate degrees of effectiveness (7,8 points). At the same time, self-organized or poor-organized leisure leads to minor improvements in psychological condition and cognitive abilities among the cadets. Conclusion. Consequently, the usage of sport and traditional games would be an effective instrument applied in a post-pandemic period at the higher military educational establishments. Also, the study presented the recommendations to implement the games during the learning process at the higher military educational establishments.

Logistics readiness is an essential characteristic of future officers of army support units (forces) as it is required for planning and organization of processes and events of people movement, vehicles, equipment and ammunition supplies to the battlefield and military formation redeployment in any position in the shortest term. The purpose of the article is to explain the structure of logistics readiness of future officers of army support units (forces) and to identify its significant components taking into consideration general logistics sustainability of future logistics officers. According to the research, logistics sustainability is the resultant complex consisting of basic qualities and abilities that are professionally important for military logistics sphere. Also, we have explained the implementation of organizational and pedagogical conditions for formation of integral competence of future officers of army support units (forces). To achieve the purpose, the following methods were used: theoretical methods (general scientific methods, partially scientific methods, methods of intersubject research, deductive and inductive methods, generalization of best foreign pedagogical practices, comparative analysis, combination of integral methods, analysis of bibliographical sources, pedagogical forecast and planning methods, classification, formalization and theoretical interpretation methods) and empirical methods (discussions, direct and indirect observation, pedagogical monitoring, self-observation, interviewing, testing, method of expert estimations, self-assessment, pedagogical experiment). The study involved 120 cadets of the Military Academy (Odesa) and 36 experts (officers of logistics units of Operational Command «South» and instructors of the Military Academy (Odesa)) to estimate the qualities and abilities that are professionally important for future logistics officers. As a result, it was found that logistics readiness, which covers all the necessary qualities and abilities, is the basis for integral competence of future officers of army support units (forces) and it is formed in the process of studying at the higher military educational establishment.

The purpose of the study was to identify what influence the leadership program delivered in English and using the specialism content has on the Military Academy students’ leadership qualities. The study utilised quantitative and qualitative research methods to draw the data from the adapted Leadership Qualities Test for the Military Officers and a semi-structured interview. The pre-intervention measurement of English language level was also performed. The literature review helped identify the variables for the study. These were leadership qualities such as risk-taking and decision-making capabilities, assertiveness, transformational leadership, resourcefulness, personality features, and a foreign language. The data yielded from the measurements suggested that the leadership programs delivered in English and based on the specialism-related content contributed to fostering the qualities of leadership of the Military Academy students. It was also found that the program enhanced the students’ risk-taking and decision-making capabilities, assertiveness, transformational leadership, resourcefulness, personality features. The above findings were supported by the responses from the focus group interview. The questioned students reported that they generally positively perceived of the program. The reasoning for these perceptions was that it was challenging, practical and resourceful. Moreover, the program appeared to be a fruitful experience for them as they learned from distinguished practitioners.