У статті наведені результати лабораторних досліджень показників гострої токсичності, сенсибілізуючої та подразнювальної дії за умов впливу біоцидного засобу «Йодосан» на основі йоду та молочної кислоти на моделі лабораторних тварин. Визначали показники гострої токсичності на клінічно здорових білих мишах. Препарат «Йодосан» вводили тваринам одноразово внутрішньошлунково (зондом) та інгаляційно (обробка кліток). Дослідження подразнювальної та сенсибілізуючої дії препарату «Йодосан» у різних концентраціях проводили на окремих групах клінічно здорових мурчаках шляхом щоденного нашкірного нанесення на спину та боки впродовж 30 днів та експозиції шляхом занурення хвостів тварин у аналогічних концентраціях впродовж 30 хв. У експерименті використовували сучасні гуманні методи догляду та використання лабораторних тварин. Визначено, що за одноразового внутрішньошлункового введення біоцидного засобу «Йодосан» середня летальна доза (LD50) для білих мишей становила 5515,0 мг/кг маси тіла. Доведено, що препарат «Йодосан» у формі 0,3 % розчину проявляє тимчасову подразнювальну і сенсибілізуючу дію та не має негативного впливу на показники кровотворення в організмі білих мишей. Отже, за підсумком результатів досліджень визначено, що препарат «Йодосан» не володіє кумулюючими та сенсибілізуючими властивостями, не чинить подразнювальної та шкірно-резорбтивної дії, не спричинює змін показників гемопоезу та не проявляє супресивну дію щодо росту і розвитку тварин, що вказує на екологічну безпечність та нешкідливість дослідного експериментального біоцидного засобу.

У сучасних умовах розвитку промислового птахівництва, розробленню нових біологічних профілактич-них препаратів для корекції мікробіоценозу та підвищення неспецифічного імунітету птиці надаєтьсяпріоритетне значення. В матеріалах статті представлені результатами досліджень антагоністичнихвластивостей 5 ізолятів Enterococcus faecium, виділених із сліпих відростків товстого кишечника з вмістом,відібраного від курей та курчат-бройлерів із птахогосподарств України за проведення активногомоніторингу згідно державної програми з Порядку проведення нагляду (активного моніторингу) запротимікробною резистентністю зоонозних та коменсальних бактерій у ветеринарній медицині таідентифікованих до виду. Дослідження були виконані двома дифузійними методами – відтермінованогоантагонізму та агарових блоків з метою підтвердження достовірності одержаних результатів. Встановленоу 2 штамів Enterococcus faecium – Efm-3 і Efm-5 дуже високий та високий рівні антагонізму після взаємодіїштамів з грамнегативними і грампозитивними тестовими бактеріями E. coli АТСС 25922 (діаметри зонінгібування росту 39,4±1,3/36,4±0,3 і 42,2±2,7/39,4±2,7 мм відповідно до штамів і методів), P. aeruginosaАТСС 15442 (29,0±1,3/28,4±0,7 і 29,2±1,3/39,4±2,7), S. typhimurium АТСС 29630 (17,2±0,7/17,2±1,7 і28,2±0,7/28,6±0,7) і S. aureus АТСС 6538 (28,2±0,07/28,4±0,7 і 35,2±0,7/34,2±0,17), які знаходяться вдіапазоні значень високого антагонізму. Штами Efm-3 і E fm-5 Enterococcus faecium відібрано в якостіперспективних пробіотичних мікроорганізмів, завдячуючи авірулентним властивостям та показникамвисокого рівня антагоністичної активності. Одержані дані засвідчують можливість корекції імунноївідповіді за допомогою розроблених комплексних пробіотичних препаратів у складі з відібранимиперспективними штамами Enterococcus faecium, направлених на нормалізацію мікрофлори кишечника,посилення імунних функцій організму, підвищення показників збереженості птиці та якості одержаноїпродукції.

Практика засвідчує, що за останнє десятиліття одним із основних способів боротьби, профілактики та підтримання епізоотичного благополуччя щодо зоонозних інфекційних агентів в тваринницькій галузі України, а у птахівничій зокрема, залишається дезінфекція із постійним прагненням виробників до розробки дешевих, багатокомпонентних, бактерицидно ефективних дезінфікуючих засобів. На першому етапі для експериментальних досліджень in vitro розробленого дезінфікуючого засобу «Діолайд» з метою вивчення його бактерицидної активності та відсутності бактеріостатичного ефекту застосовували суспензійний метод з використанням тестових та культур мікроорганізмів: грампозитивних – Staphylococcus aureus АТСС 25923 грамнегативних – Pseudomonas aeruginosa АТСС 15442, які характеризувались типовими біологічними характеристиками та проявляли стійкість до дії стандартних дезінфікуючих розчинів – 0,02 % р-ну хлораміну за експозиції 5 хв; 2,0 % р-ну перекису водню та 0,03 % р-ну глутарового альдегіду за експозиції 10 хв та 0,025 % р-ну АДБАХ за експозиції 20 хв. Для випробувань використовували виготовлені добові бактеріальні суспензії тестових культур означених мікроорганізмів у концентрації 0,5 ОО порівняльним методом з оптичним стандартом каламутності за МакФарландом. Експериментально досліджували чотири робочі розведення нового дезінфектанту «Діолайд» за двома (1+2) активними компонентами у відсотках: 0,04 % (100 мг/дм за двоокисом хлору); 0,06 % (150 мг/дм ); 0,1 % (250 мг/дм ) та 0,16% (400 мг/дм за двоокисом хлору відповідно). Оцінку ефективності робочих розчинів нового дезінфектанту «Діолайд» проводили за експозицій 30 і 60 хв. Після закінчення термінів експозицій для негайного припинення дії дезінфектанту до кожного із розведень додавали подвійний об’єм стерильного фізіологічного розчину та надалі проводили триразове відмивання від залишків дезінфектанту і осадження дослідних тестових бактерій шляхом центрифугування при 4 тис. об/хв протягом 10 хв. Відмиті від дезінфектанту тестові культури Staphylococcus aureus АТСС 25923 та Pseudomonas aeruginosa АТСС 15442 для визначення наслідків бактерицидної дії дослідного засобу висівали на чашки Петрі з триптон- соєвим агаром, для виявлення бактеріостатичного ефекту – на пробірки з триптон-соєвим бульйоном та культивували за температури 37±1,0 С протягом 24–48 на твердому і 48–72 год на рідкому поживних середовищах відповідно. За аналізом результатів досліджень нами було встановлено найменшу бактерицидно ефективну концентрацію нового дезінфекційного засобу «Діолайд» на рівні 0,06 % (150 мг/дм за двоокисом хлору) і вищих, яка за 30 хв забезпечує повне знешкодження тестових культур Staphylococcus aureus АТСС 25923 і Pseudomonas aeruginosa АТСС 15442 та не проявляє бактеріостатичних властивостей.

Птахівнича галузь має важливе значення у вирішенні продовольчої проблеми України, оскільки забезпечує потребу у товарному виробництві яєць і м'яса птиці. Сучасне птахівництво характеризується промисловим високотехнологічним виробництвом із застосуванням прогресивних енергозберігаючих технологій, їх механізацією та автоматизацією, спеціалізацією та концентрацією виробничих процесів, цільовою селекцією високопродуктивних кросів птиці, збалансованою годівлею. Проте, птахівнича галузь потерпає від сальмонельозів. У птахогосподарствах країни сальмонельоз є одним із найнебезпечніших бактеріальних захворювань птиці. Актуальність зоонозного захворювання обумовлюється епізоотологічним, епідеміологічним, екологічним, соціально-економічним значеннями та біобезпекою для людини, птиці і тварин. У людини збудники сальмонельозу спричиняють важкі форми токсикоінфекції. За результатами проведеного мікробіологічного моніторингу з виявлення збудників сальмонельозів у пато- і біологічному матеріалі, кормах для птиці, сировині, продукції птахівництва, об’єктах довкілля птахогосподарств за період 2018–2022 рр. виявлено зниження показників зараженості досліджуваних об’єктів від 0,06 % у 2018 р. до 0,01–0,02 % у наступних роках. Серед одержаних сальмонельозних ізолятів встановлено широкий видовий спектр циркулюючих сальмонел (17 сероварів) із домінуючим видом Salmonella enteritidis, виділеним у 27,9 % випадків із досліджуваних об’єктів. Сальмонели інших видів виділяли значно рідше: Salmonella give (9,0 %), Salmonella infantis (6,4 %), Salmonella anatum (2,2 %), Salmonella derbi, Salmonella kambole і Salmonella isangi (по 1,7 %), Salmonella typhimurium (1,3 %), Salmonella indiana, Salmonella essen, Salmonella eastbourne, Salmonella agone, Salmonella livingston, Salmonella dyugu, Salmonella рortland і Salmonella aphi (від 0,4 до 0,9 %) випадків відповідно серед інших виявлених видів сальмонел за період 2018–2022 рр. Результати досліджень доводять необхідність продовження повсякчасного проведення мікробіологічного моніторингу з виявлення збудників сальмонельозів на всіх етапах виробництва продукції птахівничої галузі на території України з метою біобезпеки людини, тварин і птиці та своєчасної профілактики зоонозного захворювання.

T he Campylobacters are one of the main causes of acute intestinal infections of bacterial etiology with oral transmission and pose a significant potential danger to public health (WHO, 2020).Campylobacter is a commensal bacterium that inhabits the gastrointestinal tract of farm animals, domestic and wild poultry, and can be transmitted Research

Salmonellosis is a zoonotic infection of humans and animals. In recent years, an increase in the number of resistant strains of Salmonella from animals and animal products have been recorded. We conducted microbiological testing and antibiotic resistance profile of 34 Salmonella strains isolated from foods of animal origin between 2018 to 2021 in Ukraine. Twenty isolates were successfully assigned to six different serovars [S. Enteritidis (n=13, S. Infantis (n=2), S. Schwarzengrund (n=1), S. Livingstone (n=2), S. Vuadens (n=1) and S. Hadar (n=1)], and 14 isolates remained untyped. Most of the isolated strains were recovered from poultry products. The strains were tested for six antibacterial groups: quinolones, aminoglycosides, β-lactams, cephalosporins, phenols, and dihydrofolate reductase inhibitors by disc diffusion method. The highest level of resistance was recorded to 4th generation cephalosporins, e.g., cefepime (88.2%). The lowest level of resistance was to cefotaxime and ceftriaxone (5.9%). No resistance was found to imipenem and aminoglycoside antibiotics, particularly gentamicin and amikacin. The study results are of concern because antibiotic-resistant bacteria and their genes can cause human infections by penetration and transmission at any stage of the food production cycle. Further research is required to monitor the contamination of food products of animal origin with salmonellosis pathogens, including antibiotic-resistant strains

Через поширення стійкості мікроорганізмів до багатьох дезінфектантів актуальним є пошукнових, ефективних і дешевих засобів. Метою роботи було визначення часової експозиції, ефективноїбактерицидної концентрації, відсутності бактеріостатичного ефекту нового дезінфікуючогозасобу «Діолайд» за дії на тест-культуру E. coli АТСС 25922; визначення фенольного коефіцієнту табілкового індексу. Визначення бактеріостатичних властивостей і оптимальної бактерицидноїконцентрації «Діолайд» проводили з робочими розчинами 0,04 (100 мг/дм3 за двоокисом хлору); 0,06(150 мг/дм3); 0,1 (250 мг/дм3) та 0,16 % (400 мг/дм3) після їх дії на E. coli АТСС 25922 за експозицій 30 і60 хв суспензійним методом з відмиванням бактерій від дезінфектанту, подальшими посівами та їх обліком.Фенольний коефіцієнт визначали методом серійних розведень «Діолайд» і фенолу від концентрації 1:50 до1:2834,7 за дії на E. coli АТСС 25922 протягом 10 і 30 хв. Білковий коефіцієнт визначали зE. coli АТСС 25922 за експозицій 10 і 30 хв, методом подвійних серійних розведень «Діолайд» окремо та упоєднанні з інактивованою сироваткою крові для імітації білкового забруднення. Методи: мікроскопічний,культуральний, біохімічний, статистичний. За аналізом результатів досліджень розведення«Діолайд» у концентраціях 0,06; 0,1 та 0,16 (%) за експозиції 30 і 60 хв проявляли ефективнубактерицидну дію за відсутності бактеріостатичного ефекту, що засвідчено повною відсутністюросту E. coli АТСС 25922 на середовищах протягом терміну інкубування 48 та 72 год, за їїінтенсивного росту у контролях. Встановлено, що фенольний коефіцієнт «Діолайд» відповідавпоказнику 12,7. Білковий індекс складав 2,76 одиниць, засвідчуючи, що за білкової забрудненостіповерхонь, призначених для дезінфекції «Діолайд», його бактерицидна ефективність знижувалася в2,76 рази. Отже, робочі розчини «Діолайд» за концентрації 0,06 % (150 мг/дм3 за двоокисом хлору) івищих за дії 30 хв і довше, забезпечували повне знешкодження E. coli АТСС 25922 без проявубактеріостатичного ефекту. Фенольний коефіцієнт «Діолайд» у 12,7 разів перевищував показникифенолу. Білковий індекс «Діолайд» підтверджував зниження бактерицидної ефективності забілкового забруднення у 2,76 разів.

Птахівнича галузь України потребує швидкої модернізації для зменшення собівартості продукції з дотриманням високих стандартів її якості. В комплекс необхідних для цього заходів входить впровадження новітніх природоохоронних екологічно-безпечних технологій та забезпечення біологічного захисту птиці, тварин, людини і довкілля, що можна забезпечити якісною дезінфекцією із застосуванням нових ефективних, безпечних і дешевих дезінфекційних засобів. Новий дезінфектант “Діолайд” здатен забезпечити такі вимоги, про свідчать результати проведених лабораторних випробувань з визначення його оптимальних концентрацій за симуляції білкового забруднення з використанням тест-об’єктів у вигляді кахельних плиток, на які наносили добові тестові культури окремо Staphylococcus аureus АТСС 25923 і Pseudomonas aeruginosa АТСС 15442 та стерильну інактивовану сироватку крові великої рогатої худоби в якості білкового забруднювача. Дослідження робочих розчинів “Діолайд” 0,04 % (100 мг/дм3 за двоокисом хлору); 0,06 % (150 мг/дм3); 0,1 % (250 мг/дм3) і 0,16 % (400 мг/дм3) аналогічно та проводили триразово за експозицій 20, 30 і 60 хв. Після посівів та їх інкубування ефективність різних концентрацій нового дезінфектанта “Діолайд” визначали її спроможністю забезпечувати 99,99 % загибелі оброблених тестових бактерій. Одержані результати експерементів показали неефективність усіх робочих розчинів нового дезінфектанту за експозиції 20 хв, що було підтверджено ростом тестових культур у всіх посівах. Застосування експозиції у 30 хв виявилося ефективним, оскільки за дії робочих розчинів, починаючи від 0,06 % і вищих концентрацій дезінфікуючого засобу “Діолайд” спостерігалося повне знешкодження тестових бактерій, що підтверджувалося повною відсутністю їх росту на середовищах за інтенсивного росту у контролях. За аналізом проведених експериментів встановлено найбільш оптимальну концентрацію робочого розведення нового дезінфектанта “Діолайд” на рівні 0,06 % (150 мг/дм3 за двоокисом хлору), оскільки за його дії протягом 30 хв і довше в умовах імітації білкового забруднення забезпечувалося повне 100,0 % знешкодження тестових бактерій Pseudomonas aeru ginosa АТСС 15442 та Staphylococcus aureus АТСС 25923.

Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів

isolates of Enterococcus spp., to identify among them VRE-strains and to confirm the production of VanA- and VanB-enzymes. Materials and methods . 14 field isolates of Enterococcus spp. isolated from drinking water samples in the Odessa region were investigated. Sensitivity determination of experimental clinical isolates of Enterococcus spp. was performed by a disc-diffusion method using antibiotic disks according to EUCAST recommendations. Results of research and discussion . Analysis of the results of studies to determine the sensitivity of Enterococcus spp. to AMP showed that 10 strains, from the studied 14, had sensitivity to all used antibiotics, that was 71,5% of all enterococcal isolates. Polyantibiotic resistance was established in 1 strain because it was insensitive to imipenem, levofloxacin, teicoplanin, and vancomycin. Among 4 strains belonging to the VRE were identified. Among them, 2 strains confirmed the production of VanA-enzymes and in 2 strains the production of VanB-enzymes. further research to study the level of resistance to AMP at film-forming Enterococcus

У статті викладені результати досліджень, присвячених вивченню in

3. The antibiotics of the cephalosporins and aminoglycosides groups are effective as etiotropic therapy in treating dogs from leptospirosis.Further studies will be focused on the effects of certain serotypes of Leptospira on the organs of dogs at Leptospira monoinfection and the mixed infection of leptospirosis with babesiosis.

Інститут ветеринарної медицини НААН 1 Інститут біоколоїдної хімії ім.Ф.Д

Інститут ветеринарної медицини НААН