У сучасних умовах розвитку промислового птахівництва, розробленню нових біологічних профілактич-них препаратів для корекції мікробіоценозу та підвищення неспецифічного імунітету птиці надаєтьсяпріоритетне значення. В матеріалах статті представлені результатами досліджень антагоністичнихвластивостей 5 ізолятів Enterococcus faecium, виділених із сліпих відростків товстого кишечника з вмістом,відібраного від курей та курчат-бройлерів із птахогосподарств України за проведення активногомоніторингу згідно державної програми з Порядку проведення нагляду (активного моніторингу) запротимікробною резистентністю зоонозних та коменсальних бактерій у ветеринарній медицині таідентифікованих до виду. Дослідження були виконані двома дифузійними методами – відтермінованогоантагонізму та агарових блоків з метою підтвердження достовірності одержаних результатів. Встановленоу 2 штамів Enterococcus faecium – Efm-3 і Efm-5 дуже високий та високий рівні антагонізму після взаємодіїштамів з грамнегативними і грампозитивними тестовими бактеріями E. coli АТСС 25922 (діаметри зонінгібування росту 39,4±1,3/36,4±0,3 і 42,2±2,7/39,4±2,7 мм відповідно до штамів і методів), P. aeruginosaАТСС 15442 (29,0±1,3/28,4±0,7 і 29,2±1,3/39,4±2,7), S. typhimurium АТСС 29630 (17,2±0,7/17,2±1,7 і28,2±0,7/28,6±0,7) і S. aureus АТСС 6538 (28,2±0,07/28,4±0,7 і 35,2±0,7/34,2±0,17), які знаходяться вдіапазоні значень високого антагонізму. Штами Efm-3 і E fm-5 Enterococcus faecium відібрано в якостіперспективних пробіотичних мікроорганізмів, завдячуючи авірулентним властивостям та показникамвисокого рівня антагоністичної активності. Одержані дані засвідчують можливість корекції імунноївідповіді за допомогою розроблених комплексних пробіотичних препаратів у складі з відібранимиперспективними штамами Enterococcus faecium, направлених на нормалізацію мікрофлори кишечника,посилення імунних функцій організму, підвищення показників збереженості птиці та якості одержаноїпродукції.

Практика засвідчує, що за останнє десятиліття одним із основних способів боротьби, профілактики та підтримання епізоотичного благополуччя щодо зоонозних інфекційних агентів в тваринницькій галузі України, а у птахівничій зокрема, залишається дезінфекція із постійним прагненням виробників до розробки дешевих, багатокомпонентних, бактерицидно ефективних дезінфікуючих засобів. На першому етапі для експериментальних досліджень in vitro розробленого дезінфікуючого засобу «Діолайд» з метою вивчення його бактерицидної активності та відсутності бактеріостатичного ефекту застосовували суспензійний метод з використанням тестових та культур мікроорганізмів: грампозитивних – Staphylococcus aureus АТСС 25923 грамнегативних – Pseudomonas aeruginosa АТСС 15442, які характеризувались типовими біологічними характеристиками та проявляли стійкість до дії стандартних дезінфікуючих розчинів – 0,02 % р-ну хлораміну за експозиції 5 хв; 2,0 % р-ну перекису водню та 0,03 % р-ну глутарового альдегіду за експозиції 10 хв та 0,025 % р-ну АДБАХ за експозиції 20 хв. Для випробувань використовували виготовлені добові бактеріальні суспензії тестових культур означених мікроорганізмів у концентрації 0,5 ОО порівняльним методом з оптичним стандартом каламутності за МакФарландом. Експериментально досліджували чотири робочі розведення нового дезінфектанту «Діолайд» за двома (1+2) активними компонентами у відсотках: 0,04 % (100 мг/дм за двоокисом хлору); 0,06 % (150 мг/дм ); 0,1 % (250 мг/дм ) та 0,16% (400 мг/дм за двоокисом хлору відповідно). Оцінку ефективності робочих розчинів нового дезінфектанту «Діолайд» проводили за експозицій 30 і 60 хв. Після закінчення термінів експозицій для негайного припинення дії дезінфектанту до кожного із розведень додавали подвійний об’єм стерильного фізіологічного розчину та надалі проводили триразове відмивання від залишків дезінфектанту і осадження дослідних тестових бактерій шляхом центрифугування при 4 тис. об/хв протягом 10 хв. Відмиті від дезінфектанту тестові культури Staphylococcus aureus АТСС 25923 та Pseudomonas aeruginosa АТСС 15442 для визначення наслідків бактерицидної дії дослідного засобу висівали на чашки Петрі з триптон- соєвим агаром, для виявлення бактеріостатичного ефекту – на пробірки з триптон-соєвим бульйоном та культивували за температури 37±1,0 С протягом 24–48 на твердому і 48–72 год на рідкому поживних середовищах відповідно. За аналізом результатів досліджень нами було встановлено найменшу бактерицидно ефективну концентрацію нового дезінфекційного засобу «Діолайд» на рівні 0,06 % (150 мг/дм за двоокисом хлору) і вищих, яка за 30 хв забезпечує повне знешкодження тестових культур Staphylococcus aureus АТСС 25923 і Pseudomonas aeruginosa АТСС 15442 та не проявляє бактеріостатичних властивостей.

Птахівнича галузь має важливе значення у вирішенні продовольчої проблеми України, оскільки забезпечує потребу у товарному виробництві яєць і м'яса птиці. Сучасне птахівництво характеризується промисловим високотехнологічним виробництвом із застосуванням прогресивних енергозберігаючих технологій, їх механізацією та автоматизацією, спеціалізацією та концентрацією виробничих процесів, цільовою селекцією високопродуктивних кросів птиці, збалансованою годівлею. Проте, птахівнича галузь потерпає від сальмонельозів. У птахогосподарствах країни сальмонельоз є одним із найнебезпечніших бактеріальних захворювань птиці. Актуальність зоонозного захворювання обумовлюється епізоотологічним, епідеміологічним, екологічним, соціально-економічним значеннями та біобезпекою для людини, птиці і тварин. У людини збудники сальмонельозу спричиняють важкі форми токсикоінфекції. За результатами проведеного мікробіологічного моніторингу з виявлення збудників сальмонельозів у пато- і біологічному матеріалі, кормах для птиці, сировині, продукції птахівництва, об’єктах довкілля птахогосподарств за період 2018–2022 рр. виявлено зниження показників зараженості досліджуваних об’єктів від 0,06 % у 2018 р. до 0,01–0,02 % у наступних роках. Серед одержаних сальмонельозних ізолятів встановлено широкий видовий спектр циркулюючих сальмонел (17 сероварів) із домінуючим видом Salmonella enteritidis, виділеним у 27,9 % випадків із досліджуваних об’єктів. Сальмонели інших видів виділяли значно рідше: Salmonella give (9,0 %), Salmonella infantis (6,4 %), Salmonella anatum (2,2 %), Salmonella derbi, Salmonella kambole і Salmonella isangi (по 1,7 %), Salmonella typhimurium (1,3 %), Salmonella indiana, Salmonella essen, Salmonella eastbourne, Salmonella agone, Salmonella livingston, Salmonella dyugu, Salmonella рortland і Salmonella aphi (від 0,4 до 0,9 %) випадків відповідно серед інших виявлених видів сальмонел за період 2018–2022 рр. Результати досліджень доводять необхідність продовження повсякчасного проведення мікробіологічного моніторингу з виявлення збудників сальмонельозів на всіх етапах виробництва продукції птахівничої галузі на території України з метою біобезпеки людини, тварин і птиці та своєчасної профілактики зоонозного захворювання.

Через поширення стійкості мікроорганізмів до багатьох дезінфектантів актуальним є пошукнових, ефективних і дешевих засобів. Метою роботи було визначення часової експозиції, ефективноїбактерицидної концентрації, відсутності бактеріостатичного ефекту нового дезінфікуючогозасобу «Діолайд» за дії на тест-культуру E. coli АТСС 25922; визначення фенольного коефіцієнту табілкового індексу. Визначення бактеріостатичних властивостей і оптимальної бактерицидноїконцентрації «Діолайд» проводили з робочими розчинами 0,04 (100 мг/дм3 за двоокисом хлору); 0,06(150 мг/дм3); 0,1 (250 мг/дм3) та 0,16 % (400 мг/дм3) після їх дії на E. coli АТСС 25922 за експозицій 30 і60 хв суспензійним методом з відмиванням бактерій від дезінфектанту, подальшими посівами та їх обліком.Фенольний коефіцієнт визначали методом серійних розведень «Діолайд» і фенолу від концентрації 1:50 до1:2834,7 за дії на E. coli АТСС 25922 протягом 10 і 30 хв. Білковий коефіцієнт визначали зE. coli АТСС 25922 за експозицій 10 і 30 хв, методом подвійних серійних розведень «Діолайд» окремо та упоєднанні з інактивованою сироваткою крові для імітації білкового забруднення. Методи: мікроскопічний,культуральний, біохімічний, статистичний. За аналізом результатів досліджень розведення«Діолайд» у концентраціях 0,06; 0,1 та 0,16 (%) за експозиції 30 і 60 хв проявляли ефективнубактерицидну дію за відсутності бактеріостатичного ефекту, що засвідчено повною відсутністюросту E. coli АТСС 25922 на середовищах протягом терміну інкубування 48 та 72 год, за їїінтенсивного росту у контролях. Встановлено, що фенольний коефіцієнт «Діолайд» відповідавпоказнику 12,7. Білковий індекс складав 2,76 одиниць, засвідчуючи, що за білкової забрудненостіповерхонь, призначених для дезінфекції «Діолайд», його бактерицидна ефективність знижувалася в2,76 рази. Отже, робочі розчини «Діолайд» за концентрації 0,06 % (150 мг/дм3 за двоокисом хлору) івищих за дії 30 хв і довше, забезпечували повне знешкодження E. coli АТСС 25922 без проявубактеріостатичного ефекту. Фенольний коефіцієнт «Діолайд» у 12,7 разів перевищував показникифенолу. Білковий індекс «Діолайд» підтверджував зниження бактерицидної ефективності забілкового забруднення у 2,76 разів.

Птахівнича галузь України потребує швидкої модернізації для зменшення собівартості продукції з дотриманням високих стандартів її якості. В комплекс необхідних для цього заходів входить впровадження новітніх природоохоронних екологічно-безпечних технологій та забезпечення біологічного захисту птиці, тварин, людини і довкілля, що можна забезпечити якісною дезінфекцією із застосуванням нових ефективних, безпечних і дешевих дезінфекційних засобів. Новий дезінфектант “Діолайд” здатен забезпечити такі вимоги, про свідчать результати проведених лабораторних випробувань з визначення його оптимальних концентрацій за симуляції білкового забруднення з використанням тест-об’єктів у вигляді кахельних плиток, на які наносили добові тестові культури окремо Staphylococcus аureus АТСС 25923 і Pseudomonas aeruginosa АТСС 15442 та стерильну інактивовану сироватку крові великої рогатої худоби в якості білкового забруднювача. Дослідження робочих розчинів “Діолайд” 0,04 % (100 мг/дм3 за двоокисом хлору); 0,06 % (150 мг/дм3); 0,1 % (250 мг/дм3) і 0,16 % (400 мг/дм3) аналогічно та проводили триразово за експозицій 20, 30 і 60 хв. Після посівів та їх інкубування ефективність різних концентрацій нового дезінфектанта “Діолайд” визначали її спроможністю забезпечувати 99,99 % загибелі оброблених тестових бактерій. Одержані результати експерементів показали неефективність усіх робочих розчинів нового дезінфектанту за експозиції 20 хв, що було підтверджено ростом тестових культур у всіх посівах. Застосування експозиції у 30 хв виявилося ефективним, оскільки за дії робочих розчинів, починаючи від 0,06 % і вищих концентрацій дезінфікуючого засобу “Діолайд” спостерігалося повне знешкодження тестових бактерій, що підтверджувалося повною відсутністю їх росту на середовищах за інтенсивного росту у контролях. За аналізом проведених експериментів встановлено найбільш оптимальну концентрацію робочого розведення нового дезінфектанта “Діолайд” на рівні 0,06 % (150 мг/дм3 за двоокисом хлору), оскільки за його дії протягом 30 хв і довше в умовах імітації білкового забруднення забезпечувалося повне 100,0 % знешкодження тестових бактерій Pseudomonas aeru ginosa АТСС 15442 та Staphylococcus aureus АТСС 25923.