The aim of the study is to compare the structures of bullying participants' behaviors in the school environment. The study involved students aged 10 to 16 who attended secondary schools in Kyiv (Ukraine), with a total number of n = 173. We created a diagram of bullying participants' aggressive behaviors in the school environment. It was found that bullies significantly surpassed victims in four aggressiveness parameters (p <=. 010; p < .001): "physical aggression", "indirect aggression", "irritation", "pangs of conscience", and on the integral aggressiveness scale. Victims significantly surpassed (p <=. 050; p <=. 010; p < .001) active bystanders in eight aggressiveness parameters and on two integral scales, passive bystanders-in three aggressiveness parameters and on the integral aggressiveness scales, and participants with no school-based bullying experience-in eight aggressiveness parameters and on two integral scales. It was substantiated that our comparative research is a confirmatory strategy with the elements of comparison that operationalize the most relevant dimensions characterizing the bullying phenomenon-aggressiveness parameters. It was summarized that bullying was considered a systemic model of the interrelated aggressive behaviors of all participants in this process. We obtained important scientific facts that should be learnt by the organizers of the educational activities in secondary education institutions to develop prevention and psycho-correction training courses on school bullying.
OBJECTIVE:Aim: To study the dynamics of morphofunctional development indicators in female cadets - future law enforcement officers - in the process of engaging in various types of motor activity during their academic training. PATIENTS AND METHODS:Materials and Methods: The research involved 56 female cadets in their first to third training years. Two groups of female cadets were formed: an experimental group (EG, n = 27), whose members attended the university's CrossFit sports club, and a control group (CG, n = 29), whose members did not engage in additional sports activities, but only participated in the traditional program during their sporting and mass-participation activities (SMPAs). Research methods: theoretical methods, biomedical methods, statistical methods. RESULTS:Results: It was found that in female cadets who practiced CrossFit, all the parameters studied were significantly (p ≤ 0.05-0.001) better at the end of the research than in female cadets who practiced using the traditional SMPAs method by the BMI - 1.07 kg/m2, the SI - 4.36 %, the VI - 4.14 ml/kg, the RI - 2.99 c. u., HRRI - 7.4 s, HSTI - 6.8 c. u., PWC - 103.1 kgm/min, BF - by 0.4 %, and SHL - by 3.16 points. The analysis of the dynamics of the studied indicators during the academic training period showed that in the EG, unlike the CG, all studied indicators have a stable tendency to improve. CONCLUSION:Conclusions: The data we obtained indicate that CrossFit training sessions effectively contribute to the improvement of the morphofunctional development of female cadets during their academic training for future law enforcement activities.
Статтю присвячено теоретико-методологічному обґрунтуванню інтеграційного наукового підходу до аналізу ризиків організованої злочинності в діяльності Національної поліції України за умов воєнного стану та впливу гібридних загроз. Актуальність дослідження зумовлена трансформацією сучасної організованої злочинності, яка характеризується підвищеною адаптивністю, мережевою структурою та міжсекторальним характером взаємодії кримінальних елементів, що ускладнює її виявлення, документування та превентивне стримування традиційними методами правоохоронної діяльності. У роботі обґрунтовано необхідність узгодженого застосування національної оцінки ризиків та оцінки загроз серйозної й організованої злочинності, які у практиці правоохоронної діяльності часто використовуються автономно, що обмежує можливості формування цілісного бачення кримінальних процесів, ресурсних потоків і міжсекторальних зв’язків. Розроблено інтеграційний підхід, що передбачає поєднання національної оцінки ризиків і оцінки загроз серйозної й організованої злочинності через запровадження інтеграційного аналітичного рівня – секторальної конфігурації організованої злочинності, а також формування результативного аналітичного продукту – профілювання ризиків організованої злочинності. Секторальну конфігурацію організованої злочинності визначено як структурно-функціональне поєднання секторів економіки та криміногенних умов їх протиправної експлуатації, у межах якого формуються стійкі взаємозв’язки суб’єктів організованої злочинності для переміщення ресурсів, легалізації доходів і координації протиправної діяльності. Профілювання ризиків організованої злочинності розглянуто як результат інтеграції даних про кримінальні мережі, секторальні конфігурації та криміногенні умови, що дає змогу відображати структуру, рівень і динаміку ризиків організованої злочинності та формувати цілісний аналітичний профіль відповідних загроз. Практична цінність запропонованого підходу полягає в забезпеченні методологічного переходу від секторальної оцінки ризиків до мережевого аналізу загроз, що сприяє підвищенню ефективності аналітичної діяльності підрозділів кримінального аналізу, слідчих та оперативних працівників Національної поліції України. Це створює підґрунтя для більш обґрунтованого ухвалення рішень, посилення превентивної складової правоохоронної діяльності та розвитку ризик-орієнтованих механізмів протидії організованій злочинності в умовах високого рівня адаптивності учасників кримінальних мереж.
Стаття присвячена правовому визначенню змісту інституту стро ків досудового розслідування кримінальних проступків у формі ді знання в межах кримінального провадження у контексті визначеної нормативно-правової моделі у національному кримінальному про цесуальному законодавстві. Крізь призму розуміння розумних стро ків як засад кримінального провадження та ґрунтуючись на слідчий і судовій практиці проаналізовано окремі визначені в Кримінально му процесуальному кодексі України строки провадження у формі ді знання. З метою належного їх дотримання та з урахуванням завдань кримінального провадження на стадії досудового розслідування, зроблено спробу визначити відповідність визначених строків мож ливостям їх дотримання з урахуванням правозастосовної практики. Наголошено, що недотримання строків прийняття процесуальних рішень або виконання процесуальних дій призводить до порушен ня прав учасників кримінального провадження, що є невиконан ням завдань кримінального провадження, визначених у ст. 2 Кри мінального процесуального кодексу України. Обґрунтовано та дано авторські пропозиції щодо можливостей вдосконалення чинного кримінального процесуального законодавства шляхом внесення відповідних змін у його норми.
