The Shupyk National Medical Academy of Postgraduate Education (Shupyk NMAPE) is a higher education institute in Kyiv, the capital of Ukraine. Through decades, the institute has established itself as a higher educational, methodological and research centre.Post addresse: 9, Dorogozhytska St.
Актуальність. Порушення ретинальної мікроциркуляції можна діагностувати на початковому етапі розвитку ускладнення, в той час як порушення церебральної циркуляції з розвитком когнітивних порушень (КП) ми діагностуємо на доволі пізніх етапах, коли у пацієнтів розвиваються структурні зміни головного мозку. До того ж більшість досліджень визначали стан когнітивної функції вивчаючи пам’ять, швидкість обробки інформації чи виконавчих функцій, не враховуючи чутливість тестів у даної групи пацієнтів. Не вивчено взаємозв’язок між діабетичною ретинопатією (ДР) та КП. Метою нашої роботи було вивчити стан когнітивної функції у пацієнтів на цукровий діабет з діабетичною ретинопатією та визначити найбільш чутливі тести для діагностики КП. Матеріал та методи. В дослідження було включено 93 пацієнта на цукровий діабет 2 типу віком від 50 до 80 років. Пацієнти були поділені на 2 групи — з діагностованою ДР та без. Стан когнітивної функції вивчали за допомогою: «Тест 5 слів», шкали оцінки психічного статусу(MMSE), батареї тестів на лобну дисфункцію (БЛД),оцінки тесту малювання годинника, тесту «15 слів», тесту Брікстона, Trail making test (TMT), Digit span forward and backforward (DSFB), Verbal fluency test (гладкість мовлення), Тest symbol, Stroop color test. Результати. При проведенні ТМТ тесту, вірогідно кращі показники робочої пам’яті, гнучкості пам’яті та виконавчих функцій були в групі пацієнтів без діагностованої ДР. Вірогідне порушення виконавчих функцій було підтверджено за допомогою теста Брикстона в групі з ДР у порівнянні з відповідними показниками у хворих без ДР. Пацієнти без ДР мають кращі показники робочої пам’яті та гнучкості пам’яті, а також виконавчих здібностей за даними тесту ТМТ та тесту Брікстона, що вказує на ураження фронтальної та префронтальної ділянки головного мозку при розвитку ДР. В якості тесту для скринінгу КП рекомендується використовувати тест Брікстона, як більш чутливий та легкий у використанні.
Вступ. Для лікування діабетичної макулопатії (ДМП) у хворих на цукровий діабет II типу (ЦД II) застосовують закриту субтотальну вітректомію (ЗСВ), яку комбінують з пілінгом внутрішньої пограничної мембрани (ВПМ) сітківки, панретинальною лазерною коагуляцією (ПРЛК) сітківки і факоемульсифікацією катаракти (ФЕК). Проблемою є прогнозування рецидивів на підставі визначення патогенетичних чинників ЦД II, результатів генотипування, анамнестичних та клінічних даних. Мета: розробити модель прогнозування рецидивів діабетичної макулопатії після хірургічного лікування у хворих на цукровий діабет ІІ типу. Матеріал та методи. Обстежено 313 хворих на ЦД II (313 очей) з ДМП. Хворим виконували ЗСВ (n=78); ЗСВ з пілінгом ВПМ (n=85); ЗСВ, пілінг ВПМ та ПРЛК (n=81); додатково до всіх методів – ФЕК (n=69). До операційного втручання досліджували рівень у крові фактор некрозу пухлин-α (TNFα), ендотеліну-1 і тромбоцитарного фактор росту (PDGF-BB), які визначали до лікування імуноферментним методом; аналіз поліморфізмів rs1800818 гена PDGFB і rs1800629 гена TNFα – методом полімеразної ланцюгової реакції у реальному часі. Досліджували частоту рецидивів ДМП після різних видів оперативного втручання через 1, 3, 6 місяців і 1 рік. Математичну модель розробляли з використанням багатофакторного логістичного регресійного аналізу в обчислювальному середовищі GLZ комп’ютерної програми Statistica 10 (StatSoft, Inc., USA). Результати. Регресійний аналіз показав відсутність зв’язку з розвитком рецидивів ДМП протягом 12 місяців після операції таких факторів як вік, стать, важкість та тривалість ЦД II, рівні глюкоземії і глікованого гемоглобіну, стадія та важкість діабетичної ретинопатії за шкалою ETDRS, центральна товщина сітківки, вміст в крові ендотеліну-1. Значущими предикторами рецидиву були вміст у крові TNFα і PDGF-BB та генотипи поліморфізмів rs1800818 гена PDGFB і rs1800629 гена TNFα. Ймовірність розвитку рецидивів ДМП прямо залежала від поліморфізму rs1800629 гена TNFα, вмісту в крові PDGF-BB і TNFα та зворотно – від поліморфізму rs1800818 гена PDGFB. За відсотком впливу обраних показників вони розподілилися таким чином: rs1800629 гена TNFα – 90,25%; rs1800818 гена PDGFB – 9,57%; PDGF-BB – 0,15%; TNFα – 0,03%. Операційні властивості моделі мали задовільні характеристики: площа під ROC-діаграмою AUC=0,933; -2*log (Likelihood)=197,80; χ2=110,15 (p<0,001) з точністю прогнозування 86,3%. Висновки. Встановлено, що прогностичними факторами рецидивів хірургічного лікування ДМП були поліморфізми rs1800629 гена TNFα і rs1800818 гена PDGFB, а також рівні у крові PDGF-ВВ і TNFα.
The aim is to analyze patients with acute myocardial infarction with reduced ejection fraction in order to determine risk factors for mitral insufficiency. Materials and methods: The study included 149 patients with acute myocardial infarction. Among the patients, there were 113 males (75.8%) and 36 females (24.2%). The age of the patients ranged from 43 to 86 years. Echocardiography was performed using a Phillips Epiq 7 machine. Patients were examined three times: upon admission to the hospital, after revascularization, and six months after discharge. Patients received transthoracic echocardiography, which was used to determine the presence and degree of mitral regurgitation. Results: According to the results of the study, it was found that the presence of concomitant somatic pathology worsens the course of an acute myocardial infarction, in turn increasing the likelihood of valvular pathology. An increase in left ventricular volume indicators, such as end-diastolic volume, end-systolic volume, end-diastolic index, and the index of contractile function (ejection fraction) contributes to the development of mitral valve insufficiency. Conclusions: The presence of mitral regurgitation in patients with acute myocardial infarction and reduced left ventricular ejection fraction worsens the course of the disease and negatively affects the prognosis.
В статье освещаются этиология, патогенез, диагностика, профилактика и лечение острого повреждения легких вследствие гемотрансфузий. Приводится клинический случай своевременной диагностики и лечения данного осложнения.
Поява в XXI столітті вірусних інфекцій респіраторного тракту, що набули ознак емерджентних (SARS, грип А (Н5N1, H1N1), MERS-CoV) обумовлюють достатньо високий показник смертності. Непередбачуваність еволюції вірусів грипу А викликає неспокій у спеціалістів всього світу. Мета. Провести порівняльний аналіз клініко-лабораторних особливостей при грипі А (H1N1) у дорослих з розвитком ускладнень, а також оцінка ефективності призначеної стартової терапії при пневмоніях. Матеріали і методи. Обстежено та проліковано 472 хворих на грип, з них у 72 пацієнтів рентгенологічно діагностовано пневмонію, 69 з яких були госпіталізовані у відділення реанімації та інтенсивної терапії КМКЛ № 4. Проведено аналіз клініко-лабораторної картини грипу у дорослих, спричиненого вірусом грипу А (H1N1). Результати і обговорення. Пневмонія – одне з найчастіших ускладнень грипу, що суттєво впливає на прогноз. Показано, що прогностично несприятливими критеріями є: пізнє звернення за медичною допомогою (5 – 6 доба захворювання), розвиток гострого респіраторного дистрес-синдрому (ГРДС), підвищення чи зниження лейкоцитів у крові та наявність тяжкої супутньої патології. Висновки. Результати аналізу супутньої патології різних систем та органів у хворих з грипом А (H1N1) показують, що захворювання серцево-судинної, ендокринної та системи крові є фактором ризику не лише тяжкого перебігу, але й летального наслідку захворювання в молодому віці. З лікарських засобів на прогноз та ступінь тяжкості перебігу суттєво впливає – раннє призначення етіотропної терапії, а призначення Нуклексу в рекомендованих дозах значно зменшує розвиток інших ускладнень та скорочує терміни перебування в стаціонарі.
