V. N. Karazin Kharkiv National University

Teaching Japanese in multilingual classrooms presents challenges, often leading L1 Japanese language teachers (L1 JLTs) to use English-medium instruction (EMI). This study provides a global perspective on the use of EMI, analyzing responses of L1 teachers (n = 256) to the questionnaire conducted among 39 mainly non-English speaking countries. The article examines the factors influencing Japanese as a Foreign Language (JFL) teachers' willingness to use EMI, categorizing them into three broad groups: demographic, linguistic, and contextual. The findings revealed several significant factors, including the L1 JLTs' work experience, their highest level of education, exposure to foreign language teaching methods, the proficiency level of Japanese they teach, and individual multilingualism. Conversely, age and geographical region of teaching were found to have minimal influence on EMI practice. Additionally, the educational stage at which teachers instruct students is categorized as a separate influence factor, showing different impacts on EMI usage than traditionally expected.

Introduction: Central sensitization explains the mismatch between structural damage or inflammation and pain intensity in chronic musculoskeletal diseases. It defines the phenotype of fibromyalgia and contributes to persistent pain in osteoarthritis, rheumatoid arthritis, and psoriatic arthritis. Objective: To characterize the role of central sensitization in nociplastic pain in fibromyalgia, osteoarthritis, rheumatoid arthritis, and psoriatic arthritis. Materials and Methods: A structured search of PubMed, Scopus, Web of Science, and Google Scholar (1990-2025) identified openaccess, evidence-based publications addressing pain pathophysiology, diagnosis, and treatment in these conditions. Results: Central sensitization manifests as hyperalgesia, allodynia, expanded receptive fields, and impaired endogenous pain inhibition. It predominates in fibromyalgia and contributes to persistent pain in osteoarthritis and rheumatoid arthritis that may not correlate with inflammation or structural damage. Screening tools such as the Widespread Pain Index and Symptom Severity Scale, together with quantitative sensory testing and algometry, help identify nociplastic pain features. Neuroimmune mechanisms, including microglial activation and imbalance between excitatory and inhibitory neurotransmission, may contribute to the mismatch between pain intensity and clinical findings. Conclusion: Chronic pain reflects inflammatory, mechanical, and nociplastic mechanisms in rheumatoid arthritis, osteoarthritis, and fibromyalgia, respectively. Recognition of central sensitization improves assessment and supports mechanism-based management.

Забезпечення відшкодування збитків, завданих державному бюджету, є важливим аспектом державного фінансового контролю в Україні. У статті проаналізовано правові, інституційні та процедурні механізми повернення втрат, спричинених неефективним управлінням, шахрайством та порушеннями фінансової дисципліни. Виявлено ключові недоліки системи: обмежену превентивність контролю, фрагментарність міжвідомчої взаємодії та процедурні бар’єри, що знижують фактичний рівень компенсації. Обґрунтовано напрями вдосконалення: посилення правових норм і відповідальності за невиконання вимог контролю, розвиток координації та обміну даними між контролюючими, аудиторськими та правоохоронними інституціями, упровадження ризик-орієнтованих і превентивних аудиторських інструментів, а також розвиток кадрового потенціалу. Запропоновані заходи сприяють підвищенню прозорості та фінансової дисципліни.

Метою статті є виявлення критеріїв алмазоносності шляхом порівняльного аналізу просторового розміщення кімберлітових трубок кратону Слейв з різним вмістом алмазів за такими ознаками, як вік і тип вміщуючих порід і відстань до залізорудних формацій. Основний матеріал. У статті здійснено аналіз геологічного оточення кімберлітових трубок кратону Слейв з різним рівнем алмазоносності. Проведено якісне порівняння основних кімберлітових полів, що надало можливість виокремити відмінні риси ділянок з промисловими родовищами алмазів. Сформовано базу даних із 196 трубок, що дало змогу провести кількісний статистичний аналіз залежностей між алмазоносністю та параметрами геологічного оточення. Показано, що всі промислові родовища кратону (Д’явік, Екаті, Снеп Лейк, Гаччо К’ю) пов’язані виключно з неоархейським фундаментом (2,8–2,5 млрд років), що вказує на вирішальну роль пізньоархейських тектоно-магматичних подій у формуванні умов, сприятливих для кристалізації алмазів. Виявлено виразну концентрацію промислових алмазоносних трубок у межах полів калієвих гранітоїдів, що узгоджується з моделлю калієвого метасоматозу та концепцією «каналізованої дегазації» пізнього архею. Встановлено, що кімберлітові трубки відсутні на відстані менш ніж 20 км від поверхневих виходів залізорудних формацій, тоді як найбільша кількість промислових трубок зосереджена на відстані 100–146 км, що узгоджуються з субдукційною моделлю походження алмазів, згідно з якою залізорудні формації позначають верхній край похило зануреної океанічної плити, тоді як алмазоутворення відбувалося поруч з її нижньою частиною. Висновки. Отримані результати дозволяють об’єднати різні гіпотези в єдину геодинамічну модель, де субдукція океанічної кори наприкінці неоархею призвела до вивільнення збагачених калієм флюїдів, калієвого метасоматозу літосферної мантії, земної кори та утворення алмазів. Сформульовано комплексний пошуковий критерій для промислових родовищ алмазів, що включає поєднання наступних параметрів: 1) неоархейський вік фундаменту континенту, 2) наявність полів калієвих гранітоїдів та калієвих метасоматитів, 3) розташування на відстані ~100–140 км від виходів залізорудних формацій на поверхню. Застосування цього підходу має важливе значення для оптимізації пошуково-розвідувальних робіт на алмази як у межах Слейва, так і в інших докембрійських кратонах світу, зокрема, для виявлення потенційних алмазоносних районів у межах Українського щита.

In this paper, we study nonlinear control systems that are linear in the control by representing them as series in the free associative algebra of iterated integrals. We clarify the role of the left ideals generated by the system in two fundamental problems: the realizability problem and the homogeneous approximation problem. In particular, we show that both the construction of a realizing system and that of a homogeneous approximating system are carried out using the annihilator of the corresponding left ideal, which is graded in the case of the homogeneous approximation problem.