Viewing ritual as a distinctive form of social performance, this study adopts an interdisciplinary approach to explore how “order” was structured in the ritual environment of the Ming China, using dailou tu (paintings of officials awaiting court) and chaoyi (court ritual). Through visual analysis supported by a series of diagrams, this paper identifies three key characteristics that define the spatial logic of Ming imperial rituals. First, ritual order emerges from the interaction among time, action, and space. Time was conveyed through auditory signals at the court ritual by drums, bells, and whips, which directly regulate participants’ positioning and movement, reconfiguring the established spatial structure of imperial architecture. This interaction establishes spatiotemporal units and sequences that correspond precisely to specific ritual stages, forming the foundational structure of the Ming dynasty “ritual space”. Second, although time and space functioned as separate systems within the imperial ritual space, they were not equivalent. Through the use of three distinct auditory signals, the imperial ritual detached time from the ordinary temporal order which thereby became the dominant force in structuring a non-ordinary temporal framework. The cultural and symbolic connections between “the present” and “the past” reinforce time as the more stable element within the ritual spatiotemporal pattern. Third, from a ritual perspective, the Ming imperial city had no fixed or absolute spatial “centre”. Various architectural elements, such as halls and gates functioned as “temporary centres” depending on specific ritual context even if they were not located at the centre. In short, the Ming imperial city’s ritual space operated both as an instrument of ordering and as a product of that very ordering process. The dynamic zoning patterns revealed in the ritual practices of Beijing’s imperial city constitute a critical dimension for understanding the spatial logic of China's built environment.
Urban culture carries the unique charm and historical memory of a city, making the preservation and inheritance of culture particularly important in the context of urban renewal.This paper introduces the perspective of curatorial thinking to provide a new way of thinking.It views the city as an "exhibition space" and considers urban renewal as a curatorial activity.By selecting and showcasing different elements, resources, and functions, it shapes the city's image, narrative, and experiences.It advocates a holistic approach to urban renewal, enhancing the city's attractiveness, sustainability, and resident engagement through creative displays and interactive methods.
The space reconstruction and function accumulation brought by the cruise entertainment and large-scale cause the space logic to be discrete and disordered. This paper takes Symphony of The Seas as the research object, using Depthmap software and combining with space syntax theory and correlation analysis to elaborate the quantitative analysis of cruise space planning and design. In short, the spatial characteristics represented by the integration and control of the cruise functional space should be consistent with the functional positioning. The focus of the study is to analyze the spatial quantitative parameters from the perspective of feasibility and visibility, to obtain the cruise space design guidance with data basis, and on this basis, to inspire the specific design matching the spatial function at the macro, meso and micro planning levels.
Мета: розглянути основні графічні пакети для здійснення віджеїнгу та відеомеппінгу та провести порівняльний аналіз основних програм, за допомогою яких відео-художники створюють візуальні ефекти під музику в реальному часі, творячи «відеомікс» – принципово новий твір, сформований переважно із заготовлених заздалегідь відеофрагментів. Методологія. Для дослідження використано емпіричний метод опису програм із літературних джерел та мережі Інтернет, а також метод порівняльного аналізу. Результати. Проаналізовано та систематизовано основні дані про програми для віджеїнгу, що дозволило відстежити ключову інформацію, що характеризує спеціалізоване програмне забезпечення та зробити вибір на користь тої чи іншої програми з урахуванням конкретної задачі та умов діяльності. Для реалізації мети дослідження складена таблиця, що відображає такі характеристики програм, як: робоча операційна система, рік випуску програми, кількість активних користувачів, кількість каналів для міксування, можливість створювати в програмі генеративну графіку, підтримку визначених протоколів та модулів, а також вартість програмного забезпечення та наявність навчальної ліцензії. Наукова новизна. Здійснено порівняльний аналіз програмного забезпечення для віджеїнгу та відео-мапінгу та систематизовано інформацію про них. Встановлено, які програмі засоби є флагманами та фаворитами на ринку програмного забезпечення, а також, які з програм мають значні перспективи у майбутньому. Практична значущість. Порівняльний огляд програм для віджеїнгу сприяє виділенню серед них найперспективніших для освоєння, які активно підтримуються розробниками, а також тих, які стагнують. Огляд основних графічних пакетів для віджеїнгу, порівняння їх можливостей та рекомендації стосовно вибору оптимальних програмних засобів є корисними для здійснення художньої діяльності віджеям і майбутнім медіа-митцям.
Мета: дослідити окремі ключові тематичні та стилістичні аспекти творчості відомого українського художника Євгена Кріпа задля актуалізації його творчості та інтересу до регіональних митців, які мають бути включені в загальноукраїнський контекст формування історії вітчизняного мистецтва зламу ХХ – ХХІ століття. Методологія. Стаття базується на компаративістській та феноменологічній методиці, які реалізуються шляхом дослідження матеріалу та підходу до автора і його творів з використанням феноменологічної редукції. Результати. Стаття піднімає необхідну проблематику дослідження більш широкого спектру сучасного українського мистецтва задля формування більш широкого та ґрунтовного погляду на історію його формування та розвитку у проміжку зламу ХХ – ХХІ століття. Коротко аналізуються ключові семіотичні образи в творчості чернігівського художника Євгена Кріпа та пропонуються їхні можливі джерела. Також розглядається можливість специфічного авторського підходу до матеріалу, який був втілений через прийом оммажу. Наукова новизна полягає у першому публікуванні і аналізі творчості раніше малодослідженого автора, який є ключовим у розумінні розвитку мистецтва у контексті Чернігівського мистецького осередку, а відтак і у формуванні наукового інтересу до регіональних мистецьких осередків в Україні. Коротко оглядаються ключові аспекти творчості Євгена Кріпа, які зачіпають широкий діапазон творів мистецтва: від сакрального до супрематичного. Практична значущість. Результати статті можуть бути впроваджені в мистецтвознавчий обіг з області історії вітчизняного мистецтва зламу ХХ - ХХІ століття, та окреслювати регіональні особливості розвитку мистецтва в Україні у порівнянні до домінуючих тенденцій обраного проміжку часу. Базис статті може слугувати початком наступного більш ґрунтовного дослідження творчості як автора, так й інших митців з чернігівського осередку.
