The forest dacha Bilohrudivsky Forest was an educational and scientific production department of the Main School of Horticulture, now Uman National University of Horticulture, located in Uman District of Cherkasy Region in the Central Forest-Steppe Zone of Ukraine, near the northeastern outskirts of the city of Uman. The area of the forest dacha is 473.7 ha. Based on the materials of forest management and our experimental studies, we analysed the distribution of forest vegetation by dominant species, as well as oak plantations by origin, forest types, age groups, growth classes, fullness and stem wood reserves. The dynamics of the main taxonomic indicators of medieval oak cultures are presented. Indicators of the use of forest vegetation potential by oak plantations of artificial origin in the most common forest type – fresh hornbeam oak forest (D2-hD) – were determined. According to the research, oak forests are the most common, accounting for 81.6% of the total area covered by forest vegetation. It was found that young trees account for 16.7% of the total area, that is, plantations under 20 years old. Medieval plantations account for the largest share – 68.0% of the total area. The smallest share is occupied by ripening (7.1%) and ripe and overripe (8.2%). Among oak forests, artificial plantations of the I, I a , and II classes of growth, which have a completeness of 0.7 and 0.9 units, significantly prevail in terms of area. The age structure of oak forests is unbalanced, with a predominance of middle-aged plantations, which account for 68% of the area. In the second half of the 20th century, the agrotechnological methods of creating cultures of pedunculate oak in the Bilohrudivsky Forest were reduced to three options, namely soil cultivation was carried out by cutting furrow to a depth of 30 cm by a mechanised method with a PKL-70 plough, followed by a two-fold loosening of the furrow ridges with a KLB-1.7 disc harrow into a plough ridge and breakdown in an aggregate with an MTZ-80 tractor; soil cultivation was carried out by cutting furrow by a mechanised method with a PKL-70 plough to a depth of 30 cm; soil cultivation was carried out according to the agrotechnological method in the form of lowering stumps to ground level in a strip 2–2.5 m wide, and then soil cultivation for forest crops on log cabins was carried out by cutting furrow to a depth of 30 cm with a mechanised forest plough PKL-70 and passing a cultivator KLB-1.7 for two to three times into the plough ridge in an aggregate with a tractor MTZ-80. It was found that the soil cultivation methods used in establishing forest cultures in 40–50-year-old plantations did not impact their productivity. The main feature of forest crops is untimely felling, which has led to the emergence of complex plantations in some neighbourhoods with a share of low-productive trees of natural origin such as hornbeam, sharp-leaved maple, small-leaved linden and a low share of pedunculate oak in artificial plantations. Proposals for implementing appropriate forestry measures to optimise the age structure, increase the productivity of oak plantations and enhance their important ecological and protective functions are presented.

Проаналізовано наукові літературні джерела з тематики наших досліджень. Визначено таксономічний склад дендрофлори прибережно-захисної смуги річки Південний Буг на околицях села Ставки Вінницької області. Відзначено, що на цей території ростуть 1139 особин деревних, кущових рослин, які входять до складу 19 таксономічних груп, серед яких є інвазійні, агресивні (Humulus lupulus L. та Robinia pseudoacacia L.). Встановлено, що найбільше особин має Cornus alba L. (47,8 % від загального). Значне представництво на території прибережно-захисної смуги околиць села Ставки також мають Quercus robur L. (12,6 %) та Quercus rubra L. (16,8 %). Дещо меншою кількістю рослин відзначаються Salix alba (5,0 %), Malus domestica Borkh. (3,3 %), Rosa canina L. (3,2 %), Grataegus monogyna Jacq. (2,8 %), Pyrus communis L. (2,5), а найменше – Ligustrum vulgare L. (0,6 %), Ulmus laevis Pall. (0,4 %), Viburnum opulus L. (0,4 %), Robinia pseudoacacia L. (0,4 %), Populus tremuloides Michx. (0,3 %), Alnus glutinosa (L.) Gaerth.) (0,2 %) та Morus alba L. (0,2 %). Здійснено комплексне оцінювання ступеня ураження Salix alba L. та Populus tremuloides Michx. рослиною напівпаразитом Viscum alba L., за результатами якої уражені рослини віднесено до трьох груп: мало уражені (3-5 балів); середньо уражені (7 балів); дуже сильно уражені (13 балів). Визначено віковий склад деревних рослин, які ростуть на території цієї прибережно-захисної смуги. Найбільше представництво мають деревні рослини, які досягли дорослого віку (квітування та зав'язування плодів) – 1110 шт., або 61,4 % від загальної кількості. Загальна кількість молодих представників дендрофлори становить 683 шт., або 33,5 % від загальної кількості, а найменш чисельною виявилась група старих деревних рослин (57 шт., або 5,1 % від загальної кількості представників дендрофлори на цій території). Загальний стан більшості деревних і кущових рослин прибережно-захисної смуги річки Південний Буг на околицях села Ставки оцінено як добрий (дерева з ростом, що загалом відповідають нормі і мають близько 20-25 % нефункціональної листкової поверхні).

Охарактеризовано особливості розподілу насаджень Байрачного Степу за лісорослинним районуванням, типом лісу, головними лісотвірними породами. Досліджено фракційний склад лісової підстилки, проведено її хімічний аналіз, встановлено інтенсивність ґрунтоутворення. Виявлено, що найбільше лісової підстилки формується у насадженні сосни кримської – 19,6 т/га (ПП 1) та у культурах з дуба звичайного – 14,07 т/га (ПП 3) і ясена звичайного – 14,67 (ПП 5). Найменше підстилки виявлено в культурах дуба скельного – 7,29 т/га (ПП 4), тоді як у культурах гледичії триколючкової її запас становив 9,88 т/га. Найнижчі значення рН виявлено у підстилці сосни кримської (5,01-4,78) (ПП 1). Загальна зольність верхнього горизонту лісових підстилок Н02 змінюється в межах від 14,2 % (ПП 1) до 17,3 % (ПП 4). У нижньому горизонті Н03 вона збільшується у 2,0-2,5 раза внаслідок звільнених під час розкладання хімічних сполук. За результатами аналізу водної витяжки з'ясовано, що вміст водорозчинних речовин у досліджуваних типах підстилок змінюється від 0,23 (ПП 4 верхній горизонт Н02) до 0,38 % (ПП 2 верхній горизонт Н02, ПП 3 нижній горизонт Н03, ПП 4 нижній горизонт Н03). Горизонт Н02 за кількістю водорозчинних елементів поступається горизонту Н03. Збільшення прокаленого залишку в нижньому горизонті йде, практично, завдяки сполуці заліза (Fe2+) від 2,89 у культурах дуба звичайного (ПП 3) до 5,05 мг/екв. на 100 г сухої речовини у культурах сосни кримської (ПП 1), сполука кальцію (Cа2+) змінюється в обох горизонтах в межах 1,26-3,25 та сірки (SО42–) – 1,63-5,67 мг/екв. на 100 г сухої речовини. Наявність Zn2+, Mg2+, Br+, Сl–, Cu2+, Mo+ у підстилці загалом недостатня, особливо, K+, Nа+. Запаси досліджуваних хімічних сполук у верхньому горизонті Н02 тенденційно перевищують їх наявність у нижніх горизонтах Н03. Встановлено, що з мінералізованої підстилки один гектар лісових насаджень отримує від 22,93 до 57,95 кг водорозчинних солей, зокрема: заліза, сірки, цинку, магнію, брому, натрію, хлору, міді, кальцію, молібдену, калію. Водночас звертаємо увагу на виявлений малий вміст Cа2+ у культурах сосни кримської (ПП 1). Результати дослідження фракційного та хімічного складу лісової підстилки є основою для розроблення рекомендацій щодо внесення хімічних мікроелементів під час вирощування високопродуктивних лісових насаджень.

Abstract It was studied that the dynamics of phenophases, the dates of the beginning and duration of phenological cycles in plants are under the constant influence of seasonal changes in climatic conditions (regular alternation of seasons with different durations of day and night, warm or cold and rainy or dry seasons). Together with the study of the shoot growth duration, it is worth conducting a study of the dynamics of their growth. This is also important for determining the tolerance for winter conditions, since it is known, that not only those shoots that finish growing early but also those that grow for a long time, but rather slowly, can be winter resistant. The intensive growth of shoots of all studied species occurs in May to mid-June. Almost all of them have two peaks of shoot growth: June and mid-July. The growth of shoots has a certain dependence on air temperature. The conducted long-term phenological observations made it possible to establish the periods of phenophases in five species of shrubs and show that in the conditions of the Right-Bank Forest-Steppe, all of them manage to complete their vegetation in time, before the beginning of frost. Among the studied species, Lonicera tatarica L. and Viburnum lantana L. were the first to start their shoot growth in the first decade of May. Then, in the third decade of May, shoots of E. europaeus began to grow. P. spinosa and R. canina were the last to start their shoot growth. The conducted research has a certain significance for forest reclamation work as these types of shrubs are used to create protective plantings. Establishing a certain dependence on air temperature will allow to adjust the species composition and their number when creating this type of plantation.

Досліджено ґрунти у 50-річних культурах дуба звичайного, ясена звичайного, дуба скельного, сосни кримської та гледичії триколючкової, які ростуть у дібровах Жеребківського лісництва філії "Ананьївське лісове господарство" ДП "Ліси України". Встановлено, що ґрунти належать до важкосуглинистих чорноземів, де частка мулуватих частинок у фракції за діаметром менше 0,01 мм є найбільшою і становить в межах від 50,89 до 64,92 %. У культурах дуба звичайного і ясена звичайного запас лісової підстилки майже однаковий (14,07 і 14,67 т/га), що в 1,48 раза більше, ніж у культурах гледичії й у 2,01 раза, ніж у культурах дуба скельного. У культурах сосни кримської запас лісової підстилки є максимальним – 19,04 т/га. Частка повністю розкладеної лісової підстилки змінюється від 16,95 до 44,28 %. У культурах сосни частка її найменша – 16,95 % від загальної маси підстилки. У культурах гледичії, дуба звичайного, ясена звичайного її частка не перевищує 42,61-44,28 %, а дуба скельного – 34,84 %. Вміст амонійного (NН4-N) азоту впродовж вегетаційного періоду майже незмінний, тоді як нітратного азоту (NО3-N) у ґрунтах утримується мало, а в жовтні – ще менше. Встановлено проникнення гумусу майже до материнської породи на глибину до 150-160 см у профілі. У типових чорноземах це пов'язано із впливом на них за попередні роки степової трав'яної рослинності. У горизонті А0 вміст гумусу становить в межах 5,48-8,80 %, у горизонті А1 – 3,29-5,54 %, а у шарі ґрунту (А2) і до материнської породи (В) його вміст значно нижчий. Однак ці горизонти достатньо забезпечені поживними речовинами. Ступінь кислотності ґрунтів за всіма генетичними горизонтами є нейтральним. Гідролітична кислотність дуже низька – змінюється від 1,9 до 6,4 мг-екв. на 100 г ґрунту і до материнської породи зменшується. Найбільш доступним для рослини є калій, оскільки фосфор практично недоступний. Азот накопичується у ґрунті завдяки гумусу, він є основним його джерелом. Також для чорноземів характерна середня та підвищена забезпеченість фосфором.

Наведено морфологічний опис кореневої системи найпоширеніших типів ґрунтів Березківського та Долинського ДП "Врадіївське лісове господарство" та Ананіївського лісництва Філії "Ананіївське ДП". Насадження дуба звичайного (Дз) переважає у сухій бересто-кленовій діброві (Д1-БКД), яке має такі середні показники: висота 17,5 м, діаметр 22,3 см, повнота 0,8, бонітет І, запас стовбурової деревини 163,5 м3·га-1. Дуб звичайний зосереджує свої горизонтальні скелетні корені завтовшки понад 2 мм, переважно на глибині 0-30 см – 295,25 г (10,25+38,70+246,30), тоді як у ясена звичайного найбільше їх зосереджено в 0-40-сантиметровому шарі ґрунту – 344,06 г (4,56+80,30+136,60+122,60). Аналізуючи поширення фізіологічно активного коріння завтовшки до 2 мм видно, що до 0-30-сантиметрового шару ґрунту у дуба звичайного зосереджено 6,85 г (2,30+3,6+0,95), а у ясена звичайного – 9,43 (1,20+6,80+1,43), що у 1,38 рази більше. Виявлено, мають середні висоти та діаметри 6-річні культури дуба звичайного за густоти 15 тис. шт.·га-1 (ПП 11) у Долинському лісництві складають – висота 2,5 м, діаметр – 2,6 см, а у 6-річних культурах дуба звичайного за густоти 10 тис. шт.·га-1 (ПП 14) у Березківському лісництві відповідно – 2,2 і 2,3 см за густотою 5 тис. шт.·га-1 (ПП 12) у Долинському лісництві та 7 тис. шт.·га-1 (ПП 12-а) у Березківському лісництві відповідно – 2,0 м і 2,1 см; 3,0 і 2,1 см. За результатами проведеного дослідження, більша маса коренів у всіх дослідних порід розміщується на глибині 0-20 см. Так, у дуба звичайного в цьому шарі ґрунту знаходиться 80,4 г або 40,9 % усіх коренів, у ясена звичайного – 78,4 г або 40,0 %, а у клена гостролистого – 13,5 г або 52,5 %. Варто звернути увагу на те, що коренева система дуба звичайного і ясена звичайного формується майже однаково. Різниця в кореневій системі становила 196,6-159,9=36,7 г або в 1,23 раза менше порівняно з дубом. Корененаселеність клена конкуренції за режим поживних речовин і вологу ні дубу, ні ясену не становить.

Узагальнено систематичні спостереження за станом лісових екосистем на території Південно-Східного Поділля, отримано об'єктивну та своєчасну інформацію щодо його поточних змін. Виявлено фактори (природні, антропогенні), які впливають на стан лісів, з'ясовано причини і механізми змін стану лісів. Виявлено, що найбільша кількість екземплярів береки міститься у пристигаючих насадженнях – 158 шт./га. Також у великій кількості вона трапляється у середньовікових насадженнях – 109 шт./га. У стиглих насадженнях кількість екземплярів береки становить 98 шт./га. І найменше вид трапляється у молодняках – 65 шт./га. Якщо брати відсоткове співвідношення, то в пристигаючих насадженнях кількість особин береки лікарської становить 36,74 %, а в молодняках – 15,12 % від загальної її кількості. Середні висоти дерев репродуктивного віку змінювалися в межах 18,8-20,3 м, діаметр стовбура – від 12,9 до 23,6 см (окремі особини мають діаметр 32-56 см), діаметр крони – 3,4-8,6 м. Кількість особин в середньому становить 108 ос./га. Зроблено порівняльний аналіз санітарного стану лісових масивів за участю береки лікарської та зміну таксономічних показників деревних порід за групами віку. Звернено увагу на еколого-ценотичну особливість береки лікарської та дуба звичайного (поширення, щільність, поновлення, відпад та ін.). Встановлено, що у вікових насадженнях різноманітність порід ще менша. З деревостану випадають берека лікарська, дуб звичайний і граб звичайний. За кількісним співвідношенням береки зменшилося на 4,4 %, дуба на 3,7 %, граба на 5,6 %, що свідчить про всихання дерев і відсутність процесу поновлення. У доброму стані перебувають ясен звичайний, клен гостролистий, липа дрібнолиста. Обґрунтовано зміну складу деревостану на пробних площах, що підтверджує перехід до грабово-дубових та грабово-ясеневих насаджень. У молодих і середньовікових насадженнях видова різноманітність деревних порід більша, ніж у стиглих і перестійних. Трав'яний покрив залежить від рельєфу, повноти І і ІІ ярусів, висоти підросту, підліску, віку насадження.

Наведено узагальнення наукових досліджень й аналіз експериментальних даних щодо особливостей сезонного росту вегетативних органів P. sylvestris, їх узгодженість з кліматичними умовами Правобережного Лісостепу України. Встановлено, що на механізми, які регулюють ростові процеси, безпосередньо впливає температура повітря. P. sylvestris належить до порід, що розпочинають свою вегетацію рано навесні. Незважаючи на лісорослинні умови, початок росту пагонів спостерігається за підвищення температури повітря приблизно до +8,0 °С. Кульмінація першої хвилі росту, впродовж років досліджень, припадала на червень, коли середньодобова температура повітря піднімалась вище +20,0 °С. У цей час довжина пагона становила 5,5 см. Приблизно із першої декади серпня, інтенсивність приросту пагонів поступово зменшується і до другої декади вересня вони завершують свій ріст. Наші дослідження показали, що ріст хвої розпочинається приблизно на 30-35-ту добу після початку росту пагонів. Дата настання вказаної фази також має певну залежність від температури повітря. За результатами досліджень встановлено, що ріст хвої починається з підвищенням середньодобової температури повітря до +16 °С. Завершення росту хвої відбувається в третій декаді серпня – першій декаді вересня, коли температура повітря нижча +18 °С. У період згасання приросту хвої, який триває 45 діб, формується 28 % маси річного приросту. Загальна тривалість росту хвої становить 105 діб. Період посиленого росту хвої майже в 1,5 раза довший, ніж період згасання, і становить 60 % від загальної тривалості її формування. За цей час утворюється до 73 % маси річного приросту. Впродовж періоду досліджень також відзначено, що інтенсивність росту пагонів від основи крони і до її верхівки поступово збільшується.

Досліджено особливості коренеутворення напівздерев'янілих живців троянд сорту Mildred scheel чайно-гібридної групи. Наведено результати впливу різних концентрацій мікродобрива Фульвогумін та поєднання його з іншими видами стимуляторів коренеутворення. Вважають, що для укорінення стеблових живців велике значення має наявність пластичних речовин, зокрема вуглеводів, з якими пов'язані всі основні процеси життєдіяльності рослин. Вихідним матеріалом для розмноження троянд були відділені від рослин частини, а саме − стеблові напівздерев'янілі живці, які висаджували у теплицю навчально-науково-виробничого відділення УНУС, облаштовану дрібнодисперсним зволоженням. За отриманими результатами з'ясовано, що інтенсивність процесу коренеутворення стеблових живців троянди сорту Mildred scheel залежить не тільки від досліджуваних регуляторів росту, а й від їх концентрації та правильно підібраної комбінації. Застосування всіх препаратів позитивно впливало на індукційні процеси утворення нових тканин живців троянд. Однак, якщо аналізувати тільки частку укорінених живців, то найвищою вона є у варіанті 7 (100 %), при цьому інтегрований показник укорінення становить 61,6 % і не є найвищим з-поміж досліджуваних варіантів. Тому оптимальнішим ми вважаємо варіант 3 – частка укорінення 90 % й інтегрований показник 69,0. Якщо ж взяти для порівняння Контроль (варіант 8), то тут спостерігаємо 60,0 % укорінених живців та 22,0 % інтегрованого показника. Варто зазначити також, що використовуючи Фульвогумін у концентрації 100 мл/л отримано 40 % укорінених живців з інтегрованим показником укорінення 12,0 %. Проте, в разі використання такої концентрації Фульвогуміну у поєднанні з Янтарною кислотою (варіант 5) частка укорінення становить 85,0 % за інтегрального показника укорінюваності 53,8 %. А поєднання Фульвогуміну 100 мл/л з Нафтилоцтовою кислотою дало значно гірші показники, порівняно із контролем – 40,9 % та 10,6 % відповідно. Очевидно, ці два стимулятори не є повністю сумісними.

1867–1875 Gymnasium in Drohobyč; 1875 Studium an der Philosophischen Fakultät der Universität Lemberg; 1877, 1880, 1889 Verhaftungen wegen Aktivitäten in der studentischen sozialistischen Bewegung; 1887–1897 Tätigkeit in der polnischen Zeitung Kurier Lwowski; 1893 Promotion in Wien; 1894 Verweigerung der Zulassung zur Tätigkeit an der Universität Lemberg aus politischen Gründen; 1894–1897 Redakteur der revolutionär-demokratischen Zeitschrift Žytje i slovo; ab 1898 Tätigkeit in der Zeitschrift Literaturno-naukovyj visnyk; 1906 Ehrendoktor der Universität Charkow.

Die Erzählung aus dem Jahr 1902 behandelt ein in den slawischen Literaturen der Zeit verbreitetes Thema aus dem bäuerlichen Bereich ohne falsche Sentimentalität. Den Kern der Fabel bildet ein ländliches Kain-und-Abel-Motiv. Die reizvoll von bukovinischen Genredetails umrahmte Handlung spielt in der Familie des Bauern Ivonika Fedorčuk. Für den Herrn des Hauses ist sein Stück Land, 'die Scholle', die er sich schwer erarbeitet hat, das Allerwichtigste. Sie herrscht über ihn, sie wird zu einem Lebewesen, mit dem er spricht und das sein Dasein erfüllt. Seine Lebensaufgabe ist die Anschaffung und Bearbeitung von Grund und Boden und damit die Absicherung seiner Familie.

Geboren in einer lemkischen Pastorenfamilie; polnisches Gymnasium in Sanok (ukr. Sianok); 1928 Slawistik-Studium an der Universität Lwów/Lemberg; stand unter dem Einfluss heidnischer Motive und der Volksphilosophie; im Werk dominiert die Idee des Biologismus und die Idee der Einheit des Menschen und des Universums.

1875 Grundschule in Bari (Ukraine); 1876–1880 Priesterseminar in Šarhorod; 1882 Verhaftung wegen Teilnahme an einer Versammlung junger Revolutionäre; 1884 Beginn der literarischen Laufbahn; ab 1891 Tätigkeit als Volksschullehrer; ab 1897 Lokalredakteur in Žytomyr; ab 1898 in Černihiv, Tätigkeit in der Gesellschaft 'Prosvita' (Aufklärung); ab 1900 Arbeit in einer Gebietskörperschaft; 1906–1908 Vorsitzender der 'Prosvita' in Černihiv.

The species composition of tree, shrub and grass plantations of the Bilogrudivskyi forest has been studied. It was found that hornbeam-oak-ash forests with the predominance of ground elder are the most typical and widespread group of associations in the Bilogrudivskyi forest. Most species are anemophiles, only small-leaved lime, Norway maple and field maple are pollinated by insects. The stands of ground elder hornbeam-oak-ash forests have a complex two-layer structure, where the first layer are oak and ash. The second layer is dominated by hornbeam, mixed with small-leaved lime, Norway and field maple, wych elm, rarely silver birch and common aspen. Undergrowth, as a rule, is a young generation of trees of the main and accompanying species, formed from seeds or sprouts under the canopy and replaces the mother forest. Of the trees in the undergrowth are common hornbeam, oak, ash, small-leaved lime, Norway and field maple. Forest apple, pear, and wych elm are less common. Very seldom, more in young growths and on cuttings, aspen and silver birch occur in undergrowth, and in the lower part of beams in more humid places, singly, black alder. Undergrowth in young and illuminated plantations after maintenance felling reaches 25-35% of coverage, in older - 2-6%. Among the bush vegetation there are European and warty cowberry, common dogwood, wayfarer, black elder. The grass layer occupies 25-35% of the cover, but in some species its abundance varies between 10-80, and occasionally 100%. In dense shady plantations it is very poor, and in liquefied stands and young growth it sometimes acquires magnificent growth and development. The composition of the grass cover is the most common hairy sedge, ground elder, greater stitchwort, asarabacca, unspotted lungwort, wood violet, sweetscented bedstraw, wood bluegrass, yellow archangel, ground-ivy, cleavers, wood avens, germander speedwell, buttercups, dog’s mercury, figwort. From the 460.7 ha of land covered with forest vegetation, the vast majority of plantations have a density of 0,7 to 0,8 units – 47,6 and 25,6%, respectively, of which plantations of oak occupy an area of 270,9 ha, ash – 57,5 ha with a small share of other tree species. Plantations with a density 0,7-0,9 of units require maintenance felling, and with a density of 0,6 or less carrying out reconstruction works. Studies by age groups revealed significant shortcomings in forest management, used of forest resources and land used efficiency due to the predominance of medieval plantations – 68%.

Die erfolgreichste Komödie des Autors von 1889 stellt im Rahmen dieser Gattung das ukrainische bäuerliche Milieu mit zentralen charakteristischen Merkmalen vor. Der ursprünglich vorgesehene Titel des Stücks – „Hroši“ (Das Geld) – bezeichnet den Spiritus Rector der Komödienhandlung: den Dämon Geld in seiner widermenschlichen Funktion. Herasym Kalytka, die Hauptgestalt des Dramas, ist der Typus des reichen Bauern, dessen Denken und Handeln ausschließlich von seiner unersättlichen Gier nach Landbesitz bestimmt ist: „Oh liebe Erde, heilige Erde, Tochter des Gottes! Wie erfreulich ist es, dich mit eigenen Händen zusammenzuraffen.“ Aus Geiz verwaltet Kalytka seinen riesigen Besitz ohne die Zuhilfenahme moderner Errungenschaften, aus Geiz zwingt er seine Frau, den sonntäglichen Kirchgang zu Fuß zu unternehmen. Seinen Sohn Roman, den er unablässig zur Arbeit auf die Felder schickt, betrachtet er als sicheres Kapital, das durch die Mitgift der künftigen Schwiegertochter seine Zinsen tragen wird. Im Besitz von gut 200 Hektar Land, findet Kalytka angesichts des größeren Landbesitzes seines Nachbarn Smokvinov keine Ruhe. Zum weiteren Ankauf des Landes benötigt Kalytka Geld. Gewöhnlich treibt er es bei seinen abhängigen Bauern und der in zähem Kampf niedergerungenen Konkurrenz ein. Diesmal kommt ihm der Zufall zu Hilfe. Ein Jude bietet ihm für 5000 echte 10 000 gefälschte Rubel an. Besessen von dem Gedanken, mit ihrer Hilfe das Land des bankrotten Smokvinov kaufen zu können, geht Kalytka auf den Handel mit dem unreinen Geld ein. Als das Geschäft jedoch auf der Bahnhofstoilette abgewickelt ist, sieht sich Kalytka geprellt: Der Gauner hat ihm blankes Papier angedreht. Von Sinnen vor Enttäuschung, stürzt Kalytka davon, um sich zu erhängen. Vom Strick geschnitten, weiß er seinem Retter keinen Dank: „Warum habt ihr mich abgeschnitten? Besser tot als solch ein Verlust!“

Stammte aus einer altadeligen Familie in Nižyn; 1743 Abschluss der Kiewer Akademie; 1744 Weihe zum Mönch; ab 1745 Lehrer an der Kiewer Akademie; seit 1751 Rektor der Akademie und Professor der Theologie; 1755 Weihe zum Bischof in Weißrussland; ab 1783 Erzbischof und Mitglied des Synod; 1757 Gründung eines Priesterseminars in Mohyl'ov; Vertreter der frühen Aufklärung in der Ukraine.

Das Versepos in sechs Gesängen (1798 erschienen die ersten drei Gesänge unautorisiert; 1809 vier autorisierte Gesänge; 1842 vollständig) ist das erste Werk, das in der ukrainischen Volkssprache veröffentlicht wurde. Somit steht es am Anfang der modernen Literatur der Ukraine, für die es die sprachliche Grundlage schuf.

Der 1904 und 1910 in zwei Teilen erschienene Roman widmet sich der Beschreibung der Ereignisse rund um die Revolution der Jahre 1905–1907 in einem ukrainischen Dorf. Der erste Teil schildert die Verhältnisse der Landbevölkerung zur Zeit der Wirtschaftskrise im Jahre 1903; die Handlung des zweiten Teils spielt während der Revolution 1905. Insgesamt fußt der Roman auf authentischen Begebenheiten, die sich in einer Siedlung im Bezirk Černihiv zugetragen haben.

Diese Komödie von 1836, die scharfe soziale und gesellschaftliche Konflikte ausarbeitet, ist nach dem Vorbild der Dramen Ivan Kotljarevs'kyjs und von Intermedien aus dem 18. Jh. entstanden. Die weibliche Hauptfigur der Komödie, Uljana, die Tochter des Spießers Prokip aus Poltava, liebt den Leibeigenen Oleksij. Ihre Eltern sind gegen diese Ehe, sie wollen Uljana als Ehefrau des Herrensohnes Stec'ko sehen. Aus dieser Konstellation heraus entwickelt sich die dramatische Handlung: Der erwünschte Schwiegersohn erweist sich als Narr, der aber von Zeit zu Zeit einen Schimmer Verstand beweist: „Die Leute sagen, ich sei dumm, und schämen sich nicht, so zu reden. [...] Es ist zur teuflischen Mode geworden, dass alle die Klugen heiraten wollen. So werden die Menschen aussterben. Die Dummen will man nicht nehmen, und die Klugen gibt es nicht mehr.“

Stammte aus armer Bauernfamilie; 1909–1913 Gymnasium in Olešky (heute Cjurupyns'k bei Odessa); 1913 Studium als Externer am Gymnasium in Soči; 1915 mobilisiert; 1917 Wechsel auf die Seite der Sowjets; 1919 im Bürgerkrieg; ab 1923 Schulinspektor in Odessa; 1925 Wechsel nach Charkiv in das Volkskommissariat für Bildung; 1934 Verurteilung als bürgerlich-nationalistischer Dramaturg; 1937 erschossen.