Узагальнено систематичні спостереження за станом лісових екосистем на території Південно-Східного Поділля, отримано об'єктивну та своєчасну інформацію щодо його поточних змін. Виявлено фактори (природні, антропогенні), які впливають на стан лісів, з'ясовано причини і механізми змін стану лісів. Виявлено, що найбільша кількість екземплярів береки міститься у пристигаючих насадженнях – 158 шт./га. Також у великій кількості вона трапляється у середньовікових насадженнях – 109 шт./га. У стиглих насадженнях кількість екземплярів береки становить 98 шт./га. І найменше вид трапляється у молодняках – 65 шт./га. Якщо брати відсоткове співвідношення, то в пристигаючих насадженнях кількість особин береки лікарської становить 36,74 %, а в молодняках – 15,12 % від загальної її кількості. Середні висоти дерев репродуктивного віку змінювалися в межах 18,8-20,3 м, діаметр стовбура – від 12,9 до 23,6 см (окремі особини мають діаметр 32-56 см), діаметр крони – 3,4-8,6 м. Кількість особин в середньому становить 108 ос./га. Зроблено порівняльний аналіз санітарного стану лісових масивів за участю береки лікарської та зміну таксономічних показників деревних порід за групами віку. Звернено увагу на еколого-ценотичну особливість береки лікарської та дуба звичайного (поширення, щільність, поновлення, відпад та ін.). Встановлено, що у вікових насадженнях різноманітність порід ще менша. З деревостану випадають берека лікарська, дуб звичайний і граб звичайний. За кількісним співвідношенням береки зменшилося на 4,4 %, дуба на 3,7 %, граба на 5,6 %, що свідчить про всихання дерев і відсутність процесу поновлення. У доброму стані перебувають ясен звичайний, клен гостролистий, липа дрібнолиста. Обґрунтовано зміну складу деревостану на пробних площах, що підтверджує перехід до грабово-дубових та грабово-ясеневих насаджень. У молодих і середньовікових насадженнях видова різноманітність деревних порід більша, ніж у стиглих і перестійних. Трав'яний покрив залежить від рельєфу, повноти І і ІІ ярусів, висоти підросту, підліску, віку насадження.

Відтворення лісових насаджень за участю цінних видів деревних порід на сучасному етапі розвитку суспільства є актуальним завданням лісового господарства. Берека лікарська (Sorbus torminalis (L.) Crantz) – аборигенний вид, занесений до Червоної книги України (2009). Природний супутник лісових ценозів Південно-Подільського Лісостепу України, поновлення якого досліджували протягом п'яти років у деревостанах усіх вікових категорій та на зрубах, де залишені репродуктивні особини виду. Для дослідження кількісних та якісних показників поновлення Sorbus torminalis закладено 60 тимчасових та 11 постійних пробних площ. Природне насіннєве розмноження Sorbus torminalis виявлено у свіжих дібровах Південного Поділля. Насіння зберігає життєздатність 1-2 роки. У природних дубово-грабових насадженнях плодоношення настає в 20-річному віці, масове плодоношення спостережено раз у 5 років. Насіннєве розмноження використано для отримання сіянців і саджанців з метою введення Sorbus torminalis у культури дуба звичайного. Кращі результати отримано завдяки осіннім висівам свіжовимитого насіння за умов дотримання відповідних технологій. Осінні висіви здійснено у другій декаді вересня. Такі висіви дають весною дружні сходи і рівень їх ґрунтової схожості знаходиться в межах 78 %, що є досить успішним результатом для виду. Вегетативне порослеве розмноження сприяє її відновленню у разі механічних пошкоджень. Вирішення проблеми розмноження та оздоровлення породи можливе за умови використання сучасних досягнень біотехнології, одним з яких є метод мікроклонального розмноження. Цей метод дає можливість у стислі терміни одержати масовий, генетично однорідний садивний матеріал з високими спадковими властивостями продуктивності та стійкості до збудників хвороб. Для введення в культуру in vitro були верхівкові бруньки, нарізані з однорічних пагонів маточних рослин. Підібрано стерилізатори, а також визначено відповідні концентрації поживного середовища та експозиції. Впровадження різних способів розмноження береки лікарської сприятиме відновленню насаджень з її участю, а також розширення ареалу виду, що зникає.

Проведено порівняння морфологічних характеристик та швидкості розкладання підстилки в різних за складом природних деревостанах. Розраховано опадо-підстилковий коефіцієнт (ОПК) або індекс інтенсивності біологічного кругообігу для всіх дослідних насаджень природних лісів Національного природного парку "Кармелюкове Поділля". Визначено сезонне зменшення маси підстилки. Встановлено, що показник ОПК залежить від складу деревостану, типу лісу, рельєфу та погодних умов. У насадженнях із перевагою опаду дуба звичайного спостережено накопичення значної маси та потужності підстилки. Виявлено вплив опаду береки і липи на швидкість розкладання підстилки в лісах природного походження. Рекомендовано вводити ці породи в культури дуба звичайного. Встановлено, що формування повітряно-гідрологічного режиму верхніх шарів ґрунту залежить від типу деревостану. Найбільш сприятливою для процесів ґрунтоутворення є грудкувато-листова структура, яку формує опад липи, береки та граба. Опад дуба розкладається найповільніше. Швидкість розкладання підстилки залежить від умов місцезростання та хімічного складу опаду. Середній показник опадо-підстилкового коефіцієнта становить для природних лісів 1,0–1,7. Визначений опадо-підстилковий коефіцієнт підтверджує вагомий вплив опаду липи й береки на мінералізацію підстилки за 2–3 роки. Тому в лісові культури дуба звичайного рекомендовано введення липи й береки, що сприятиме формуванню високопродуктивних подільських дібров.

Розглянуто вплив природних чинників на процеси плодоношення та природного поновлення Sorbus torminalis (L.) Crantz (береки лікарської) в дубово-грабових насадженнях. Включення Sorbus torminalis до Червоної Книги України (2009) не є достатнім для збереження цього виду та його середовища існування. Це лише початковий етап програми зі збереження на території України рідкісних і зникаючих видів. Аналізуючи плодоношення та природне поновлення популяції Sorbus torminalis на території Національного природного парку "Кармелюкове Поділля" та прилеглих територій проходження південно-східної межі поширення виду, з'ясовано залежність плодоношення від сумарної дії комплексу чинників: еколого-біологічних і біометричних. Серед чинників, які впливають на динаміку поновлення береки лікарської у свіжих дібровах, найголовніше значення мають: кліматичні умови, видовий склад деревостану і підросту, повнота, густота, біологія цвітіння (кількість генеративних органів), рясність плодоношення, розміри та маса плодів, особливості проростання насіння, зоогенні чинники. Посушливі 2015–2017 рр. сприяли ранньому дозріванню плодів і швидкому опаданню. Плоди дрібні переважно з однією насіниною. У 2018 р., з вологим і теплим літом, зафіксовано високу врожайність береки лікарської з великими, соковитими плодами із двома-трьома дозрілими насінинами. Встановлено, що в дубово-ясеневих насадженнях плоди найдрібніші, рясність плодоношення низька; у дубово-грабових насадженнях – рясність середня, але у дерев, які ростуть на узліссі – рясність висока. Оцінено вагомість абіотичних чинників, які впливають на проростання насіння, розвиток самосіву та підросту головних і супутніх деревних порід. За результатами польових досліджень встановлено, що молоде покоління Sorbus torminalis у дубово-грабових насадженнях поновлюється з насіння, що є своєрідним тестом оцінки життєвості виду. Територія є цінним лісовим масивом південно-східної частини Поділля. У його межах збереглися унікальні природні комплекси, тому поновлення рідкісних рослин відповідає вимогам, що ставляться до створення заказників загальнодержавного значення.

На основі літературних даних оцінки декоративності роду Sorbus L. (рід Горобина) і власних спостережень за декоративністю виду Sorbus torminalis (L.) Crantz (берека лікарська) розроблено комплексну шкалу оцінки декоративності цього виду. Sorbus torminalis L. – це аборигенний вид, компонент другого ярусу світлих широколистяних лісів, мезофіт, кальцефіл. Дерево до 25 м заввишки. Кора сірувато-коричнева, вздовж потріскана. Бруньки голі, округлояйцеподібної форми. Гарне блискуче листя має широкі лопаті. Квітки невеликі, зібрані у щитоподібні суцвіття. Плід яблуко червоно-коричневого забарвлення з білими крапками. Після аналізу декоративних, лікарських та харчових ознак в умовах Південно-Подільського Лісостепу України вид віднесено до високодекоративних дерев, належить до ІІ групи деревних декоративних рослин. Під час оцінювання декоративності Sorbus torminalis, яка росте в лісових масивах Національного природного парку "Кармелюкове Поділля" та в населених пунктах Чечельницького району (Вінниччина), до уваги обрано такі декоративні ознаки: архітектоніку стовбура і крони, декоративність листків, суцвіть, квіток і плодів. Оцінювання проведено кожного місяця за п'ятибальною шкалою кожної ознаки. Результати подано у вигляді таблиць та графіку, які чітко демонструють зміну ступенів декоративності протягом року і дають змогу рекомендувати раритетний вид Sorbus torminalis для розширення асортименту зелених насаджень загального користування, що також буде сприяти збереженню та відновленню виду. Наведено морфологічний опис рослини та визначено цінні декоративні ознаки, які роблять її перспективною для широкого використання в садово-парковому будівництві. Берека лікарська не тільки підвищить естетичні якості насаджень під час створення гармонійних ландшафтних композицій, але плоди, які мають унікальні лікарські властивості, можна використовувати для приготування різних харчових продуктів, а також їх охоче поїдають птахи, гризуни та інші тварини.

The method of excavation has investigated the features of the structure of the root system of the bark of the drug of different age categories and the conditions of location in the plantings of natural seed origin SE "Chechelnytsky forestry" of Vinnytsia region. It was discovered that a large, horizontal root system, which is far from the shoots, is characterized by a significant amount of anchor roots that gives the breed a high wind resistance. Consequent, its root system is plastic, with damage or change of edatic conditions, it is easily regenerated, the appearance of strong lateral horizontal or oblique vertical roots under different soil conditions ensures its adaptation in mixed deciduous forests. As a result a specific feature of the root system of the bark is established in different soil conditions: a) the roots penetrate into the ground horizons to a depth of 57 centimetres, but most of them in the upper 10-15 centimetre layer of soil; b) on the slopes of trees there are no rod roots, a powerful root system of horizontal roots in three directions is formed; c) in porcine species, the horizontal roots of 2 to 3 meters are placed at a depth of 5-8 centimetres from the root neck, occupying position above the parent roots. Paying attention to the distribution of the length of the roots by the branches of branching, found that the largest mass of roots of all orientations falls on the first order of branching. Of these, the largest mass is noted for horizontal roots (71-77 %), somewhat lower – for vertical and oblique vertical (29 %). On the 3-4th order of branching there is only 0.1-0.5 % of the mass of roots. Moreover, the patterns have been revealed that rootstock is formed in the seedlings of the bark of the medicinal plant, but its position is different: vertical, horizontal, oblique vertical, which confirms the differences in the formation of the root system in natural plantings. As a result of this study, the roots of oak, maple, and linden are compatible in the rhizosphere with the birch of the initial period of development of root systems of these species. The dynamics, quantity and quality of root extracts and precipitation in ordinary oak and bunch of medicinal varieties, which can have a significant impact on the consumption of nutrients and the growth of trees in their coexistence.

Здійснено аналіз державного лісового фонду ДП "Чечельницьке ЛГ". Обстежено насадження лісових, медоносних, плодових і ягідних деревних порід. Досліджено лісові культури дуба звичайного за участю в їх складі горіха чорного, вишні пташиної, липи серцелистої, клена псевдоплатанового (явір), ясена звичайного, береки лікарської, ялини європейської та клена гостролистого. Насадження із плодових, ягідних та медоносних порід становлять на сьогодні – 51,8 %, з них: з участю береки лікарської – 11,7 %, вишні пташиної – 49,7 % та липи серцелистої – 38,6 %. Вивчено ріст насаджень дуба зі супутніми деревними породами. Встановлено площу плодових, ягідних та медоносних культур у дослідних лісництвах, частку органічного опаду, зімкнення крон у рядах, поширення трав'яної рослинності. Доведено, що до 12-15-річного віку берека лікарська і дуб звичайний утворюють І ярус. Починаючи з 30-річного віку, ріст і розвиток дуба звичайного проходить інтенсивніше порівняно зі супутніми деревними породами. З 35-річного і до 96-річного віку ця відмінність на користь дуба становить до 10 м. Дуб чітко займає І ярус і сягає до 25 м заввишки, тоді як берека лікарська не перевищує 16 м. Найбільше поширення на зрубах мають трав'яні рослини: пирій повзучий, просянка розлога, іван-чай, кропива дводомна та інші, які до 6-річного віку утворюють густі зарослі і досягають висоти до 140 см. Деревні супутні породи здатні підвищувати ґрунтову родючість і продуктивність насаджень. Відбувається витіснення злакових та інших трав'яних рослин, що сприяє підвищенню родючості ґрунту. Доведено, що липа дрібнолиста, вишня пташина і берека лікарська є перспективними для впровадження в лісові культури Південного Поділля.

Oak plantation is the repository of unique floral and faunal complexes that maintain the ecological balance in the surrounding disturbed by human activities forest areas. In many cases, their current state is unsatisfactory. Therefore, the cultivation of oak plantations with other species in Southern Podillya will enable developing recommendations in order to promote the formation of oak forest environment. Our research aims at the analysis of state forest fund is carried out in SOE Chechelnitsky Forestry. In course of the study the authors have examined planting of the forest, melliferous, fruit, and baccate tree species. We have studied forest cultures of common oak composition including black walnut, bird cherry, small-leaved lime, sycamore maple (sycamore), ash, bereka medicinal, Norway spruce, and Norway maples. We have also examined the growth of oak plantations with accompanying tree species. Melliferous, fruit, and baccate planting constitute 51.8 %, namely: involving bereka medicinal – 11.7 %, bird cherry – 49.7 %, and linden-tree – 38.6 %. Moreover, the height of oak planting is studied with concomitant arboreal breeds. The area of fruit, baccate and melliferous cultures is set in an test forest district, percent organic I will fall off, closing of crowns in rows, distribution of grass vegetation. Our research has proved that bereka medicinal and common oak form the first tier under the age of 12-15 years old. Since 30-years-old age height and development of common oak passes more intensively as compared to concomitant arboreal breeds. From 35-years-old and to 96-years-old age this difference concerning common oak makes up to 10 m. Oak clearly occupies the first tier and arrives at a to 25 m height, while bereka medicinal does not exceed 16 m height. Most distribution on frames grass plants have such species as couch-grass creeping, willow-herb, nettle is diclinous et al, that to a 6-year- age form thickets and arrive at a height to 1. 4 m. Thus we have arrive to theconclusion that the arboreal concomitant species are able to promote the ground fertility and planting productivity. Small-leaved lime, bird cherry and bereka medicinal are proved to be promising for introduction in forest plantations in Southern Podillya.

Методом розкопування досліджено особливості будови кореневої системи береки лікарської різних вікових категорій та умови місцезростання в насадженнях природного насіннєвого походження ДП "Чечельницьке лісове господарство" Вінницької обл. Виявлено, що у береки лікарської потужна горизонтальна коренева система, яка далеко поширюється від пагона, характеризується значною кількістю якірного коріння, що надає породі високої вітростійкості. Її коренева система пластична, у разі пошкодження або зміни едафічних умов легко регенерується, поява сильних бокових горизонтальних або косовертикальних коренів у різних ґрунтових умовах забезпечує її пристосування у мішаних листяних лісах. Встановлено специфічну особливість кореневої системи береки в різних ґрунтових умовах: а) корені проникають у ґрунтові горизонти на глибину 57 см, але найбільше їх у верхньому 10-15-сантиметровому шарі ґрунту; б) на схилах у дерев відсутні стрижневі корені, формується потужна коренева система горизонтальних коренів у трьох напрямках; в) у порослевих особин горизонтальні корені 2-3 м розміщуються на глибині 5-8 см від кореневої шийки, займають положення поверх материнського коріння. Виявлено закономірності, що у проростків береки лікарської формується стрижневий корінь, але його положення різне: вертикальне, горизонтальне, косовертикальне, що підтверджує відмінності у формуванні кореневої системи в насадженнях природного походження.