Проаналізовано наукові літературні джерела з тематики наших досліджень. Визначено таксономічний склад дендрофлори прибережно-захисної смуги річки Південний Буг на околицях села Ставки Вінницької області. Відзначено, що на цей території ростуть 1139 особин деревних, кущових рослин, які входять до складу 19 таксономічних груп, серед яких є інвазійні, агресивні (Humulus lupulus L. та Robinia pseudoacacia L.). Встановлено, що найбільше особин має Cornus alba L. (47,8 % від загального). Значне представництво на території прибережно-захисної смуги околиць села Ставки також мають Quercus robur L. (12,6 %) та Quercus rubra L. (16,8 %). Дещо меншою кількістю рослин відзначаються Salix alba (5,0 %), Malus domestica Borkh. (3,3 %), Rosa canina L. (3,2 %), Grataegus monogyna Jacq. (2,8 %), Pyrus communis L. (2,5), а найменше – Ligustrum vulgare L. (0,6 %), Ulmus laevis Pall. (0,4 %), Viburnum opulus L. (0,4 %), Robinia pseudoacacia L. (0,4 %), Populus tremuloides Michx. (0,3 %), Alnus glutinosa (L.) Gaerth.) (0,2 %) та Morus alba L. (0,2 %). Здійснено комплексне оцінювання ступеня ураження Salix alba L. та Populus tremuloides Michx. рослиною напівпаразитом Viscum alba L., за результатами якої уражені рослини віднесено до трьох груп: мало уражені (3-5 балів); середньо уражені (7 балів); дуже сильно уражені (13 балів). Визначено віковий склад деревних рослин, які ростуть на території цієї прибережно-захисної смуги. Найбільше представництво мають деревні рослини, які досягли дорослого віку (квітування та зав'язування плодів) – 1110 шт., або 61,4 % від загальної кількості. Загальна кількість молодих представників дендрофлори становить 683 шт., або 33,5 % від загальної кількості, а найменш чисельною виявилась група старих деревних рослин (57 шт., або 5,1 % від загальної кількості представників дендрофлори на цій території). Загальний стан більшості деревних і кущових рослин прибережно-захисної смуги річки Південний Буг на околицях села Ставки оцінено як добрий (дерева з ростом, що загалом відповідають нормі і мають близько 20-25 % нефункціональної листкової поверхні).

Досліджено дендрофлору таких парків-пам'яток садово-паркового мистецтва місцевого значення, як Ватутінський міський та Дендрологічний парк ім. Т. Г. Шевченка. У Ватутінському міському парку зростає 43 види, що належать до 33 родів, які входять у 17 родин (Cupressaceae, Pinaceae, Sapindaceae, Betulaceae, Bignoniaceae, Caprifoliaceae, Fabaceae, Fagaceae, Juglandaceae, Moraceae, Oleaceae, Rosaceae, Salicaceae, Tiliaceae, Ulmaceae, Vitaceae, Hydrangeaceae). З них шість видів, що представлені п'ятьма родами та двома родинами, належать до голонасінних (Gymnospermae). Покритонасінних (Magnoliophyta) дерев і кущів у парку трапляється 37 видів, які входять до 28 родів та 15 родин (Sapindaceae, Betulaceae, Bignoniaceae, Caprifoliaceae, Fabaceae, Fagaceae, Juglandaceae, Moraceae, Oleaceae, Rosaceae, Salicaceae, Tiliaceae, Ulmaceae, Vitaceae, Hydrangeaceae). Деревні насадження Дендрологічного парку ім. Т. Г. Шевченка у м. Звенигородка представлені 34 видами, які належать до 23 родів і 14 родин. З них п'ять видів, що представлені чотирма родами та двома родинами, належать до голонасінних (Gymnospermae), а 29 видів – до покритонасінних (Magnoliophyta). Під час аналізу біоморфологічного складу дендрофлори встановлено, що у Ватутінському міському парку зростає п'ять видів голонасінних дерев, один вид голонасінних кущів, 30 видів покритонасінних дерев, 6 видів покритонасінних кущів, ліани представлені одним видом. Дендрологічний парк ім. Т. Г. Шевченка у своєму складі має чотири види голонасінних дерев, один вид голонасінних кущів, 21 вид покритонасінних дерев і вісім видів покритонасінних кущів. Встановлено, що Ватутінський міський парк має більше видове різноманіття, ніж дендрологічний парк ім. Т. Г. Шевченка, що розташований у м. Звенигородка. Для Ватутінського міського парку розраховані такі показники різноманіття: Шеннона – 1,25, Сімпсона – 13,04, Уіттекера 1-12,85, Уіттекера 2-8,25. Розраховано усереднений показник, що є середнім арифметичним до цих показників, що дає змогу більш цілісно та конкретно аналізувати різницю видового різноманіття між двома парками. Усереднений показник для Ватутінського міського парку становить 8,85. Для дендрологічного парку ім. Т. Г. Шевченка: Шеннона – 0,99, Сімпсона – 6,85, Уіттекера 1-8,96, Уіттекера 2-6,25. Усереднений показник становить 5,76. Для порівняння видового різноманіття в обох парках на різних за характером, розміщенням та складом ділянках закладали пробні площі кількістю 4-5 штук (загальною площею для кожного парку по 10000 м2).

Abstract It was studied that the dynamics of phenophases, the dates of the beginning and duration of phenological cycles in plants are under the constant influence of seasonal changes in climatic conditions (regular alternation of seasons with different durations of day and night, warm or cold and rainy or dry seasons). Together with the study of the shoot growth duration, it is worth conducting a study of the dynamics of their growth. This is also important for determining the tolerance for winter conditions, since it is known, that not only those shoots that finish growing early but also those that grow for a long time, but rather slowly, can be winter resistant. The intensive growth of shoots of all studied species occurs in May to mid-June. Almost all of them have two peaks of shoot growth: June and mid-July. The growth of shoots has a certain dependence on air temperature. The conducted long-term phenological observations made it possible to establish the periods of phenophases in five species of shrubs and show that in the conditions of the Right-Bank Forest-Steppe, all of them manage to complete their vegetation in time, before the beginning of frost. Among the studied species, Lonicera tatarica L. and Viburnum lantana L. were the first to start their shoot growth in the first decade of May. Then, in the third decade of May, shoots of E. europaeus began to grow. P. spinosa and R. canina were the last to start their shoot growth. The conducted research has a certain significance for forest reclamation work as these types of shrubs are used to create protective plantings. Establishing a certain dependence on air temperature will allow to adjust the species composition and their number when creating this type of plantation.

Наведено морфологічний опис кореневої системи найпоширеніших типів ґрунтів Березківського та Долинського ДП "Врадіївське лісове господарство" та Ананіївського лісництва Філії "Ананіївське ДП". Насадження дуба звичайного (Дз) переважає у сухій бересто-кленовій діброві (Д1-БКД), яке має такі середні показники: висота 17,5 м, діаметр 22,3 см, повнота 0,8, бонітет І, запас стовбурової деревини 163,5 м3·га-1. Дуб звичайний зосереджує свої горизонтальні скелетні корені завтовшки понад 2 мм, переважно на глибині 0-30 см – 295,25 г (10,25+38,70+246,30), тоді як у ясена звичайного найбільше їх зосереджено в 0-40-сантиметровому шарі ґрунту – 344,06 г (4,56+80,30+136,60+122,60). Аналізуючи поширення фізіологічно активного коріння завтовшки до 2 мм видно, що до 0-30-сантиметрового шару ґрунту у дуба звичайного зосереджено 6,85 г (2,30+3,6+0,95), а у ясена звичайного – 9,43 (1,20+6,80+1,43), що у 1,38 рази більше. Виявлено, мають середні висоти та діаметри 6-річні культури дуба звичайного за густоти 15 тис. шт.·га-1 (ПП 11) у Долинському лісництві складають – висота 2,5 м, діаметр – 2,6 см, а у 6-річних культурах дуба звичайного за густоти 10 тис. шт.·га-1 (ПП 14) у Березківському лісництві відповідно – 2,2 і 2,3 см за густотою 5 тис. шт.·га-1 (ПП 12) у Долинському лісництві та 7 тис. шт.·га-1 (ПП 12-а) у Березківському лісництві відповідно – 2,0 м і 2,1 см; 3,0 і 2,1 см. За результатами проведеного дослідження, більша маса коренів у всіх дослідних порід розміщується на глибині 0-20 см. Так, у дуба звичайного в цьому шарі ґрунту знаходиться 80,4 г або 40,9 % усіх коренів, у ясена звичайного – 78,4 г або 40,0 %, а у клена гостролистого – 13,5 г або 52,5 %. Варто звернути увагу на те, що коренева система дуба звичайного і ясена звичайного формується майже однаково. Різниця в кореневій системі становила 196,6-159,9=36,7 г або в 1,23 раза менше порівняно з дубом. Корененаселеність клена конкуренції за режим поживних речовин і вологу ні дубу, ні ясену не становить.

Узагальнено систематичні спостереження за станом лісових екосистем на території Південно-Східного Поділля, отримано об'єктивну та своєчасну інформацію щодо його поточних змін. Виявлено фактори (природні, антропогенні), які впливають на стан лісів, з'ясовано причини і механізми змін стану лісів. Виявлено, що найбільша кількість екземплярів береки міститься у пристигаючих насадженнях – 158 шт./га. Також у великій кількості вона трапляється у середньовікових насадженнях – 109 шт./га. У стиглих насадженнях кількість екземплярів береки становить 98 шт./га. І найменше вид трапляється у молодняках – 65 шт./га. Якщо брати відсоткове співвідношення, то в пристигаючих насадженнях кількість особин береки лікарської становить 36,74 %, а в молодняках – 15,12 % від загальної її кількості. Середні висоти дерев репродуктивного віку змінювалися в межах 18,8-20,3 м, діаметр стовбура – від 12,9 до 23,6 см (окремі особини мають діаметр 32-56 см), діаметр крони – 3,4-8,6 м. Кількість особин в середньому становить 108 ос./га. Зроблено порівняльний аналіз санітарного стану лісових масивів за участю береки лікарської та зміну таксономічних показників деревних порід за групами віку. Звернено увагу на еколого-ценотичну особливість береки лікарської та дуба звичайного (поширення, щільність, поновлення, відпад та ін.). Встановлено, що у вікових насадженнях різноманітність порід ще менша. З деревостану випадають берека лікарська, дуб звичайний і граб звичайний. За кількісним співвідношенням береки зменшилося на 4,4 %, дуба на 3,7 %, граба на 5,6 %, що свідчить про всихання дерев і відсутність процесу поновлення. У доброму стані перебувають ясен звичайний, клен гостролистий, липа дрібнолиста. Обґрунтовано зміну складу деревостану на пробних площах, що підтверджує перехід до грабово-дубових та грабово-ясеневих насаджень. У молодих і середньовікових насадженнях видова різноманітність деревних порід більша, ніж у стиглих і перестійних. Трав'яний покрив залежить від рельєфу, повноти І і ІІ ярусів, висоти підросту, підліску, віку насадження.

The article deals with the results of studies on the research of the morphological and biological features of rhizogenesis of stem cuttings and optimization of distinct stages of self-rooted reproduction of promising introduced cultivars of actinidia for growing high quality seedlings in order to use them in landscaping residential areas of the Right-Bank Forest-Steppe Zone of Ukraine. The studied cultivars of actinidia are characterized by high vegetative productivity, which is the biological basis for their propagation by stem cuttings. It has been demonstrated that self-root propagation by stem cuttings facilitates the acceleration of the cultivation of introduced cultivars of actinidia seedlings largely; however, the basis of adventive root formation of this garden culture is a weak ability to regenerate adventive roots from the stem parts of growth shoots. In addition, the propagation of actinidia by cuttings has its own technological features, which depend on the growth and development of parental plants, the selection of cuttings on the shoot, the dates of propagation, the use of biologically active substances, the creation of optimal rooting conditions, etc. The results of green stem cuttings rooting of actinidia cultivars, depending on the dates of propagation, the type of shoot and its metameric structure are presented in the study. It was determined that green stem cuttings of the studied actinidia cultivars have a weak regenerative capacity and are medium-rooted. The use of α-naphthylacetic acid (α-NOA) at concentrations of 10-15 mg/l helps to increase their regenerative capacity, shorten the growing time and increase the yield of standard seedlings.

Evaluation of seven introduced genotypes of lemon (CITRUS LIMON L.) of domestic and foreign selection in the Central Forest-Steppe of Ukraine (Department of Horticulture of Uman NUS) was carried out on the basis of economic and biological characteristics. Their systematic origin was determined and the possibility of using introduced varieties of Citrus Limon L. in the garden and park economy of the Central Forest-Steppe of Ukraine was investigated. The possibility of using introduced representatives of Citrus Limon L is highlighted and studied. in the horticultural economy of the central forest-steppe of Ukraine. Geographical origin has been clarified. The evaluation was carried out on decorative properties and basic economic and biological characteristics. Indicators of rhizogenesis of the studied varieties are carried out and generalized. This year, studies will be conducted on the phenological phases of development, flowering and fruiting of introduced plants, both in general and on the example of individual samples. A brief economic, biological and decorative characteristic of collectible lemon varieties in the conditions of the central forest-steppe of Ukraine is given, which are included in further research on the cultivation and reproduction of promising varieties for further use in gardening. For rooting, cuttings of 10–12cm in size were taken. leaving one pair of leaves on it. Rooting of Lemons was carried out on April 20–25, 2020 at an average daily temperature of 18°C. The soil mixture for rooting consisted of leaf humus, turf soil and sand in a ratio of 2: 1: 1. During rooting in the room where the experiment was conducted, optimal conditions for cuttings were provided, namely: maintaining the air temperature not lower than 25°C and humidity 80–85 %. Digging of rooted cuttings was carried out on September 24-45, 2020. After digging, an analysis of lemon rooting was performed. As a result of the conducted researches the received varietal samples had good development of root system and growth of shoots. During rooting, the cuttings were treated with a gel root-forming agent "Clonex". Plants of the selected varieties will be planted in mid-April, when the average daily air temperature will be 10–12°C so that the plants take root and do not die. In summer, it is planned to monitor the timing and frequency of flowering, the intensity of growth of young shoots, and crown formation.

The relevance of the research topic. On the recent methods of biotechnology are increasingly used in plant breeding and seed production. Herbaceous plants such as strawberries, potatoes, a vegetable, some medicinal and others are capable of vegetative propagation the traditional methods of culture, successfully introduced in both in vitro and can achieve a high rate of reproduction. Modern plant biotechnology – the sum of the technologies developed in molecular and cell biology of plants – a new stage in the development of the technology of plant breeding. With these improved characteristics may occur at the level of individual genes and individual genes that determine a specific trait, can be identified. They may be the final selection, they can be isolated, insert, delete, or modify the genotype or variety. Goal. Identify the features of the manifestation of economically valuable features and decorative properties of Callistephus chinensis and the inclusion of the best varieties in the biotech link, their adaptation to the conditions of the Forest-Steppe of Ukraine and their further use in landscaping. Methods. Laboratory – determination of seed germination; mathematical and statistical - for processing the reliability of the obtained research results. Results. The nutrient medium for growing plant tissues and cells, by analogy with the medium for culturing animal tissues, should contain all that the tissues in the plant organism receive from xylem and phloem currents of substances. However, in practice it has been found that vegetable juices cannot serve as a complete nutrient medium for growing isolated tissues and cells. This manifests the specificity of the receipt, transportation and especially the redistribution of nutrients in the plant. Based on the analysis, research was conducted to study the possibility of mass off-season vegetative propagation of plants of Callistephus chinensis in vitro. Practical recommendations on the selection of sterilizer, sterilization, nutrient medium and for the adaptation period of the best genotypes of this culture have been developed. As a result of the conducted researches the methods of selection of the initial plant material of Callistephus chinensis (Callistephus Chinensis (L.) NEES) and its surface sterilization, modification of existing aseptic culture methods have been studied and mastered. The morphogenetic potential of explants from different plant organs was investigated and selection of nutrient medium and study of the influence of plant growth regulators and physical parameters on the process of morphogenesis was carried out. The features of regeneration of isolated explants depending on the composition of the nutrient medium and selection of conditions for obtaining self-clones of Callistephus chinensis (Callistephus Chinensis (L.) NEES) were studied. Key words: in vitro, plant biotechnology, Callistephus Chinensis, nutrient medium, rhizogenesis.

The article presents the results of studies that characterize the forest industry of Ukraine as one of the components of the national economy. In turn, the structural elements of the forest sector are: forest chemistry, wood processing, pulp and paper industry. Forest enterprises are independent economic entities in the field of forestry and hunting. These problems predetermine the need for a study of new approaches to the development of investment support principles for the Ukrainian forest industry in the context of increasing the country's forest resource potential. Consideration of investment support of the forestry, analyze the causes, factors and threats associated with a shortage of investment resources in the forest industry and develop proposals for the prospects of investment activity in the direction of using, protecting and recreating the forest resource potential of the region are the purpose of the study. One of the most important conditions for sustainable development at the state level, as well as for individual enterprises, is the maximization of the innovation component of investment support. Obviously, in the conditions of reforming the forestry of Ukraine on the principles of sustainable development the need for an appropriate level of investment support for technological and technical transformation of the forest industry is even more acute. At present, Ukraine cannot meet domestic needs for wood and ensure ecological balance, therefore, studying the potential of forestry and its impact on the country's economy is relevant. In spite of this, a big problem is that after the reorganization of collective farms into agro formation a significant part of the forest was assigned to reserve lands and was left without protection and supervision, that is, the timber potential in these forests is not used. Almost half of the forests of Ukraine are artificially created which need enhanced supervision. On this basis, it is recommended to use in reasonable proportions both the ecological and economic value of forests, ensure reforestation, increase the forest area and prevent the reduction of timber stocks in the forest policy in Ukraine.

На підставі опрацювання літературних джерел досліджено особливості оцінювання зовнішнього стану деревних рослин, що ростуть у різноманітних дендропарках і лісопарках. Виявлено, що сучасні способи та методи оцінки повною мірою не відображають стан даних рослин. Виділено окрему категорію деревних насаджень, котрі ростуть на різноманітних природоохоронних територіях. Оцінка стану цієї категорії рослин дає змогу розробити комплекс робіт з їх догляду, особливо вікових дерев. Відзначено, що окрім оцінювання стану асиміляційного апарату рослин, потрібно проводити загальне оцінювання стану стовбура та скелетних гілок. За результатами досліджень запропоновано до практичного використання методику комплексного оцінювання стану деревних рослин на прикладі М. alba та її декоративних форм, що базується на проведенні естетичної, морфологічної, біоекологічної та декоративної оцінки. Сума їх балів у цілому, занесена до відповідної формули, дає достовірну загальну оцінки стану деревних рослин. Проведено модифікацію 4-бальної шкали естетичної оцінки стану деревних насаджень у 6-бальну. За цією шкалою естетичність декоративних форм М. alba оцінено як добра та задовільна. За біоекологічною шкалою стан деревних рослин, що ростуть у Національному дендропарку "Софіївка" НАН України, оцінено в 1-2 бали, а за шкалою декоративності – в 3-4 бали. Встановлено, що в Національному дендропарку "Софіївка" НАН України зростає шість декоративних форм M. alba, які мають розкидисту, плакучу, пірамідальну, кулясту та звивисту форму крони. Для збереження естетичності деревних насаджень 7-го та 28-го кварталів дендропарку "Софіївка" потребують поступової заміни, шляхом підсаджування біля них молодих рослин форми M. a. 'Globosa' та M. a. 'Pendula'. За проведеною комплексною оцінкою стану деревних насаджень (на прикладі декоративних форм M. alba) у цьому дендропарку оцінено як добрий, а декоративність, як достатня. Ця методика комплексного оцінювання стану деревних рослин може широко застосовуватись для розроблення заходів із догляду за ними та прогнозування їх потенційного віку і вчасної заміни.

Weevils (Bothynoderes punctiventris Germ.) and wireworms (genus Elateridae) cause the greatest damage to the beet growing sector in Ukraine. These pests, with ineffective protection of seedlings, can partially or completely to destroy beet crops. Density and uniformity of plant location decreases with their death and, respectively, sugar beet yield decreases too. Damaged, but living plants lag behind in growth and development which also leads to a decrease in crop productivity. Studies of the effectiveness of protection of shoots from pests in the subzones of sufficient wetting of the beetroot belt in Vinnytsia region (Archi LLC) and in the subzone of unstable moistening Cherkassy region (Verkhnyatsky ESS of the Institute of Bioenergetic crops and sugar beet of the National Academy of Agrarian Sciences (IBCSB NAAS) and Cherkasy SARSNSC "Institute of Agriculture"NAAS)) were conducted. The most effective way to protect shoots of sugar beet from pests and diseases is to create tolerant hybrids, as well as tillage, observance of crop rotations, spraying of shoots with insecticides and fungicides during the vegetation period and application of granular protective preparations to the soil. But the most environmentally safe and effective way - plant toxification when insecticides and fungicides are included in dragees and incrustation mixtures in the process of presowing seed preparation. Research has shown that plant protection chemicals which are less in contact with the soil when seeded with dragee seeds encrusted with protective preparations. The total contact area, depending on the seeding rate, is about 7.03-8.04 m(2) per hectare of sugar beet sowing, when applying granular protection product into the soil is 444 m(2), and when spraying the crops is 10000 m(2). That is, the most ecological way to protect the emergence of sugar beet is sowing seeds treated with protective products.

The paper draws attention to changing requirements for forest management and forest using, targeted regulation of forest ecosystems. Approaches to the choice allocation methods of the felling area into main use cutting are considered. Factors that influence the choice allocation methods of the felling area into main use cutting are indicated: climatic conditions of the region, labor protection, features of relief, human factor. Application issues of IT technologies in forestry, advantages and directions of use of geographic information systems, as well as ways to replenish forest geoinformation systems by operational information when updating the forest fund, about state of the forest plantations, carrying out works on forest tax and control to the quality of the felling area into main using in the departments of state forestry and forest management, accumulation of pests or diseases, sanitary condition of forests, for monitoring and environmental forecast, to account for rare species of animals and plants and to determine the optimal conditions for their habitation, for elaboration of methods of analysis of alternative variants of economic influence on forests are covered. The importance of cartographic information which is constantly necessary to combine with databases, which is an important link in the organization and planning of forestry at the assignation of the main use felling area and control over the quality of their assignation and in conducting forest management works is indicated. The paper gives a sequence of work for the allocation of the main use felling area: selection of the felling area in cutting according to established «The rules of the main use cutting in the forests of Ukraine», demarcation of the selected areas on the ground, complete list of trees, measurement of model trees to determine the height category, conducting a monetary evaluation of the felling area with the registration of all the necessary documentation. The ability to apply IT technology to allocation the main use felling area and complex forest- taxation works is substantiated and practically proved: selection of plots to allocation of the felling area as a whole, creation of a database, which is compatible with the digital forestry map by manual vectorization on the created digital map of the forestry, determination of basic taxonomic indices of planting (average diameter, average height, composition and age of planting, form of planting, bonite, completeness, growth), material evaluation of the felling area, control over the quality of forest management operations. In the logical sequence, the order of carrying out the specified works is outlined when applying software «InGeo» in the production environment

Generalization of scientific studies and analysis of experimental data on the peculiarities of seasonal growth of vegetative organs of Pinus nigra J.F. Arnold, their compliance with the climatic conditions of the Right-Bank Forest-Steppe of Ukraine are reported. Studies showed that the mechanisms of regulating growth processes are directly affected by the air temperature. P. nigra belongs to the species that begin their vegetation early in spring. The first shoots to start growing are the ones which require a small amount of heat. Studies showed that the needle growth begins on the 30th-35th day after the onset of shoot growth. During the study period it was also noted that the growth intensity of shoots is gradually increasing from the base of the crown to its top.

Встановлено, що насадження парку потребують покращення, оскільки деревні насадження одноманітні, значна кількість дерев представлена гіркокаштаном звичайним (Aesculus hippocastanum L.), що уражується мінуючою міллю, інші дерева також ослаблі, трапляється омела. За межами парку простежується велика кількість омели. Мережа доріжок розвинена слабо, малі архітектурні форми представлені у незначній кількості, на території парку присутні аварійні дерева. Розроблено проект реконструкції парку, який охоплює консервацію дупел, санітарне обрізування та рубання дерев і кущів, формування кущового ярусу у структурі насадження, розширення дорожньо-стежкової мережі. Запроектовано створення кількох рокаріїв з використанням листяних і хвойних кущів, різних трав'яних багаторічників, зокрема й цибулькових. Підібрано асортимент для рокаріїв, щоб він виглядав декоративним протягом року. Заплановано кілька групових посадок із хвойних рослин та солітерів – ялини колючої (Рісеа abies (L.) H. Karst.) та сосни звичайної (Pinus sylvestris L.). Запропоновано встановити елементи благоустрою, такі як: садові лавки, альтанка, ліхтарі, урни для сміття. Навколо альтанки запропоновано створення квітників постійного квітування – міксбордерів. В озелененні використано елементи топіарного мистецтва, а саме: композиції зі стриженого самшиту вічнозеленого (Buxus sempervirens L.) у вигляді куль, а також елементи фітопластики. Композиції з куль самшиту вічнозеленого урізноманітнюємо багаторічником – гостою подорожниковидною (Hosta plantaginea (Lam.) Asch.). Рекомендовано частину парку реконструювати за типом регулярного планування, а частину – за типом пейзажного.

Наведено характеристику Уманського лісового господарства та класифікацію найпоширеніших представників його фауни. Установлено частку річного приросту основних тварин дикої фауни, зокрема і козулі, яка змінюється в середньому у межах 15 %. Аналогічні результати отримано стосовно частки річного приросту кабана, яка в середньому становить 25 %. Фактична його чисельність у господарстві – 15 особин. Оптимальна чисельність становить 21 особину. Також досліджено і виконано розрахунок чисельності зайця (з підтримуванням її на рівні "господарсько-допустимої") за роками ревізійного періоду з урахуванням щорічного вилучення 18 % та рекомендовано господарству проводити обліки зайця, з прив'язкою до розрахункової площі стації мешкання (висока чисельність за досить низького рівня біотехнії викликає деякий сумнів). Здійснено порівняльну характеристику підсумкових запланованих орієнтовних показників росту чисельності та розмірів вилучення основних видів мисливської фауни господарства на початок і кінець ревізійного періоду. Визначено чисельність основних видів мисливської фауни в господарстві, яка підтримується на рівні "господарсько-допустимої" упродовж всього ревізійного періоду, за винятком кабана.

Наведено характеристику Уманського лісового господарства та класифікацію найпоширеніших представників його фауни. Установлено частку річного приросту основних тварин дикої фауни, зокрема і козулі, яка змінюється в середньому у межах 15 %. Аналогічні результати отримано стосовно частки річного приросту кабана, яка в середньому становить 25 %. Фактична його чисельність у господарстві – 15 особин. Оптимальна чисельність становить 21 особину. Також досліджено і виконано розрахунок чисельності зайця (з підтримуванням її на рівні "господарсько-допустимої") за роками ревізійного періоду з урахуванням щорічного вилучення 18 % та рекомендовано господарству проводити обліки зайця, з прив'язкою до розрахункової площі стації мешкання (висока чисельність за досить низького рівня біотехнії викликає деякий сумнів). Здійснено порівняльну характеристику підсумкових запланованих орієнтовних показників росту чисельності та розмірів вилучення основних видів мисливської фауни господарства на початок і кінець ревізійного періоду. Визначено чисельність основних видів мисливської фауни в господарстві, яка підтримується на рівні "господарсько-допустимої" упродовж всього ревізійного періоду, за винятком кабана.