Стаття присвячена дослідженню ролі політики доходів (зокрема використання таких її важелів, як основні соціальні стандарти) у процесах формування й реалізації інвестиційного потенціалу домогосподарств для поліпшення забезпечення суспільства людським капіталом. Базу даних дослідження сформовано на основі характеристик економічних можливостей домогосподарств, зокрема їхньої здатності інвестувати в накопичення людського капіталу у формі й поліпшення освітніх характеристик, і поліпшення просторової та професійної мобільності. Для операціоналізації згаданих характеристик використані показники розмірів споживчих видатків домогосподарств та їхньої структури за основними товарними групами, а також показники масштабів бідності, що оцінені за глибиною бідності та часткою бідних домогосподарств у їх загальній кількості. Отримано емпіричні підтвердження неспроможності державної політики доходів, що була реалізовувана протягом ретроспективного періоду, протидіяти розмиванню реальної купівельної спроможності доходів широких верств населення й стагнації економічних можливостей домогосподарств. Обґрунтовано, що серед побічних наслідків недооцінки вагомості підвищення «інституціональної зарплати» в процесі визначення пріоритетів державної політики доходів українські домогосподарства протягом ретроспективного періоду були майже відлучені від інвестиційного розширення й оновлення виробничих можливостей суспільства, що апріорі зменшує соціальну ефективність економічного зростання, звужує коло його бенефіціарів та не дозволяє перетворити його на розвиток.

The article is devoted to the investigation of the impact of the income policy (in particular, the size of basic social standards) on the processes of forming and implementing the investment potential of households to improve society's provision of human capital. The research database was formed based on the characteristics of the households' economic capabilities, in the first turn, their ability to invest in the accumulation of human capital, both in the form of improving educational characteristics and improving spatial and professional mobility. To operationalize the aforementioned characteristics, indicators of the size of household consumer expenditures and their structure by main commodity groups were used, as well as indicators of the scale of poverty, which were estimated by the depth of poverty and the share of poor households in their total number. Empirical confirmation of the inability of the state income policy, implemented during the retrospective period, to counteract the erosion of the real purchasing power of the population's incomes and the stagnation of the economic capabilities of households was obtained. It is substantiated that among the side effects of underestimating the importance of increasing the "institutional wage" in the process of determining the priorities of state income policy, Ukrainian households during the retrospective period were almost excluded from the investment expansion and renewal of the production capabilities of society, which a priori reduces the social efficiency of economic growth, narrows the circle of its beneficiaries and does not allow it to be transformed into development.

Рецензія присвячена книзі Еріка Нюзума «Гучніше! Як створювати круті подкасти», яка поєднує практичні поради та досвід автора в аудіосторителінгу. Проаналізована техніка сторителінгу, робота з авдиторією, організація творчого процесу та підготовка до інтерв’ю. Особлива увага приділена розділу про постановку питань, посиланням на класичні теорії розповіді та універсальним порадам для різних медіаформатів. Рецензія оцінює книгу як корисний ресурс для подкастерів, журналістів і всіх, хто цікавиться аудіоісторіями.

У статті досліджено феномен постправди як основний чинник трансформації сучасної документальної драми (докудрами). Метою дослідження є аналіз виявів постправди в актуальній докудрамі, дослідження художніх і наративних стратегій конструювання достовірності й оцінювання їх впливу на сприйняття фактів глядацькою авдиторією. Аналіз зосереджено на особливостях наративної архітектоніки докудрами доби постправди, в якій художні засоби часто поєднано з елементами журналістського репортажу чи архівними матеріалами. З'ясовано, що до основних стратегій, які формують "постправдову" докудраму, належать драматизація подій із залученням акторів; монтаж, що підсилює емоційний резонанс; естетизація травматичного досвіду; використання суб'єктивних поглядів і фокусування на особистих історіях замість об'єктивного аналізу. Ці засоби дають змогу створювати у глядача ілюзію автентичності, підміняючи істину інтерпретацією, яка відповідає очікуванням чи світоглядним засадам авдиторії. Результати дослідження свідчать, що докудрама може слугувати ефективним інструментом формування колективної пам'яті й моделювання уявлень про минуле та сучасність.

The article examines the impact of state social standards on the volume and structure of consumer spending of Ukrainian households in the context of their participation in the processes of investing in human capital and forming resource conditions for socio-economic development. The impact of inflationary processes on the ability of households to allocate a significant share of consumer spending on the purchase of goods and services related to human development is assessed. For this purpose, real purchasing power embodied in the amounts of the legislative and actual subsistence minimums and in the minimum wage during the retrospective period was calculated (the amounts of social standards are expressed in constant prices of the base year 2014). Empirical evidence is obtained of the inability of the state income policy implemented during the retrospective period to counteract the erosion of the real purchasing power of basic social standards and the stagnation of the economic opportunities of households. It is substantiated that Ukrainian households during the retrospective period were almost deprived of resources for investing in human capital, which naturally narrows the circle of beneficiaries of economic growth and does not allow ensuring its sustainability.

The article is devoted to the improvement of analytical tools, applying for household well-being assessment through using Slutsky compensating variation concept for the consideration of changes in the structure of consumer expenditures, as a factor, impacting the power of inflationary pressure. Authors propose to use the formula for calculating the compensating variation of income on the basis index of consumer price for every commodity group with a specific weight relevant to the share of spending on the appropriate commodity in the consumer budget. Calculations according to the proposed methodology made it possible to reveal significant differences in the distribution of inflationary pressure between Ukrainian households with different equivalent per capita incomes. The trend of shifting the burden of inflation to the least wealthy sections of the population looks extremely threatening. Having a highly concentrated demand (the majority of their budget is spent on essential goods, the prices of which are rising the fastest), such households face extremely unfavorable conditions for the development and even simple reproduction of human potential, and the effectiveness of social protection programs is clearly insufficient to counteract the decline in well-being and risks of marginalization of these population groups.

ІННОВАЦІЙНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ В РОБОТІ ФАРМАЦЕВТИЧНОЇ КОМПАНІЇ «КОНЕКС»Анотація.У статті розкриваються сучасні інноваційні підходи до управління гуртово-роздрібною фармацевтичною компанією в умовах ринкової економіки.Інновації підтримують конкурентні переваги та підвищують рентабельність інвестицій, заохочують нестандартно мислити.Впровадження інновацій у виробничу діяльність підприємства покращує готовність керівника і колективу працівників до нових ідей і поглядів, що позитивно впливає на залучення співробітників до роботи, покращує утримання клієнтів і якість послуг, збільшує фінансові прибутки завдяки новим напрямкам роботи

Introduction. The significant amount of destruction caused by the war in Ukraine necessitates the involvement of all forms of financial and organizational support for the country's reconstruction process. A tried-and-tested method of attracting resources to this process is a public-private partnership. The intensification of public-private partnerships aims to meet the basic needs of the population during martial law before creating the necessary conditions for economic recovery after the war. Since the war led to the stagnation of the specified process, the obstacles and peculiarities of public-private partnerships in this period need to be researched. Aim and tasks. The purpose of this study is to analyse the impact of martial law conditions on the activation of public-private partnerships to reveal its role in the recovery of the country's economy based on the analysis of available data to identify trends and significant results that can shed light on the activation of the public-private partnership process. This determines the following tasks: to investigate obstacles to the activation of public-private partnership from 2021 to this time, and to establish peculiarities, urgent directions, and prerequisites for implementing projects, measures, methods, and forms of public-private partnership in the specified period. Results. The analysis showed that, in recent years, the contractual discipline of partnership projects has significantly deteriorated, and the range of directions for their implementation has narrowed and does not correspond to the priorities specified in the legislation. Thus, in 2021, only 16% of agreements were realized, 16.6% were terminated, and 61.6% still needed to be implemented. Directions for their implementation are not urgent in wartime conditions. Business activity is restrained by the risks of war, incomplete compliance of the legal framework with the conditions of war, and the intensification of illegal actions against investment objects. In total, 363 court cases related to raiding were initiated in 2023, reflecting a two-fold increase compared to 2022. The identified peculiarities, directions, and prerequisites for the implementation of public-private partnerships intensify the implementation process. Conclusions. Measures to reduce risks and change the approaches to their distribution in partnership agreements have been proposed. It is proposed to introduce an institute of small investors, which will strengthen public control of public-private partnership projects and ensure the attraction of additional private investments in the process of rebuilding the country. This is substantiated by the fact that 61% of the surveyed citizens are ready to participate financially in the reconstruction of the country's infrastructure and 33% are ready to participate if they have a financial opportunity.

Метою статті є дослідження символіки бестіарних образів у романі Василя Земляка «Лебедина зграя»: лебединої зграї, лебедя, гусака, цапа. Лебедина зграя – це символ народу, який, попри випробування й небезпеки на своєму історичному шляху, усе-таки вертається на рідну землю. Контекст роману дає змогу побачити тут натяк на виселення українців під час розкуркулення й колективізації, історія – інші акти російського «братерства». Лебідь – давній символ, що відігравав важливу роль ще в античному символізмі. Лебідь символізує поезію, це птах Аполлона, а відтак поетів. Лебідь також є символом вірної любові. Крім того, лебідь символізує досконалість, вишуканість і шляхетність. Усі ці значення задіяні в романі Василя Земляка «Лебедина зграя». Символіка гуся близька до символіки лебедя, гусак виступає як занижена версія лебедя. Сірі свійські гуси, що посіли місце білих вільних лебедів, асоціюються у творі з появою колгоспів із рабською працею, замість вільних комун. Так Василь Земляк додає до універсальної символіки лебедя й гуся своє самобутнє значення – як протиставлення свободи й тоталітаризму. Найяскравіший тваринним образом у романі «Лебедина зграя» є цап Фабіян. Цап є супутником і тваринним alter ego свого власника Левка Хороброго. Як «двійники» цап і чоловік створюють психологічний баланс між дикою стихією інстинктів і пануванням над ними. Символіка цапа є амбівалентною. В античній міфології цап інтерпретується переважно в позитивному ключі. Негативне значення цапа пов’язане з християнською рецепцією. У романі Василя Земляка цап Фабіян постає дивакуватим і комічним, але загалом позитивним персонажем, негативне ж його сприйняття у Вавилоні висвітлюється в іронічному дусі – як прикре непорозуміння, курйоз чи марновірство. Парадигма символічних значень цапа в романі «Лебедина зграя» широка: він персоніфікує диявола, співвідноситься з офірним козлом, пов’язується з воскресінням і безсмертям.

The article is devoted to the systematization of the theoretical foundations of the development and evaluation of the social results of the state economic policy implementation. It outlines the prospective research directions for the harmonization of the domestic theoretical and analytical support of the state economic policy with the modern mainstream of economic theory. The article operates with a theoretical abstract models and does not cover the issue of their operationalization and the selection of quantitative measurable indicators for empirical verification of formulated hypotheses. Accordingly, it does not use methods of working with quantitative data. Relying on the methodology of Imre Lakatos with the selection of a «core» and a «discussion shell» in the composition of each direction of economic science, we highlight four basic theoretical pillars for the development and evaluation of the social results of the state economic policy implementation as part of the modern economic mainstream. A combination of chronological and logical principles of determining the sequence of the stage of development of scientific policy support is used to highlight the main trends in the development of theoretical and analytical support for state economic policy. The well-founded tendency of the development of scientific and analytical support of state policy towards the formulation of goals and objectives in terms of welfare growth and the gradual rejection of the creation of a «standard offer» of public goods and social protection in favor of personalized programs to support social mobility and the development of human potential. Then the attention of policy developers and evaluators is directed not so much to its beneficiaries, but to groups that have difficult access to the benefits generated by the policy or remain outside the circle of beneficiaries at all.

Актуальність:Психосоматичний підхід до вивчення соматичної патології означає прагнення знайти більш повне порівняно з можливостями традиційного підходу розуміння етіології та патогенезу захворювань, причин варіабельності їх перебігу, а також терапевтичної проблематики. Типовим прикладом психосоматичної патології є виразкова хвороба шлунку та дванадцятипалої кишки. У патогенезі виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки функціональні порушення нервової системи можуть бути причиною розгортання захворювання або, навпаки, носити соматогенний характер з різними типами нейропсихічного симптомокомплексу. Порушення психо-вегетативної регуляції та психосоматичних співвідношень може спричинити виникнення або загострення виразкової хвороби дванадцятипалої кишки. Відіграючи роль пускового механізму, психоемоційний фактор створює умови для формування стійких функціональних, метаболічних, а потім і структурних змін — виразки в гастродуоденальній ділянці, знижуючи резистентність слизового бар’єра. Враховуючи зазначене, дослідження тривожних розладів у пацієнтів з виразковою хворобою дванадцятипалої кишки є актуальним, як для удосконалення діагностики, так і щодо оптимізації підходів до терапевтичної практики у пацієнтів з ВХ ДПК. Мета:дослідження тривожних розладів у пацієнтів з виразковою хворобою дванадцятипалої кишки в стадії загострення та ремісії. Матеріали та методи: Проведено комплексне обстеження 84 пацієнтів із ВХ ДПК у стадії загострення та 84 — повторно в стадії ремісії захворювання. Пацієнти проходили обстеження та лікування у відділенні гастроентерології та центрі ШКК КМКЛ № 12, яка є клінічною базою кафедри неврології НУОЗ України імені П.Л. Шупика. Вік обстежуваних становив 25–60 років, середній вік — 39,90±1,29 року. Чоловіків — 61 (72,6%), жінок — 23 (27,4%). Усі обстежені поділені на дві групи за ознакою наявності загострення (1­ша група) чи ремісії ВХ ДПК (2­га група). Контрольну групу становили 30 практично здорових осіб без соматичної патології. Оцінку вираженості тривожності проводили за шкалою Спілбергера-Ханіна з дослідженням реактивної та особистісної тривожності. Ця шкала складалася з 2 частин: запитання № 1-20, які оцінювали реактивну тривожність, а запитання № 21-40 оцінювали особисту тривожність. Для інтерпретації результатів використовуються такі орієнтовані оцінки: 0-30 балів – низький рівень тривожності; 31-45 балів – помірний рівень тривожності; вище 45 балів – високий рівень тривожності. Результати: Виявлено, що у пацієнтів з ВХ ДПК у стадії загострення середній рівень особистісної тривожності дорівнює (61,8±4,94), а реактивної (60,2±3,12), що відповідає рівню високої тривожності за двома показниками. При цьому високу особистісну тривожність мали - 63,4%, помірну - 32,3%, низьку - 4,3% пацієнтів. Реактивну високу тривожність мали - 65,2%, помірну-30,5%, низьку - 4,3%. У пацієнтів з ВХ ДПК в ремісії захворювання відмічалося зниження середнього показника ОТ (41,2±2,1) та РТ (42,4±2,75) до рівня помірної тривожності. При цьому високу особистісну тривожність мали 35,2 %, помірну- 58,11 %, низьку 6,69 % пацієнтів. Реактивну високу тривожність мали 37,1 %, помірну- 56,21 %, низьку - 6,69 %. В контрольній групі середній показник особистісної тривожності дорівнює (25,4±1,2), а реактивної (23,9±1,4), що відповідає рівню низької тривожності за двома показниками. При цьому високу особистісну тривожність мали - 3,2 %, помірну - 29,4 %, низьку - 67,4 %. Реактивну високу тривожність мали - 2,89 %, помірну - 29,01 %, низьку - 68,1 %. Висновки: Для пацієнтів із ВХ ДПК характерними є прояви дисфункції нервової системи, зокрема тривожні розлади. У період загострення ВХ ДПК рівень тривожних розладів був достовірно вищим, ніж у період ремісії захворювання (p<0,05). Визначено, що ці показники вірогідно відрізнялися від таких у групі контролю (p<0,05).

The relevance of the research is due to the change in the monetary policy regime of the National Bank of Ukraine (NBU), which consists in the transition from inflation targeting with a floating exchange rate to a fixed exchange rate as the nominal anchor of monetary policy under martial law. Such a plan to change the monetary policy regime was carefully calculated and outlined in the NBU's Monetary Policy Guidelines for the Duration of Martial Law. The timeliness and effectiveness of the NBU's monetary policy decisions enabled it to mitigate the impact of the military shock on the macro-financial stability of the national economy. The purpose of the article is to consider the theoretical and practical aspects of the NBU's monetary policy under martial law. Methodology. The study uses a systematic method of cognition to determine the sequence of application of monetary policy instruments to smooth out monetary shocks of the wartime period; an abstract-logical method to understand the future monetary policy strategy based on the abandonment of the fixed exchange rate regime and a gradual return to inflation targeting; and a statistical method to analyse the dynamics of monetary indicators of the national economy. Results. The paper presents the main principles of the NBU's monetary policy under martial law. The first shock from the war led to changes in the conduct of monetary policy and a shift to unconventional instruments of its regulation. The gradual adaptation of the economy to the new conditions determined the NBU's further steps to ease monetary policy and move to greater exchange rate flexibility. Practical implications. The practical significance of the research results is to assess the conditions for the transition from the key policy rate-based inflation targeting regime as the main monetary policy instrument to the use of foreign exchange interventions as the main operation in the foreign exchange market under martial law. Value / Originality. The originality of the article is due to the need to identify the prerequisites for the transition to a new monetary policy strategy in a wartime economy. Conclusions. The NBU's timely response to the negative phenomena associated with deteriorating inflation expectations, multiple exchange rates and pressure on international reserves helped prevent the development of a currency and financial crisis in Ukraine. Despite the active hostilities, the NBU is trying to find options that will allow it to conduct an effective monetary policy in the face of a full-scale invasion and unprecedented internal and external shocks. Internationally, Ukraine has exceeded expectations and the NBU has shown a high degree of responsibility, professionalism and creativity in the conduct of monetary policy. Increased confidence in the central bank is a valuable resource in times of martial law.

The article is devoted to the development and approval of analytical tools, which should improve the sensitivity of common methods of household well-being by assessing the changes in the structure of consumer expenditures. For this purpose, it is proposed to use the concept of compensating variation (CV) and Slutsky's approach to graphic modelling and formal expression of the compensating variation. Application of the developed toolkit for assessing the dynamics of the Ukrainian households' well-being for the period 2014-2021 made it possible to clarify the distribution of inflationary pressure between households with different income levels. Groups of households were singled out, which due to the specific structure of their consumer expenditures (their high concentration on essential goods and services, the prices of which are growing faster than the aggregate consumer price index) find themselves in the position of "outsiders" and face a lack of growth nominal incomes, even in order to maintain consumption volumes (economic welfare) at the level of the basic period. Approbation of the proposed tools confirmed its analytical potential, in particular with regard to highlighting the contribution of certain product groups to the dynamics of household well-being and clarifying the features of the dependence between the dynamics of household income and the rate of growth of their economic well-being.

Стаття присвячена розробці та апробації аналітичного інструментарію, що має поліпшити чутливість поширених методів оцінювання динаміки добробуту домогосподарств до змін у структурі їхніх споживчих видатків. Для цього запропоновано використовувати концепцію компенсаційної варіації доходу (споживчого бюджету) та підхід Слуцького до графічного моделювання й формального вираження розмірів компенсаційної варіації. Застосування розробленого інструментарію для оцінювання динаміки добробуту домогосподарств України за період 2014-2021 рр. дозволило уточнити характер розподілу інфляційного тиску між домогосподарствами з різним рівнем доходу. Було виділені групи домогосподарств, що через специфічну структуру своїх споживчих видатків (їх високу сконцентрованість на товарах і послугах першої необхідності, ціни на які зростають швидше, ніж агрегований індекс споживчих цін за всіма товарними групами) опиняються в становищі «аутсайдерів» та стикаються з нестачею зростання номінальних доходів навіть для того, щоб зберегти обсяги споживання (економічний добробут) на рівні базового періоду. Апробація запропонованого інструментарію підтвердила його аналітичний потенціал, зокрема щодо виділення внеску окремих товарних груп у динаміку добробуту домогосподарств і уточнення характеру залежності між рівнем доходу домогосподарств і темпами зростання їхнього економічного добробуту.

У статті розглядається проблема створення можливостей формування естетичного смаку у школярів на матеріалах української класичної та народної музики. Охарактеризовано загальнотео-ретичні підходи до проблеми формування естетичного смаку, які забезпечують ефективність формування важливих якостей учнів на уроках музичного мистецтва, інтегрованого курсу “Мистецтвоˮ та в позаурочний час, вплив на внутрішній світ дитини, формування її смаків і уподобань, що створює позитивне ставлення до навколишнього світу, розвивають творчу уяву та образне мислення.

The article is devoted to discussing the expedience of the foreign applicants’ using the remote learning particularly during the current conditions in Ukraine as well as their consideration concerning to this learning pathway advantages and disadvantages. The students mentioned absent adapted scientific sources on the topics with little text but topical schemes, figures, graphics because of language barriers especially in the ones receiving knowledge in Russian and Ukrainian as well as essentiality to give printed materials while using non-united letters, better all the capital ones. The authors paid the attention also to some proposals of the students and their own on this education improvement. Particularly they mentioned essentiality to take the applicants’ typological belonging into obligatory consideration and proved it on the ethnic typological aspect as well as interhemispherical asymmetry individual profile in the students receiving their education in English and in Russian while distinguishing the real, hidden or forced and unreal left-handed people, necessity not to give tests to the left-handed students or at least not to use them as the main controlling method. The authors propose inclusive education wide usage in the foreign applicants as it has been done by UNO and UNESCO.

The publication was delt to the importance of using the remote learning technologies in the process of the future doctors preparing in wartime conditions in Ukraine. The place and role of distance learning technologies in the system of higher education was determined. It was noted that the means of the teacher's educational activity get changed while developing the technical capabilities of the teaching methods and technology. The emphasis was placed on the need for a medical university teacher to master the modern information, communication and educational technologies. Accordingly to the survey results, the most serious challenge for students (53%) was the lack of direct contact with their classmates and fellow students. For those who lived in the hostel, this problem was not a priority. Instead, for them, the impossibility of staying alone to "attend" the educational classes became a more serious challenge. The large number of people present in the room and their noise prevented a high-quality understanding of the educational material. 37% of surveyed students indicated an increase in workload during distance learning. Some self-critical respondents noted their lack of self-organization and self-discipline, which prevented them from studying well.

Introduction. Inflation targeting is a tool for ensuring price stability in the economy and therefore requires harmonious coordination and communication among government institutions. At the same time, the central bank must adhere to a certain policy instrument, the established legal rules, which are fixed in its mandate, or act at its discretion. Nowadays, the most common rule of monetary policy is inflation targeting. Aim and tasks. The purpose of the article is to explain the expediency of using the inflation targeting regime to keep inflation at a certain target level, which is determined by the central bank taking into account the current state of the economy. Results. The theoretical model of Taylor is considered, which is based on inflation assessment in the form of a simple interest rate rule based on monetary policy instruments that ensure convergence of the inflation forecast to the target value in the medium term. The obtained results reflect the volatility of the indicators of the objective function in the data range of 2015 Q3–2021 Q2 and confirm the weight of the gap of variable values that are estimated to be insignificant (95%). Using the GMM method, the relationship between the indicators of the objective function and their impact on the inflation rate through the use of the inflation targeting regime was verified. In particular, the volatility of variables such as the inflation gap, short-term interest rate, output gap, and exchange rate gap and their impact on the target inflation rate was revealed on the time horizon of monetary policy. Smoothing out gaps in variables is one of the goals of the central bank's reaction function under the inflation targeting regime. The use of the GMM method confirms the validity of the application of Taylor's rule regarding the feasibility of choosing an objective function with predetermined variable parameters at different sampling intervals. Conclusions. The increase in the volatility of variable parameters in the objective function of central banks under the inflation targeting regime is explained by global crises and the sensitivity of macroeconomic indicators to fluctuations in the economic situation. This is the main reason why central banks strictly follow the rules of monetary policy, which allow the timely smoothing of exogenous shocks in the economy.