Lutsk National Technical University

The purpose of the article is to reveal the scientific approach that substantiates the impact of the creation of strategic alliances (SA) on the digital transformation of business and the development of their innovative power based on identified success factors. The aim was achieved using the following methods: abstract logic and typification (for classification of SA’s success factors), generalisation (to determine the peculiarities of SA’s influence on their innovation development), analytical and ranking method (to determine the relationship between the dynamics creating of SA and the degree of acceleration of digital transformation), expert evaluation (to determine the degree of influence of SA success factors by business areas). Implementing a business-integrated approach to understanding digital transformation will accelerate the implementation of innovation and organisational change, identifies future prospects for market, customer and business relationships, highlighting the importance of researching the factors that ensure their success. An alternative vision of SA’s success factors is suggested, which are determined by the possibilities of the organisation of partnerships and organisational culture, integration of business sectors, compatibility of management goals, external relevance, obtaining synergies. Innovation is considered by the authors as an integration factor that reconciles all groups of SA success factors, giving them the necessary focus to solve business problems. The results of the study show that the creation of SA has a significant impact on accelerating and changes the priority of digital transformation of business areas involved in strategic partnerships, and the impact of SA on the development of their innovation power is crucial.

Introduction. Since the end of the 20th century, digitalization processes have gradually covered most countries of the world and sectors of the economy, which has led to the formation and active development of the digital economy. The rapid spread of information and communication technologies, the growth of data volumes and the development of digital platforms have significantly transformed the conditions for the functioning of modern organizations. As a result, profound changes have occurred in approaches to management, organization of business processes, interaction with clients and partners. This highlights the need for organizations to adapt to new operating conditions and increase the level of their digitalization. The purpose of the article. The purpose of the article is to study the impact of the digital economy on transformation processes in domestic organizations. Methods. The methodological basis of the study is general scientific and special methods: generalization and systematization - for the analysis of theoretical approaches to determining the essence of the digital economy and digital transformation; comparative analysis - for assessing the level and dynamics of digital development of Ukraine; graphical method - for visualizing trends in the development of the digital economy; logical generalization - for formulating conclusions. Results. It has been established that Ukraine belongs to the group of countries with breakthrough dynamics of digital development, which are characterized by a combination of an average level of digital maturity with high rates of digital growth. This indicates the presence of significant potential for further digital transformation, provided that it is effectively implemented. The uneven digitalization of organizations in Ukraine and the presence of significant digital gaps between individual sectors of the economy have been identified, which leads to the emergence of a complex of economic and managerial problems and hinders overall development. It is substantiated that the digital transformation of domestic organizations is a key prerequisite for increasing their efficiency, adaptability and competitiveness, however, its implementation is complicated by the influence of institutional, personnel and organizational barriers. The priority areas of development of digital innovations in Ukraine are summarized, which form strategic guidelines and determine the vector of further transformational changes in the national economy. Conclusiоns. It is established that the digital economy is a determining factor in the transformation of modern organizations, ensuring increased efficiency of their activities, optimization of business processes, improvement of management approaches and expansion of possibilities of using data in the process of making management decisions. The unevenness of the level of digitalization of sectors of the national economy was revealed, which indicates the presence of structural digital disparities, the formation of digital gaps and necessitates their systematic overcoming. It is substantiated that the activation of the digital transformation of domestic organizations is an important prerequisite for increasing their competitiveness and adaptability to modern conditions, and also requires ensuring its continuous and proactive nature.

У статті поглиблено теоретико-методичні засади цифровізації та екологізації логістики виробничо-торговельних підприємств. Уточнено сутність логістики виробничо-торговельного підприємства як інтегрованої системи управління матеріальними, інформаційними, транспортними та зворотними потоками. Проведено порівняльний аналіз цифровізації та екологізації логістики Modern Expo і його конкурентів на європейському ринку торговельного обладнання. Встановлено, що цифровізація логістики є важливим чинником її екологізації, однак результат залежить від рівня інтеграції цифрових рішень у транспортування, складування, сервіс і зворотні потоки. Обґрунтовано практичні пропозиції щодо впровадження цифрових рішень для покращення екологізації логістики, зокрема у напрямах цифрової оптимізації транспортно-складських потоків, управління зворотними потоками, екологізації пакування, сервісної аналітики та ESG-контролінгу.

У статті досліджено підходи до оцінки ефективності системи стрес-менеджменту в організації в умовах зростання психоемоційного навантаження на персонал. Уточнено сутність системи стрес-менеджменту та обґрунтовано її структуру, що включає стратегічний, організаційний, індивідуально-поведінковий, управлінський та моніторингово-аналітичний блоки. Систематизовано підходи до оцінки ефективності, зокрема економічний, психологічний, соціально-організаційний, динамічний, ESG/wellbeing та комплексний. Запропоновано узгодження підходів оцінювання з окремими блоками системи стрес-менеджменту, що дозволяє підвищити об’єктивність результатів. Обґрунтовано доцільність використання комплексного підходу з урахуванням принципів ESG/wellbeing та необхідності адаптації до змін зовнішнього середовища.