Introduction. In the current context, international operations are one of the key sources of tax risks and, at the same time, an important factor in the formation of budget revenues. For Ukraine, especially under martial law, the need to strengthen the tax administration of transactions involving non-residents, monitor foreign economic activity (FEA), and ensure the transparency of foreign corporate structures has become increasingly relevant. In this context, CFC reporting and FEA risk monitoring serve as important data channels for identifying potential tax minimization schemes, risky tax credit formation, and violations in the field of international taxation. Purpose. The purpose of the study is to analyze CFC reporting and risk monitoring in foreign economic activity as interconnected administrative data channels within the administration of cross-border transactions in Ukraine based on the reporting data of the State Tax Service of Ukraine for 2023–2025. Materials and methods. The information base of the study consists of reports of the State Tax Service of Ukraine for 2023–2025, provisions of tax legislation, regulatory legal acts on the export security regime, and scientific works on BEPS, CFC rules, digital VAT control, and tax and customs risks. Content analysis, a comparative approach, descriptive statistics, tabular grouping, and the calculation of derived indicators were applied. These methods made it possible to consider CFC reporting and FEA risk monitoring as interconnected administrative data channels within cross-border tax control. Results. It has been established that CFC reporting and FEA risk monitoring are different but complementary analytical channels within the system of fiscal control over cross-border transactions. CFC reporting has a corporate and jurisdictional dimension and ensures the disclosure of information on foreign companies, controlling persons, jurisdictions, and declared tax liabilities. FEA risk monitoring has an operational dimension and covers export-import operations, tax invoices, UKT ZED commodity codes, the origin of goods, risky tax credit, and tax and customs cooperation. A significant expansion of CFC reporting has been identified: the number of CFC reports increased from 900 in 2023 to 68,078 in 2025, while the number of foreign companies covered by reporting reached 29,838 in 2025. In 2024–2025, the export security regime covered 114,620 tax invoices and adjustment calculations worth UAH 1,071.9 billion, which indicates the strengthening of agricultural export monitoring. At the same time, the summary nature of STS data limits the possibility of assessing the final fiscal effectiveness of control measures. Prospects. Further research should focus on developing an integrated system of indicators combining data from CFC reporting, FEA monitoring, electronic VAT administration, customs information, and audit results. This would make it possible to move from describing administrative data flows to assessing the effectiveness of tax control over cross-border transactions.

Проблематика фінансового забезпечення екологічної сфери набуває особливої актуальності в умовах зростання антропогенного навантаження на довкілля та посилення екологічних ризиків. Ефективність реалізації природоохоронної політики значною мірою залежить від стабільності та достатності фінансових ресурсів, що спрямовуються на охорону навколишнього природного середовища. Метою дослідження є аналіз фінансової безпеки екологічної сфери України у регіональному вимірі на основі оцінки обсягів капітальних інвестицій у природоохоронні заходи та виявлення територіальних диспропорцій у фінансуванні екологічної діяльності. Дизайн дослідження ґрунтується на поєднанні статистичного аналізу та економіко-математичного моделювання регіональної структури екологічних інвестицій. Емпіричну базу становлять офіційні статистичні дані щодо капітальних інвестицій на охорону навколишнього природного середовища у 25 адміністративно-територіальних одиницях України за 2021–2024 рр. Основна гіпотеза дослідження полягає у припущенні про наявність суттєвої територіальної асиметрії у фінансуванні природоохоронних заходів та формування груп регіонів із різним рівнем фінансової безпеки екологічної сфери. Методичну основу дослідження становлять методи порівняльного статистичного аналізу, стандартизації даних, кластерного аналізу та економіко-математичного моделювання. Для групування регіонів застосовано ієрархічну кластеризацію за методом Варда з використанням евклідової метрики відстані. Перед проведенням кластеризації статистичні показники було стандартизовано з метою забезпечення їхньої зіставності. У результаті дослідження встановлено, що обсяги інвестицій у 2022 році зменшилися майже у сім разів порівняно з попереднім періодом, а у наступні роки (2023, 2024) спостерігалося лише часткове відновлення фінансування. Проведено кластерний аналіз регіонів України та виділено три групи територій за рівнем фінансового забезпечення екологічної сфери. Виявлено значну концентрацію екологічних інвестицій у невеликій кількості індустріально розвинених регіонів та домінування групи областей із низьким рівнем фінансування природоохоронної діяльності. Результати дослідження можуть бути використані для формування диференційованої державної політики підтримки природоохоронної діяльності та зменшення міжрегіональних диспропорцій у фінансуванні екологічних заходів. Наукова новизна дослідження полягає у застосуванні кластерного підходу до аналізу фінансової безпеки екологічної сфери України у регіональному вимірі та систематизації регіонів за рівнем природоохоронних інвестицій. Перспективи подальших досліджень пов’язані з розширенням системи показників оцінки фінансової безпеки екологічної сфери та аналізом результативності використання природоохоронних ресурсів.

The article presents a comparative analysis of scholarly approaches to the classification of factors influencing financial stability, highlighting contradictions and summarising their strengths and weaknesses. The feasibility of integrating a multi-level approach is substantiated as the most adaptive to contemporary challenges. An original model for classifying the factors of a company's financial stability has been developed, taking into account the multi-level structure of influence (macro-, meso-, and micro-levels). The proposed model considers the role of digitalisation, technological advancement, and the institutional environment. Keywords: Financial Stability, Determinants, Classification of Factors, Internal and External Factors, Macroeconomic Level, Mesoeconomic Level, Microeconomic Level, Financial Analysis, Financial Stability Management.

Financial flow and accounting process optimization are transformational strategies for improving organizational performance that come with superior economic and operational efficiency benefits. The intent of this research is to provide a study of how changing financial flow optimization and accounting processes affect firm outcomes in the countries of Singapore, Japan, India and Australia from 2019 to 2023. The research was conducted using econometric modelling, regression analysis, and case studies to examine how regulatory frameworks, technological infrastructure, market conditions, and social culture affect the relationship between financial optimization strategy and organizational performance. Additionally, the findings indicate a positive correlation between the use of financial flow optimization approaches and higher organizational performance in regard to economic outcomes and operational efficiency. This suggests that the effectiveness of these strategies is dependent on the quality of the relevant regulatory and technological environments, and hence a one-size-fits-all approach is untenable. In addition, cultural factors also influence organization strategies and their fit with financial optimization goals. This article emphasizes the need for strategic investment in technology and adaptive management methods to achieve the full potential value of financial flow optimization. It stresses the importance of policy development as an enabler of a necessary conducive environment for innovation that should seek to enhance financial management. The results make a small but meaningful contribution to a broader area of financial optimization strategies and their implications and are relevant to managers and policymakers. Further exploration is needed for the specific industry and the transference of the digitalization functions to financial management processes.

У статті досліджено трансформацію депозитного портфелю банківської системи України з 2019 року у розрізі типів вкладників та строків залучення депозитів. Незважаючи на воєнний період, спостерігається зростання абсолютних обсягів депозитів у банківській системі. Виявлено зростання частки депозитів нефінансових корпорацій та фізичних осіб – підприємців, що є одним з індикаторів зростання оборотів фінансових ресурсів у економіці. Одночасно зафіксовано суттєве підвищення частки депозитів на вимогу, що посилює ризики ліквідності у випадку масового закриття таких рахунків. Виявлено, що саме домогосподарства формують більшість (73 – 79%) строкових депозитів (терміном більше 1 року) банківської системи, що є фундаментом для її довгострокового сталого функціонування. Зазначене актуалізує проблематику пошуку подальших інструментів залучення додаткових коштів домогосподарств на довгостроковий термін через персоналізовані продукти, більш гнучкі умови та відповідний рівень їх доходності. Результати дослідження засвідчують, що в сучасних умовах строкові депозити є переважно засобом збереження коштів, а не їх примноження через рівень інфляції та дохідність альтернативних інвестицій, тому банківським установам варто акцентувати увагу саме на таких перевагах.

Over the past decade, Ukraine has garnered substantial financial support from a range of international partners. The issue of international financial support for Ukraine’s economic growth has become more important amid ongoing geopolitical instability, Russia's full-scale invasion, and the country’s efforts toward European integration. Since 2022, Ukraine has experienced an unprecedented economic decline, along with massive infrastructure destruction, demographic changes, and increasing fiscal pressure. In this context, external financial sources are crucial not only for short-term stabilization but also for long-term recovery, structural reforms, and economic modernization. The topic is especially important considering Ukraine’s changing relationship with international financial institutions (IFIs) and bilateral donors. Multilateral cooperation with the IMF, World Bank, EBRD, and EU agencies has acted as a financial lifeline, helping the government fill critical budget gaps, maintain essential public services, and rebuild regions affected by war. Understanding the structure, conditions, and effects of these financial flows is crucial for developing effective public policies and ensuring the transparent targeted use of resources. The aim of the study is to examine the structure, dynamics, and relevance of international financial assistance to Ukraine's national economic priorities. Financial assistance is categorized into three main groups: multilateral institutions, bilateral donors, and private investors. Each contributes uniquely to Ukraine’s economic stabilization, reconstruction, and growth. The multilateral financial institutions, such as the IMF, the World Bank, the EBRD, and the European Investment Bank (EIB), play a leading role, focusing mainly on maintaining fiscal stability, rebuilding infrastructure, and implementing governance reforms. Analysis of publications and statistical data of the World Bank Group (WBG) [1-2] related to the volumes of financial aid for Ukraine shows that the World Bank's Development Policy Operations (DPOs) in 2024 have been instrumental in supporting Ukraine's economic reforms aimed at enhancing macro-financial stability. These operations focus on increasing Ukraine's GDP per capita to align with EU levels and strengthening economic self-reliance through policy measures in key sectors, including energy, agriculture, and customs. In parallel with multilateral funding, bilateral assistance plays a critical role in supporting Ukraine’s defense, recovery, and reform agendas. The spectrum of bilateral aid spans direct financial transfers, military-economic assistance, technical expertise, and humanitarian support. According to estimates for 2023-2024 [1, 3], the European Union and the United States were the largest bilateral donors, followed by the United Kingdom, Japan, Canada, and regional neighbors such as Hungary and Poland. Analysis of the structure of US financial assistance for the period 2019-2024 showed that the attraction of private investment, which is critical for long-term sustainable development, remains limited due to the persistence of security risks. The study concludes that in order to maximize the effectiveness of international financial support and accelerate the processes of post-war recovery and European integration, Ukraine needs to strengthen the alignment of external financing with regional development strategies and to develop public-private partnerships more actively.

Оптимізація фінансових потоків та облікових процесів є трансформаційною стратегією для покращення результатів діяльності організації, яка приносить значні економічні та операційні вигоди. Метою цього дослідження є вивчення того, як зміни в оптимізації фінансових потоків та облікових процесів упливають на результати діяльності компаній у Сінгапурі, Японії, Індії та Австралії в період із 2019 по 2023 рік. Дослідження проводили з використанням економетричного моделювання, регресійного аналізу та аналізу конкретних прикладів того, як нормативно-правова база, технологічна інфраструктура, ринкові умови й соціальна культура впливають на взаємозв'язок між стратегією фінансової оптимізації та організаційними показниками.Крім того, результати дослідження вказують на позитивну кореляцію між використанням підходів до оптимізації фінансових потоків і вищими організаційними показниками щодо економічних результатів та операційної ефективності. Це свідчить про те, що ефективність цих стратегій залежить від якості відповідного регуляторного й технологічного середовища, а отже, універсального підходу не існує. Крім того, культурні фактори також упливають на стратегії організації та їх відповідність цілям фінансової оптимізації.Ця стаття підкреслює необхідність стратегічних інвестицій у технології та адаптивні методи управління для досягнення повної потенційної цінності оптимізації фінансових потоків. Вона також наголошує на важливості розробки політики як засобу створення необхідного сприятливого середовища для інновацій, що мають бути спрямовані на покращення фінансового менеджменту. Результати дослідження є невеликим, але значущим внеском у ширшу царину стратегій фінансової оптимізації та їхніх наслідків і мають значення для менеджерів і політиків. Подальшого дослідження потребують конкретні галузі та перенесення функцій диджиталізації на процеси фінансового менеджменту.

У статті досліджено особливості розвитку фондового ринку України в умовах економічної нестабільності з акцентом на адаптивність інституційної структури та ефективність регуляторних механізмів. Акцентовано увагу на важливості фондового ринку як ключового елемента фінансової системи, що забезпечує перерозподіл капіталу, мобілізацію інвестиційних ресурсів та формування індикативних сигналів для прийняття стратегічних рішень. За результатами дослідження здійснено кореляційно-регресійний аналіз взаємозв’язку між рівнем проникності фондового ринку та макро- і мікроекономічними чинниками. Побудована в рамках дослідження регресійна модель дозволила здійснити кількісний прогноз рівня проникності фондового ринку до 2027 року, який демонструє поступове зростання ринкової активності, хоча й зберігаються інституційні бар'єри та структурні диспропорції. Отримані результати сприяють розумінню функціональних взаємозв’язків між фондовим ринком та динамікою економічних показників країни, а також дозволяють окреслити основні напрями державної політики у сфері фінансового ринку.

Remote work has gained momentum after the COVID-19 pandemic but has been limited in Eastern Europe, which may affect the existing labor market inequalities. This study employed advanced clustering methods to analyze the remote work experiences during the COVID-19 pandemic in Hungary and Slovakia. The ability to work from home was strongly correlated with respondents' socioeconomic status and played a crucial role in cluster formation. Remote work was predominantly available to high-income urban workers with better education, primarily in intellectual occupations. Conversely, those with lower education and physical occupations faced a lack of remote work options and lower wages. These patterns imply that remote work options were accessible to employees already in more favorable labor market positions. Based on these results, it is recommended that employers evaluate the potential for remote work to optimize work processes. However, since remote working is not feasible for every position, offering alternative forms of compensation to employees is advised. Furthermore, additional research is needed to evaluate the impact of widespread remote work adoption on the urban-rural divide.

У статті досліджується хеджування як один із ключових механізмів захисту інвестора від ринкових ризиків, що забезпечує збереження вартості активів та зменшення волатильності інвестиційного портфеля. Актуальність теми зумовлена зростаючою турбулентністю фінансових ринків, посиленням геополітичних і макроекономічних ризиків, а також зростанням інтересу до інструментів активного управління ризиком серед професійних та приватних інвесторів. У межах роботи систематизовано основні підходи до хеджування та висвітлено роль похідних фінансових інструментів у забезпеченні фінансової стійкості портфеля. Проведено аналіз механізмів використання таких інструментів, як ф’ючерсні та форвардні контракти, опціони, свопи, інверсні й левереджовані ETF, а також складні опціонні конструкції (спреди, стредли, стренгли). У статті розкрито особливості статичного та динамічного хеджування, а також підкреслено важливість пошуку оптимального балансу між ризиком і дохідністю. Обґрунтовано, що надмірна орієнтація на безризиковість може призвести до зниження ефективності портфеля, натомість грамотно вибудована хедж-стратегія дозволяє підвищити співвідношення «дохід/ризик» та забезпечити більшу стабільність фінансових результатів. У роботі надано порівняльну характеристику інструментам хеджування та проведено аналіз їх доступності для приватних та інституційних інвесторів. Доведено, що хоча на теоретичному рівні більшість деривативів можуть використовуватись для хеджування різних за розміром портфелей, на практиці доступ до них часто обмежений регуляторними вимогами бірж, розміром капіталу та досвідом інвестора. Особливо це стосується приватних інвесторів, для яких передбачено кваліфікаційні бар’єри для допуску до торгівлі складними інструментами на біржах. Натомість інституційні гравці (банки, інвестиційні фонди, страхові компанії) мають ширші можливості щодо застосування складних хеджевих конструкцій як безпосередньо на фондовій біржі, так і завдяки доступу до позабіржових контрактів і більшого операційного ресурсу. У статті узагальнено теоретичні й прикладні підходи до хеджування на фондовому ринку та окреслює перспективи подальших досліджень у цьому напрямі, зокрема, в контексті аналізу ефективності різних хеджевих стратегій для окремих типів активів, моделювання ризиків у кризових періодах, а також розробки доступних інструментів захисту для приватних інвесторів у межах сучасної фінансової екосистеми.

A cikk a kárpátaljai biztosítási piac jelenlegi helyzetét elemzi, különös tekintettel az orosz-ukrán háborúra. A tanulmány a biztosítási üzletágban a népességvándorlás, a vállalkozások áthelyezése és a biztosítási termékek iránti kereslet változása által vezérelt fő trendekre összpontosít. Kiemeli a régió biztosítóinak beszámolási gyakorlatával, a biztosítási díjak és kifizetések szerkezetével, valamint a piaci verseny mértékével kapcsolatos kihívásokat. Kárpátalja stabil hátsó régióként azonosítható, ahol a biztosítási díjak növekedése tapasztalható, különösen az olyan kötelező biztosítási típusok esetében, mint a KFT (Gépjármű-felelősség) és a Zöldkártya. Az önkéntes szegmensben, beleértve az utazási és életbiztosítást is, a díjak csökkenését figyelték meg a háborús körülmények miatt. A kárpátaljai régió biztosítási üzletágának fejlődésének elemzése azt mutatta, hogy egyrészt kialakult és működik a biztosítási piac a régióban. Ezzel szemben a biztosítási üzletág fejlettsége nem kielégítőnek értékelhető. Ez a helyzet azért alakult ki, mert a régióban meglévő biztosítási üzletág spontán módon fejlődött, annak ellenére, hogy történelmi háttere volt, speciális fejlesztési programok, illetve állami és regionális hatóságok támogatása nélkül. A népességvándorlás, a vállalkozások áttelepülése, valamint a régió humanitárius és logisztikai csomópontként betöltött szerepének növekedése lehetőséget teremt a fejlődésre, ugyanakkor megköveteli a biztosítási termékek és szolgáltatások új feltételekhez való igazítását. A pozitív trendek mellett, mint például egyes vállalatok piaci részesedésének növekedése, kihívások is megjelennek, különösen a növekvő kárhányaddal kapcsolatban, különösen a nemzetközi politikák tekintetében. A cikk javaslatokat tesz a biztosítótársaságok hatékonyságának növelésére a régióban, ideértve a biztosítási termékek új feltételekhez való igazítását és az európai partnerekkel való együttműködés bővítését. A következtetés hangsúlyozza, hogy a kárpátaljai biztosítási üzletág fenntartható fejlődése érdekében átfogó állami és regionális támogatásra van szükség.

The paper examines ethnic minority households in the Transcarpathian region with specific attention to their financial well-being. Focus is on Ukrainian, Hungarian, Romanian, Slovakian, Roma, and Russian ethnic groups. The purpose of the research is to define the inequalities and similar characteristics of the financial well-being of ethnic minorities in a polyethnic region. The principal results demonstrate that salary constitutes the predominant share of ethnic households' income – 66,94%. In the general structure of expenditures, the share of consumer expenditures is the highest, in particular among Slovaks, Ukrainians, Romas, and Hungarians. The share of savings is low, as indicated by 23,92% of the respondents. Among the analyzed ethnic minorities, Romanians are characterized by the highest level of financial well-being – the share of Romanians living below the relative poverty line is the lowest (13,63%), and the share of Romanians considering themselves to be poor is 0%. Almost half of the respondents assessed their income level as very low, in particular, Romas and Russians, and only 4,23% of the respondents highly rate their income satisfaction (Romanians, Ukrainians, and Hungarians). The main conclusions of the study show many similarities in the level of financial well-being of the analyzed ethnic minorities, with the exceptions are the Roma, which, in contrast to the others, is the most socially vulnerable ethnic group, with more than 85% of the deprived population. Due to the sociological survey results Romanian ethnic group is characterized by the highest level of financial well-being. This distribution partly depends on the specifics of the functioning of the regional labour market, with some holding that the disproportions in the level of the financial well-being of different ethnic groups are related to their historical labour traditions, the gender inequalities and family roles, the level of education, entrepreneurial potential, migration propensity, etc.

Introduction. This article is devoted to improving methodological approaches to assessing the financial stability of entities in the corporate sector. Financial stability is considered a fundamental indicator of a company's viability, reflecting its ability to withstand internal and external challenges, maintain solvency, remain attractive to investors, and ensure sustainable economic growth and development. It is noted that traditional methodologies, based predominantly on ratio analysis, fail to account for industry-specific features, qualitative factors, and the dynamic nature of the external environment, which significantly limits their effectiveness in conditions of economic instability. Materials and methods. The research is based on a comprehensive analytical approach that combines tools of economic modelling, financial analysis, and strategic management to enhance the methodology for assessing enterprise financial stability. The material for analysis includes academic approaches presented in both Ukrainian and international literature, which explore the concepts, methods, and practical tools for evaluating financial stability in a dynamic business environment. The study addresses several key objectives: conducting a critical review of existing assessment methodologies, identifying their analytical limitations and strengths, and developing an improved model that considers the variability of financial indicators, industry specifics, strategic development potential, and risk-oriented management aspects. The methodological foundation of the study incorporates a range of general scientific and specialised methods, including analysis, synthesis, induction, deduction, systems approach, and integrated evaluation techniques. These methods ensure logical consistency, enable result generalisation, and support the development of an adaptive analytical framework for practical application. Results and discussion. A comprehensive review of scientific approaches to evaluating financial stability has led to the systematization of the advantages and shortcomings of traditional, resource-management, stochastic, and fuzzy models. An integrated model for assessing financial stability is proposed, encompassing three levels of influence: the macro level (geopolitics, inflation, currency stability), the meso- level (industry-specific risks, access to financing), and the micro level (liquidity, profitability, capitalisation, asset turnover). Each level is represented by an aggregated indicator, the weight of which is determined according to the degree of managerial controllability. The proposed approach ensures the flexibility and adaptability of the model, allowing for the modification of indicators and weighting coefficients in line with the analytical needs and expectations of stakeholders. This enables a shift from static analysis to a systemic assessment of financial stability, taking into account the dynamics, context, and development prospects of the enterprise. Conclusions. The study substantiates the need to revise traditional approaches to assessing enterprise financial stability, given their limited capacity to reflect industry-specific features, external dynamics, and qualitative factors. The proposed integrated model, based on a multi-level structure (macro-, meso-, and microlevels), enables a comprehensive assessment of financial stability by incorporating the degree of managerial controllability of influencing factors. It also provides the means to rank companies, identify zones of financial vulnerability, and formulate timely anti-crisis measures. The model’s high adaptability makes it suitable for reflecting enterprise-specific characteristics and stakeholder information needs, positioning it as an effective tool for financial management and strategic planning in the corporate sector.

The study examines development trends and business perspectives in the automotive industry of Ukraine and particularly in Transcarpathia. The trends of the labor market in Ukraine have been identified, the state of migration processes, the level of unemployment in the regions of Ukraine have been assessed. The results of a comparative analysis of the level of the minimum wage in Ukraine in terms of regions, categories and positions are presented. The standard salary of back-office workers and management in the automotive sector was studied. The evolution of the regulatory and legal provision of state regulation of the development of the automobile industry in Ukraine is traced. Radical changes in the state policy of the development of the automotive industry of Ukraine were revealed: from constant support of car manufacturers and stimulation of car production to bureaucratic barriers, obstacles and existing risks and threats. It is stated that since 2014, Russia's armed aggression against Ukraine has led to a significant decline in the car industry. The effectiveness of the activities of the largest automotive industry companies in Zakarpattia Oblast was studied for the period 2018-2022. The financial indicators chosen for analysis were the capital-to-asset ratio, return on assets (ROA), return on equity (ROE) and net profit margin (NPM). A conclusion was made about the positive trend of increasing the volume of activity and improving the financial stability and profitability of companies over the past 5 years. From the point of view of investors, the most attractive is Eurocar, which demonstrates positive dynamics of the indicator and has the highest value of ROE among the selected companies at the end of 2022, namely 19.6%. Proximity to the border with the EU, cheap labor and sufficient raw materials make the western oblasts of Ukraine especially attractive for partnership with European auto giants. The need to create an automobile cluster in the region was emphasized.

Для розвитку е-спорту та його організацій важливо здійснити комплексний аналіз, що включає дві ключові компоненти. Першим компонентом є системогенез функціональних систем, тобто дослідження загального стану організацій е-спорту (кіберспортивних) з точки зору їх виробничо-господарської діяльності. Другим компонентом є онтогенез внутрішнього розвитку організацій е-спорту, тобто вивчення їх еволюції - від моменту їх утворення до моменту можливої ліквідації. Ці два напрямки аналізу забезпечують глибоке розуміння виробничо-господарських процесів всередині цільових формальних груп організацій е-спорту та спільнот видавця/розробника кіберспортивної гри, їх внутрішнього зв’язку та впливу на якість кіберспортивної гри (як основного е-продукту) та на якість організації подій, що проходять у віртуальному просторі. Метою цього дослідження є систематизація та аналіз сучасних підходів, які можуть бути використані для ідентифікації стану функціональних систем організацій е-спорту та базових засад їх еволюції. Дослідження виявило, що в контексті кіберспорту деталізація процесів виробництва, постачання та організації споживання е-продуктів не відповідає класичним визначенням. У звичайних умовах виробництво передбачає фізичне створення матеріальних благ, процес постачання - передачу цих благ від виробника до споживача, а організація споживання - створення комфортних умов для користування ними. Однак у сфері кіберспорту всі ці процеси мають нематеріальний характер. Автором доведено, що відповідно до більшості операцій видавців/розробників цифрових ігор, арен, клубів, тренувальних центрів/буткемпів для команд у сфері кіберспорту, виробництво е-ігор інтегрується у процеси паралельної передачі виробленого забезпечення кінцевому споживачу та організації їх споживання через спеціальні ігрові онлайн та офлайн зони. Процеси виробництва, постачання та організації споживання е-продуктів у сфері кіберспорту специфічні, що вимагає ідентифікації стану процесів виробництва, постачання та організації споживання виключно за змістом робіт , що вони включають в себе. З огляду на пристосованість математичної моделі, оптимальним буде підхід до ідентифікації стану процесів виробничо-господарської діяльності організацій е-спорту за змістом робіт та плином еволюції їх розвитку, за параметрами вартості та дохідності, що ґрунтуються на методах динамічного програмування.

This research investigates the multifaceted impact of International Accounting Standards (IAS) on corporate reporting transparency. Amidst the interconnected global business landscape, the study aims to discern global adoption trends, financial reporting quality, stakeholder perceptions, implementation challenges, and the responsiveness of IAS to industry dynamics. Through meticulous analyses spanning the years 2010 to 2020, the research unfolds key insights. The adoption of IAS is a critical facet of global financial reporting, influencing business practices, investor decisions, and regulatory frameworks. Understanding its impact is paramount for policymakers, standard-setters, and businesses navigating an increasingly interconnected and diverse financial ecosystem. This research seeks to comprehensively examine the intricate relationship between IAS and corporate reporting transparency. By delving into adoption trends, financial metrics, stakeholder perspectives, implementation challenges, and update responsiveness, the study aims to provide a holistic view of the global accounting landscape. The analysis reveals a consistent upward trajectory in global IAS adoption, with North America and the Asia-Pacific region playing pivotal roles. Financial reporting quality experiences substantial improvements, particularly benefiting smaller enterprises. Stakeholder perceptions vary across regions and professional roles, emphasizing the need for tailored communication strategies. Implementation challenges, including legal framework complexities and cultural differences, underscore the intricate nature of global adoption. The frequency of IAS updates showcases the adaptability of standards to emerging trends, emphasizing sector-specific implications. This research concludes that IAS significantly influences corporate reporting transparency, offering a standardized framework for diverse business scales. Challenges in implementation necessitate targeted interventions, with recommendations focusing on stakeholder communication, tailored support for small enterprises, and addressing legal and cultural complexities. The adaptability of IAS to industry dynamics reaffirms its role as a responsive and evolving standard. As businesses, regulators, and standard-setters move forward, continuous collaboration and flexibility become imperative for navigating the complexities of a globally harmonized financial reporting landscape.

Az ukrajnai piaci kapcsolatok dinamikus fejlődése, a nemzeti számviteli rendszer nemzetközi szabványokhoz való igazítása, valamint a különböző tulajdonformájú vállalkozások jelenléte hozzájárul ahhoz, hogy a belső és külső felhasználók egyre nagyobb követelményeket támasszanak a gazdálkodó egységek pénzügyi és gazdasági tevékenységével kapcsolatos számviteli információk minőségével szemben a vállalat jövedelmezőségének és versenyképességének növelésének céljából. Ezt, viszont, nem lehet megfelelően bemutatni racionális számviteli szervezés nélkül, melynek szükséges feltétele a vállalat számviteli politikájának kialakítása. A tanulmány a vállalat számviteli politikájának elméleti alapjait vizsgálja ukrán nemzeti és nemzetközi szempontok figyelembevételével. A szakirodalmi forrásokon elvégzett áttekintés megerősíti a tanulmány relevanciáját, és jelzi a kutatók munkáinak tanulmányozásának szükségességét a számviteli politika jellemzőinek meghatározása érdekében, tekintettel a nemzeti gyakorlatra és a nemzetközi tapasztalatokra, illetve annak további alkalmazása céljából a vállalatirányítási rendszerben. A „számviteli politika”definíció morfológiai kompozíciója hazai és külföldi tudósok munkái alapján kerül elemzésre. A „számviteli politika”fogalom értelmezésének alapját képező főbb alapkategóriákat külön kiemeljük: halmaz, rendszer, eszköz, megállapodások és gyakorlat. Az elvégzett kutatások alapján javasoljuk, hogy a „számviteli politika” fogalmát olyan integrált rendszertként kell értelmezni, amely egy vállalkozás által elfogadott és alkalmazott elvek, módszerek, eljárások, eszközök, megállapodások és gyakorlatok összességéből áll, figyelembe véve a vállalkozás tevékenységének sajátosságait és az általánosan elfogadott szabványokat, a számviteli elszámolások, a pénzügyi kimutatások elkészítése és bemutatása során. A cikk hangsúlyozza, hogy a számviteli politikát több szinten kell szabályozni: államközi, állami, ágazati és egyéni gazdálkodó egységek szintjén. Megállapítást nyer, hogy sem nemzeti, sem nemzetközi szinten nincs olyan külön standard, amely kifejezetten szabályozná a vállalkozás számviteli politikáját. A cikk a számviteli politika hazai és nemzetközi szabályozási és jogi támogatását ismerteti. A tanulmány összehasonlító elemzést mutat be a vállalat számviteli politikájának főbb fogalmairól IAS és GAAP szerint. A kutatás eredményeit a vállalkozások vezetői és főkönyvelői használhatják.