У статті відображено підходи до оцінювання фінансової безпеки агропереробних підприємств (на прикладі цукрової галузі України) крізь призму управління торгівельною діяльністю. Наукова робота фокусується на виявленні того, як рішення в галузях збуту, ціноутворення, логістики та експортної диверсифікації транслюються в показники стійкості, ліквідності, рентабельності та ймовірності банкрутства. Методологія дослідження ґрунтується на системному та міждисциплінарному підході до оцінювання фінансової безпеки агропереробних підприємств. У результаті дослідження визначено ключові тенденції розвитку цукрової галузі України, згруповано основні показники, результати яких чинять вплив на фінансову безпеку агропереробних підприємств. Установлено, що для агропереробних підприємств цукрової галузі України визначальними чинниками фінансової безпеки є ефективність управління збутом, рівень логістичних витрат, структура капіталу та частка експортних операцій, що безпосередньо впливають на показники ліквідності, рентабельності та кредитоспроможності. Доведено, що поєднання багатомодельної діагностики банкрутства, індикаторів системи Біверa та авторських інтегральних показників торговельного навантаження й фінансової еластичності дозволяє обґрунтовано ідентифікувати рівень фінансової стійкості підприємств і сформувати прогнозні оцінки їхньої фінансової безпеки. Отримані висновки та окремі результати дослідження створили основу для політики планування управлінської системи фінансової безпеки в агропереробній галузі, зокрема через покращення ефективності стратегій щодо збуту продукції, оперативного контролю видатків та цілеспрямованого впорядкування структури капіталу. Висновки розширюють розуміння архітектоніки підтримки фінансової безпеки агропереробних підприємств і підсилюють теоретико-методичну основу для формування ефективних організаційно-управлінських рішень у царині торгівельної діяльності, інвестування та планування фінансової політики або стратегії.

У статті розглянуто проблему токсичного робочого середовища як наслідку порушення факторів корпоративного благополуччя персоналу. Використано авторський опитувальник "Оцінка корпоративного благополуччя персоналу" для оцінки ключових аспектів корпоративного благополуччя персоналу, таких як: організаційна культура, компенсаційний пакет, професійний розвиток, психоемоційний стан, а також life-work баланс. Визначено основні маркери токсичного робочого середовища, як-от: високий рівень стресу, емоційне виснаження, маніпуляції, пасивно-агресивна комунікація, низький рівень довіри та дисбаланс між роботою та особистим життям. Акцентовано, що поліпшити рівень благополуччя персоналу можливо на основі управлінських підходів, таких як ефективне лідерство, коучинговий підхід, розвиток внутрішньої комунікації, підтримка life-work балансу та впровадження прозорих механізмів мотивації.

У статті проаналізовано поведінкові особливості прийняття управлінських рішень в умовах бізнес-середовища, що характеризується крихкістю, тривожністю, нелінійністю та незрозумілістю. Доведено, що класичні раціональні моделі прийняття рішень втрачають ефективність, натомість усе більшої ваги набувають когнітивні та поведінкові аспекти діяльності керівників. Запропоновано авторську поведінкову модель прийняття управлінських рішень, яка враховує обмежену раціональність, емоційний інтелект, когнітивні викривлення та групову динаміку. Виявлено типові "пастки" управлінських рішень та окреслено шляхи їх подолання через підвищення усвідомленості, використання структурованих методів і розвиток когнітивної гнучкості. Результати мають практичну значущість для удосконалення управлінських практик, мінімізації ризиків та підвищення стійкості організацій у турбулентних умовах глобальних трансформацій.

У статті досліджено проблему формування токсичного робочого середовища як наслідку порушення чинників корпоративного благополуччя персоналу. Обґрунтовано важливість діагностики ключових аспектів корпоративного благополуччя, серед яких організаційна культура, компенсаційна система, професійний розвиток, психоемоційний стан та баланс між роботою і життям. Застосовано авторський опитувальник «Оцінка корпоративного благополуччя персоналу» для визначення рівня задоволеності працівників цими аспектами. Виявлено основні маркери токсичного середовища: високий рівень стресу, емоційне виснаження, маніпуляції, пасивно-агресивна комунікація та низький рівень довіри. Доведено, що підвищення рівня корпоративного благополуччя можливе через впровадження ефективного лідерства, коучингового підходу, розвитку внутрішньої комунікації та прозорих механізмів мотивації.

The article substantiates the necessity of forecasting layoffs in the system of ensuring the stability of the company's personnel, especially in the conditions of the war in Ukraine. It has been established that the war in Ukraine significantly disrupted the stability of company personnel: 22% of respondents lost their jobs due to the war, 8% due to company destruction or bankruptcy, and an additional 1% of personnel was relocated. According to the results of an expert survey, the factors that most often lead to personnel dismissals were determined. The structure of predictive analytics for predicting layoffs and preventing staff turnover is defined. Based on the results of the expert survey, predictors were identified that signal probable dismissals and violations of personnel stability. The most important predictors of personnel layoffs are: non-competitive wages; lack of salary growth in accordance with the complexity of the work; excessive staff turnover in general (which indicates employee dissatisfaction); reduction of the general wage fund; increase in working hours. The implementation of social technologies of HR management in order to prevent excessive dismissals and create a positive image of the company on the labour market is proposed.

Стаття досліджує вплив особистісних чинників задоволення життям на прийняття рішень у контексті забезпечення стійкості персоналу підприємств в умовах війни. Війна в України спричинила істотний дефіцит людських ресурсів у різних галузях економіки. Це порушує стійкість персоналу: від можливостей його залучення, утримання і розвитку – до процесів аутстафінгу, вивільнення та заміни персоналу. Задоволення життям персоналу є важливим чинником забезпеченні стійкості персоналу компаній, впливає на продуктивність, лояльність, а також на психологічне та фізичне благополуччя співробітників, дає змогу підвищити продуктивність праці та зменшити плинність кадрів. На основі емпіричного дослідження виявлено, що більшість респондентів (в середньому близько 60%) мають рівень задоволення життям "нижче за середній", що може бути пов'язаним з впливом зовнішніх стресових факторів (війна, внутрішнє переміщення, еміграція) та внутрішніх факторів (тривога про майбутнє, професійні вимоги, низький рівень оплати праці тощо). Виявлено вплив між факторами задоволення життям і копінг-стратегіями прийняття рішень. Люди, активно включені в життя, частіше реалізують продуктивний стиль прийняття рішень "Пильність", а люди, незадоволені своїм життям, які відчувають розчарування в житті, втому від життя, тривогу за майбутнє, схильні обирати непродуктивні копінг-стратегії прийняття рішень, такі як уникнення, прокрастинація і надпильність.

У статті розглянуто методичні засади моніторингу ефективності (раціо-нальності, доцільності) використання коштів громадами, який ґрунтується на аналізі витрат бюджетних коштів громадами, їх розмірі, відповідності цілям діяльності громади (доцільність використання), конкурентоспроможності ці-ни та виконавця, відповідності масштабам діяльності громади тощо. Визна-чено критерії неефективності (нераціональності, недоцільності) використання коштів громадами, зокрема, сумнівність тендеру, відсутність кричної потре-би у закупівлі під час війни, відсутність обґрунтованої потреби у закупівлі, невідповідність кількісних та фінансових параметрів закупівлі масштабу дія-льності громади, завищена ціна, неринкові ціни, неврахування аналогів то-варів і послуг, критична кількість учасників державних тендерів, наявність дискримінаційних вимог у тендері, антиконкурентні дії замовників та підряд-ників тощо. Представлено результати моніторингу 31 окремих кейсів неефективно-го (нераціонального, недоцільного) використання коштів громадами Луган-ської області у час війни у 2022-2023 рр. Результати проведення моніторингу ефективності (раціональності, до-цільності) використання коштів громадами в час війни є важливим кроком у впровадженні ефективного управління витратами бюджетних коштів, підви-щує прозорість цього процесу, забезпечує оптимальне співвідношення між витратами та досягнутими результатами, надає рекомендації щодо подаль-шого використання коштів громадами.

У монографії представлено результати дослідження теоретичних та практичних питань підвищення ефективності діяльності держави на етапі повоєнного відновлення України через реалізацію концепції Government 5.0. Узагальнено досвід формування ефективної державної політики щодо державно-приватних партнерств у сфері сталого розвитку. Розкрито пріоритетні напрями формування та реалізації партнерств, серед яких сфера природокористування, соціальна інфраструктура, освіта. Монографія розрахована на наукових працівників, державних службовців, представників бізнес-середовища, викладачів ЗВО, аспірантів і студентів економічних спеціальностей.

В статті обґрунтовано необхідність і доцільність управління благопо-луччя персоналу, зокрема, співробітників і студентів закладів вищої освіти. Дано визначення управлінню благополуччям персоналу як системи заходів корпоративної стратегії, спрямованих на сприяння благополуччю працівни-ків (фізичного здоров’я, психологічного комфорту, фінансового благопо-луччя, соціальної взаємодії), а отже, членів команди, колективів і всіх праці-вників компанії. На основі проведення опитувань співробітників і студентів закладів вищої освіти визначено вплив факторів професійного вигорання серед осві-тян, а також факторів задоволеності життям. За результатами проведених до-сліджень встановлено, що понад третини освітян мають ознаки професійного вигорання, низькі рівні прояву життєвої включеності, високі рівні факторів розчарування в житті, втоми від життя, хвилювання про майбутнє. Акцентовано на необхідності плекання благополуччя персоналу, зок-рема, закладів вищої освіти. Запропоновано послідовність впровадження ко-рпоративної системи управління благополуччям персоналу.

У статті представлено систему чинників стійкого розвитку сільського господарства, надано оцінку їхнього впливу в умовах функціонування аграрної галузі регіонів України. Авторами надано визначення поняття «стійкого розвитку». Зазначено, що забезпечення стійкого розвитку економіки аграрного сектору базується на поєднанні економічних, соціальних, організаційно-технологічних та екологічних складових, а також досліджено вплив вказаних складових на забезпечення стійкого розвитку сільського господарства регіону Окремо висвітлено необхідність детального аналізу особливостей сільського господарства для забезпечення його стійкого розвитку в Україні. Розглянуто вплив міжнародних агропромислових кластерів як однієї із форм організації підприємств на економіку України. Проаналізовано основні переваги запропонованої системи факторів стійкого розвитку сільського господарства в регіонах України.

Стаття присвячена аналізу суб'єктивних (особистісних) чинників кор-поративного благополуччя персоналу. В статті систематизовано чинники ко-рпоративного благополуччя персоналу із диференціацією їх на суб'єктивні (особистісні) та об'єктивні (корпоративні). На основі експертного опитування визначені суб'єктивні чинники, основними з яких є ставлення до роботи, за-доволеність заробітною платою, вмотивованість, когнітивні здібності, крити-чне мислення, задоволеність життям, комунікативні здібності, прагнення до саморозвитку, цінності та переконання. На основі експертного опитування виявлено додаткові чинники корпоративного благополуччя персоналу, зок-рема, мотивація, емпатія, комунікабельність, адаптивність, толерантність, гнучкість, адаптивність, емоційний інтелект, відкритість, стресостійкість, кре-ативність, лідерські якості. Запропонована систематизація чинників корпора-тивного благополуччя персоналу сприяє покращенню управління корпора-тивним благополуччям персоналу.

This scientific work is dedicated to highlighting important economic issues related to the quality of life of the population in Europe. The results of this work were obtained through the prism of the research of scientific approaches to the analysis of the quality of life, which made it possible to analyze the indices' values of the quality of life of the population in the cities and countries of Eastern Europe, as well as Ukraine today, when it is suffering from full-scale Russian military aggression and is fighting for its survival. The authors highlighted three planes of the general architecture of the concept based on social quality of life of the population in Ukraine and visualized the scientific concept of social quality of life with a European orientation.

Статтю присвячено ревіталізації концепції споживчої поведінки та її стрижневим моделям. Споживчу поведінка традиційно розуміють як сукупність цілераціональних оптимізаційних або максимізаційних дій людини, пов’язаних із вибором найвигіднішої альтернативи. Проте сучасні дослідження доводять переважно ірраціональний, а точніше «передбачувано ірраціональний» характер споживчої поведінки. Компонентами споживчої поведінки є: усвідомленість або неусвідомленість поведінки споживача; мета споживчої поведінки та її основний сенс, детермінованість споживчої поведінки особистісними психоемоційними чинниками та особливостями мислення споживача («чорний ящик» свідомості споживача). «Чорний ящик» свідомості споживача містить індивідуальні характеристики споживача і процес прийняття рішення. Усі спонукальні фактори, проходячи через «чорний ящик» свідомості споживача, знаходять відображення у його відповідній реакції. Уточнено розуміння споживчої поведінки як поєднання раціональних та ірраціональних когніций та поведінкових проявів у прийнятті споживчих рішень та задоволенні потреб індивіда в ситуаціях активних соціальних комунікацій, обмеженості ресурсів та когнітивної перевантаженості індивідів.

Обґрунтовано необхідність забезпечення резільєнтності персоналу у корпоративному управлінні як умови превенції професійного вигоряння та депресій, порушення систем мотивації та лояльності персоналу, інших деструктивних наслідків як для особистості, так і для компанії в цілому, що набуває особливої актуальності в умовах в умовах війни та післявоєнного відновлення України. На засадах синонімічного аналізу визначено синоніми першого і другого рівня в англомовній та україномовній версії розуміння поняття "резільєнтність". Визначено сутність резільєнтності персоналу у корпоративному управлінні та дуальний характер забезпечення резільєнтності персоналу. Визначено основні сфери забезпечення резільєнтності персоналу у корпоративному управлінні: як стійкість (стабільність) персоналу, як кластер компетенцій; як систему корпоративних цінностей. Побудовано онтологію загального дискурсу "резільєнтність персоналу" в корпоративному управлінні.

Досліджено особистісні фактори споживчої поведінки менеджерів, як-от: економність, раціональність розподілу коштів, гнучкість у виборі товарів, купівля як отримання бажаного. Виявлено, що більшість менеджерів раціонально розподіляють кошти, є гнучкими у виборі товарів, здійснюють покупки з метою задоволення бажань, демонструють високий рівень орієнтації на думку інших. Встановлено, що на споживчу поведінку менеджерів істотно впливає ставлення до грошей та грошова поведінка, що підтверджують результати кореляційного аналізу. За результатами опитування менеджери демонструють середній рівень грошової поведінки, а саме, таких факторів, як: грошова одержимість, гроші як влада, економність, неадекватна поведінка з грошима.

У роботі розглянуто теоретичні аспекти стійкості персоналу підприємства, зокрема, її сутності й відмітних ознак. Обґрунтовано необхідність забезпечення високого рівня стійкості персоналу, враховуючи особливості персоналу як особливого виду ресурсу підприємства. На основі здійснення синонімічного аналізу визначено синонімічні поняття стійкості персоналу (стабільність, сталість, резильєнтність), та якості, які дають змогу охарактеризувати стійкість персоналу та відокремити це поняття від суміжних понять. Визначено сутність стійкості персоналу підприємства як динамічний стан системи управління персоналом, що характеризує її здатність зберігати працездатність під впливом внутрішніх і зовнішніх трансформацій із забезпеченням балансу кількісних і якісних параметрів, що спрямовано на забезпечення потреб і запитів персоналу та створення на підприємстві конкурентних умов його розвитку. Розкрито дуальний характер стійкості персоналу підприємства як дуалізму проявів виявів стійкості персоналу на особистісному (як кластер компетенцій), так і на корпоративному рівні (як динамічний стан системи управління персоналу, її стійкості). Дослідження особистісних проявів стійкості персоналу (його резильєнтності) в інтегрованій системі компетенцій персоналу компанії представляє значний науковий інтерес і має перспективи подальших досліджень.

The article is devoted to the analysis of local features, needs and expectations in modern methods of business education of students of engineering and other specialties. Significant needs for business education of students of both economic and engineering specialties have been identified. The analysis of students' needs and expectations was based on a survey of 2,294 students from Ukraine and Azerbaijan during February-May 2023. Educational activities on business education are planned to be implemented within the ERAZMUS+ project regarding the implementation of a network of international virtual youth business centers in Ukraine, Azerbaijan and other countries, which is implemented by the Kyiv National University of Technology and Design and promotes the creation of an international network of youth virtual business hubs for students of universities, technical schools and schools. Most students have a need for business education programs, both synchronous and asynchronous. Based on participation in international youth virtual mobility programs, students want to develop and improve their communication skills: the level of foreign language proficiency, communicate with foreign peers, including through international virtual hubs. Students also want to develop business competencies, skills to create their own business, skills to create and implement startups.

Статтю присвячено актуальним питанням дослідження економічної поведінки та ірраціональності її суб'єктів у прийнятті рішень. Економічна поведінка агреговано відображає реальне людське буття в економічній сфері та є об’єктом дослідження різних соціальних наук – економічної теорії, менеджменту, маркетингу, HR-менеджменту, економічної соціології, економічної психології. Досліджено генезис розвитку концепції економічної поведінки та проблем раціоналісті в поведінці економічних суб'єктів в класичній, неокласичній та поведінковій теоріях. Методичний інструментарій дослідження складає порівняльний аналіз, контент-аналіз, аналіз раціональності в діяльності економічних суб’єктів на основі застосування психодіагностичних методик. Ревіталізацію концепції економічної поведінки здійснено через розуміння раціональності економічної поведінки: згідно з новітніми поведінковими теоріями, поведінка економічних суб’єктів є передбачувано ірраціональною. За результатами дослідження виявлено межі раціональності економічних суб’єктів. Більшість економічних агентів (76,9 %) є суб’єктивно раціональними, 60% – не схильні до ризику, прагнуть раціонально розподіляти кошти у прийнятті економічних рішень. Суб’єктивно раціональними або схильними до раціональних економічних рішень є 26,2% респондентів, а суб’єктивно ірраціональними є 21,5%. Надано авторське визначення економічної поведінки як поєднання раціональних та ірраціональних когніций та поведінкових проявів у прийнятті економічних рішень та задоволенні потреб індивіда в ситуаціях активних соціальних комунікацій, обмеженості ресурсів та когнітивної перевантаженості індивідів. Визначено основні відмінності між положеннями стандартної та поведінкової економічних моделей. Охарактеризовано основні постулати поведінкової економічної моделі за ознаками поведінки економічних суб’єктів. Передбачено перспективу подальших досліджень з використанням моделей передбачуваної ірраціональності для подальшого удосконалення поведінкових моделей.

Статтю присвячено актуальним питанням, пов’язаним з проблемами діагностики особистісних факторів, які впливають на споживчу поведінку майбутніх менеджерів та визначають характер споживчих рішень. Методичний інструментарій діагностики чинників споживчої поведінки майбутніх менеджерів становить: методика «Споживча поведінка студентів» О. Савченко та С. Хтей, методика «Особистісні чинники прийняття рішень» (ЛФР-25) Т. Корнилової, методика «Шкала грошових переконань і поведінки» (А. Фернем); методика «Задоволеність життям» (Н. Мельнікова), кластерний аналіз. За результатами проведеного кластерного аналізу виокремлено дві групи споживачів. Головними критеріями типізації споживачів є прояви особистісної раціональності і ставлення до грошей в споживчій поведінці. До групи «Раціональні споживачі» належать споживачі, які мають високі прояви особистісної раціональності і сформовану установку на раціональний розподіл грошей. До групи «Одержимі грошима споживачі» належать споживачі, в яких спостерігаються високі прояви грошової одержимості, влади грошей, неадекватної поведінки з грошима. За результатами опитування майбутніх менеджерів «суб’єктивно раціональними» або схильними до раціональних економічних рішень є 26,2%, а «одержимими грошима» є 21,5% опитуваних. Споживачі, які потрапили в групу «Раціональних споживачів» раціональні в споживчій поведінці, ретельно аналізують товарні альтернативи, не схильні до імпульсивних та необдуманих покупок, обґрунтовано приймають споживчі рішення.