Сучасні підходи до управління інноваційними кластерами недостатньо враховують комплексну взаємодію обліково-аналітичного, фінансового, маркетингового, інноваційного та кібербезпекового забезпечення, що знижує ефективність стратегічного управління та ухвалення управлінських рішень. Метою дослідження є розробка інтегрованої методології управління сталим розвитком кластерних моделей інноваційного підприємництва на основі поєднання обліково-аналітичного, фінансового, маркетингового та кібербезпекового забезпечення. Запропоновано авторську модель комплексного оцінювання, яка передбачає нормалізацію показників, визначення часткових інтегральних індексів за окремими функціональними складовими, розрахунок базового інтегрального індексу сталого розвитку, оцінювання синергетичної взаємодії між функціональними підсистемами, визначення інтегрального індексу кіберризику та формування підсумкового інтегрального показника сталого розвитку кластерної моделі. Апробацію методики здійснено на прикладі п'яти підприємств харчової промисловості Вінницької області, які розглянуто як потенційне виробниче ядро регіональної агропродовольчої кластерної моделі. Результати дослідження підтвердили ефективність запропонованої інтегрованої моделі для комплексного оцінювання рівня сталого розвитку підприємств з урахуванням фінансової стійкості, обліково-аналітичного забезпечення, маркетингової активності, інноваційного розвитку, синергетичної взаємодії та кіберстійкості. Проведені розрахунки дозволили ранжувати підприємства за рівнем інтегрального індексу сталого розвитку та встановити, що поряд із фінансовими показниками суттєвий вплив на результати функціонування кластерної моделі мають рівень синергії між функціональними підсистемами та масштаби кіберризиків. Практичне значення запропонованої методики полягає в можливості її використання підприємствами, кластерними організаціями, органами державної влади та місцевого самоврядування для оцінювання рівня сталого розвитку інноваційних кластерів, обґрунтування управлінських рішень, підвищення ефективності інноваційної діяльності, зміцнення кіберстійкості й забезпечення тривалої конкурентоспроможності підприємницьких структур.

У монографії представлено результати дослідження теоретичних та практичних питань підвищення ефективності діяльності держави на етапі повоєнного відновлення України через реалізацію концепції Government 5.0. Узагальнено досвід формування ефективної державної політики щодо державно-приватних партнерств у сфері сталого розвитку. Розкрито пріоритетні напрями формування та реалізації партнерств, серед яких сфера природокористування, соціальна інфраструктура, освіта. Монографія розрахована на наукових працівників, державних службовців, представників бізнес-середовища, викладачів ЗВО, аспірантів і студентів економічних спеціальностей.

ЕКОНОМІКО-МАТЕМАТИЧНІ ПОКАЗНИКИ ТА МОДЕЛІ У ПРОЄКТНОМУ МЕНЕДЖМЕНТІ НАФТОГАЗОВОЇ КОМПАНІЇАнотація.Нафтогазова галузьце важлива галузь економіки України, вплив якої на функціонування і розвиток всієї держави є беззаперечно важливим.Але сьогодні Україна відноситься до

Актуальність теми статті визначається тим, що з початком повномасштабного вторгнення в Україну, вітчизняні підприємства стикаються з низкою проблем, таких як припинення діяльності, закриття, перенесення в більш безпечні місця, зміна умов оплати праці у разі введення режиму простою, надання відпусток, скорочення робочого часу, перехід на дистанційну роботу та інші зміни. Зараз економіка країни, економічна і фізична безпека підприємництва перебувають у кризовому, стресовому стані, при цьому до недавнього часу українські підприємства не мали такого досвіду функціонування в умовах воєнного стану. У роботі проаналізовані тенденції у сфері управління персоналом на підприємствах в умовах дії воєнного стану. Основними підсумками проведеного дослідження стало узагальнення тенденцій змін та систематизація напрямів удосконалення системи управління персоналом в умовах воєнного стану.

У статті розглянуті питання присвячені дослідженню коучингу як інструменту управління персоналом та його значущості для ефективного управління людськими ресурсами з метою підвищення конкурентоспроможності підприємства. Встановлено, що теоретичні та прикладні дослідження в науці про управління персоналом, вказують на те, що джерела створення конкурентних переваг підприємств слід пов’язувати з людським та інтелектуальним капіталом, а також мотивацією працівників до підвищення якості праці, самовдосконалення, набуття фахової багатопрофільності та суміщення функцій. Внаслідок цього у сфері управління людськими ресурсами активно розробляються та запроваджуються нові форми й методи управління персоналом, що спрямовані на залучення виконавців до участі у прийнятті управлінських рішень, більш повне використання їх особистісного потенціалу, його постійне відтворення. Одним із них є коучинг, який сприятиме розкриттю та максимізації потенціалу працівників. Доведено, що на сьогоднішній день одним з сучасних дієвих інструментів є коучинг, який є засобом розвитку та використання потенціалу як окремих лідерів, так й підприємства в цілому, а також може бути розглянутий як метод професійної та особистісної самореалізації й самоактуалізаціїє безліч управлінських інструментів, які підвищують рівень ефективності управління підприємством. Встановлено, що удосконалення системи навчання має не лише економічний, а й соціальний ефект, який сприяє зниженню плинності кадрів; підвищенню рівня трудової мотивації персоналу; зміцненню організаційної культури та комунікативних зв’язків між працівниками підприємства. При організації управління персоналом на основі компетенцій дії співробітників визначаються очікуваними від них стандартами поведінки та вимогами до якості роботи. Тобто, використання компетенцій впливає на внутрішню культуру підприємства, що особливо актуально для сфери торгівлі та послуг, зорієнтованої на задоволення потреб споживача та максимізацію обсягів продажу.