Актуальність. Реформування системи загальної середньої освіти дозволило розширити зміст навчальних програм з фізичної культури, запровадивши модульну систему та можливість вибору видів спорту учнями. З огляду на це, актуальним постає аналіз результативності впровадження оновлених програм та ідентифікація сучасних тенденцій у цій сфері. Мета дослідження – проаналізувати сучасний стан фізичного виховання в закладах загальної середньої освіти (ЗЗСО) та науково обґрунтувати напрями підвищення ефективності уроків фізичної культури шляхом проєктування розвивального ігрового середовища. Матеріал та методи дослідження. У дослідженні брало участь127 здобувачів вищої освіти ступеня бакалавра (1-4 курсу) та 27 учителів закладів загальної середньої освіти. Для об’єктивізації стану фізичного виховання було застосовано комплекс методів: теоретичний аналіз наукових джерел, узагальнення та систематизації отриманих даних, соціологічні методи (анкетування, інтерв’ювання). Результати дослідження. Проведене анкетування дало змогу визначити якість викладання уроків фізичної культури окремо за різними аспектами, що здебільшого показало переважну задоволеність об’єктивністю оцінювання (69,8 %), безпекою під час занять (65,9 %), професіоналізмом вчителя (59,5 %) дещо менший відсоток здобувачів вказали на задоволеність різноманітністю вправ (49,2). На думку респондентів середня оцінка якості викладання становила 4,3 бали за 5 бальною системою. Відповідно до отриманих відповідей здобувачів вищої освіти «дуже часто» та «часто» використовувалися інноваційні/нестандартні методи навчання приблизно в 30,7 % ЗЗСО, випускниками яких вони були. Серед навчальних модулів, що найчастіше вивчаються в міських і сільських школах на уроках фізичної культури названо: волейбол (96,1 %), футбол (94,5 % відповідей) і баскетбол (83,5 %). Випускники останніх років, здебільшого міських шкіл, зазначають і нові ігрові види спорту, які впроваджувалися на уроках, зокрема: стрітбол (7,4 % відповідей), регбі-5 і фрізбі (по 3,3 %), флаг-футбол і доджбол (по 1,6 %), хокей на траві та флорбол (по 0,8 %). Загальна середня оцінка матеріально-технічної бази ЗЗСО за суб’єктивною оцінкою наших респондентів складала 3,77 бали (за 5-бальною шкалою). Висновки. З’ясовано, що проблеми викладання на уроках фізичної культури мають спільні системні корені, пов’язані з матеріально-технічним і методичним забезпеченням та іншими об’єктивними чинниками, що є наслідками військового стану в країні та стосуються фізичного виховання як в міських, так і в сільських школах. У той же час на сьогодні актуальним є створення розвивального ігрового середовища в закладах загальної середньої освіти для подолання гіподинамії та проблем, пов’язаних з її наслідками, підвищення рівня фізичних і когнітивних здібностей, спортивної підготовленості, а також формування психологічної резильєнтності та ефективної комунікації в освітньому середовищі.
Background and Purpose The modern development of football requires the development and implementation of effective methods of controlling the competitive activity of both individual players and football teams. One of such methods is an integrated assessment of the tactics of a football team. The purpose of the research is to determine the indicators of the integrated assessment of the tactics of the leading football teams at the 2025 FIFA Club World Cup based on a systematic approach. Materials and methods The study was conducted during the 2025 FIFA Club World Cup. The competitive activity of the four leading football teams Chelsea (England), PSG (France), Real Madrid (Spain), Flumenense (Brazil) in the semi-final and final matches of this tournament was analysed. The research was carried out on the basis of the following methods: theoretical analysis of literary sources; pedagogical observation; analysis of video materials of competitive activity; methods of mathematical activity. Results The indicators of the integral assessment of game tactics (IATG) of the leading football teams at the 2025 FIFA Club World Cup have been determined. The structure of the IATG consists of 10 specific coefficients, on the basis of which the competitive activity of football teams in the phases of ball recovery and ball possession was characterised. The average value of IATG in the semifinal and final matches was 5.52±0.384 points. The highest value of IATG was registered in the Chelsea team (5.9 points), which won the 2025 FIFA Club World Cup. A significant correlation was observed between variables associated with individual players' tactical coefficients at the p<0.05 and p<0.01 significance levels. Conclusions The integral assessment of the tactics of the football team's game allows to purposefully exercise managerial control in the process of competitive activity, taking into account the main tactical components of the game in the phases of recovery and possession of the ball.
Стрімка цифровізація суспільства та проникнення цифрових технологій у всі сфери життєдіяльності зумовлюють трансформацію поведінки особистості, що потребує системного наукового осмислення. Актуальність теми визначається необхідністю розуміння механізмів взаємодії людини з цифровим середовищем у контексті психологічної безпеки, саморегуляції та соціальної адаптації. Метою статті є розробка та теоретичне обґрунтування концептуальної моделі поведінки особистості у цифровому середовищі, яка відображає ключові чинники, детермінанти та рівні такої поведінки. Дослідження спрямоване на інтеграцію міждисциплінарних підходів для пояснення особливостей цифрової активності сучасної людини. Дизайн дослідження ґрунтується на теоретико-методологічному аналізі наукових джерел із психології, соціології та цифрових студій. Використано методи систематизації, порівняльного аналізу та концептуального моделювання. Застосовано системний і діяльнісний підходи, а також елементи соціально-психологічного та когнітивного аналізу. Побудова моделі здійснювалася шляхом узагальнення емпіричних результатів попередніх досліджень і виокремлення стійких взаємозв’язків між особистісними та середовищними змінними. У результаті запропоновано концептуальну модель, що описує поведінку особистості у цифровому середовищі як багаторівневу систему, яка включає мотиваційно-ціннісний, когнітивний, емоційно-регулятивний та поведінковий компоненти. Модель враховує вплив індивідуально-психологічних характеристик, соціального контексту та технологічних параметрів цифрового середовища. Наукова новизна полягає в цілісному поєднанні особистісних і середовищних чинників у єдину структурно-функціональну схему. Практична значущість роботи полягає у можливості використання запропонованої моделі для розробки програм цифрової грамотності, психологічного супроводу та профілактики деструктивних форм онлайн-поведінки. Ключові слова: цифрове середовище, поведінка особистості, концептуальна модель, цифрова активність, психологічні чинники, соціальні детермінанти, саморегуляція, цифрова взаємодія.
Наукову розвідку присвячено дослідженню інструментального музикування як засобу формування національної свідомості здобувачів. У статті розглянуто актуальні питання формування національної свідомості здобувачів шляхом вивчення та впровадження кращих зразків української народної інструментальної музичної творчості у навчальний процес; здійснено аналіз наукових праць щодо сутності понять: «українська народна інструментальна музична творчість», «національна свідомість», «національна ідея»; проаналізовано естетично-педа гогічне значення українського народного інструментального музикування та розглянуто творчий пошук як систему осмисленої музично-професійної діяль ності здобувачів. Окреслено перспективу фахової підготовки здобувачів до інструментального музикування як засобу формування національної свідомості.
The article substantiates the importance of interdisciplinary integration as a significant factor in enhancing the effectiveness of the educational process in physical education lessons. It is demonstrated that combining theoretical knowledge with practical activity creates conditions for a deeper understanding of the physiological and mechanical processes accompanying physical exercises, thus ensuring the integration of physical education content with biology and physics. This approach contributes to the development of pupils’ conscious attitudes toward their own health, stimulates cognitive interest, and increases intrinsic motivation for physical activity. The activity-based, value-oriented, and result-oriented aspects of forming pupils’ value attitudes toward physical culture are revealed, as well as the role of the competence-based approach, which promotes the development of cross-disciplinary skills, the ability to transfer acquired knowledge to new learning situations, and the formation of a holistic understanding of the interconnections between different fields of knowledge. To deepen the analysis of pupils’ motivational sphere, the structure of motivation and the dominant motives for participation in physical and sports activities were identified, including health-related, aesthetic, social, competitive, cognitive, emotional, and utilitarian motives. The article presents the results of the ascertaining stage of a pedagogical experiment conducted among 9th-grade pupils, aimed at determining their level of motivation for physical education and the formation of interdisciplinary knowledge. The findings show that most pupils demonstrate an average level of motivation and an insufficient level of integrated knowledge, indicating the need for pedagogical interventions aimed at activating learning activities and expanding pupils’ understanding of interdisciplinary connections. The obtained results confirm the relevance of implementing a specially designed methodology based on interdisciplinary integration and justify the necessity of conducting the formative stage of the experiment, aimed at improving the quality of physical education lessons, developing key competencies, and fostering sustainable motivation for a healthy lifestyle.
