Kharkiv State Academy of Culture

The article delves into the difficulties of psychosocial adaptation faced, by young students during wartime. It investigates strategies to aid students in their university experience, nurturing the development of personal values. creative expression of cultural and spiritual ideals, conscious self-improvement and readiness for meaningful societal participation, with a focus on the importance of musical and aesthetic education. Student youth, representing a socially active demographic, plays a vital role in today's society. A key objective in educating young professionals during wartime should prioritise spiritual development, reinforcing moral and ethical foundations among the next generation, and cultivating individuals of refined cultural sensibilities, exemplifying the present-day intellectual elite. Musical compositions reveal the subtle nuances and unspoken impulses of this exploration, connecting with listeners. not only on a conscious level, but also through unconscious, subtle "channels" of communication. These channels leave a lasting impression on one's psycho-physiological and psychological depths, subtly shaping their spiritual outlook. War has spurred the evolution of new modes of musical education, including online courses and military musical groups. These innovative approaches enable individuals to pursue musical learning and skill development even amidst challenging circumstances.

У статті досліджується відображення національної символіки в логотипах українських ігрових об’єднань, присвячених будь-якій масовій багатоосібній онлайновій рольовій грі (англ. massively multiplayer online role-playing game — MMORPG). Охарактеризовано роль віртуального світу MMORPG і платформи Discord у формуванні соціокультурних практик та колективної національно-культурної ідентичності. Проведено культурологічний і семіотичний аналізи логотипів геймерських спільнот, що дозволило засвідчити системне використання національних кольорів, державних символів і культурно-історичних образів як засобів візуальної ідентифікації України та репрезентації культурних смислів. Обґрунтовано, що логотипи слугують інструментами символічної комунікації, інтегрують національні українські образи в глобальний цифровий простір та сприяють актуалізації колективної пам’яті.

У статті досліджено особливості втілення мультикультурних інтенцій української естради у творчості Джамали (Сусани Джамаладінової). Акцентовано, що актуалізовані соціокультурними реаліями концепти етнічної, національної історичної пам’яті та настанови народного вокального виконавства в їх синтезі зі стильовим різноманіттям вокальної естради й академічною традицією є компонентами сформованого співачкою нового культурного коду, який є співзучним парадигмальним засадам сучасного мультикультурного простору. Творення Джамалою багатовимірного синтезу різних вокальних культур – академічної, естрадної (джаз, соул, фанк, госпел, блюз, фольктроніка, “World Music”) та фольклорної має концептуальною основою збереження етнічного художнього спадку в його джазових, соул- та фанк-варіантах. Мультикультурна проєкція фольклору в альбомі “Qirim” виявлена в опорі на академічні жанрові моделі (кантату та вокальний цикл), академічну модифікацію народного вокального виконавства, задіяння симфонічного оркестру та народних інструментів, рівноправності інструментального та вокального начал (що відбиває зокрема наявність інструментальних двійників співачки), у драматургічній, композиційно-структурній, архітектонічній вагомості принципу контрасту та змістових, емоційно-образних арок. Багаторівневість жанрової синтетичності твору зумовлена і суміщенням епічного, ліричного, ігрового начал та різноманіттям фольклорних жанрових настанов. У винятково різнобарвній вокальній виконавській палітрі провідного значення набувають такі маркери народного виконавства, як витончена рясна мелізматика, агогіка, мікровібрато, коливання інтонаційної позиції, обривання інтонаційних вершин, акцентуація типових для мугаму чвертьтонових інтонем, вигуки тощо. Уведення в “Qirim” закріплених у виконавській практиці співачки народних пісень надають альбому статусу сфери концентрації визначального та імперативного для її творчого світу концепту етнічної духовної пам’яті. Звуки сирен і пострілів в інструментальній коді – філософському висновку альбому метафорично закарбовують загрози втрати історичної, духовної пам’яті та необхідність її збереження як життєвого кредо особистості в умовах мультикультурного світу.

The purpose of the study is to theoretically substantiate the essence, structure, and functional significance of professional engagement of a music art teacher as a resource of their creative productivity in the context of contemporary art education.The research methods include theoretical analysis, generalization and systematization of scientific approaches to the study of professional engagement, comparative analysis of theoretical concepts, and the method of theoretical modeling for constructing the author’s structure of the studied phenomenon.The scientific significance of the study lies in expanding the understanding of professional engagement as an integrative psychological and pedagogical phenomenon in the context of art education, as well as in developing an authorial model of professional engagement of a music art teacher that takes into account the specifics of combining pedagogical and creative-performing activities.The results of the study indicate that the professional engagement of a music art teacher has a complex multicomponent structure, which includes emotional-energetic, motivational-value, cognitive-interpretative, and behavioral-activity components. A system of mechanisms for its formation has been identified, including motivational-meaningful, emotional-aesthetic, cognitive-reflective, behavioral-activity, and socio-communicative mechanisms that ensure the integration of personal internal resources in the process of artistic and pedagogical activity. It has been substantiated that professional engagement acts as a system-forming resource of creative productivity, contributing to the activation of cognitive processes, enhancement of emotional expressiveness, formation of an individual style of activity, and development of innovativeness.Conclusions. The professional engagement of a music art teacher is a key resource of their creative productivity, ensuring the integration of emotional, motivational, and cognitive-activity processes and contributing to the effectiveness of artistic and pedagogical activity. The obtained results can be used in the system of professional training and advanced training of teachers of artistic disciplines.

У статті досліджуються механізми формування соціальної резильєнтності в умовах прискорення змін та катастрофічних подій. Проводиться аналіз того, як масова комунікація впливає на суспільну свідомість і процес подолання, відновлення й збереження стійкості. Розроблено класифікацію реакцій індивідів на травмуючу інформацію. Виокремлено два типи реакції: пасивна позиція «пересічного громадянина», котрий прагне збереження звичного укладу, і проактивна позиція «лідера дії», орієнтованого на пошук інноваційних шляхів адаптації. Особлива увага приділяється ролі менторства моральних авторитетів у суспільстві. Обґрунтовано те, що саме їхня комунікація є ключовим фактором відновлення соціальної цілісності, яка забезпечує суспільству нові «вузла кристалізації». Наголошується: колективна резильєнтність формується в результаті визнання травми, відновлення довіри та масштабування позитивних соціальних практик.