Mariupol State University

This study investigates the characteristics of the digital educational environment that influence the development of teachers' inclusive competence. Utilizing a quantitative, correlational-regression design with mediation analysis, the research involved 214 undergraduate students from pedagogical specialties in Ukraine. Standardized instruments based on DigCompEdu and UNESCO frameworks were employed to assess the digital environment's supportive potential and students' inclusive competence. Results indicate that participants possess an above-average level of inclusive competence, particularly in value-motivational aspects. Statistical analysis reveals that a supportive digital context ((3 = 0.36) and the accessibility of digital services ((3 = 0.24) are significant predictors of inclusive competence. Furthermore, mediation analysis confirms that the accessibility of digital services partially mediates the relationship between a supportive environment and inclusive competence (indirect effect = 0.16). The findings suggest that higher education institutions should prioritize creating supportive, accessible digital ecosystems to foster future teachers' readiness for inclusive education effectively.

Type of the article: Research Article AbstractThis study examines the state of digital marketing management among small and medium-sized enterprises (SMEs) in Ukraine under conditions of prolonged economic instability and wartime disruption. This paper aims to assess the level of digital marketing tool adoption, identify key organizational barriers, and examine how firm-level characteristics influence strategic readiness for digital transformation among Ukrainian SMEs. The study is based on a structured quantitative survey conducted in 2024 among 100 owners and managers of Ukrainian SMEs operating in the service, trade, and manufacturing sectors across several regions of Ukraine affected by differing levels of full-scale wartime disruption, with data analyzed using descriptive statistics and correlation analysis.The research results show that the basic digital tools are widely adopted, with 98% of SMEs having a website and 79% using online marketplaces for sales, including enterprises from manufacturing, trade, and service sectors. At the same time, the adoption of advanced marketing management tools remains limited: only 19% of enterprises report regular use of CRM systems, 25% use marketing analytics tools, and merely 1% apply email marketing on a regular basis. Strategic digital planning is also weak, as only 11% of surveyed SMEs have a structured digital marketing strategy and 7% report having an SMM strategy. Digital skills among marketing personnel are assessed as low or moderate, with only 15% of respondents indicating a high level of digital competence among staff.Based on correlation analysis, the findings indicate that digital marketing transformation among Ukrainian SMEs is constrained primarily by organizational and human capital limitations rather than firm size or financial performance, underscoring the need for targeted national support programs to enhance strategic digital capabilities.

The article provides an analysis of methodological approaches to assessing the economic security of enterprises in the context of digital transformation. Traditional approaches were largely developed before digital technologies became a central element of the business environment. As a result, they insufficiently reflect digital risks such as cyberattacks, data breaches, technological failures, and vulnerabilities arising from the use of cloud services, automation, artificial intelligence, and IoT systems. The paper highlights recent research trends that integrate digital factors into economic security assessment. Based on the analysis, the study proposes directions for modernizing existing methodologies. The findings emphasize the need to update traditional methodologies to ensure a more accurate and comprehensive assessment of enterprise economic security under conditions of accelerating digital transformation. economic security, digital transformation, methodological approaches, digital risks, risk-oriented assessment, information security, cybersecurity frameworks, assessment indicators

Статтю присвячено дослідженню омніканального ритейлу як маркетингового механізму зростання споживчої цінності в умовах цифровізації економіки та трансформації моделей роздрібної торгівлі. Узагальнено сучасні наукові підходи до трактування омніканальності, виокремлено інтеграційний, клієнтоцентричний, цифрово-трансформаційний, екосистемний та управлінсько-організаційний підходи. Сформульовано авторське визначення омніканального ритейлу та запропоновано модель механізму зростання споживчої цінності, що базується на інтеграції каналів, використанні клієнтських даних, персоналізації комунікацій і формуванні безперервного клієнтського досвіду. Обґрунтовано причинно-наслідковий зв’язок між інтеграцією каналів, омніканальним досвідом споживача, його залученістю, лояльністю та зростанням довічної цінності клієнта.

Метою статті є дослідження напрямів і глибини впливу логіко-математичної та метафізичної спадщини Курта Геделя на філософську та богословську думку. У результаті вивчення теми було встановлено фундаментальний і багатоплановий вплив ідей ученого на філософську та богословську свідомість. Він відбився в намірі представників аналітичної філософії переглянути співвідношення між формалізованим знанням, інтуїцією і розумом. Для них методологічна цінність ідей Курта Геделя полягала в установленні ним меж раціонального пізнання та можливостей доказу. У його підходах це випливало з теореми про неповноту, де аргументована неможливість доведення деяких істинних положень у межах конкретної системи, до того ж методологічно значущим для філософів стало те, що було явно показано розмежування між істиною і вивідністю, стверджувалося, що істина ширша за доведення і не зводиться до нього. Прихильність Курта Геделя до математичного платонізму в нових культурних умовах ревіталізувала ідею про існування у структурі пізнання метарівнів, непідвладних формалізації. Для теології ж рецепція творчої спадщини мислителя надала нові творчі імпульси в пошуках конструктивних відносин між вірою та розумом, на шляху уточнення меж раціональності в поясненні божественних істин, у справі актуалізації цінностей Одкровення. Окрім того, логічна строгість Курта Геделя в обґрунтуванні онтологічного доказу відкрила широкі можливості для систематичної теології на шляху актуалізації класичних аргументів буття Бога. Ці ідеї, у широкому їх розумінні, обмежили претензії сцієнтизму на вичерпне пояснення навколишнього нас світу, залишаючи простір для метафізичних і теологічних істин