.
Статтю присвячено проблемі викладання наукового стилю мовлення, який упроваджено в навчання іноземців підготовчого відділення ОНУ імені І. І. Мечникова. Введення цієї дисципліни мало на меті розширення мовного кругозору іноземного слухача задля кращої його підготовки до мовного середовища й студентського життя на факультеті. Питання викладання наукового стилю досі остаточно не розв’язане, тому воно залишається актуальним для ведення полеміки й активного обговорення. У статті звертається увага на важливі мовні засоби наукового стилю: володіння науковою лексикою, правильне вживання синтаксичних конструкцій, логічне будування речень у тексті, вдале використання цитат. Розуміння науковості — це складний і тривалий шлях пошуку істини, висування ідей, переосмислення попередніх теорій та роздумів над власними задумами, припущеннями або переконаннями. Розмаїття прикладів наукового стилю залежить від нахилів студентів до тієї чи іншої галузі знань — відповідно до їхніх уподобань, здібностей, прагматичного вибору, впливу сім’ї чи запитів рідної країни щодо підготовки певних спеціалістів. Один із вагомих чинників наукового стилю мовлення — правильність слововжитку — сприяє усвідомленню важливості тонкощів логічного конструювання речень у тексті, що базується на мовних законах будови як малих, так і великих синтаксичних одиниць. Застосування різноманітних форм навчання має перспективу для подальшої праці іноземців над курсовими, дипломними та дисертаційними роботами. Науковий стиль мовлення, попри складність, полемічність і дискусійність, посідає важливе місце в комплексі всього навчального процесу, який проходить іноземний слухач у підготовчий період перед вступом до закладу вищої освіти. Велике значення має вибір майбутнього студента, його визначення з профілем навчання та майбутньою професією. Тому науковий стиль мовлення може орієнтуватися на економічний, філологічний, хіміко-медичний, фізико-математичний або інший навчальний профіль. Для цього фахівці, які працюють з іноземцями, створюють і розробляють значний мовний матеріал задля уникнення або злагодження різноманітних методичних колізій як у викладанні, так і в навчанні. Упроваджувати викладання й методично розробляти програми з наукового стилю мовлення для іноземців необхідно задля досягнення важливої мети — якісного навчання української мови як іноземної.
У статті здійснено узагальнення теоретико-методичних підходів щодо дослідження сутності стартапів та специфіки їх розвитку у сучасному бізнес-середовищі. Обґрунтовано необхідність застосування економіко-математичного моделювання ризиків у стратегічному маркетингу для підвищення ефективності управлінських рішень у стартап-проєктах. Розглянуто основні типи маркетингових ризиків, що виникають на різних етапах розвитку стартапу, та визначено інструменти їх кількісної оцінки й мінімізації. Запропоновано методологію управління стартапами у контексті економіко-математичного моделювання ризиків в стратегічному маркетингу, що поєднує аналітичні, оптимізаційні та цифрові інструменти, спрямовані на підвищення ефективності прийняття управлінських рішень. Доведено, що використання багатокритеріальних, імітаційних та статистичних моделей дозволяє підвищити обґрунтованість вибору маркетингових стратегій, оптимізувати розподіл ресурсів та знизити ймовірність негативних наслідків ризикових рішень.
В статті розглянуто ключові аспекти формування та функціонування агрокластерів, як важливих елементів для сталого розвитку регіонів. Обґрунтовано значення організаційно-економічних зв’язків у межах кластерних структур. Запропоновано дворівневу модель організації кластерної структури, яка на відміну від існуючих зможе слугувати основою для формування аграрного кластеру і дозволить оптимально поєднати різномасштабні бізнес-одиниці у єдиній інтегрованій господарській системі. Ґрунтуючись на засадах дворівневої моделі організації кластерної структури у агросекторі, запропоновано методичний підхід до дослідження організаційної моделі діяльності бізнес-суб’єктів у структурі аграрного кластеру, яких на відміну від існуючих дає можливість вивчати, аналізувати, оцінювати та систематизувати наявні зв’язки між підприємствами агросектору, переробних та обслуговуючих галузей та використовувати їх як базис для організації кластерного об’єднання.
This article is dedicated to integrating ESG factors into enterprises’ corporate strategies. The study aims to systematize and summarize existing approaches to developing corporate strategies and develop theoretical and methodological foundations for integrating ESG factors into corporate strategies. In particular, the article examines the evolution of the corporate strategy concept as a critical management tool that determines the long-term development directions of a company. The research is presented in the context of modern approaches to strategic management, which have undergone significant changes due to the dynamics of the external environment, globalization of the economy, and increasing competition. It reveals that the evolution of views on corporate strategy from classical to modern concepts requires continuous improvement of strategic management tools. The study substantiates the importance of integrating various approaches to developing corporate strategies to ensure sustainability and competitive advantages in a changing business environment. The study showed that modern companies are increasingly recognizing the importance of ESG (Environmental, Social, and Governance) factors for ensuring the long-term sustainability of their businesses. It found that 85% of companies consider the implementation of ESG a means of meeting regulatory requirements and an essential element in creating long-term value. The study also identified that 71% of senior executives expect the importance of ESG for corporate activities to grow, emphasizing the need to adapt financial models to new requirements. Additionally, the article outlines changes in corporate strategies under the influence of ESG, such as developing environmentally sustainable practices, improving working conditions, and increasing management transparency. The research substantiates that companies integrating ESG into their strategies increase their chances of long-term success, enhance their reputation, and contribute to sustainable development. Engaging stakeholders in decision-making allows companies to meet expectations better and form long-term partnerships. It was found that integrating ESG also enables businesses to adapt to rapidly changing market conditions, enhancing their competitiveness and sustainability in the long term.
