Рослини є цінним джерелом терапевтичних агентів та основ для синтетичних ліків. Визначення токсичності екстрактів водних рослин має вирішальне значення для забезпечення їх безпеки використання у фармакології, харчових технологіях та аквакультурі, оскільки вони можуть містити шкідливі ціанотоксини, виробляти фікотоксини або викликати алергію. Метою нашого дослідження було визначення параметрів гострої токсичності екстракту водної рослини Рдесника пронизанолистого (Potamogeton perfoliatus) на лабораторних тваринах. В якості рослинного матеріалу використовували трав’янисту водну рослину Potamogeton perfoliatus, що було зібрано у червні 2025 року з озера Ялпуг в Одеській області. Токсикологічні дослідження на лабораторних тваринах (білі щури, миші) проводили загальноприйнятими методами. Тварини утримувались за оптимальних умов віварію: температура у приміщенні складала 18±2 °C, відносна вологість повітря (55±10) %, цикл освітлення «день–ніч» упродовж експерименту складав 12/12 год, а також було забезпечено 10-ти разову зміну об’єму повітря в кімнаті віварію за годину. У проведеному експериментальному дослідженні загибелі щурів та мишей не реєстрували, розрахувати LD 50oral екстракту водної рослини Potamogeton perfoliatus не вдалося, проте вочевидь вона буде більшою за 15000,0 мг/кг маси тіла. Тому на 15 добу експерименту мишей та щурів, яким вводили екстракту водної рослини Potamogeton perfoliatus у дозі 15000,0 мг/кг маси тіла, було піддано евтаназії та проведено патологоанатомічний розтин. Проведені нами патологоанатомічний розтини трупів щурів та мишей з метою виявлення змін в органах, на рівні токсичності, не встановив змін характерних для впливу токсичних речовин В існуючий науковій літературі практично відсутні дані, щодо фактів токсичності екстрактів водоростей та загибелі дослідних тварин внаслідок їх застосування. Дослідженням визначено, що екстракт водної рослини Potamogeton perfoliatus можна віднести до VI класу токсичності – речовини відносно нешкідливі (LD 50oral >15000,0 мг/кг маси тіла), а за ступенем небезпечності – до ІV класу – малонебезпечні речовини (LD 50oral >5000,0 мг/кг).
The recommended storage methodologies require further refinement, as the amount of losses of individual components in feed mixtures is not economically justified. In this regard, it is important to study the interrelated processes of mixing and storage. The task is to establish the patterns of changes in the quality of compound feed while ensuring the minimum total cost. In this context, it is important to scientifically substantiate the influence of the level of homogeneity of the mixture on the results of storing bulk feed, which is a significant engineering and technological challenge. The scientific novelty of the research lies in the following: patterns of changes in the quality indicators of compound feed with different compositions, physical properties, and homogeneity coefficients during storage have been established; a key indicator for assessing the homogeneity of feed mixtures has been determined. Principles for forming homogeneous mixtures have been developed depending on the properties of the components, technological parameters of mixing, and composition of raw materials, depending on the design features of the grinding machines used. In addition, important aspects of compound feed production are the development of diets that ensure maximum efficiency of animal feeding using grinding machines of various designs. The particle size when using equipment for grinding feed components significantly affects.
Інтеграція штучного інтелекту та GIS-технологій у геодезії є одним із найперспективніших напрямів розвитку сучасних геопросторових досліджень. Поєднання можливостей геоінформаційних систем із алгоритмами штучного інтелекту дозволяє автоматизувати процеси збору, обробки, аналізу та візуалізації просторових даних. Це сприяє підвищенню точності геодезичних робіт, скороченню часу виконання завдань та прийняттю більш ефективних управлінських рішень. Сучасні геодезичні проєкти передбачають роботу з великими обсягами просторової інформації, отриманої за допомогою супутникових систем, безпілотних літальних апаратів, лазерного сканування та дистанційного зондування Землі. Традиційні методи обробки таких даних часто потребують значних часових і трудових ресурсів. Використання штучного інтелекту дозволяє автоматично виявляти закономірності, класифікувати об’єкти та виконувати аналіз даних з високою швидкістю і точністю. Особливе значення мають технології машинного навчання та нейронних мереж, які використовуються для автоматичного розпізнавання об’єктів на аерофотознімках і супутникових зображеннях. Завдяки цьому значно спрощується створення цифрових карт, оновлення геопросторових баз даних та моніторинг змін земної поверхні. Такі підходи дозволяють оперативно отримувати актуальну інформацію про забудову територій, стан земельних ресурсів та природні процеси. GIS-технології забезпечують ефективне зберігання, управління та візуалізацію просторових даних, тоді як штучний інтелект розширює можливості їх аналізу та прогнозування. Інтеграція цих технологій дозволяє створювати інтелектуальні геоінформаційні системи, здатні автоматично визначати тенденції розвитку територій, оцінювати ризики та прогнозувати можливі зміни навколишнього середовища. Важливим напрямом застосування штучного інтелекту в геодезії є автоматизація кадастрових робіт та земельного моніторингу. Алгоритми аналізують великі масиви просторових даних, виявляють зміни меж земельних ділянок, факти несанкціонованого землекористування та інші порушення. Це сприяє підвищенню ефективності управління земельними ресурсами та забезпеченню точності кадастрової інформації. Значні перспективи відкриває використання штучного інтелекту для моніторингу інженерних споруд, транспортної інфраструктури та природних об’єктів. Аналізуючи дані геодезичних спостережень у режимі реального часу, інтелектуальні системи здатні прогнозувати деформації, визначати потенційно небезпечні ділянки та своєчасно попереджати про можливі аварійні ситуації. Це особливо важливо для забезпечення безпеки критично важливих об’єктів інфраструктури. Інтеграція штучного інтелекту з GIS-технологіями також активно використовується в міському плануванні та концепціях розумних міст. Геопросторовий аналіз дозволяє оптимізувати транспортні потоки, планувати розвиток інженерних мереж та оцінювати вплив урбанізації на навколишнє середовище. Завдяки цьому органи влади отримують інструменти для прийняття обґрунтованих рішень щодо розвитку територій. Попри численні переваги, впровадження штучного інтелекту в геодезію потребує вирішення питань якості вхідних даних, захисту інформації та вдосконалення алгоритмів аналізу. Подальші дослідження спрямовані на підвищення точності моделей машинного навчання, розвиток автоматизованих систем обробки геопросторових даних та створення нових інтелектуальних сервісів для геодезичної галузі. Таким чином, інтеграція штучного інтелекту та GIS-технологій є важливим етапом цифрової трансформації геодезії. Їх спільне використання дозволяє значно підвищити ефективність геодезичних досліджень, забезпечити якісний аналіз просторових даних та створити нові можливості для управління територіями й розвитку сучасної інфраструктури. Отримано: 13.07.2026; Прийнято: 22.07.2026;
Дослідження проведено в умовах південного Степу Роздільнянського району Одеської області на полях ТОВ «Колос» протягом 2023–2025 рр. Порівнювали чотири системи ґрунтообробітку: 1) стерньовий культиватор Horsch Tiger 6MT; 2) Verti-till обробіток агрегатом Salford 7000; 3) дискатор Qualidisc 7000 як контроль; 4) прямий висів Mzuri Pro-til із Strip-till. Системи вивчали на фоні Classic-технології (гібрид NK Kondi) та Clearfield (гібрид P64LP130). Мета – детальне вивчення формування генеративних органів соняшнику та оцінка індивідуальної й популятивної продуктивності. Основні методи: динамічний облік приквітників, трубчастих квіток, повноцінних насінин, розрахунок біологічної урожайності та її порівняння з фактичною. Закладка органів починається у фазі 4–6 пар листків. Оптимальний кошик має діаметр 20–25 см і близько 1500 насінин. Суцвіття включає язичкові квітки та трубчасті (фертильні) з протерандрією, що запобігає самозапиленню. Цвітіння триває 20–30 діб. Кількість приквітників становила 21,7–22,2 шт./рослину з перевагою Clearfield-технології та систем Verti-till, Striptill. Кількість трубчастих квіток – 1464–1594 шт., повноцінних насінин – 941–1157 шт., реалізація потенціалу – 62,7–71,5 %. Технологія Classic переважала за квітками (+13,6 %) та насінинами (+7,3 %). Системи Strip-till і Verti-till забезпечували найвищу реалізацію (+7,4–8,2 % над контролем) та мінімальну пустозерність (28,6–30,3 %). Біологічна урожайність коливалась у межах 2,29–2,95 т/га з перевагою Classic на 6,0 %. Фактична урожайність (за вологості 7–10 % та засміченості 3–5 %) – 1,39–3,30 т/га. У сприятливих роках 2023–2024 Classic давала перевагу 10,8 % (2,94 проти 2,65 т/га). У посушливому 2025 р. Clearfield переважала на 17,3 %. Максимальну урожайність формував Strip-till в усі роки з прибавкою 10,2–27,0 % залежно від умов і технології. Реальна продуктивність соняшнику досягає лише 65–70 % від потенційної. Рівень реалізації залежить від погодних умов року та технологічних заходів. Інноваційні системи обробітку оптимізують ріст і розвиток рослин, сприяють формуванню потужного кошика та підвищують посухостійкість. Приквітники слугують раннім маркером продуктивності. Результати дозволяють рекомендувати Classic-технологію на родючих полях, Clearfield – у разі високої забур’яненості та дефіциту вологи. За обох технологій Strip-till і Verti-till забезпечують найкращі показники, особливо в посушливих умовах Півдня України. Перспективи подальших досліджень: оцінка впливу технологій на олійність насіння, економічну ефективність, екологічну стійкість; порівняння з іншими гібридами та аналіз довгострокового впливу на ґрунт.
The article examines the development of accounting and analytical support for import-export operations under unstable logistics conditions and heightened economic security requirements. The relevance of the topic stems from the fact that, for import-dependent companies operating with bulk energy commodities, logistics disruptions are directly converted into higher cost of sales, shifted contract fulfillment deadlines, documentary adjustments, and reduced controllability over the movement of goods. Unlike approaches that treat logistics risks mainly as transportation or operational issues, this article focuses on their accounting and security dimensions. Attention is paid to liquefied gas imports, which are characterized by multi-stage delivery, customs delays, pumping operations in the border region, lengthy inland transportation, and high sensitivity to documentary inconsistencies. Purpose. The purpose of the article is to substantiate theoretical and methodological provisions and develop practical approaches to accounting and analytical support for import-export operations amid logistics risks, thereby strengthening the enterprise’s economic security. Methods. The study is based on a system approach, analysis and synthesis, comparison, structural-functional generalization, and a case study of anonymized accounting records of a wholesale liquefied gas trader. The empirical base includes a register of customs declarations, trial balances, and journal entries for accounts 281 and 632, and a register of additional logistics-related expenses for 2024. Results. The investigated case revealed 18 customs declarations for January–May 2024, 96 relevant additional-cost entries amounting to UAH 4,652,332.52, and a pronounced concentration of both external suppliers and inland carriers. It is proven that traditional accounting does not provide sufficient analytical depth if logistics expenses and risk events are not tracked by routes, cargo batches, carriers, pumping stages, and documentary deviations. Conclusions. The article argues for a risk-oriented accounting and analytical model that integrates financial data, logistics events, and internal control signals and can be used to improve management reporting, accounting policy, and early threat detection in foreign trade operations. Keywords: foreign economic activity; export, import, critical import, logistics, economic security, supply chains; customs clearance; accounting, analysis; internal control; currency supervision; cost.
